31 липня 2025 року справа № 580/6182/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання рішення протиправним та скасування,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про невизнання позивача особою з інвалідністю, відповідно до акту огляду МСЕК від 15.11.2024 №22, яким скасовано рішення міжрайонної МСЕК №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про встановлення 2 групи інвалідності безтерміново, відповідно до акту огляду МСЕК від 18.10.2019 №5785.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив, що спірне рішення відповідач прийняв з грубим порушенням встановленої законодавством процедури його прийняття, адже жодний з документів, вказаний відповідачем у відповіді на звернення позивача, не є належною підставою для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення про встановлення інвалідності відповідно до вимог абз. 10 п. 13 Положення № 1317 та суперечить п. 8 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ України № 1809 від 26.10.2024. Крім того, за змістом акту огляду № 45 від 13.12.2024 та довідки про невизнання особою з інвалідністю (без номера та дати) позивач оглядався заочно Центральною МСЕК МОЗ України, що є протиправним, адже медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі відповідних медичних установ, а жодного повідомлення про необхідність прибуття позивача до Центральної МСЕК МОЗ України для прийняття участі в засіданні, на якому комісією прийняте рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю, ні засобами електронного зв'язку, ні поштою, позивачу не надсилалось та ним не отримано.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції України в Черкаській області від 16.04.2019 № 95 о/с ОСОБА_1 звільнений з поліції з посади старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в званні майор поліції за п.7 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
Рішенням міжрайонної МСЕК № 2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» відповідно до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 457072 від 18.10.2019 ОСОБА_1 , встановлена 2(друга) група інвалідності безтерміново.
В подальшому, за дорученням МОЗ України від 01.11.2024 № 25/41504/2-24, відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 30.10.2024 № 18/64654/0/1-24 на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, на перевірку обґрунтованості винесених рішень МСЕК, до Центральної МСЕК МОЗ України, що розташована на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А, були направлені медико-експертні справи на зазначених в листі прокурорів Черкаської області, і в тому числі справа позивача.
12.12.2024 позивачу повідомлено про необхідність з'явитись до КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» для отримання документів. Наступного дня, прибувши до медичної установи, позивачу була вручена довідка про невизнання інвалідом форми № 167/0, зі змісту якої дізнався, що 15.11.2024 позивач оглядався (заочно) Центральною МСЕК МОЗ України, за результатом чого не визнаний інвалідом.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки за формою первинної облікової документації № 167/о з кутовим штампом Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України Центральна МСЕК МОЗ України, ОСОБА_1 , 15.11.2024 оглядався (заочно) Центральною МСЕК. За результатами не визнаний інвалідом. Довідка підписана: Голова МСЕК І. Ханюкова.
Позивач вважає рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України про невизнання особою з інвалідністю ІІ групи протиправним, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ч. 19 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З огляду на те, що позивачу зупинено виплату пенсії на підставі довідки про невизнання її особою з інвалідністю, суд дійшов висновку, що вищевказана довідка є індивідуальним актом, який стосується прав та інтересів позивача, зокрема щодо отримання пенсії.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ) (у редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
На підставі ч. 2 ст. 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №2961-IV) (у редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення).
За визначенням, наведеним в абз. 4, 8 ч. 1 ст.1 Закону № 2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
До 01.01.2025, тобто станом на час прийняття спірного рішення діяло Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі Положення № 1317) (у редакції станом на 13.12.2024).
Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з п. 4 Положення № 1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров'я обласної (міської) держадміністрації.
Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.
Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.
МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.10.2024 № 1809 покладено права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України (код ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу, та затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.
Повноваження Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ визначені п. 13 Положення № 1317.
Так, згідно з абз. 4 п. 13 Положення № 1317 центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.
Відповідно до абз. 10 п. 13 Положення № 1317 на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил України.
Таким чином, проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляд здійснюється шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі відповідних медичних установ. При цьому, рішення про скасування попереднього рішення комісії приймається у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи.
За змістом довідки про невизнання позивача особою з інвалідністю ОСОБА_1 15.11.2024 оглядався (заочно) Центральною МСЕК.
При цьому, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про необхідність прибуття до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України (яка здійснювала функції Центральної МСЕК) або будь-якого іншого профільного закладу охорони здоров'я для повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень з метою проведення медико-соціальної експертизи.
Суд зазначає, що відповідач не надав доказів виклику/повідомлення позивача щодо засідання Комісії ЦМСЕК 15.11.2024, на якому прийнятий індивідуальний акт про невизнання позивача особою з інвалідністю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю, відповідно до акту огляду МСЕК від 15.11.2024 №22, яким скасовано рішення міжрайонної МСЕК №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про встановлення 2 групи інвалідності безтерміново, відповідно до акту огляду МСЕК від 18.10.2019 №5785 прийнято з порушенням вимог абз. 10 п. 13 Положення № 1317, без повідомлення про переогляд рішення міжрайонної МСЕК № 2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про встановлення II групи інвалідності; без повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень.
Крім того, суд встановив, що відповідно до листа Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України від 10.01.2025 № 12/03-19, у якому зазначено, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення. Підпунктом б пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
Аналіз наведеного рішення Ради національної безпеки і оборони України дає підстави для висновку про надання робочим групам доручення провести перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку.
Суд зазначає, що чинне законодавство України не надає чіткого визначення посадова особа державного органу.
Водночас, відповідно до визначень, наведених у ст.4 КАС України:
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України);
-публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
У ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України наведено визначення, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Як встановив суд, наказом ГУНП України в Черкаській області № 95 о/с від 16.04.2019, ОСОБА_1 , був звільнений з поліції з посади старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області в званні майор поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
Отже, в розумінні вищенаведених норм, у т.ч. Закону України «Про поліцію» станом на час прийняття оскаржуваного індивідуального акту позивач не був посадовою особою державного органу (органу поліції), а тому, на переконання суду, застосування у спірному випадку рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, як підстави проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення відповідача про невизнання позивача особою з інвалідністю, відповідно до акту огляду МСЕК від 15.11.2024 №22, яким скасовано рішення міжрайонної МСЕК №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про встановлення 2 групи інвалідності безтерміново, відповідно до акту огляду МСЕК від 18.10.2019 №5785 є помилковим.
Крім того, вказане рішення Ради національної безпеки і оборони України, не передбачає проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про надання інвалідності особам, які звільнені з державних органів, зокрема органів поліції.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення міжрайонної МСЕК №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про встановлення 2 групи інвалідності безтерміново, здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.
Суд під час вирішення спору також врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про невизнання позивача особою з інвалідністю, відповідно до акту огляду МСЕК від 15.11.2024 №22, яким скасовано рішення міжрайонної МСЕК №2 КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про встановлення 2 групи інвалідності безтерміново, відповідно до акту огляду МСЕК від 18.10.2019 №5785.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ