Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі в частині позовних вимог
31.07.2025 справа № 520/10911/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом 8017 від 19.11.2024 р.; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2. визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо направлення звернення до відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом 8017 від 19.11.2024 р.; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );
3. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом 8017 від 19.11.2024 р.; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
4. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) повідомити відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом 8017 від 19.11.2024 р.; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).
Ухвалою суду від 06.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Позивачем оскаржуються дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; щодо направлення звернення до відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ); та, як наслідок, заявлено похідні вимоги про зобов'язання відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також про зобов'язання відповідача повідомити відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ).
Вирішуючи питання можливості розгляду заявленого позову в частині визнання протиправними дії відповідача щодо направлення звернення до відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та зобов'язання відповідача повідомити відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Нова Водолага), суд зазначає наступне.
За визначенням ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС України. За цією нормою такими є справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому суд зазначає, що до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта.
З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, сформованим, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 10 березня 2021 року у справі № 9901/399/20.
В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Зокрема, відповідно до ч.ч. 2, 3, 7, 9 ст. 1 вказаного Закону:
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
В даному випадку позивач відноситься до категорії - військовозобов'язаний, а виконання ним військового обов'язку має забезпечувати відповідач.
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану, який діє до теперішнього часу.
Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено про проведення загальної мобілізації.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2024 за №560 (далі - Порядок №560).
Порядок №560, серед іншого, визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
За змістом пункту 15 Порядку №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київськогота Севастопольського міського) з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, серед іншого:
- здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські;
- звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Відповідно до пункту 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №3543-XII посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Згідно приписів абзацу 5 пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Абзацом 16 пункту 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Суд доходить до переконання про те, що у відносинах між Державою в особі компетентних суб'єктів права системи Міністерства оборони України та громадянином України з приводу виконання останнім почесного військового обов'язку із захисту Батьківщини діяння громадянина із приводу невиконання військового обов'язку в частині військового обліку утворює склад або адміністративного правопорушення, або кримінального правопорушення, а тому захист прав та інтересів такого громадянина повинен здійснюватись або у межах справи про адміністративне правопорушення, або у межах кримінального провадження, або у межах справи про скасування адміністративного стягнення.
З листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.04.2025 №1737 на запит представника позивача від 28.03.2025 №2803/25-1 вбачається, що через неприбуття позивача за викликом у строк та місце зазначені в повістці 25.11.2024 засобами Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів було зафіксовано порушення правил військового обліку відносно позивача та автоматично направлено до органів Національної поліції України.
У даному випадку відсутній склад публічно-правового спору, котрий підлягає вирішенню окружним адміністративним судом, оскільки працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюють не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має надаватися під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Додатково суд зазначає, що поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч.3 ст.124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому суд не роз'яснює позивачеві, згідно ч.ч. 2, 6 ст.170 КАС України, в порядку якого судочинства мають бути вирішені спірні правовідносини.
Аналогічна по суті правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №800/559/17, від 03.04.2018 року у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 року у справі №9901/497/18, від 05.02.2019 року у справі №9901/638/18 та від 27.02.2019 року у справі №9901/798/18.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Закрити провадження у справі №520/10911/25 в частині позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Нова Водолага).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Марина Лук'яненко