30 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12661/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на рішення Господарського суду міста Києва (Спичак О.М.)
від 15.01.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М, Сулім В.В.)
від 01.05.2025 (повний текст складений 14.05.2025)
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про зобов'язання вчинити дії,
1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просило зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Відповідач, Скаржник) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку включити шляхом внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів кредиторські вимоги Позивача на загальну суму 369 769,54 грн.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/12661/24, позов задоволено частково.
Зобов'язано Відповідача в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку включити шляхом внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів кредиторські вимоги Позивача на загальну суму 157 941 грн 48 коп. В іншій частині позову відмовлено.
3. 04 червня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив:
- поновити пропущений строк на касаційне оскарження;
- зупинити виконання судових рішень у справі №910/12661/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку;
- задовольнити касаційну скаргу;
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 повністю;
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 в частині задоволення вимог Позивача та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
4. У тексті касаційної скарги підставами касаційного оскарження Скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України та стверджував, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
5. Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2025 у справі №910/12661/24 касаційну скаргу Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків касаційної скарги. Постановлено Відповідачу усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб - належним чином обґрунтувати підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
6. 15 липня 2025 року, у межах встановленого Верховним Судом строку, від Скаржника із використанням підсистеми "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (далі - Заява), у якій Скаржник обґрунтував обрані ним підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник вказує, що задоволення судами попередніх інстанцій у цій справі вимог Позивача в частині внесення змін до Реєстру акцептованих вимог кредиторів щодо включення вимог в частині нарахувань, здійснених після початку процедури ліквідації банку, суперечить вимогам частин другої, п'ятої статті 45, частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1 розділу ІІІ Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 №3711, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за №1104/30972, що свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій вказаних норм без урахування висновків Верховного Суду, викладених у:
- постанові Верховного Суду від 19.11.2024 у справі №910/3679/24 - стосовного того, що строк виконання усіх грошових зобов'язань банку настає з дня початку процедури його ліквідації. Відповідно, грошове зобов'язання має існувати на момент початку процедури ліквідації банку. Жодні додаткові зобов'язання після початку процедури ліквідації, крім витрат, що безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникають. З метою реалізації вимог статей 29, 45, 46, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розроблено Положення № 3711, яке регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується;
- постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23398/16 щодо того, що відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому задоволення вимог окремого кредитора - юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень частини п'ятої статті 45, пункту 4 частини першої статті 48, частин другої, третьої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1 розділу ІІ Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 №3711, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за №1104/30972, та частину другу статті 4 ГПК України, щодо неналежного оформлення кредитором заяви з кредиторськими вимогами (заявою про внесення змін до Реєстру акцептованих вимог кредиторів), що є передумовою для розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії по включенню до Реєстру. Механізм розгляду кредиторської вимоги передбачає вчинення належним чином дій не тільки Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку та Фондом, а й певний порядок пред'явлення кредиторської вимоги кредитором, тому за відсутності належним чином оформленого звернення кредитора до банку у стані ліквідації, зокрема, підписання заяви з кредиторськими вимогами особою, чиї повноваження на представництво належним чином не підтверджені, Скаржник вважає, що відсутнє порушене право Позивача, а тому є необхідність у формуванні Верховним Судом висновку щодо порушеного питання.
9. З урахуванням викладеного, Суд доходить до висновку, що касаційна скарга подана Скаржником із додержанням вимог статті 290 ГПК України. На момент відкриття касаційного провадження доводи Скаржника не є очевидно неприйнятними та є достатніми для касаційного розгляду на підставі пунктів, 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
10. Також Скаржник у тексті касаційної скарги заявляв клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/12661/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, мотивуючи його забезпеченням охорони та захисту прав і законних інтересів Відповідача та кредиторів банку.
11. Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
12. Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
13. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
14. Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
15. Оскільки у клопотанні про зупинення виконання судових рішень відсутні обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність їх зупинення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання.
16. Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України учасники справи не скористалися.
17. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що Скаржник усунув недоліки касаційної скарги. Отже, відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/12661/24 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/12661/24.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 вересня 2025 року о 15:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копій та копій доданих документів іншим учасникам справи до 14 серпня 2025 року. У разі закінчення п'ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п'ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
4. Відмовити у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі №910/12661/24.
5. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
6. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
7. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду справу №910/12661/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Кролевець
В. Студенець