Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 липня 2025 року Справа № 520/4052/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень
Приватне підприємство «Торговий дім «Золота миля» (надалі за текстом - ПП «ТД «Золота миля», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Держмитслужби (надалі за текстом - Харківська митниця, відповідач, митний орган), в якому просило суд:
- визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000063/2 від 06.02.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000071;
- стягнути з Харківська митниця Держмитслужби на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (ідентифікаційний код 34470937, місцезнаходження: 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) судовий збір у сумі 4844,80 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України), щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Також резервний метод визначення митної вартості було застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), та запропоновано відповідачу надати відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, скориставшись правом, передбаченим статтею 162 КАС України, подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 11.03.2025 відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскільки позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то рішення про коригування митної вартості № UA807000/2025/000063/2 від 06.02.2025 є правомірним. Також відповідач вказав, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту прав в частині скасування картки відмови.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 30.04.2024 між ПП «ТД «Золота миля» (далі - Покупець) та AHMED OVERSEAS (Продавець) було укладено контракт № BO-252-043024.
За змістом пункту 1.1 контракту № BO-252-04302 Продавець зобов'язується поставили Покупцеві товар відповідно до специфікацій до цього контракту, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний в специфікаціях товар і своєчасно здійснити оплату на умовах цього контракту. Всі специфікації до цього контракту є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.1 контракту № BO-252-04302 товар поставляється партіями в асортименті та в строки згідно замовлення Покупця та специфікацій до цього контракту.
Згідно з пунктом 4.1 контракту № BO-252-04302 ціна на товар встановлюється Сторонами в специфікаціях до цього контракту. Валюта контракту: долари США.
За змістом пунктів 5.1-5.3 контракту № BO-252-04302 умови поставки товару встановлюються згідно з правилами Інкотермс-2020 і зазначаються в специфікаціях. Кожна наступна партія товару поставляється на замовлення Покупця і за окремими узгодженими умовами. Всі витрати пов'язані з виконанням цього контракту на території країни Продавця - несе Продавець, на території країни Покупця - несе Покупець.
Відповідно до пункту 8.1 контракту № BO-252-04302 комерційний інвойс - 3 оригінали і 1 копія, із зазначенням номера контракту, умов оплати, опису товару, ціни за одиницю товару, загальну вартість ваги брутто/нетто.
Зі змісту специфікації № 3 від 22.10.2024 до контракту № BO-252-04302 вбачається, що Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити такий товар: арахіс бланшований спліти фракції 50-60 врожай 2024, 22 000,00 кг, ціна за 1 кг - 1 460,00 доларів США, загальна сума товару по специфікації складає 32 120,00 доларів США. Умови оплати за поставку партії товару по даній специфікації: 10 % передоплата за 10 днів до дати відвантаження з Мундра, Індія; 90 % при отриманні товаросупровідних документів, не пізніше ніж 10 днів до дати приходу у порт Гданськ, Польща. Умови поставки товару: CIF Гданськ Польща згідно правил Інкотермс-2020 (транзит в Україну на власний ризик - ризик і відповідальність Вантажоодержувача).
05.02.2025 року ПП «ТД «Золота Миля» до митного органу було подано електронну митну декларацію, яка була прийнята з присвоєнням їй номера № 25UA807200001559U3 (далі - ЕМД № 25UA807200001559U3) щодо оформлення товару - Арахіс сирий у ядрах, лущений, несмажений, неприготовлений іншим способом, бланшований половинки (спліт), фракція 50/60 - 22000,00кг. Врожай 2024р. Сфера застосування - харчова промисловість. В поліпропіленових мішках по 25,0 кг. Кінцевий термін використання жовтень 2026р., що надійшов в рамках контракту № BO-252-043024.
За змістом граф 20, 22, 23, 42 ЕМД № 25UA807200001559U3 загальна вартість товару складає 32 120,00 доларів США, курс валюти 41,7558 грн на 1 долар США, поставка відбувалася на умовах СIF Гданськ, Польща.
Згідно з графою 12 ЕМД № 25UA807200001559U3 митна вартість становить 1 430 750,31 грн.
До поданої ЕМД № 25UA807200001559U3 на підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу позивачем було подано такі документи: сертифікат якості ALR/AO/00523112024 від 23.11.2024; декларація виробника б/н від 22.11.2024; проформа інвойс № 22 від 23.10.2024; пакувальний лист б/н від 22.11.2024; інвойс № AEX149 від 22.11.2024; коносамент № 246271021 від 26.11.2024; накладна УМВС (ЖД) № 31514009 від 23.01.2025; транзитна декларація T1 № MRN25PL322080NU6Q3IK1 від 23.01.2025; фітосанітарний сертифікат № PSC19KAN2024039403 від 27.11.2024; сертифікат походження № C07375 від 24.11.2024; платіжне доручення про оплату за товар № 567 від 07.01.2025; платіжне доручення про оплату за товар № 505 від 25.10.2024; транспортний рахунок (інвойс) № 0000000820 від 22.01.2025; прайс-лист б/н від 22.10.2024; калькуляція б/н від 22.11.2024; страховий поліс № C002663555 від 22.11.2024; контракт № BO-252-043024 від 30.04.2024; специфікація № 3 від 22.10.2024; договір про надання послуг № 23-17 від 28.07.2023; декларація про відсутність ГМО б/н від 22.11.2024; лист б/н від 30.04.2024.
За результатами розгляду поданої ЕМД № 25UA807200001559U3 та доданих до неї документів позивачу від відповідача надійшов Запит (повідомлення), в якому відповідач посилаючись на надходженням до ВАКМВ УКАМП запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1 в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів зобов'язав позивача протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; транспортно-експедиційні рахунки, рахунки експедиційних витрат, заявки перевезення, договори, рахунки збереження товарів в місце призначення, рахунки завантаження-розвантаження контейнера/товару, портові збори тощо; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом на вимоги ст. 254 Митний кодекс України; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. Крім того, у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор 2006» необхідно надати інформацію про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Також відповідачем було запропоновано позивачу подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Листом від 06.02.2025 № 25/26/35 ПП «ТД «Золота миля» повідомило відповідача про таке:
- щодо надання виписки з бухгалтерської документації позивач вказав, що подав разом з митною декларацією від 05.02.2025 № 25UA807200001559U3 митному органу Проформу інвойс № 22 від 23.10.2024; інвойс № AEX149 від 22.11.2024; платіжне доручення про оплату за товар № 567 від 07.01.2025; платіжне доручення про оплату за товар № 505 від 25.10.2024. Також позивач вказав, що бухгалтерський облік товару не здійснювався у зв'язку з тим, що він ще не був випущений у вільний обіг на територію України;
- щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, рахунків експедиційних витрат, заявки перевезення, договорів, рахунків збереження товарів в місці призначення, рахунків завантаження-розвантаження контейнера/товару, портових зборів тощо, ПП «Торговий дім «Золота миля» повідомило, що разом з митною декларацією від 05.02.2025 № 25UA807200001559U3 митному органу було надано коносамент № 246271021 від 26.11.2024; накладну УМВС (ЖД) № 31514009 від 23.01.2025р.; транзитну декларацію T1 № MRN25PL322080NU6Q3IK1 від 23.01.2025; транспортний рахунок № 0000000820 від 22.01.2025; транспортний договір № 23-17 від 10.06.2022;
- щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листи) виробника товару, ПП «ТД «Золота миля» зазначило, що разом з митною декларацією від 05.02.2025 № 25UA807200001559U3 митному органу було надано прайс-лист б/н від 22.10.2024 та калькуляцію б/н від 22.11.2024;
- щодо надання копії митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом відповідно до вимог ст. 254 Митний кодекс України, ПП «ТД «Золота миля» повідомило, що такий документ не був наданий продавцем товару;
- стосовно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, позивач зазначив, що на даний час ПП «ТД «Золота миля» не має таких висновків.
Крім того, у зазначеному листі позивач просив визнати заявлену митну вартість оцінюваних товарів на підставі наданих документів та завершити митне оформлення відповідно до ч.1 статті 255 МК України, або, у відповідності до ч. 6 статті 55 МК України надати письмову консультацію з наступних питань:
- відповідно до частини 7 статті 54 МК України надати аргументовані доводи, на підставі чого митний орган дійшов висновку, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, і які саме дані відсутні;
- відповідно до частин 1-2 статті 58 МК України повідомити про причини, через які неможливо застосувати Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
- перед застосуванням другорядних методів визначення митної вартості товарів, що оцінюються, відповідно до ч. 4 статті 57 МК України надати письмову консультацію з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу та здійснити обмін наявною у митного органу інформацією.
- для реалізації права декларанта, передбаченого п.1 ч.3 статті 52 МК України, надати відповідно до п.7 ч.3 статті 52 МК України письмову інформацію про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, та, відповідно до п.2 ч.5 статті 54 МК України повідомити про необхідність надання додаткових документів.
За результатами розгляду вищезазначеного листа відповідачем було надіслано Запит (повідомлення), в якому митний орган повідомив, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості у відповідності до статті 64 МК України складає: товар 1) 2,01 $/кг. Також відповідач просив повідомити про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МК України, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну.
06.02.2025 року Харківською митницею було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000071 (далі - Картка відмови № UA807200/2025/000071) та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2025/000063/2 (далі - Рішення № UA807000/2025/000063/2).
Згідно з графою 33 Рішення № UA807000/2025/000063/2 заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 57, 58, 63 МК України з огляду на таке:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби вказує, що рівень митної вартості подібних товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим, ніж заявлений;
також наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по даному підприємству;
відсутня митна декларація країни відправлення, в якій міститься інформація щодо контрагентів, вагові характеристики, умови поставки товару, товаросупровідний документи, а також саме головне - вартість товару;
- декларантом не надано транспортний договір щодо залізничного перевезення, вказаний в гр. 3 залізничній накладній СМГС № 31514009;
в комерційному рахунку від 22.11.2024 № AEX149 ціна товару вказана на умовах поставки CIF без зазначення географічного пункту, тобто не зрозуміло враховані транспортні витрати та на якому маршруті;
в комерційному рахунку від 22.11.2024 № AEX149 вказаний коносамент № 246271021 зі зазначеною датою документа 26.11.2024;
в п.1.1.2 транспортно-експедиційного договору від 28.07.2023 № 23-17 визначено, що експедитор повинен оформити транзитну митну декларацію Т1, але в рахунку на оплату транспортних послуг № 0000000820 відсутня інформація щодо надання такої послуги;
наданий до митного оформлення прайс-лист № б/н від 22.10.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП «ТД «Золота миля» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;
згідно даних сайту www.maersk.com контейнер MRSU4369400 прибув в порт GDANSK Польща 18.01.2025, вивантажено з судна 18.01.2025, навантаження та відправка 22.01.2025 відповідно до СМГС №31514009, таким чином вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення, однак вищевказані витрати зазначені у п.1.1.6 транспортно-експедиційного договору від 28.07.2023 №23-17 та не відображені в рахунку на оплату транспортних послуг № 0000000820 (відсутня інформація щодо надання такої послуги);
2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;
3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;
4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо: ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрати, понесені виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрати на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 2,01 $/кг.
Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня.
Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №UA806070/2025/001042 від 04.02.2025 (25UA806070001042U7) тов.1, код товару згідно з УКТ ЗЕД 1202420010, назва товару: «Ядра арахісу сирі, лущені, не подріблені, не для сівби, калібр 50/60…», країна походження IN (Індія), умови поставки СIF., вага 26000 кг. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 2,01 $/кг.
З огляду на прийняття відповідачем Рішення № UA807000/2025/000063/2 та винесення Картки відмови № UA807200/2025/000071з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною 7 статті 55 та частиною 2 статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 25UA807200001648U7 та додатково сплатив різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 82 781,60 гривень.
Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації ПП «ТД «Золота миля» звернулось до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями частини 7 статті 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За змістом положень частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положення частин 1-3 статті 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 4 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті
Відповідно до частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
За змістом частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК України у визначених МК України випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України заборонено.
Водночас частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у випадках коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
За змістом частин 1-2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо митним органом застосовується стаття 64 МК України, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
З вищезазначених норм законодавства вбачається, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності рішення про коригування митної вартості і картки відмови та доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення, та які були окремо зазначені у відзиві, суд зазначає таке.
Посилання відповідача на наявність рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству як на підставу для коригування митної вартості суд вважає необґрунтованими з огляду таке.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 815/228/17, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Також суд звертає увагу на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, згідно з якими відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Подібні правові висновки викладені і в постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методом.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23.
Отже, наявність рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству саме по собі не свідчить про неправильність визначення позивачем митної вартості товарів, а отже не може бути підставою для її коригування.
Щодо ненадання позивачем декларації країни відправлення суд звертає увагу на те, що цей документ, з огляду на положення частини 2 статті 53 МК України, не належать до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів і обов'язково мають бути надані декларантом.
Отже, ненадання цієї декларації не може бути підставою для коригування митної вартості.
Посилання відповідача на відсутність транспортного договору щодо залізничного перевезення, який вказаний в гр.3 залізничної накладної СМГ С№ 31514009 суд відхиляє з огляду на те, що позивач не є стороною відповідного договору, натомість ПП «ТД «Золота Миля» було надано договір надання послуг № 23-17 від 28.07.2023, відповідно до якого виконавець, Stream Trade Europe Ltd, бере на себе зобов'язання з організації міжнародних інтермодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів замовника, а також виконання інших робіт і надання послуг. Конкретний переліг послуг визначається у відповідному інвойсі. Так, відповідно до транспортного рахунку (інвойсу) № 0000000820 від 22.01.2025, який також був наданий відповідачеві разом з поданою митною декларацією, Stream Trade Europe Ltd надало позивачу послуги з вивантаження/навантаження / транспортування - експедирування товару за маршрутом порт Гданськ - Гливице, Польща - Мостиська, Україна та послуги з транспортування-експедирування товару за маршрутом Мостиська - Харків, Україна.
Доводи Харківської митниці про те, що в комерційному рахунку від 22.11.2024 № AEX149 ціна товару вказана на умовах поставки CIF без зазначення географічного пункту, а тому не зрозуміло чи враховані транспортні витрати та на якому маршруті суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
З аналізу пунктів 5.1 та 8.1 контракту № BO-252-04302 вбачається, що умови поставки товару встановлюються згідно з правилами Інкотермс-2020 і зазначаються саме в специфікаціях, а не в інвойсах. Натомість в інвойсах містяться лише посилання на контракт, умови оплати, опис товару, ціни за одиницю товару, загальна вартість ваги брутто/нетто.
Тобто основним документом, в якому визначаються умови поставки, є саме специфікація.
З доданої до митної декларації специфікації № 3 від 22.10.2024 вбачається, що умови поставки товару: CIF Гданськ Польща згідно правил Інкотермс-2020 (транзит в Україну на власний ризик - ризик і відповідальність Вантажоодержувача).
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, а також укласти договір страхування та сплатити страхові внески.
Із зазначеного вбачається, що транспортні витрати до порту Гданськ, Польща поніс продавець. Натомість транспортні витрати з порту Гданськ, Польща до Харкова поніс позивач, що підтверджується накладною УМВС (ЖД) № 31514009 від 23.01.2025, транзитною декларацією T1 № MRN25PL322080NU6Q3IK1 від 23.01.2025, транспортним рахунком (інвойс) № 0000000820 від 22.01.2025, договором про надання послуг № 23-17 від 28.07.2023, які були надані ПП «ТД «Золота миля» разом з митною декларацією.
Щодо посилання відповідача на те, що в комерційному рахунку від 22.11.2024 № AEX149 вказаний коносамент № 246271021 зі зазначеною датою документа 26.11.2024 суд зазначає, що інформація щодо товару, його ваги та кількості, номеру контейнеру в інвойсі та коносаменті співпадають, тобто товар можливо ідентифікувати, розбіжності у наданих до митного оформлення документах відсутні, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Доводи митного органу про те, що експедитор повинен оформити транзитну митну декларацію Т1, але в рахунку на оплату транспортних послуг №0000000820 відсутня інформація щодо надання такої послуги, суд вважає безпідставними, оскільки в наданому рахунку міститься про усі послуги надані експедитором, зокрема вивантаження / навантаження / транспортування - експедирування товару за маршрутом порт Гданськ- Гливице, Польща - Мостиська, Україна, що включає в себе, відповідно до умов договору, і оформлення відповідної транзитної митної декларації.
Доводи відповідача про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист №б/н від 22.10.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП «ТД «Золота миля» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, суд відхиляє з огляду на таке.
Положення частини 3 статті 53 МК України визначають, що каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару можуть бути надані митному органу якщо вони наявні у декларанта, тобто у разі відсутності таких документів вони об'єктивно не можуть бути надані, а тому ненадання таких документів саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості.
Також суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, згідно з якою, прайс-лист, по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок викладений і в постановах Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.
Щодо доводів відповідача про додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення суд зазначає таке.
В обґрунтування прийняття рішення про коригування митної вартості Харківська митниця зазначила, що згідно даних сайту www.maersk.com контейнер MRSU4369400 прибув в порт GDANSK Польща, 18.01.2025, вивантажено з судна 18.01.2025, навантаження та відправка 22.01.2025 відповідно до СМГ С№31514009, таким чином вбачаються додатково понесені витрати на зберігання товару в порту призначення, однак вище вказані витрати зазначені у п.1.1.6 транспортно-експедиційного договору від 28.07.2023 №2317 та не відображені в рахунку на оплату транспортних послуг №0000000820 (відсутня інформація щодо надання такої послуги).
Водночас відповідач не враховує, що товар прибув у порт Гданська відповідно до коносамента, а в залізничних накладних № 31512877, № 31512878, № 31512893 вказано маршрут Глівіце (Польща) - Харків (Україна). Тобто Stream Trade Europe Ltd на підставі договору надання послуг № 23-17 від 28.07.2023 переміщував товар з Гданська в Глівіце, що підтверджується цим договором та інвойсом від 17.12.2024 № 0000000760, який був наданий відповідачу.
Посилання відповідача про те, що декларант не надав інформацію щодо угод на ідентичні товари, на подібні товари, інформацію щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів, витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну суд відхиляє з огляду на положення статті 53 МК України, яка не передбачає надання такої інформації декларантом.
Отже, з матеріалів справи, вбачається, що позивач надав Харківській митниці до митного оформлення усі необхідні документи, які передбачені частинами 1-2 статті 53 МК України. В той же час, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не обґрунтував належним чином наявність сумнівів в числових значеннях або недостовірність та/або неповноту наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів і подальшого коригування митної вартості.
Щодо посилання відповідача на спрацювання системи АСАУР суд враховує правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 260/718/19, згідно з якою спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Твердження відповідача про обрання позивачем неналежного способу захисту у виді скасування картки відмови не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в цій картці наведено вимоги, виконання яких забезпечує митне оформлення, - подання нової МД з урахуванням відомостей, наведених у рішенні про коригування.
Тобто, подання нової митної декларації не було для декларанта повністю добровільним.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист права здійснити митне оформлення за митною вартістю, визначеною ним самостійно, а також інтересом, який полягає у одержанні правових підстав для повернення митних платежів, сплачених у зв'язку з прийняттям відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Таким чином, у випадку, коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України та статті 45 Бюджетного кодексу України. Відтак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрав належний спосіб захисту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 820/2014/17.
При ухваленні цього рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з якою з огляду на усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, судом були вивчені і інші аргументи, однак вони є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, адже вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі обставини та приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем було неправильно розраховано та сплачено судовий збір, суд зазначає таке.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23 розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Судом установлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4844,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4174 від 06.02.2025.
Водночас, судовий збір за подання позивачем даного позову до суду підлягав сплаті в розмірі 2422,40 грн., з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000063/2 від 06.02.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000071.
Стягнути з Харківської митниці Держмитслужби (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 44017626) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 31.07.2025.
Суддя Супрун Ю.О.