Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2025 року справа № 613/1167/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Богодухівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 14.07.2025р. позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду уточнену позовну заяву, яка відповідає вимогам ст., ст. 160, 161 КАС України, в якій визначити всіх відповідачів, до яких звернуто позовні вимоги, з урахуванням висновків цієї ухвали та/або, відповідно, уточнити зміст позовних вимог, із визначенням позовних вимог до відповідача (відповідачів).
На виконання ухвали суду 17.07.2025р. позивачем надано через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" заяву про усунення недоліків.
У період з 18.07.2025р. по 29.07.2025р. суддя Григоров Д.В. перебував у щорічній відпустці.
Дослідивши подану на виконання ухвали суду від 14.07.2025р. заяву, судом встановлено, що усуваючи недоліки своєї позовної заяви, позивач, який звернувся до суду за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", в додатках до заяви від 17.07.2025р. прикріпив фотокопії примірника уточненої позовної заяви від 17.07.2025р., яку зроблено з паперового оригіналу та засобами електронного підпису цей файл не підписано.
При наданні оцінки додержанню позивачем порядку подання до суду уточненої позовної заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
За правилом абзацу 2 частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
У той же час абз. 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 № 247, у місцевих та апеляційних судах запроваджено в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронній формі передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто, альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
Натомість, звернення до Харківського окружного адміністративного суду без використання електронного цифрового підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Як вказувалося вище, позивач звернувся до суду з використанням Електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», а отже повинен був сформувати належний текст уточненої позовної заяви у зазначеній системі, яка забезпечує ідентифікацію особи позивача як підписанта поданих до суду документів.
З програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що позивач має зареєстрований кабінет в підсистемі "Електронний суд", що свідчить про можливість звернення позивача до суду з відповідною заявою в електронній формі зі скріпленням таких заяв власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
При поданні до суду позовної заяви позивачем в додатках прикріплено фотокопії примірника позовної заяви, яка не може вважатися належною позовною заявою в розумінні вищенаведених норм КАС України, з урахуванням наведених вище висновків суду.
В зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
При цьому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття “охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).
За правилами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.
За змістом пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
При цьому порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення .
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а.
Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Таким чином суд констатує, що вимоги ухвали суду від 14.07.2025р. не можна вважати належним чином виконаними.
Разом з тим, беручи до уваги, що позивач продемонстрував зацікавленість у подальшому судовому розгляді за своєю позовною заявою, запобігаючи зайвому формалізму при вирішенні процесуальних питань, суд доходить висновку про необхідність надати позивачу можливість належним чином виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, надавши уточнену позовну заяву з використанням засобів ЄСІТС. Одночасно суд вважає за необхідне повернути заяву про усунення недоліків позовної заяви від 17.07.2025р. заявникові без розгляду, відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України та, відповідно, продовжити позивачу строк на виконання ухвали суду від 14.07.2025р., керуючись приписами частини 2 ст. 121 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 від 17.07.2025р. повернути заявнику без розгляду.
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для виконання ухвали суду від 14.07.2025р. про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що недоліки його позовної заяви в цій справі мають бути усунуті згідно ухвали суду від 14.07.2025р. з урахуванням висновків цієї ухвали.
Надати новий строк для усунення недоліків - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику з усіма доданими до неї документами, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Д.В. Григоров