29 липня 2025 року справа № 580/5934/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
27.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро»(18028, м.Черкаси, вул. Лейтенанта Мукана, 10; код ЄДРПОУ 36090664) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач 1), ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (04053, місто Київ,Львівська Площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) (далі - відповідач 2) про:
1) визнання протиправними та скасування рішень від 16.05.2025, ухвалених Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідача 1:
№12873034/36090664 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі - ПН) №31від 25.02.2025;
№12873035/36090664 про відмову в реєстрації ПН №9 від 10.03.2025;
№12873036/36090664 про відмову в реєстрації ПН №16 від 14.03.2025;
2) зобов'язання відповідача 2 здійснити реєстрацію в ЄРПН ПН №31 від 25.02.2025, №9 від 10.03.2025, №16 від 14.03.2025, поданими позивачем, датами їх фактичного надходження;
3) стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача понесені судових витрат.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач 1 безпідставно та всупереч закону прийняв вказані вище рішення. Стверджує, що позивач надсилав на вимогу відповідачів всі первинні документи. Проте вони не враховані безпідставно. Додатково повідомив, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00грн, докази понесення яких будуть надані протягом 5-ти днів після проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Ухвалою суду від 30.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.
20.06.2025 від відповідачів на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що оскаржуване рішення відповідач 1 прийняв, оскільки позивач на повторне повідомлення про надання додаткових пояснень та документів надав їх неповністю. Посилалися на висновки Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 у справі №240/5563/23, від 24.03.2025 у справі №140/32696/23. Додатково просив здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (далі - Клопотання).
Оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Суд згідно з ч.6 вказаної статті може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тобто, письмова форма судового розгляду справи не свідчить про позбавлення особи права на судовий захист. Предметом вказаного вище спору не є складним. Сторони подали заяви та докази, зміст яких не викликає сумнівів або труднощів у перевірці. Суд врахував та акцентує увагу сторін, що усні пояснення особи не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. В Клопотанні не зазначено об'єктивних доводів з приводу обставин, з'ясування яких може становити труднощі та потребують проведення судового засідання. Зважаючи на використані засоби доказування, спір можливо вирішити на підставі письмових доказів у письмовому провадженні. Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Оскільки у цій справі судове засідання не призначалося, спірні правовідносини не є складними, відсутні підстави для задоволення Клопотання.
24.06.2025 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов. Обґрунтовуючи зазначив, що надав пояснення і документи у відповідь на повідомлення відповідача в межах 5 робочих днів.
Усі подані сторонами докази суд долучив до матеріалів адміністративної справи
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
18 листопада 2024 року між позивачем та ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» (покупець) укладено договір поставки № 11/24.
На виконання Специфікації № 7 від 19.02.2025 позивач виписав рахунок № 40 за замовлення 2 040 кг барвника для зерна Areal-RS 21 на суму 642 600,00 грн, який поставлено покупцю 25.02.2025 за видатковою накладною № 93. Також відповідно до Специфікації № 8 від 07.03.2025 за замовленням покупця виписано рахунок № 53 на поставку ще 2040 кг такого ж барвника на таку ж суму.
10.03.2025 вказаному контрагенту оформлено відвантаження 850 кг барвника видатковою накладною № 115, а 14.03.2025 1190 кг - видатковою накладною №134.
На замовлення покупця завантаження та доставку товару здійснювало ТОВ «Агросервіс 2012»,про що складені товарно-транспортні накладні №Р93 від 25.02.2025, №Р115 від 10.03.2025 та №Р134 від 14.03.2025.
Позивач склав ПН № 31 від 25.02.2025, № 9 від 10.03.2025 та № 16 від 14.03.2025.
Відповідно до квитанцій від 19.03.2025 року №9070824614, №9070825136, №9059374928 реєстрація ПН від 10.03.2025 №9, від 14.03.2025 №16, від 25.02.2025 №31 зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України Порядку №1165. Обсяг постачання товару/послуги 3206, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що: показник «D»=7.6867%, «Рпоточ»=60159.13. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а саме: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи. У тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації щодо підтвердження відповідності, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
Позивач 02.05.2025 подав повідомлення №15 на розблокування вказаних ПН з письмовими поясненнями від 01.05.2025 та підтверджуючими документами.
Відповідач 1 направив повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або підтверджуючих документів від 08.05.2025 року: №12845363/36090664, №12845409/36090664, №12845362/36090664. Повідомленнями повідомлено позивача про необхідність надання додаткових пояснень та документів, а саме в додатковій інформації зазначено, що не надано документи на придбання сировини та матеріалів, інвентаризаційний опис на поточну дату, документи на навантажувально-розвантажувальні роботи, документи з перевізниками. Попередив, що у разі неподання додаткових пояснень та копій документів прийме рішення про відмову в реєстрації ПН в Реєстрі.
Позивач надав додаткові письмові пояснення від 12.05.2025 та копії документів повідомленням від 12.05.2025 року №18.
За результатом розгляду наданих позивачем документів відповідач прийняв спірні рішення від 16.05.2025: №12873034/36090664 про відмову в реєстрації ПН №31, №12873035/36090664 про відмову в реєстрації ПН №9, №12873036/36090664 про відмову в реєстрації ПН №16, з підстави ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрація якої зупинена в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, платником податку. У додатковій інформації зазначив, що позивач не надав інвентаризаційний опис, документи на навантажувально-розвантажувальні роботи.
Правом адміністративного оскарження вказаного вище рішення до Державної податкової служби України позивач не скористався. Натомість звернувся в суд з вищевказаним позовом.
Для вирішення спору суд урахував вимогу абзацу другого ст.19 Конституції України діяти в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.
Спірні відносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) у редакції, що діяла на дату прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідно до підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Отже, саме відповідач 2 уповноважений, як адміністратор, забезпечити прийняття та реєстрацію ПН в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку №1246 ПН та/або РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.12. Порядку №1246 після надходження ПН та/або РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у ПН, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації ПН та/або РК;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520.
Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, відповідні комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН/РК та зобов'язані проаналізувати зміст посвідчуваних ними відомостей, звірити дані, у т.ч. з наявною податковою інформацією, з'ясувати дійсність господарської операції.
Згідно з п.3 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» і “Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації ПН / РК в Реєстрі платник податку відповідно до п.4 Порядку №520 має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що платник податку, який склав ПН / РК, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких ПН / РК в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі, коли у квитанції до ПН / РК зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН / РК, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до РК у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документівз накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Відповідно до ст.10 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. У вказаному контексті відповідачі мали враховувати наступне.
По-перше, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
По-друге, абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Тобто, у спірних правовідносинах відповідач 1 обґрунтовано вирішив з'ясувати, чи виник у позивача податковий обов'язок щодо вказаних вище ПН.
По-третє, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ЗУ №996-XIV) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Тобто, первинні документи складаються саме щодо реальних господарських операцій і за відсутності їх презюмується їх невиконання.
Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію ПН / РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН / РК в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН /РК в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі відповідно до п.10 Порядку №520 в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Зміст такого виду рішення вказаний у Додатку №1 до Порядку №520 та передбачає обов'язок у додатковій інформації зазначити конкретні документи.
Отже, надання додаткових письмових пояснень та копій документів є правом платника податку, а не його обов'язком. Водночас у разі не надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, комісія регіонального рівня зобов'язана прийняти рішення про відмову в реєстрації ПН /РК в Реєстрі.
Вказаного механізму відповідач 1 у спірних правовідносинах дотримався. Водночас підстави спірних рішень відповідача 1 не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зазначене ненадання платником інвентаризаційних описів, документів на навантажувально-розвантажувальних робіт, спростовується електронними повідомленнями позивача від 02.05.2025 №15 та від 12.05.2025 року №18 про подання пояснень та копій документів щодо вказаних вище ПН (письмовими поясненнями вих. від 01.05.2025 та від 12.05.2025). До пояснень позивач додав документи на підтвердження вказаної вище операції на виконання Договору щодо постачання товару.
На виконання умов зазначеного вище Договору позивач за правилом першої події виписав та направив на реєстрацію спірні ПН.
Твердження відповідача, що позивач на його повідомлення не надав інвентаризаційний опис та документи на навантажувально-розвантажувальні роботи. Тому він прийняв оскаржувані рішення не обґрунтовані та спростовані вказаними вище документами. Так, у письмових поясненнях позивач надав детальне документальне підтвердження наявності у нього матеріально-технічної бази та деталізовано описав ланцюги постачання сировини, їх залишок, інвентаризаційний опис станом на 31.03.2025 та процес навантажувально-розвантажувальних робіт за участю ПрАТ «Черкаський ремонтно-механічний завод» на підставі укладеного договору підряду від 01.12.2024 №2 на здійснення вантажно-розвантажувальних робіт товарів, що надходять та відправляються зі складу позивач, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій по укладанню і кріпленню вантажу, його сепаруванню, тощо. Зазначив, що роботи виконувались за допомогою автонавантажувача АП-4048. Крім того, позивач є безпосереднім виробником барвників та фарби для зерна і надав ліцензійний договір, який надає відповідне право.
У вказаному контексті суд також урахував, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - ЗУ №996-XIV) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Абзацом першим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, дії позивача, як постачальника, щодо реєстрації в ЄРПН спірних ПН щодо здійснення постачання вантажу відповідно до вказаного вище Договору, виписаних за правилом першої події, є виконанням встановленого законом обов'язку.
Зазначені позивачем реквізити платіжних документів, їх копії та копії договорів щодо правочинів, у т. ч. щодо виконання позивачем, визначених у Договорі послуг постачання, надані відповідачу 1, підтверджують, що операція у спірних ПН відповідає зареєстрованому виду його господарської діяльності. Отже, обґрунтованих сумнівів у їх достовірності на етапі реєстрації ПН, враховуючи договірні умови, не викликають. Обґрунтованість підстав їх неврахування відповідачем 1 під час судового розгляду справи не підтверджена.
Підстави спірних рішень щодо ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/розрахунку коригування в ЄРПН спростовані відомостями отриманих відповідачем 1 додатків до пояснень та доводить допущення порушення вказаних норм.
Тому суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідача 1 протиправні та підлягають скасуванню у повному обсязі.
Встановлені обставини спору підтверджують, що відповідач 1 не аналізував змісту отриманих від позивача документів, у т.ч. в контексті дотримання правила першої події.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Додатково, з огляду на відсутність зазначення у додатковій інформації конкретного видів документів, які не було додано позивачем, за фактичного встановлення судом наявності документів свідчить про формальний розгляд відповідачем документів для реєстрації спірної ПН. Тому відсутні підстави для судового втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо їх розгляду та оцінки.
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/розрахунку коригування в ЄРПН також затверджений згаданою вище постановою КМУ №1165.
Згідно з пунктом 12 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Підстави, за наявності яких приймається одне зі вказаних рішень, зазначений Порядок не передбачає.
Позивач в адміністративному порядку вказані вище спірні рішення не оскаржував.
Тому належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідача 1 повторно розглянути матеріали позивача щодо реєстрації в ЄРПН виписаних ним ПН №31 від 25.02.2025, №9 від 10.03.2025, №16 від 14.03.2025 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.
За умови надання достатнього пакету документів для реєстрації ПН та належного їх розгляду відповідна комісія не може прийняти декілька правомірних рішень. За наявності підстав єдиним законним є рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Тобто, таке повноваження не є дискреційним.
Отже, позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.
Згідно з вимогами ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені платіжною інструкцією від 23.05.2025 в сумі 7267,20грн, підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, який порушив заявлені права позивача - половина суми.
Щодо професійної правничої допомоги адвоката.
У позовні заяві представник позивача адвокат Драченко В.В. зазначив, що позивач очікує понести витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 15000,00грн, докази понесення яких будуть надані протягом 5-ти днів після проголошення вступної та резолютивної частини рішення. До позовної заяви додав ордер серії СА №1011126 на надання правничої (правовох) допомоги позивачу.
Належні, достовірні та допустимі докази сплати позивачем вказаної вище суми адвокату відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною п'ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд врахував, що відповідачі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами не заявляли.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд врахував, що адміністративна справа розглядалася правилами спрощеного письмового провадження. Тобто, ознак складної не мала. Позовна заява підписана та завірені додатки до неї зазначеним вище адвокатом. Зміст позовної заяви свідчить, що її складено фахівцем в галузі права.
Водночас позивач не повідомляв суд про причини неможливості своєчасно подати докази сплати судових витрат в сумі 15000,00грн. У цьому контексті суд урахував відсутність таких відомостей у позовній заяві та письмових заяв з дати відкриття провадження у справі - 30.05.2025, відсутніст ьдоказів поважності для цього причин. Враховуючи значну тривалість судового розгляду справи, а саме 60 днів, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин ненадання позивачем доказів таких витрат та наявність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат під час вирішення позовних вимог, відповідно - про відсутність підстав для їх присудження з відповідачів із-за відсутності доказів оплати послуг адвоката.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов адвоката Драченка В.В. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» (код ЄДРПОУ 36090664).
Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.05.2025: №12873034/36090664 про відмову в реєстрації податкової накладної №31, №12873035/36090664 про відмову в реєстрації податкової накладної №9, №12873036/36090664 про відмову в реєстрації податкової накладної №16, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро».
Зобов'язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) повторно розглянути матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» (18028, м.Черкаси, вул.Лейтенанта Мукана, буд.10; код ЄДРПОУ 36090664) щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ним податкових накладних №31 від 25.02.2025, №9 від 10.03.2025, №16 від 14.03.2025 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Легіон-Агро» (18028, м.Черкаси, вул.Лейтенанта Мукана, буд.10; код ЄДРПОУ 36090664) частину понесених судових витрат зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а саме в розмірі 3633,60грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят копійок).
У задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 29.07.2025.