8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
30 липня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1943/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Селянського (фермерське) господарства "Моноліт", Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман.
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», м.Харків
про за участю представників: визнання відсутності грошового зобов'язання
позивача:Олег Савін (адвокат);
відповідача:Вікторія Ромас (адвокат);
третьої особи:Олена Конопля (адвокат).
Селянське (фермерське) господарство "Моноліт" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про визнання відсутнім грошового зобов'язання селянського (фермерським) господарства “МОНОЛІТ» (63824, Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман., вул. Центральна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30772983) по сплаті на користь приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» наступної заборгованості за отриману електроенергію:
- 254 717 грн. 93 коп. за квітень 2025 року;
- 107 876 грн. 26 коп за лютий 2024 року;
- 75 831 грн. 87 коп. за листопад 2024 року;
- 70 274 грн. 47 коп пені за період з лютого 2023 року по березень 2024 року;
- 9 453 грн. 13 коп. трьох відсотків річних за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року;
- 33 134 грн. 96 коп. інфляційних витрат за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року.
У позовній заяві позивач вказує на те, що нарахована відповідачем позивачу заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу № 763-208 від 01 січня 2019 року є необгрунтованою, а період її нарахування є незрозумілим та документально не підтвердженим.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі № 922/1943/25; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.07.2025 о 10:30.
Ухвалою суду від 20.06.2025 внесено виправлення в ухвалу господарського суду Харківської області від 09.06.2025 по справі №922/1943/25, зазначено вірну дату та час підготовчого засідання "16" липня 2025 року о 12:30 год.
25.06.2025 відповідач до суду надав відзив (вх.№14966), в якому вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ «Харківенергозбут» проводить на підставі обсягів, переданих від оператора системи розподілу.Постачальник не має технічної можливості самостійно визначити обсяг споживання електричної енергії без відповідної інформації, переданої ОСРом. Така інформація, відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ, є єдиним офіційним джерелом для визначення обсягів споживання в рамках договірних взаємовідносин. З огляду на це, якщо ОСР з будь-яких причин передає недостовірні дані щодо спожитої електричної енергії (у кВт) Відповідачу, то в такому випадку Відповідач позбавлений можливості провести дії спрямовані на коригування виставленого за результатом вищенаведеного рахунку. Обсяги спожитої електроенергії визначає оператор системи розподілу АТ «Харківобленерго», а відповідач ПрАТ «Харківенергозбут» лише здійснює розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем. З огляду на вказане Відповідач вважає, що у цьому випадку вимога про визнання відсутності грошового зобов'язання, пред'явлена до неналежного відповідача, оскільки Позивач фактично оскаржує обсяг нарахованої спожитої електроенергії. Також зазначає, що Позивач за деякі періоди сплачував не за рахунком як це передбачено умовами Договору та комерційними пропозиціями, а на власний розсуд на підставі сум зазначених в Акті приймання-передачі електричної енергії. Факт окупації, не звільняє Відповідача від обов'язку оплати за спожиту електроенергію до моменту припинення енергопостачання та після відновлення електропостачання. Відповідно до інформації, наданої ОСРом Позивачу постачання електричної енергії Позивачу не припинялось до 18 квітня 2022 року та відновилося з 15 листопада 2022, тому відповідні нарахування за частини розрахункових періодів (квітень 2022 та листопад 2022) є законними. Наголошує, що періоди та суми, зазначені Позивачем у позовній заяві є дійсними виходячи зі спожитих ним обсягів, здійснених Товариством коригувань та несвоєчасних оплат рахунків Позивачем. Позивач не надав доказів фактичної переплати, не здійснив належного розрахунку, не ініціював письмового звернення до Відповідача із вимогою про залік або повернення коштів, не надав до Суду належних обґрунтувань разом з доказами начебто виявленої Позивачем переплати тощо.
30.06.2025 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову або відзиву(вх.№15293) в яких вказує, що Товариство, як оператор системи розподілу, отримує від Відповідача покази засобів обліку електричної енергії у вигляді звіту споживача у паперовій формі підписані уповноваженою особою, та передає інформацію постачальнику електроенергії (Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"), на підставі яких і проводяться розрахунки зі споживачами. Нарахування за розподіл електричної енергії проводились позивачу згідно поданих ним даних відповідно до умов договору та норм діючого законодавства.
15.07.2025 позивач до суду подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№16470), за змістом якої просить суд визнати відсутність грошового зобов'язання селянського (фермерським) господарства “МОНОЛІТ» (63824, Харківська область, Ізюмський район, с.Підлиман., вул. Центральна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30772983) по сплаті на користь приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ наступної заборгованості за отриману електроенергію:
- 254 717 грн. 93 коп. за квітень 2022 року;
- 224 143 грн. 11 коп. за листопад 2022 року;
- 107 876 грн. 26 коп за лютий 2024 року;
- 75 831 грн. 87 коп. за листопад 2024 року;
- 97 900 грн. 19 коп. за травень 2025 року
- 70 274 грн. 47 коп пені за період з лютого 2023 року по березень 2024 року;
- 18 027 грн. 74 коп. трьох відсотків річних за період з лютого 2023 року по травень 2025 року;
- 44 856 грн. 62 коп. інфляційних витрат за період з квітня 2023 року по травень 2025 року
Також просить стягнути з Приватного акціонерного товариства “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» на користь селянського (фермерського) господарства “МОНОЛІТ» (63824, Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман., вул. Центральна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30772983) сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн.40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 50 000 грн. 00 коп.
Протокольною ухвалою від 16.07.2025 прийнято до розлгляду відзив (вх. №14966 від 25.06.25) та пояснення третьої особи (вх. №15293 від 30.06.25); вирішено відкласти до наступного судового засідання питання про прийнятття до розгляду заяви позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№16470 від 15.07.2025); на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК україни відкладено підготовче засідання на 30.07.25 о 13:10.
18.07.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№ 16785), в яких вказує, що заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог позивач у такий спосіб намагається змінити предмет та підстави позову.
21.07.2025 позивачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№16933).
30.07.2025 від третьої особи до суду надійшли заперечення на заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№17541).
У судовому засіданні 30.07.2025 представник позивача підтримав подану ним заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, наполягав на її задоволенні.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача та третьої особи проти задоволення заяви позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог заперечували.
Суд, розглянувши заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№16470 від 15.07.2025) зазначає наступне.
Обгрунтовуючи заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог позивач зазначає наступне.
Відповідно до попередження № 25/555313 від 20 травня 2025 року Позивач має заборгованість за поставлену електроенергію за період з 01 квітня 2022 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 662 269 грн. 17 коп.
Згідно з попередженням № 20 від 29 травня 2025 року зазначено, що Позивач має іншу заборгованість, в розмірі 438 426 грн. 06 коп., та зазначені періоди виникнення заборгованості, а саме: квітень 2022 року, лютий 2024 року, листопад 2024 року.
В подальшому, в листі № 01-23/3014 від 03 червня 2025 року Відповідач вказав іншу суму та інші періоди заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 763-208 від 01 січня 2019 року, а саме: сума 551 288 грн. 62 коп. та періоди квітень 2025 року, лютий 2024 року та листопад 2024 року.
З врахуванням заборгованості, яка була викладена відповідачем у листі № 01-23/3014 від 03 червня 2025 року позивач і звернувся до суду з позовом про визнання відсутнім грошового зобов'язання селянського (фермерським) господарства “МОНОЛІТ» (63824, Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман., вул. Центральна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30772983) по сплаті на користь приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» наступної заборгованості за отриману електроенергію:
- 254 717 грн. 93 коп. за квітень 2025 року;
- 107 876 грн. 26 коп за лютий 2024 року;
- 75 831 грн. 87 коп. за листопад 2024 року;
- 70 274 грн. 47 коп пені за період з лютого 2023 року по березень 2024 року;
- 9 453 грн. 13 коп. трьох відсотків річних за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року;
- 33 134 грн. 96 коп. інфляційних витрат за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року.
У подальшому 19.06.2025 на адресу Позивача надійшов від Відповідача акт звіряння розрахунків за електроенергію, в якому з'явились вже нові періоди виникнення заборгованості, а саме: квітень 2022 року, листопад 2022 року, лютий 2024 року, травень 2025 року, що в свою чергу і зумовило подання до суду Позивачем заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.07.2021 по справі №910/18389/20, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви було визнання відсутнім грошового зобов'язання селянського (фермерським) господарства “МОНОЛІТ» (63824, Харківська область, Ізюмський район, с. Підлиман., вул. Центральна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30772983) по сплаті на користь приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» заборгованості за отриману електроенергію за квітень 2025 року, лютий 2024 року, листопад 2024 року, пені за період з лютого 2023 року по березень 2024 року, трьох відсотків річних за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року, інфляційних витрат за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року відповідно до листа № 01-23/3014 від 03 червня 2025 року.
У заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№ 16785) позивач просить суд визнати відсутність грошового зобов'язання селянського (фермерським) господарства “МОНОЛІТ» (63824, Харківська область, Ізюмський район, с.Підлиман., вул. Центральна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30772983) по сплаті на користь приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ наступної заборгованості за отриману електроенергію:
- 254 717 грн. 93 коп. за квітень 2022 року;
- 224 143 грн. 11 коп. за листопад 2022 року;
- 107 876 грн. 26 коп за лютий 2024 року;
- 75 831 грн. 87 коп. за листопад 2024 року;
- 97 900 грн. 19 коп. за травень 2025 року
- 70 274 грн. 47 коп пені за період з лютого 2023 року по березень 2024 року;
- 18 027 грн. 74 коп. трьох відсотків річних за період з лютого 2023 року по травень 2025 року.
Отже, позивач фактично здійснив зміну позовних вимог шляхом їх доповнення.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, так як і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.
Так, позивачем з урахуванням вже заявленої ним як необгрунтованої заборгованості за договором відповідно до листа № 01-23/3014 від 03 червня 2025 року за періоди квітень 2025 року, лютий 2024 року, листопад 2024 року позовні вимоги доповнено новими періодами виникнення заборгованості а саме - квітень 2022 року, листопад 2022 року, лютий 2024 року, травень 2025 року відповідно до акту звіряння розрахунків за електроенергію.
Отже, як вбачається, первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов'язаними з основними підставами позову.
Таким чином з вищезазначеного вбачається, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги залишилися незмінними.
Виходячи з наведеного, суд розцінює заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№ 16785 від 15.07.2025) як заяву про зміну предмету спору та приходить до висновку про її задоволення.
За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№16470 від 15.07.2025) та з її урахуванням здійснювати подальший розгляд справи.
Керуючись статтями 2, 14, 42, 46, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Прийняти до розгляду заяву Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№16470 від 15.07.2025).
Розгляд справи продовжувати з урахуванням вимог, викладених у заяві Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№16470 від 15.07.2025).
Ухвала набирає чинності негайно після її оголошення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складено 31.07.2025.
Суддя С.Ч. Жельне