Справа № 357/7323/25
3/357/3428/25
31.07.2025 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., в режимі відеоконференції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
за ч. 1 ст. 130, КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 10 травня 2025 року о 19 годині 17 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Pajero Wagon», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду в медичному закладі у лікаря нарколога та на місці зупинки транспортного засобу водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був належно повідомлений про що свідчить довідка про доставку СМС повідомлення. Відповідно до наданих представником ОСОБА_1 , захисником Совою В.А. витягу з наказу № 154 від 03.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 03.06.2025 року вибув до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).
Представник ОСОБА_1 , адвокат Сова В.А., беручи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та не має можливості з'явитися в судове засідання, просив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 .
Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Представник ОСОБА_1 - захисник Сова В.А. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що 10.05.2025 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 і останній на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився. Під час проходження огляду водій у зв'язку з станом здоров'я не зміг відразу «надути» необхідну кількість повітря, що працівником поліції було розцінено як відмову від огляду, що не відповідало дійсності. У подальшому, з вказаних підстав відносно водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейський після, ніби то, відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, не пропонував останньому пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Разом із тим, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного спяніння у медисчному закладі, оскільки йому навіть не пропонували пройти такий огляд у лікаря.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, - У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вважає, що, під час проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським не дотримано вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.»
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівники поліції приїхали на місце ДТП. Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці, нащо останні погодився, неодноразово проходив огляд за допомогою газоаналізатора, але недостатньо продував прилад. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він ухиляється від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, нащо останній повідомив, що не ухиляється, що продуває прилад. Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення з яким останнього було в подальшому ознайомлено. З переглянутого відеозапису не вбачається, щоб працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Відеозаписом зафіксовано, що під час ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами, працівник поліції сказав останньому підписати направлення до медичного закладу, нащо ОСОБА_1 повідомляє, що йому ніхто не пропонував проходити огляд у медичному закладі та він від такого оляду не відмовлявся.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, позицію захисника Сови А.В., дослідивши копії протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП, схему місця ДТП від 10.05.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 10.05.2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп'янінні з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядок проходження огляду водія регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735, та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735, - Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 проходив огляд на місці, однак не міг продути газоаналізатор, працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.»
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО