про повернення позовної заяви
31 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/18059/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шувалова Т.О., розглянувши позовну заяву в електронній формі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся через систему "Електронний суд" до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити з 01.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Підставою для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків позовної заяви стали висновки суду за результатом аналізу змісту позовних вимог про недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині заявлених вимог за період з 01 травня 2022 року по 13 січня 2025 року.
24 липня 2025 року позивачем через систему "Електронний суд" подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, у якій він просить поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з цим позовом. На обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що у травні 2022 року на виконання рішення суду, йому було проведено перерахунок пенсії, після якого доплата по постанові КМУ № 713 була припинена. Оскільки після перерахунку позивач почав отримувати пенсію на 4000 грн більше, про порушення своїх прав дізнався лише після звернення до відповідача у червні 2025 року.
На обґрунтування пропущеного строку звернення до суду з позовм зазначає, що у 2022 році брав безпосередню участь у бойових діях, у 2024 році проходив лікування з приводу хвороби, після чого йому була встановлена група інвалідності та він був звільнений з лав ЗСУ у січні 2025 року. На підтвердження вказаних обставин, долучив довідку про безпосередню участь у бойових діях від 08.01.2025 №16, у якій підтверджується участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у періоди з 24.02.2022 по 25.12.2022, виписку з медичної картки стаціонарного хворого за період перебування на стаціонарному лікуванні з 19.06.2024 по 11.07.2024. Також до заяви долучив свідоцтво про хворобу та висновок ВЛК про непридатність до військової служби. З урахуванням наведених обставин, просить поновити строк звернення до суду цим позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши доводи позивача у заяві щодо поновлення строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд звертає увагу на викладений Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 правовий підхід щодо строку звернення до адміністративного суду у даній категорії спірних правовідносин.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові вважала за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У цій справі предметом спору є розмір нарахування доплати до пенсії з 01 травня 2022 року.
Так, судом установлено, що на виконання рішення у справі №240/29083/21 від 02 лютого 2022 року позивачу був проведений перерахунок пенсії з 01.04.2019 року належної пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4770 від 04.08.2021 за особовою справою №ХЗ 65095 про грошове забезпечення для перерахунку йому пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019.
Матеріали справи свідчать, що позивач з 24.12.2020 року був призваний у Збройні Сили України на підставі наказу В/ч НОМЕР_1 від 14.12.2020 №63-РС та звільнений у запас 05.01.2025 на підставі наказу КВОК "Північ" від 26.12.2024 №301-РС, що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_2 .
Посилання позивач на те, що він проходив військову службу, тому не міг захистити свої права, суд вважає необгрунтованими, оскільки звертаючись у 2022 році до суду із позовом щодо перерахунку пенсії по довідці станом на 05.03.2019, позивач також проходив військову службу, однак звернувся до суду із позовом щодо захисту своїх прав у судовому порядку.
На виконання рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2022 року.
Після перерахунку пенсії 01.05.2022 року, позивач не звертався до відповдача із заявою щодо надання інформації про складові пенсії.
Посилання позивача на те, що він знаходився на лікуванні, суд вважає необгрунтованим, оскільки позивач перебував на лікуванні у період з 19.06.2024 по 11.07.2024 рік.
Докази того, що позивач був позбавлений можливості звернутись із наведеним позовом до суду у спірних правовідносинах у 2022 році, 2023 році та 2024 році (окрім періоду лікування) позивачем не надано.
Лише у червні 2025 року позивач почав вчиняти дії щодо захисту порушених прав під час перерахунку пенсії у 2022 році звернувшись із заявою до пенсійного органу щодо отримання інформації щодо складових пенсії, а у липні 2025 року звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19, отримання позивачем листа відповідача від 29 квітня 2024 року у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Тому суд зазначає, що застосовуючи строки у зазначеній сфері слід розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, слід врахувати те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду позивач, звертаючись до суду із пропуском встановленого строку, повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Однак, позивачем не доведено та не наведено наявності будь-яких обставин (причин), які не залежали від волевиявлення позивача та фактично унеможливили своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" (Заява № 23436/03) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Згідно з пунктом дев'ятим частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Будь-яких реальних обставин, які б слугували об'єктивними перешкодами чи створювали труднощі для звернення до суду з цим позовом в частині заявлених вимог за період з 01 травня 2022 року по 13січня 2025 року у межах встановленого у КАС України строку стороною позивача не наведено, а судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи, що з адміністративним позовом до суду позивач звернувся 14 липня 2025 року (дата формування та надсилання позовної заяви через систему "Електронний суд"), а вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині періоду з 01 травня 2022 року по 13 січня 2025 року не можна визнати поважними, наведене обумовлює підставу для висновку про повернення позовної заяви у відповідній частині відповідно до вимог статті 123 КАС України.
Отже, вирішенню по суті підлягають позовні вимоги за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 14 січня 2025 року, а позов в частині вимог за період з 01 травня 2022 року по 13 січня 2025 року підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог з 01.05.2022 - 13.01.2025 - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.О. Шувалова