Справа № 296/7329/25
1-кс/296/3387/25
Іменем України
15 липня 2025 рокум. Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з використавнням власних технічних засобів) розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024060000000105 від 31.07.2024,-
03.07.2025 захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав до Корольовського районного суду м. Житомира скаргу, в якій просив: скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024060000000105 від 31.07.2024 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.201 КК України.
На обґрунтування скарги заявник зазначає, що старшим слідчим СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N?22024060000000105 від 31.07.2024 за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України.
25.03.2025 старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 вручено ОСОБА_3 повідомлення про підозру від 25.03.2025 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.2 ст.201 КК України.
Вказане повідомлення про підозру було погоджене прокурором відділу нагляду за регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 .
Заявник вимушений заявити про необґрунтованість та безпідставність зазначеного повідомлення про підозру.
У даному випадку повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 276-277 КПК України, є необґрунтованим, оскільки ні на момент повідомлення про підозру, ні на даний час матеріали кримінального провадження не містять жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_3 будь-якого кримінального правопорушення.
На момент здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_3 в органу досудового розслідування не було будь-яких достатніх доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_3 діяв у групі із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; не було будь-яких достатніх доказів, які б вказували на те, ОСОБА_3 знав про вміст передачі; не було будь-яких достатніх доказів, які б вказували на те, що в ОСОБА_3 був умисел на контрабандне переміщення культурної цінності.
Повідомлення про підозру є наслідком явного обвинувального ухилу та грунтується на припущеннях з огляду на таке.
ОСОБА_3 не міг діяти за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки він з ними не знайомий та ніколи не комунікував з такими особами, також він не знав, що в посилці ( яку його просив перевезти ОСОБА_11 з Австрії якого навіть не допитали,як свідка), культурні цінності, що виключає умисел на контрабанду, а отже і відсутність складу кримінального правопорушення за ст.201 КК України. Також орден є радянською спадщиною, а тому незрозуміло його цінність дл яУкраїни.
У зв'язку з цим, захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з проханням скасувати підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні N?22024060000000105 від 31.07.2024 за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України.
В судових засіданнях захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 послідовно та переконливо повністю підтримував скаргу з мотиві та підстав, що в ній вказані.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні 08.07.2025 категорично заперечували проти скаргі вказуючи, що було дотримано усіх необхідних вимог передбачених КПК України. Та що станом на 25.03.2025 у слідства існувало достатньо доказів щоб оголосити підозру ОСОБА_3 саме за ч.2 ст.15 ч.2 ст.201 КК України. Наразі досудове слідство триває, підозра підтверджується тими матеріалами, які слідство не зобов'язане відкривати стороні захисту на цій стадії досудового розслідування.
Слічий ОСОБА_12 надав слідчому судді матеріали кримінального провадженняN?22024060000000105 від 31.07.2024 за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України, які були оглянуті слідчим суддею без розголошення відомостей в судовому засіданні та оцінку яким слідчий суддя надав у нарадчій кімнаті.
Так під час розгляду скарги слідчий суддя встановив наступне:
Старшим слідчим СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N?22024060000000105 від 31.07.2024 за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України.
25.03.2025 старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_6 вручено ОСОБА_3 повідомлення про підозру від 25.03.2025 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.2 ст.201 КК України.
Вказане повідомлення про підозру було погоджене прокурором відділу нагляду за регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 .
Заявник вимушений заявити про необґрунтованість та безпідставність зазначеного повідомлення про підозру.
У даному випадку повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 276-277 КПК України, є необґрунтованим, оскільки ні на момент повідомлення про підозру, ні на даний час матеріали кримінального провадження не містять жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_3 будь-якого кримінального правопорушення.
Розглянувши скаргу по суті слідчий суддя прийшов наступного.
Розглянувши скаргу, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про повідомлення про підозру після двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Слідчий суддя зазначає, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру, та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.
Однак, враховуючи положення ст. 8, 22, 26, глави 22 КПК України, зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження, враховуючи зміст скарги сторони захисту, в ході його здійснення слідчим суддею загалом перевіряється наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру та дотримання стороною обвинувачення процесуального порядку такого повідомлення.
Щодо строків звернення із скаргою на повідомлення про підозру.
З матеріалів скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що оскаржуване повідомлення про підозру ОСОБА_13 було здійснено 25.03.2025, а скарга на вказану підозру подана 03.07.2025, тобто зі спливом більше двох місяців з дня повідомлення про підозру. При цьому, слідчим суддею встановлено, що на момент звернення до суду із вказаною скаргою та на момент її розгляду рішень про закриття кримінального провадження чи звернення з обвинувальним актом до суду, органом досудового розслідування, не приймалося.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Підстави для повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
З долученого захисником повідомлення про підозру від 25.03.2025 вбачається, що підставою вручення підозри ОСОБА_3 була наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.201 КК України.
Перевіряючи наявність вказаної підстави для повідомлення про підозру, слідчий суддя виходить з того, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору винуватості або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності.
Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є, зокрема, питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення їй про підозру.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. При цьому, виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, він є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри», оскільки останній використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
У зв'язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024060000000105 від 25.03.2025 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.201 КК України.
За версією сторони обвинувачення, громадяни України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснили закінчений замах на контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю предмету, що є культурною цінністю.
Так, 22.08.2024 о 09 год. 14 хв. у зону митного контролю митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби, в напрямку «виїзд» по смузі «червоний коридор», прибув транспортний засіб - автобус «SETRA S 515HD», д.н.з. НОМЕР_1 , що слідував з України до Австрії, під керуванням громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході митного огляду зазначеного транспортного засобу, у конструктивній порожнині між стінкою багажного відсіку та паливним баком, а також за відсіком запобіжників електрообладнання, які не пристосовані для перевезення багажу, виявлено приховані 4 пакунки, обгорнуті у чорні поліетиленові пакети, всередині яких знаходились предмети у вигляді нагород (59 шт.), монет (3 шт.), статуеток (5 шт.), орденські книжки (16 шт.), дерев'яні бруски (18 шт.). Вказані виявлені предмети переміщувались ОСОБА_3 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
25.03.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Волосянка Львівської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України, тобто у вчиненні закінченого замаху на контрабанду, шляхом переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурної цінності, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Так, досліджені слідчим суддею матеріали кримінального провадження, створюють у слідчого судді переконання у тому, що встановлені на даному етапі досудового розслідування обставини з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями і для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями підозрюваного та вчиненими кримінальними правопорушеннями, що в своїй сукупності та взаємозв'язку ці фактичні дані, що містяться в матеріалах кримінального провадження, відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та надають стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_3 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України за обставин, викладених у підозрі.
При цьому, надані стороною захисту доводи, не спростовують того факту, що мали місце події, що розслідуються стороною обвинувачення в рамках даного кримінального провадження, про які зазначено в повідомленні про підозру від 25.03.2025, а подальша перевірка версії сторони захисту про невинуватість та непричетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за обставин викладених у підозрі, відсутність в його діях складу кримінальних правопорушень чи недоведеність їх вчинення за встановленим найвищим стандартом доказування, тощо, має здійснюватись на етапі судового провадження у разі завершення досудового розслідування зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом на підставі ґрунтовного дослідження усієї сукупності зібраних доказів.
Водночас, у контексті доводів сторони захисту, слід відзначити, що в межах розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваного.
Доводи захисника що підозрюваний ОСОБА_3 :
-ніколи не кумунікував з іншими підозрюваними та що посилку йому замовив перевезти " ОСОБА_11 " з Австрії якогог не допитано навіть, як свідка;
- не знав та не міг знати, що він перевозить культурну цінність, а отже в нього не було умислу, що в свою чергу свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 201 КК України;
- що орден Невського є надбанням рф та не може бути культурною цінністю Української держави;
-не зобов'язаний перевіряти посилки, що йому передають та що за 20 років роботи він не мав навіть зауважень на кордоні;
як підстави для скасування повідомлення для підозри ОСОБА_3 слідчий суддя відхиляє з огляду на наступне.
Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України не містять детального чи орієнтовного переліку доказів, які повинні бути отримані у кримінальному провадженні.
В кожному конкретному випадку з врахуванням обставин кримінального правопорушення, вже отриманих доказів, можливо вирішувати питання чи є необхідність у проведенні тих чи інших додаткових слідчих (розшукових) дій, визначення обсягу яких, відповідно до ст. 40 КПК України є дискреційними повноваженнями слідчого, з огляду на це, доводи скаржника щодо не проведення в рамках даного кримінального провадження судових почеркознавчих експертиз на предмет дослідження оригіналів довідок, які, за версією слідства були підроблені підозрюваним ОСОБА_14 , як на підставу необґрунтованості підозри і відповідно скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає неспроможними.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Слідчий суддя повторно наголошує, що доведення чи не доведення кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3 , так само як і наявність чи відсутність в його діях складу кримінальних правопорушень, про що неодноразово зазначала сторона захисту, а також належність, допустимість та достатність доказів вирішується виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті під час подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження.
Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що при перевірці доводів та обставин, на які посилається сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, захисником та підозрюваним не наведено обставин, які б очевидно вказували на непричетність ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.
Разом із тим, вищенаведеним слідчим суддею не констатується наявність в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених у підозрі, оскільки обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінці в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Ті докази,які є в розпорядженні слідства та які були надані слідчому судді для огляду підтверджують, що для оголошення підозри ОСОБА_3 ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України станом на 25.03.2025 було достатньо.
Щодо дотримання вимог КПК України щодо змісту повідомлення про підозру.
Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру закріплені у статті 277 КПК України. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як вбачається з долученого до скарги повідомлення про підозру ОСОБА_3 складене 25.03.2025 старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ в Житомрській області ОСОБА_15 та погоджене прокурором відділу нагляду за регіональним органом безпеки Житомтрської обласної прокуратури ОСОБА_16 , зазначеним вимогам відповідає, оскільки містить усі відомості, передбачені п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України.
Також, у повідомленні про підозру міститься достатній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано підозру із зазначенням дій, які, за версією органу досудового розслідування, були вчинені підозрюваним, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Посилання сторони захисту на не допит замовника перевезення посилки, яку перевозив ОСОБА_3 та не задекларував, слідчий суддя оцінює критично, оскільки це може бути здійснено в ході збирання доказів в кримінальному провадженні, оскільки стадія досудового розслідування триває.
Слідчим суддею також не встановлено порушення порядку вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру. Вказане повідомлення вручене у передбачений законом спосіб з урахуванням особливостей, встановлених главою 37 КПК України, і стороною захисту під час розгляду цієї скарги фактично не заперечувалось.
Враховуючи вище наведе, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.201 КК України, а скаргу адвоката ОСОБА_4 вважає такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 276-278, 303, 305-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22024060000000105 від 31.07.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1