30 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/1068/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Громадської організації «Луч. Чорноморка»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 (суддя Пінтеліна Т. Г.)
і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 (головуючий суддя Ярош А. І., судді Діброва Г. І., Принцевська Н. М.)
за заявою Громадської організації «Луч. Чорноморка»
про скасування судового наказу
у справі № 916/1068/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»
до боржника Громадської організації «Луч. Чорноморка»
про видачу судового наказу про стягнення 114 958, 22 грн,
23.07.2025 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 916/1068/25
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 916/1068/25 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
25.03.2025 Господарський суд Одеської області видав судовий наказ про стягнення з Громадської організації «Луч. Чорноморка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, обслуговування та заміну комерційного вузлу обліку за період з 01.07.2024 по 01.12.2024 у розмірі 114 958,22 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 302,80 грн.
Судовий наказ у відповідності до частини першої статті 156 Господарського процесуального кодексу України було надіслано боржнику разом із копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами.
З Довідки про доставку електронного документу вбачається, що копія судового наказу від 25.03.2025 була доставлена до Електронного кабінету боржника 26.03.2025.
08.05.2025 до суду надійшла заява боржника Громадської організації «Луч. Чорноморка» про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області від 25.03.2025 № 916/1068/25.
13.05.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, заяву боржника Громадської організації «Луч. Чорноморка» про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області від 25.03.2025 № 916/1068/25 повернуто заявникові.
Відповідно до частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Частинами першою і другою статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно зі статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Приписами статті 154 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу (стаття 156 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин п'ятої-сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з нормами статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Відповідно до статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому стаття 32 цього Кодексу.
Частиною другою статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до норм статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами першою та другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню.
Суд зазначає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Г Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судами та зазначалося вище, 25.03.2025 Господарським судом Одеської області видано судовий наказ.
В силу частини четвертої статті 156, частин п'ятої-сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ від 25.03.2025 вважається доставленим до його Електронного кабінету 26.03.2025, що підтверджується Довідкою доставку процесуального документа в кабінет Електронного суду.
Відповідно до частини першої статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник мав право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що боржник мав право у строк до 10.04.2025 включно подати заяву про скасування судового наказу.
Водночас, суди зазначили, що із заявою про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області від 25.03.2025 року № 916/1068/25 боржник звернувся лише 08.05.2025, тобто з пропуском встановленого законом строку без клопотання про поновлення строку на її подання.
Щодо посилання скаржника, що він при поданні заяви про скасування судового наказу подав клопотання про поновлення пропущеного строку, яке було оформлено окремим процесуальним документом, про що свідчить його наявність в переліку додатків до заяви про скасування судового наказу від 25.03.2025 та в описі вкладення до поштового відправлення на адресу Господарського суду Одеської області суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний аргумент скаржника не відповідає дійсності, адже в матеріалах справи № 916/1068/25 відсутнє клопотання про поновлення строку, про що складено Акт уповноваженими особами Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 № 01-11/144/2025, у якому зазначено, що під час відкриття поштового відправлення, а саме: заяви про скасування судового наказу від 06.05.2025 по справі №916/1068/25, яка надійшла від Громадська організація «Луч. Чорноморка» був відсутній додаток до заяви, а саме «Клопотання про поновлення пропущеного строку».
Зазначені обставини в касаційній скарзі скаржником не спростовано.
Щодо аргументів скаржника, що громадська організація не є особою, до якої застосовуються вимоги статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо Єдиної судової інформаційної-комунікаційної системи (електронного кабінету), а застосовуються загальні процесуальні вимоги щодо сповіщення та отримання процесуальних документів, а також те, що наявність у нього електронного кабінету у системі «Електронний суд» не свідчить про те, що він слідкує за ним та використовує його, судова колегія суду апеляційної інстанції зазначила, що такі обґрунтування безпідставні та необґрунтовані, оскільки скаржник є юридичною особою та згідно з часин шостої і сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України вказана юридична особа, яка зареєстрована за законодавством України, зобов'язана зареєструвати свій електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що Громадська організація «Луч. Чорноморка» має зареєстрований електронний кабінет з 08.12.2023.
Отже, місцевим господарським судом було надіслано копію судового наказу саме до електронного кабінету заявника відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт його наявності та вимоги частини п'ятої та сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України якими визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно частини шостої статті 157 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що боржник подав заяву про скасування судового наказу з пропуском встановленого законом строку без клопотання про поновлення пропущеного строку заява боржника про скасування судового підлягає поверненню боржнику на підставі частини шостої статті 157 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Луч. Чорноморка» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 за заявою Громадської організації «Луч. Чорноморка» про скасування судового наказу у справі № 916/1068/25 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права (зокрема, частини шостої статті 157 Господарського процесуального кодексу України) судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Луч. Чорноморка» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 916/1068/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил