Справа № 209/3387/25
Провадження № 2/209/1367/25
/ ЗАОЧНЕ /
31 липня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Погрібної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Дніпровського районного суду міста Кам'янського через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Мишевська Н.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №494392-КС-001про надання кредиту від 01.04.2024, що становить 36724,50 грн та судові витрати у розмірі 2422,20 грн..
Стислий виклад позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01 квітня 2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 494392-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором. 01 квітня 2024 року ТОВ «Бізнес позика» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 494392-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою. 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 494392-КС-001 на умовах, визначених офертою. Після чого ТОВ «Бізнес позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_5 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено. Таким чином 01 квітня 2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 був укладений договір №494392-КС-001 про надання кредиту. За умовами договору кредиту ТОВ "Бізнес Позика" надало позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту відповідно до графіку платежів. ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів. До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 494392-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, станом на 31 березня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 36724,50 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 10000 грн; суми прострочених платежів за процентами 26221, 09 грн; суми прострочених платежів за комісією 503,41 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 12 червня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та призначено справу до розгляду на 10 липня 2025 року. Витребувано з АТ "Універсал Банк" письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 01.04.2024 (дата видачі кредиту) по 16.09.2024 (дата закінчення терміну кредитування);.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року розгляд справи відкладено на 02 липня 2025 року через неявку відповідача.
24 червня 2025 року на виконання ухвали суду від 12 червня 2025 року АТ «Універсал Банк» надано витребувану інформацію.
10 липня 2025 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у щорічній відпустці та відкладено на 31.07.2025.
Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес позика», позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю представника позивача згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке 20.06.2025 було отримано відповідачем під підпис (а.с. 100).
Про проведення судового засідання відповідач також повідомлялася та викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявила, відзив проти позову не надала.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи достатність доказів та те, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що прийнята відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 3 ст. 95 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
ТОВ «Бізнес позика» 01.04.2024 направило відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 494392-КС-001 про надання кредиту (а.с. 25-29 оберт).
01.04.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №494392-КС-001 про надання кредиту на визначених офертою умовах (а.с.30-34 оберт).
ТОВ "Бізнес позика" через телекомунікаційну систему відправило ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UA-6893 на номер телефону НОМЕР_1 (який зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржник ввів/відправив.
01.04.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладений договір № 494392-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.18-22-оберт).
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника
Відповідно до копії візуальної форми послідовності дій Клієнта, 01 квітня 2024 року з 17-16-32 год по 17-46-03 год вчинено наступні дії: вхід в особистий кабінет, отримання інформації про статус клієнта, передача інформації обраних клієнтом умов кредиту, надання паспорту споживчого кредиту, запит на генерацію та відправку одноразового ідентифікатора для підписання паспорта споживчого кредиту, підписання паспорта споживчого кредиту, формування шаблону оферти, запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання Договору, запит на відправку шаблону акцепту, підписання Договору Клієнтом, формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору, відправка документів на електронну пошту, відображення документів у особистому кабінеті (а.с.35-36).
Відповідно до п. 2. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Відповідно до п. 2.3 договору, кредит надається строком на 24 тижні, термін дії договору до 16.09.2024.
Згідно з п. 2.4. договору, Стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15288411 фіксована.
Відповідно до п. 2.5 договору, комісія за надання кредиту становить 1500,00 грн.
Відповідно до п. 3.2.2. сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений у п.3.2.3. та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору.
Вказані обставини підтверджуються пропозицією (оферти) укласти договір про надання кредиту № 494392-КС-001 від 01.04.2024; прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 494392-КС-001 від 01.04.2024; договором № 494392-КС-001 про надання кредиту від 01.04.2024; паспортом споживчого кредиту від 01.04.2024, анкетою клієнта (витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://bizpozyka.com); правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Факт зарахування кредитних коштів 01.04.2024 в сумі 10000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_1 та яка вказана позичальником в анкеті клієнта як картка для перерахунку коштів, підтверджується випискою за договором за період з 01.04.2024 по 16.09.2024 наданої АТ «Універсал Банк» за вих № БТ/Е-6043 від 24.06.2025 на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 12 червня 2025 року (а.с.93-99).
Також, у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» зазначено, що 2024-04-01 о 17:45:56 на картку № НОМЕР_4 було проведено трансакцію перерахування коштів в сумі 10000,00 грн за кредитним договором № 494392-КС-001 від 01.04.2024 номер транзакції 41198-27541-93053 (а.с. 38).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом станом на 31.03.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором № 494392-КС-001 про надання кредиту від 01.04.2024 та складає 36724,5 грн., з яких 10000, грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 26221,09 грн. сума прострочених платежів по процентах; 503,41 грн. сума прострочених платежів за комісією (а.с.11-13)
Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що відповідач частково вносила платежі для погашення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією.
Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним, докази зворотного у суду відсутні, оскільки відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості для спростування доводів, на які посилається позивач.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до умов якого товариство зобов'язувалося надати позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язувався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов'язання передбачені договором.
Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.
Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суд встановив, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
Отже, укладання між сторонами правочину підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
За таких обставин суд встановив, що договір позики укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін цього договору узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав та надав позичальнику кредит в обумовленому договором розмірі.
Інформацією АТ «Універсал Банк», що надана на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджено належність відповідачу карткового рахунку; наданою випискою з рахунку підтверджено факт перерахування на зазначений картковий рахунок грошових коштів в обумовленому сторонами договору розмірі.
Отже, позивач довів належними та допустимими доказами у контексті норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, фактичні обставини виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах укладеного ними договору.
З огляду на те, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, позивач звернувся з цим позовом з метою захисту та поновлення своїх порушених прав, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
При цьому суд враховує, що зі змісту наданого разом з позовом розрахунку заборгованості, а також наданої на запит суду виписки про рух коштів по рахунку в електронному вигляді суд встановив, що відповідач здійснювала часткове погашення суми отриманого кредиту, також сплачував проценти за його користування, проте зобов'язання належним чином за кредитним договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість.
Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися кредитні правовідносини, у яких праву кредитодавця вимагати повернення наданих у кредит грошових коштів, кореспондує обов'язок позичальника повернути отримані у кредит кошти на умовах обумовлених укладеною між ними угодою.
Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, а також нарахування процентів відповідно до погоджених сторонами умов договору, протягом строку кредитування, визначеного в цьому договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що факт укладення означеного кредитного договору, його виконання кредитором і його невиконання боржником підтверджений належними доказами.
Докази, що спростовують позовні вимоги та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.
З огляду на встановлені судом обставини справи та приписи чинного законодавства, враховуючи, що матеріали справи містять належні докази того, що відповідач не повернула у добровільному порядку отримані та використані кошти, відмовилася від виконання зобов'язань за договором в односторонньому порядку, що потягло невиконання його умов, внаслідок чого утворилась заборгованість та порушено права позивача, суд приходить до висновку про те, що така заборгованість підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч 1, 2ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 6178 від 18 квітня 2025 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 10).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, то з відповідачки у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 грн на користь позивача.
Керуючись ст .2, 5, 10-13, 76-81,141, 247, 258-259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 494392-КС-001 про надання кредиту від 01 квітня 2024 року що становить 36724 (тридцять шість тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 50 копійок, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000 гривень 00 копійок, суми прострочених платежів по процентах - 26221 гривня 09 копійки, та суми прострочених платежів за комісією - 503 гривні 41 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи 41084239
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1
Дата складання судового рішення 31 липня 2025 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА