31 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5424/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог):
стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 396245,00грн, у тому числі до Державного бюджету - 138009,80грн, до місцевого бюджету - 258235,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання адміністративного позову за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 396245,00 грн, в тому числі з податку на доходи на суму 326880,00 грн, військового збору в сумі 27240,00 грн та з податку на додану вартість 42125,00 грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов зустрічний адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Бурма Сергій Валерійович до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову зі зменшенням кількості позовних вимог, просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21.05.2024 №000/5167/24-13-04-04, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 326880,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21.05.2024 №000/5182/24-13-24-04, яким ОСОБА_1 , збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 27240,00 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 21792,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5448,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 21.05.2024 №000/5169/24-13-24-04, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 42125,00 грн.
В обґрунтування зустрічного позову, представник позивача вказував на те, що ОСОБА_1 не вчиняла жодних передбачених актом перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями правопорушень та не була платником податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на додану вартість, грошові зобов'язання по яких збільшенні. Також вказували, що позивач за зустрічним позовом в період з 07.07.2020 по 20.07.2023 перебувала на спрощеній системі оподаткування. З огляду на наведене вище, вважає помилковими висновки Головного управління ДПС у Чернівецькій області, які наведені в акті перевірки, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та протиправними.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.01.2025 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Об'єднано в одне провадження зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень із первісним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Здійснено перехід до розгляду справи №600/5424/24-а за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 28.01.2025.
Не погоджуючись із зустрічним позовом, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому вказувало, що 06.07.2020 у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності було анульовано реєстрацію платника єдиного податку 2 групи. Також вказував, що у разі якщо фізична особа-підприємець, яка на початок поточного року перебувала на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків та зборів. При цьому така особа не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у цьому році. Виходячи із викладено, контролюючий орган вважає, що доходи, які було отримано ОСОБА_1 оподатковуються на загальних підставах. Тому просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Вважаючи доводи контролюючого органу, викладені у відзиві на зустрічний позов, необґрунтованими, представником позивача за зустрічним позовом подано відповідь на відзив, в якому наголошував на тому, що після проведення 07.07.2020 державної реєстрації Демчук І.І., станом в той же день, 07.07.2020, були відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви позивача про обрання спрощеної системи оподаткування, а тому починаючи з 07.07.2020 Демчук І.І. безстроково до моменту державної реєстрації припинення власної підприємницької діяльності 20.07.2023, була суб'єктом спрощеної системи оподаткування, що передбачала її оподаткуванням єдиним податком та звільнення від сплати податку на доходи, військового збору та податку на додану вартість.
У судовому засіданні, призначеному на 28.01.2025 задоволено клопотання представника відповідача та відкладено підготовче судове засідання до 11.02.2025.
У судовому засіданні, призначеному на 11.02.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 18.02.2025.
У судовому засіданні, призначеному на 18.02.2025 задоволено клопотання представника відповідача та відкладено підготовче судове засідання до 04.03.2025.
04.03.2025 відкладено підготовче судове засідання до 11.03.2025.
Ухвалою суду від 11.03.2025 у задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви у справі за первісним позовом головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
У судовому засіданні, призначеному на 11.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.04.2025.
08.04.2025 відкладено розгляд справи на 29.04.2025.
У судовому засіданні 29.04.2025 відкладено розгляд справи на 20.05.2025, у зв'язку з неявкою представника Демчук І.І.
У судовому засіданні 20.05.2025 відкладено розгляд справи на 03.06.2025, у зв'язку з неявкою представника Демчук І.І..
03.06.2025 сторонами подано заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців" від 14.07.2020 №786, Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", що набрав чинності 27.05.2022, наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 227-п від 05.02.2024 посадовими особами позивача проведено на підставі заяви відповідача про припинення підприємницької діяльності проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 21.07.2020 по 20.07.2023 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.07.2020 по 20.07.2023, за результатами якої 19.03.2024 складено акт №3021/Ж5/24-13-24-04-06/ НОМЕР_1 (а.с.47 на звороті - 63).
Під час перевірки виявлені наступні порушення, в тому числі:
- пп.164.1.1, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, пп. 177.2 ст.177 ПК України, в наслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період 21.07.2020 по 20.07.2023 в сумі 261504,00 грн;
- пп. 1.2,1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-111 Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014, в наслідок чого не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого) доходу за період з 21.07.2020 по 20.07.2023 в розмірі 21792,00 грн;
- п.181.1, п.183.2. ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 ПК України платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 33700,00 грн, у тому числі за вересень 2022 року в сумі 33700,00 грн.
На підставі виявлених порушень 21.05.2024 позивачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:
- №0000/5167/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних особі, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування 326880,00 грн, в тому числі 261504,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 65376,00 грн (а.с. 40);
- №0000/5169/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 42125,00грн, в тому числі збільшено за податковими зобов'язаннями на суму 33700,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8425 грн (а.с. 41);
- №0000/5182/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування на загальну суму 27240,00 грн, в тому числі збільшено за податковими зобов'язаннями на 21792,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5448,00 грн (а.с. 43 на звороті).
Вказані рішення надіслані позивачу 22.05.2024 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
Відтак, як вбачається із матеріалів справи, за ОСОБА_1 обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 396245,00 грн, про що свідчить розрахунок заборгованості (а.с. 5).
Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області на адресу ОСОБА_1 було направлено податкову вимогу форми "Ф" №0003767-1303-2413 від 25.07.2024 на суму 403385,00грн (а.с. 9).
Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку суму податкового боргу в розмірі 403385,00 грн не сплачено, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з первісним позовом.
Проте, не погоджуючись із рішеннями, на підставі яких Головне управління ДПС у Чернівецькій області просить у даній справі стягнути з відповідача за первісним позовом податковий борг, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, щодо визнання протиправним та скасування рішень Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Суд зазначає, що зі змісту податкових повідомлень-рішень вбачається, що вони ґрунтуються на висновках акту перевірки від 19.03.2024 №3021/Ж5/24-13-24-04-06/ НОМЕР_1 , яким встановлені відповідні порушення податкового законодавства.
В акті перевірки зафіксовано, що за результатами позапланової перевірки встановлено, що в період з 21.07.2020 по 20.07.2023 ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування.
Також податковий орган вказує, що перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки встановлено заниження або завищення оподатковуваного доходу за період з 21.07.2020 по 20.07.2023 всього на 1452800,00 грн, в тому числі за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 271600,00 грн, та за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 1181200,00 грн.
Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 21.07.2020 по 20.07.2023, що підлягає сплаті до бюджету контролюючим органом встановлено заниження платником суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб всього на суму 261504,00 грн.
Правила справляння податку на доходи фізичних осіб унормовані приписами розділу IV ПК України.
Так, відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
За правилом п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Податковим ораном в акті перевірки зафіксовано, що перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, встановлено заниження оподатковуваного доходу за період з 01.01.2023 по 05.01.2024 на загальну суму 2154087,70 грн, в тому числі за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 2154087,70 грн, яке виникло у зв'язку з невірним визначенням сум доходів та витрат, чим порушено п.177.2 ст.177 ПК України.
Відповідно до п.п.14.1.54. п.14.1. ст.14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно п.п.162.1.1. п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
За загальним правилом, встановленим ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п.163.1.1., 163.1.3 п.163.1 ст.163 ПК України).
За змістом п.23.1., п.23.2. ст.23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.
Відповідно до п.164.1. ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п.177.2 ст.177 та п.178.3 ст.178 цього Кодексу.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п.164.1.2. п.164.1. ст.164 ПК України).
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.п.164.1.3. п.164.1. ст.164 ПК України).
За правилами п.164.3. ст.164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Підпунктом "е" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 цього Кодексу.
Згідно п.п.177.1. ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 цього Кодексу
Податковим кодексом України встановлений обов'язок платників податку вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.176.1. ст.176 ПК України).
Пунктом 177.2. статті 177 ПК України, яка встановлює правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п.177.5.3 п. 177.5. ст. 177 ПК України).
Згідно п. 177.8 ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п.14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 цього Кодексу.
Пунктом 177.10 ст.177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
За змістом п.177.11 ст.177 ПК України фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 податкові декларації про майновий стан та доходи за період 2021, 2022 та за 2023 роки не подавалися.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд звертає увагу, що відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи по суті не надано первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, інші документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, введення яких передбачено чинним законодавством.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що висновок позивача про заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб підтверджується матеріалами справи та зроблений з урахування усіх обставин справи, а тому податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0000/5167/24-13-24-04 є правомірним, а тому зустрічний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0000/5182/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено, що за період з 21.07.2020 по 20.07.2023 платником платників-податків-фізичною особою ОСОБА_1 не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 21.12.2020 по 20.07.2023 в розмірі 21792,00 грн.
Нарахування податковим органом платнику сум грошових зобов'язань з військового збору ґрунтується на тих же висновках, що й при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб.
За приписами п. 16.1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Отже, об'єктом оподаткування військового збору є чистий оподатковуваний дохід.
Така позиція суду ґрунтується на позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.02.2022 у справі №822/2249/17.
З огляду на вище наведені обставини, визнання судом правомірним донарахування контролюючим органом суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, то так само правомірним слід визнати й нарахування позивачу сум військового збору з огляду на їх похідний від попередніх правовідносин, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0000/5182/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 27240,00 грн, прийнято в межах та в спосіб передбачений законом.
Також, під час проведення перевірки щодо обов'язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість встановлено, що протягом розрахункового періоду визначення 12 календарних місяців для реєстрації платника ПДВ позивачем отримано дохід (загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців) який перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість) в серпні 2022 року.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно п.183.1, п.183.2, п.183.4 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
Як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту "б" п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 цього Кодексу реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, особа, яка безпосередньо здійснює операції з постачання товарів та послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість згідно з розділом V ПК України, загальний обсяг яких перевищує 1 млн. грн., зобов'язана згідно з вимогами ПК України подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженнями заяву та зареєструватись платником податку на додану вартість. При цьому таке правило, не застосовується до платників єдиного податку першої - третьої груп. Обрахування граничного обсягу оподатковуваних операцій (1 млн грн.), з досягненням якого пов'язується обов'язок зареєструватись платником податку на додану вартість, а також обов'язок з його сплати та подання звітності, особою, яка є платником єдиного податку, здійснюється з моменту, коли у цієї особи виник обов'язок перейти на загальну систему оподаткування, оскільки до цього ця особа звільнена від сплати податку на додану вартість.
Отже, в особи, що перейшла зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, обов'язок зареєструватись платником податку на додану вартість виникає в разі якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість). При цьому обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов'язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку, отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №814/4461/13-а, від 05.09.2019 у справі №813/8772/14 та 16.10.2019 у справі №1340/4383/18, від 17.08.2022 у справі № 560/8206/20.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 ОСОБА_1 отримано доходи в розмірі 1181200,00 грн (69000,00 грн + 62200,00 грн + 51500,00 грн +249000,00 грн + 154500,00 грн + 236000,00 грн + 190500,00 грн + 168500,00 грн).
Пунктом 183.10 ст.183 ПК України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Таким чином враховуючи, що у серпні 2022 року відповідачем отримано дохід в розмірі 1012700,00 грн (69000,00 грн + 62200,00 грн + 51500,00 грн + 249000,00 грн + 154500,00 грн + 236000,00 грн + 190500,00 грн), то відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України ОСОБА_1 з 11.09.2021 мала являтись платником податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки акту перевірки в частині заниження відповідачем податку додану вартість на суму 33700,00 грн, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0000/5169/24-13-24-04 є правомірним.
Стосовно доводів представника ФОП Демчук І.І. про те, що його довіритель, як платник єдиного податку на період перебування на спрощеній системі оподаткування звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та протягом 2020- 2023 від оподаткування військовим збором, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 в період з 01.10.2018 по 30.06.2020 перебувала на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи, 20 %) та в період з 01.07.2020 по 06.07.2020 як платник єдиного податку І групи, 10%.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача, що ОСОБА_1 в період з 07.07.2020 по 20.07.2023 також перебувала на спрощеній системі оподаткування з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, в період: з 26.09.2018 по 06.07.2020, з 07.07.2020 по 20.07.2023 та з 22.03.2024 по 28.02.2025.
Пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно пункту 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абзац другий пп.298.1.2 п.298.1).
Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (абз. 1 п.п. 298.1.4 п. 298.1).
Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу (абз.2 п.п.298.1.4 п.298.1).
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою (абз. 3 п.п. 298.1.4 п. 298.1).
При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи-підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік (абз. 4 п.п. 298.1.4 п. 298.1).
Суд бере до уваги відсутність у наведених нормах застережень щодо неможливості застосування новоствореним суб'єктом господарювання спрощеної системи оподаткування в разі, якщо таким суб'єктом господарювання протягом поточного року самостійно прийнято рішення про припинення фізичної особи-підприємця.
Разом з тим, законодавцем передбачено обов'язок суб'єкта господарювання, який протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи-підприємця, включати при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік всю суму доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
На думку суду, вказана норма стверджує про можливість обрання новоствореним суб'єктом господарювання спрощеної системи оподаткування у разі передування цьому факту припинення таким суб'єктом господарювання фізичної особи-підприємця.
Суд зауважує, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV не визначає такої реєстраційної дії, як поновлення реєстрації. Не передбачено такого поняття й Податковим кодексом.
В силу положень зазначеного закону фізична особа-підприємець вважається зареєстрованою та припиненою з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису.
Відповідно до положень п.299.10 ПК України, реєстрацію позивача як платника єдиного податку припинено в день отримання контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем 06.07.2020 за власним рішенням припинено підприємницьку діяльність, то відповідно з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису анульовується його реєстрація як платника єдиного податку 2 групи.
Разом з тим, суд звертає увагу, що після відновлення реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця, для отримання свідоцтва платника єдиного податку позивач мав звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному положеннями статті 298 ПК України - з письмовою заявою, з дотриманням строків звернення тощо та враховуючи включати при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік всю суму доходу, отриманою ОСОБА_1 в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо звернення відповідача до контролюючого органу про перехід на спрощену систему оподаткування після відновлення власної господарської діяльності.
Отже, з урахуванням доводів позивача за зустрічним позовом, покладених в основу позовної заяви, а також встановлених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернівецькій від 21.05.2024 №000/5167/24-13-24-04, №000/5182/24-13-24-04 та №000/5169/24-13-24-04.
З огляду на зазначене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом.
Щодо позовних вимог Головного управління ДПС у Чернівецькій області про стягнення податкового боргу, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 16.1.4. п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 396245,00 грн.
Пунктом 57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Однак, як вбачається із матеріалів справи у визначений в п.57.3 ПК України строк, відповідачем за первісним позовом не сплачено вказаної суми грошових зобов'язань, а податкові повідомлення-рішення від 21.05.2024 №000/5167/24-13-24-04, №000/5182/24-13-24-04 та №000/5169/24-13-24-04 в судовому порядку не скасовано, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначено позивачем за первісним позовом у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" від 25.07.2024 №0003767-1303-2413 на суму 403385,00 грн.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість на загальну суму 396245,00 грн.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем за первісним позовом не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
Зважаючи на те, що відповідачем за первісним позовом сума податкового боргу добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість у сумі 396245,00 грн підлягає стягненню.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що судом встановлено правомірність дій податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на підставі яких ОСОБА_1 визначено податковий борг у сумі 396245,00 грн та враховуючи ненадання відповідачем за первісним позовом доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а тому суд вважає, що відповідно наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на суму 396245,00 грн.
Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Чернівецькій області, заявлених у первісному позові щодо стягнення податкового боргу. Натомість у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не надав належні, допустимі та достовірні докази щодо своїх доводів.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки Головне управління ДПС у Чернівецькій області за первісним позовом звільнене від сплати судового збору, то суд не вирішує питання про розподіл судових витрат щодо вимог про стягнення податкового боргу.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмолено, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Первісний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 396245,00грн, у тому числі до Державного бюджету - 138009,80грн, до місцевого бюджету - 258235,20 грн.
3. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ 44057187);
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.О. Григораш