Справа № 127/21365/25
Провадження № 3/127/4496/25
"31" липня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Курбатова І.Л., за участю прокурора Щура О.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи звільненою 30.01.2024 з посади головного спеціаліста сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 06.03.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні (за період з 01.01.2024 по 30.01.2024) чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 31.07.2025 року, вона вину у вчинені правопорушення визнає в повному обсязі та просила проводити розгляд справи без її участі.
Прокурор Щур О.В. у судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення підтримав та просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_1 , вислухавши думку прокурора, суд дійшов висновку, що її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є доведеною та підтверджена сукупністю доказів, що містяться в справі.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 504 від 07.07.2025 року, ОСОБА_1 , будучи звільненою 30.01.2024 з посади головного спеціаліста сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 06.03.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні (за період з 01.01.2024 по 30.01.2024) чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказане узгоджується з позицією ОСОБА_1 щодо повного визнання останньою своєї вини у вчиненні правопорушення, про що вона зазначила у заяві від 31.07.2025 року.
Відповідно до наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 29-ДС від 31.10.2023 року, ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 , на умовах строкового контракту про проходження державної служби на період дії воєнного стану, з 01 листопада 2023 року.
Як вбачається із особової картки державного службовця № 145, ОСОБА_1 має дев'ятий ранг державного службовця.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3-ДС від 30.01.2024, ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 звільнено зі служби 30 січня 2024 року за угодою сторін.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 30.01.2024 року була повідомлена про необхідність подання декларацій, відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджується обхідним листом.
Таким чином, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларації відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 року, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію при звільненні за до 23:59 год. 29.02.2024 року.
З роздруківок з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій, вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні 06.03.2024 року о 13:22 год.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 від 07.07.2025 року, вимоги Закону України «Про запобігання корупції» їй відомі. Декларація при звільненні не була подана у встановлений законом термін у зв'язку із сімейними обставинами по догляду за мамою, оскільки в неї пухлина в мозку. На стаціонарному лікуванні з 01.01.2024 по 01.03.2024 року не перебувала, а в січні-лютому 2024 року перебував її чоловік у стаціонарі близько 14 днів. Інших причин, через які вона не змогла вчасно подати декларацію відсутні.
Жодних поважних причин пропуску вказаного строку ОСОБА_1 не вказано, доказів їх існування суду не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 , яка являється суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та особу порушника, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зважаючи на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 172-6, 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: