Справа № 209/7459/24
Провадження № 2/209/1099/25
31 липня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді Левицької Н.В.,
за участі секретаря Погрібної О.В.,
представник позивача Бандюк Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна, -
08 жовтня 2024 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бундюк Є.В. надійшов позов до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна.
Короткий зміст позовних вимог.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останньої залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Позивач, в межах 6-місячного строку для прийняття спадщини звернулася до державного нотаріуса Другої Кам'янської державної нотаріальної контори Астахової О.С., але під час оформлення спадкової справи було виявлено обтяження на все нерухоме майно належне позивачу. 17 травня 2024 року ОСОБА_5 дізналась про накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження на підставі Постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, б/н, виданої 25.03.2015 року. Звернувшись 13.06.2024 року до Дніпровського відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з майна, позивачка отримала відповідь про неможливість зняття арешту з майна у зв'язку з тим, що виконавче провадження завершено у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувану відповідно до вимог п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а матеріали виконавчого провадження № 45323633 з виконання виконавчого листа № 209/6923 виданого 24.09.2014 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська знищені відповідно до п. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованого в МЮУ 08.06.2017 за №699/30567, у зв'язку із закінченням передбаченого законодавством терміну його зберігання, на підставі розпорядчого документу керівника відділу ДВС. Ознайомившись з матеріалами цивільної справи № 209/6923/13-ц позивачу стало відомо про те, що 26.03.2014 року головуючим суддею Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська ухвалено заочне рішення, яким позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. В даних правовідносинах позивач виступала поручителем на той час цивільного чоловіка ОСОБА_2 , проте про ухвалене заочне рішення не була обізнана, як і не була обізнана про відкрите провадження та розгляд цивільної справи в цілому. Крім того, зазначає, що 09.12.2021 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було відмовлено ТОВ «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп» у задоволені заяви про видачу дублікату виконавчого документу по справі № 209/6923/13-ц, зміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред'явлення. Зазначене рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили. З наведеного вбачається, що станом на жовтень 2024 року виконавчий лист № 209/6923 від 24.09.2014 складений на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 26.03.2014 року у цивільній справі №209/6923/13-ц є таким, що повністю не підлягає виконанню. Відтак вважає, що на теперішній час, запис в реєстрі нерухомого майна про накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження, порушує права позивача, як власника майна та позбавляє права розпоряджатися своїм майном, порушення має триваючий характер, за строком складає понад 7 (сім) років.
Відтак просить суд зняти арешт з всього нерухомого майна належного ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений на підставі Постанови Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ (ЄДРПОУ 34974239) б/н від 25.03.2015 року про накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження. Судові витрати залишити за позивачем.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_8 задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу суду та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема зазначив, що в даному випадку арешт на майно позивача накладався в рамках виконавчого провадження, де основним боржником перед ПАТ КБ «Надра» за наявність заборгованості є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 є поручителем за кредитним договором та за цим виконавчим провадженням є несплачена заборгованість, виконавчий збір та витрати на виконання, що не позбавляє стягувача порушувати виконавче провадження щонайменш до основного боржника ОСОБА_2 ..
Суд апеляційної інстанції також наголосив, що ОСОБА_1 , яка є власником майна та яке не належить боржникові Голенку В.І., на яке в інтересах ПАТ КБ «Надра» був накладений арешт, має звертатись до суду, саме з позовом про визнання права власності та зняття арешту з майна у позовному провадженні, що не було враховано судом першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 березня справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання в порядку загального провадження на 14 квітня 2025 року о 10 годині з викликом сторін.
14.04.2025 представником позивача подано клопотання про долучення доказів, а саме копії ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі №209/6923/13-ц від 20.12.2024, при цьому копія вказаної ухвали до клопотання не долучена.
Також 14.04.2025 представником позивача подано заяву про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку із неявкою інших учасників судового процесу.
14 квітня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська підготовче засідання відкладено на 07.05.2025.
07.05.2025 представник позивача до суду подала заяву, в якій просила закрити підготовче провадження за її відсутності та призначити справу до судового розгляду по суті. До поданої заяви долучила копію ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі №209/6923/13-ц від 20.12.2024 та докази направлення сторонам.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 07.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна о 10 год. 30 хв. 10 червня 2025 року.
29.05.2025 відповідача ПАТ КБ «Надра» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, у якій зокрема зазначено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який здійснює наразі виведення ПАТ «КБ «Надра» безпосередньо отримував лише ухвалу суду від 25.03.2025 про відкриття провадження у справі. Разом з цим, зазначив, що в підсистемі Електронний суд ЄСІТС електронна форма позовних матеріалів в електронному кабінеті відсутня і офіційно на адресу Банку не надходила, у зв'язку з чим ПАТ «КБ «Надра» немає можливості надати відзив, як відповідач у справі, у строки встановлені судом, а відтак просить перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду.
30.05.2025 від представника позивача адвокат Бундюк Є.В. надійшла заява у якій просила відкласти розгляд цивільної справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника позивача у запланованій відпустці.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 10.06.2025 відкладено розгляд цивільної справи на 08 липня 2025 року о 10 год. 00 хв.
07.07.2025 Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за даними ЄОІС ПАТ «КБ «НАДРА» був наявний кредитний договір № 8/2007/840-К/1667-Н від 28.11.2007, укладений з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Право вимоги за даним кредитним договором було відступлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) у складі лоту № GL48N718070. (https://prozorro.sale/). Відповідно до публічного паспорту активу за кредитним договором: № 8/2007/840-К/1667-Н наявна заборгованість 724 674,21 грн. та враховуючи, що за кредитним договором № 8/2007/840-К/1667-Н була наявна заборгованість відповідно даний актив містився у ліквідаційній масі банку і був виставлений на продаж. Вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, у зв'язку із викладенням статті 26 Закону про державну реєстрацію прав у новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, відтак наразі чинне законодавство взагалі не передбачає скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а навпаки визначає, що такі відомості не підлягають скасуванню або вилученню.
Також відповідач з покликанням на позицію Великої Палати Верховного Суду, постанова від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 (провадження № 12-117гс18) зазначає про те, що оскільки кредитна заборгованість не погашена, відсутні підстави для задоволення позову. Окрім цього, також звертає увагу суду на те, що оскільки у 2020 році відбулась заміна кредитора у зобов'язанні з Банку на ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» Банк є неналежним відповідачем у справі. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Також 07.07.2025 ПАТ КБ «Надра» подано клопотання про залучення третьої особи, у якому зазначає, що з метою повного та всебічного розгляду справи, Фонд гарантування просить суд залучити до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зважаючи на те, що рішення у даній справі впливатиме на права та обов'язки цієї особи, виходячи з того, що Між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1667-Н від 28.11.2007. Право вимоги за даним кредитним договором було відступлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у складі лоту № GL48N718070. (https://prozorro.sale/). Переможцем даного аукціону було визначено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
08.07.2025 розгляд справи відкладено на 31 липня 2025 року.
22.07.2025 позивач через свого представника подала до суду відповідь на відзив у якому зазначила, що доводи відповідача є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи. Щодо покликання ПАТ КБ «Надра» про те, що він є неналежним відповідачем у справі, зазначила, що згідно Договору №GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 року, право вимоги за кредитним договором №8/2007/840-К/1667-Н від 28.11.2007 року, укладені між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , первісний кредитор - ПАТ КБ «Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - (новий кредитор), разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами, в тому числі з договором поруки укладеним з ОСОБА_5 від 28.11.2007 року. З 2015 року ПАТ КБ «Надра Банк» знаходиться в процедурі ліквідації на підставі рішення про ліквідацію Банку.
ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» вважало себе правонаступником ПАТ КБ «Надра Банк» за кредитним договором з ОСОБА_2 та договором поруки з ОСОБА_1 , у зв'язку з чим ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі №209/6923 від 24.09.2014 року), про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строків для його пред'явлення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.12.2021 року, по справі № 209/6923/13-ц про заміну сторони виконавчого провадження, про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строків для його пред'явлення ТОВ «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп» було відмовлено, рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 25.12.2021 року.
У зазначеній ухвалі зокрема було встановлено: «…Станом на грудень 2024 року за виконавчим листом №209/6923 від 24.09.2014 року винесеним на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.03.2014 року у цивільній справі № 209/6923/13-ц відсутня сторона стягувача та втрачено право на поновлення строків для пред'явлення Виконавчого листа для примусового виконання... … Таким чином, під час продажу ПАТ «Комерційний банк «Надра» права вимоги ТОВ «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_2 (та ОСОБА_1 як поручителя) банк вже втратив право пред'явлення виконавчого листа до виконання. А за умовами договору про відступлення прав вимоги до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора … …ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не набуло права пред'явлення виконавчого листа до виконання, у цій справі, оскільки первинний кредитор ПАТ «Комерційний банк «Надра» втратив таке право ще до укладення договору про відступлення прав вимоги».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 грудня 2024 року по цивільній справі № 209/6923/13-ц виконавчий лист № 209/6923 від 26.03.2014 року виданий за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було визнано таким, що не підлягає виконанню (рішення є чинним, не оскаржувалось). Ухвалою встановлено: «З 2015 року ПАТ КБ «Надра Банк» знаходиться в процедурі ліквідації на підставі рішення про ліквідацію Банку. ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» вважало себе правонаступником ПАТ КБ «Надра Банк» за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у зв'язку з чим ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №209/6923 від 24.09.2014 року в задоволення якої було відмовлено. Враховуючи вищевикладене сторона стягувача відсутня, оскільки правонаступник не наділений належним правом вимоги та строки пред'явлення були пропущені, у їх поновленні було відмовлено».
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про зняття арешту з майна, в першу чергу реалізуючи своє право на спадщину після померлої матері на її частину зазначеної у позові квартири. При цьому, за відомостями відповіді Дніпровського ВДВС у місті Кам'янське, виконавче провадження №45323633, порушене за виконавчим листом № 209/6923 від 24 вересня 2014 року виданим на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 березня 2014 року у цивільній справі №209/6923/13-н, де ОСОБА_1 є одним з відповідачів, є завершеним у зв'язку із поверненням виконавчого документу стягувачу, в рамках якого і накладався арешт на майно як позивача (все майно позивача), так і її матері, адже вони є співвласниками майна.
Також звернула увагу на те, що в постанові Дніпровського апеляційного суду по цивільній справі №209/7459/24 від 12 лютого 2025 року (не оскаржувалась, є чинною на теперішній час) зазначено: «… колегія суддів наголошує, що ОСОБА_1 , яка є власником майна та яке не належить боржникові Голенку В.І., на яке в інтересах ПАТ КБ «Надра» був накладений арешт, має звертатись до суду саме з позовом про визнання права власності та зняття арешту з майна у позовному провадженні». Відповідно до відповіді Дніпровського відділу ДВС у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №80734 від 19.06.2024 було зокрема зазначено про неможливість зняття арешту з майна у зв'язку з наступним: « - виконавче провадження завершено у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу відповідно до вимог п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»; - матеріали виконавчого провадження № 45323633 з виконання виконавчого листа №209/6923 виданого 24.09.2014 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська знищені відповідно до п. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, зареєстрованого в МЮУ 08.06.2017 за №699/30567, у зв'язку із закінченням передбаченого законодавством терміну його зберігання, підставі розпорядчого документу керівника відділу ДВС». Таким чином, позивач позбавлена процедурної можливості зняти арешт з нерухомого майна у позасудовому порядку. Враховуючи, що арешт на майно, який накладений у виконавчому провадженні накладений в інтересах ПАТ КБ «Надра», а також той факт, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не набуло права пред'явлення виконавчого листа до виконання, тобто правонаступник не наділений належним правом вимоги, а сам виконавчий лист було визнано таким, що не підлягає виконанню, ПАТ КБ «Надра» є належним відповідачем по даній судовій справі.
Відтак представник позивача вважає, що позивачкою вірно обрано спосіб захисту, ОСОБА_1 , мала звертатись до суду з позовом про зняття арешту з майна до саме ПАТ КБ «Надра» у позовному провадженні, як про це прямо вказано у постанові Дніпровського апеляційного суду по цивільній справі №209/7459/24 від 12 лютого 2025 року. Також просила врахувати правову позицію ВС, викладену у постанові від 29.06.2023 у справі №208/9810/21.
Щодо твердження відповідача про те, що законодавством не передбачено такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, вважає, що вказане не може бути застосовано до даних правовідносин, в зв'язку з відсутністю такої вимоги в позовній заяві. Також, просить суд критично оцінити доводи відповідача викладені в відзиві на позовну заяву щодо умов укладення кредитного договору, сплати процентів за таким договором, отримання кредиту в іноземній валюті, припинення грошового зобов'язання, застосування вимог закону України «Про іпотеку», оскільки вказані доводи не стосуються, ні предмету, ні підстав позову та ніяким чином не можуть вплинути на розгляд та винесення рішення по справі.
31.07.2025 у судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ «КБ» «Надра» про залучення до участі у даній справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Позиція учасників справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних у позовній заяві та у відповіді на відзив. Зокрема зазначила, що іі довірителька позбавлена права розпоряджатися свої майном, а тому вимушена була звернуся із даним позовом про скасуаання арешту, який застосовано у виконавчому провадженні, яке завершено та сторона стягувача відсутня. Просила позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «КБ» «Надра» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляду справи, чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.
Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Будь - яких пояснень щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань та наданням відповідних доказів на підтримку або заперечення щодо позову не подав.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляду справи, чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.
Суд враховує, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд зазначає наступне.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останньої залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Позивач звертається до суду з даним позовом, реалізуючи своє право на спадщину після померлої матері на її частину зазначеної квартири.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське перебувало виконавче провадження № 45323633 з примусового виконання виконавчого листа № 209/6923 виданого 24.09.2024 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська у справі № 209/6923/13-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1667-Н у сумі 62692,28 дол. США, що за курсом Національного банку України становить 501099,39 грн.
Згідно відповіді, наданої ОСОБА_12 19.06.2024 № 80734 Дніпровськими відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що в ході примусового виконання виконавчого провадження № 45323633 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який діяв до набрання чинності Закону № 1404-VIII (надалі також Закон № 606-XIV) було застосовано арешт майна, дані про що були внесені до державного реєстру.
Виконавче провадження в межах якого державним виконавцем застосовано арешт, завершено у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу відповідно до вимог пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (по даному провадженню не сплачені заборгованість, виконавчий збір та витрати на виконання, а матеріали виконавче провадження № 45323633 - знищені відповідно до п. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованого в МЮУ 08.06.2017 за №699/30567, у зв'язку із закінченням передбаченого законодавством терміну його зберігання, на підставі розпорядчого документу керівника відділу ДВС, що підтверджується листом Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 80734 від 19.06.2024 року.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки 379060527 від 17.05.2024, станом на день формування довідки позивачу дійсно належить земельна ділянка з кадастровими номерами 1210400000:01:012:0517 та 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Також з вказаної інформаційної довідки 379060527 від 17.05.2024 вбачається, що в спеціальному розділі про державну реєстрацію обтяжень Державного реєстру обтяжень речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 9169654, датою реєстрації 25.03.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серія та номер: б/н, виданий 25.03.2015 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції накладено арешт на все нерухоме майно позивача.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини 4статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2, частин 4, 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Стаття 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до положень ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Підставою подання позову у справі є спричинення порушення однієї із складових права власності, визначеної ст. 317 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження №11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №554/5912/19-ц (провадження №61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі №331/1383/20 (провадження №61-7109св22).
Відповідно до ч. 1ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218, частини 5 ст.1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 позивач набула права на спадщину.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності.
Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
Отже, наявність арешту на майно спадкодавця перешкоджає позивачу, як спадкоємцю за законом, оформити спадщину на майно.
Така правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц, у якій також зазначено, що у спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.
Судом встановлено, що позивач звертається до суду з даним позовом, реалізуючи своє право на спадщину після померлої матері на її частину зазначеної у позові квартири. При цьому, за відомостями відповіді Дніпровського ВДВС у місті Кам'янське, виконавче провадження №45323633, порушене за виконавчим листом № 209/6923 від 24 вересня 2014 року виданим на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 26 березня 2014 року у цивільній справі №209/6923/13-н, де ОСОБА_5 є одним з відповідачів, є завершеним у зв'язку із повернення виконавчого документу стягувачу, в рамках якого і накладався арешт на майно як позивача, так і її матері, адже вони є співвласниками спірного майна.
Разом з цим, суд враховує правові висновки ВП ВС у постанові від 14.05.2025 у справі №2/1522/11652/11, згідно яких, сама по собі відсутність виконавчого провадження ще не може бути єдиною підставою для зняття арешту з майна боржника. Додатково слід враховувати підстави завершення виконавчого провадження та можливість стягувача вчинити дії з його поновлення.
Повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, проте лише протягом строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п'ята статті 82 ЦПК України).
Процесуальне судочинство визначає основне правило преюдиції: обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Преюдиційні факти це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі (постанова ВС від 05.09.2019 року у справі №234/16272/15-ц, постанова Верховного Суду України від 16.08.2017 у справі №6-490цс17).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року відмовлено ТОВ «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп» у задоволені заяви про видачу дублікату виконавчого документу по справі № 209/6923/13-ц, зміну стягувана у виконавчому листі та поновлення строків на його пред'явлення. Зазначене рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.
Окрім цього, відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Публічне Акціонерне товариство комерційний банк «НАДРА», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 209/6923 від 26.03.2014 року у справі № 209/6923/13-ц - задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 209/6923 від 26.03.2014 року виданий за рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Зазначене рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 20.12.2024.
Згідно вказаної ухвали, судом встановлено, що з 2015 року ПАТ КБ «Надра Банк» знаходиться в процедурі ліквідації на підставі рішення про ліквідацію Банку. ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» вважало себе правонаступником ПАТ КБ «Надра Банк» за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв'язку з чим ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №209/6923 від 24.09.2014 року в задоволенні якої було відмовлено. Враховуючи вищевикладене сторона стягувача відсутня, оскільки правонаступник ненаділений належним правом вимоги та строки пред'явлення були пропущені, у їх поновленні було відмовлено. Також встановлено, що станом на грудень 2024 року за виконавчим листом №209/6923 від 24.09.2014 року винесеним на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.03.2014 року у цивільній справі № 209/6923/13-ц відсутня сторона стягувача та втрачено право на поновлення строків для пред'явлення виконавчого листа для примусового виконання.
У постанові від 14.08.2023 року у справі № 927/322/14 Верховний Суд зазначив, що закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії.
Згідно із частиною 1, пунктом 1 частин 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Правовою метою накладення арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання судового рішення. Тобто, кредитор, на користь якого у боржника виникло зобов'язання за судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню, має обґрунтовані очікування, що внаслідок накладення арешту на майно боржника та його подальшої реалізації остаточне рішення суду буде виконане. Тож накладення та існування арешту на майно боржника до закінчення примусового виконання судового рішення має важливе значення для забезпечення виконання остаточного судового рішення та реального поновлення прав фізичних та юридичних осіб.
Законодавство, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи, не передбачає обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу (за винятком випадків, встановлених частиною третьою статті 37 Закону № 1404-VIII). За таких умов, державний виконавець, зберігаючи чинність арешту під час повернення виконавчого документа стягувачу, діє відповідно до вимог закону.
Водночас, встановлюючи, чи не змушений боржник нести надмірний індивідуальний тягар внаслідок такого обмеження, слід також врахувати, що арешт майна є заходом, який забезпечує збереження майна боржника з метою реального виконання судового рішення, що підлягає примусовому виконанню. В ситуації, коли бракує будь-якої можливості відновити виконавче провадження, відпадає і сама правова мета збереження арешту - забезпечення виконання судового рішення в примусовому порядку. Збереження арешту, накладеного на майно боржника, за таких умов свідчить, що особа позбавляється можливості вільно розпоряджатися своїм майном (у тому числі майном, набутим після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна) без існування для цього правової мети, оскільки сам факт існування арешту не призведе до реального поновлення прав кредитора. За таких обставин особа змушена нести надмірний індивідуальний тягар.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Отже, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови, коли немає виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Подібного підходу притримується Верховний Суд у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21).
Відтак, враховуючи вищенаведене, за умови відсутності виконавчого провадження, відсутності сторони стягувача, суд приходить до висновку, що підстав для перебування під арештом нерухомого майна позивачки, яке накладено в межах завершеного виконавчого провадження № 45323633 з примусового виконання виконавчого листа № 209/6923 виданого 24.09.2024 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська у справі № 209/6923/13-ц, немає.
Наявність накладеного обтяження майна, що належить ОСОБА_1 порушує та перешкоджає останній реалізувати своє право володіння та розпорядження ним, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність зняття арешту.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Сплачені позивачем судові витрати у розмірі 1211,20 гривень за подання даного позову слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2-13, 76-89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт з усього нерухомого майна належного ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного на підставі постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського Міського управління юстиції (ЄДРПОУ 34974239) б/н від 25.03.2015 року про накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні № 45323633 з примусового виконання виконавчого листа № 209/6923 виданого 24.09.2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська у справі № 209/6923/13-ц.
Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд міста Кам'янського шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 );
Відповідач: Публічне акціонернео товариство Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, адреса для листування: 49000, м. Дніпро, вул. Сєрова, буд. 11);
Третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34974239, місцезнаходження: 51937, м. Кам'янське, проспект Нескорених, 63;
Третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 );
Дата проголошення та складення повного судового рішення 31 липня 2025 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА