ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/1936/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»
в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»
до 1) Фізичної особи-підприємця Савельєвої Надії Михайлівни
2) ОСОБА_1
про стягнення 14 221,40 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (далі - позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Київської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом Фізичної особи-підприємця Савельєвої Надії Михайлівни (далі - відповідач-1, ФОП Савельєва Н.М.) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення 14 221,40 грн, з яких: 7 014,87 грн заборгованості за кредитом та 7 206,53 грн процентів за користування кредитом.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 як позичальником умов укладеного з позивачем Договору кредиту № ДК 25-6 від 09.10.2024 в частині своєчасної сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом. Оскільки виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором було забезпечено порукою за укладеним між відповідачем-2 як поручителем та позивачем Договором поруки № 21 від 09.10.2024, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/1936/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 25.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; ухвалено звернутися до Департаменту з питань реєстрації КМДА (02000, м. Київ, вул. Студентська, 7) із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
25.02.2024 суд звернувся із запитом до Департаменту з питань реєстрації КМДА щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), у відповідь на який був наданий лист від 12.03.2025 № 074/06/2-921 з інформацією про зняття з 29.03.2023 ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до документа про припинення права користування.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1144477 від 25.02.2025 особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) не знайдено.
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи, ухвала від 25.02.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610236145070) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою суду від 25.02.2025, який направлявся на адресу ФОП Савельєвої Н.М.: АДРЕСА_2 , був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Також, з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи, ухвала від 25.02.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610236145088) на адресу місцезнаходження ОСОБА_1 , зазначену у позовній заяві та Договорі поруки № 21 від 09.10.2024, а також у паспорті громадянина України як останнє відоме зареєстроване місце проживання, проте конверт з ухвалою суду від 25.02.2025, який направлявся на адресу ОСОБА_1.: АДРЕСА_3 , також був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до абз. 3 п. 101 Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідачі мали право та не були позбавлені можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.02.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
09.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Київської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» (далі - Кредитор) та ФОП Савельєвою Н.М. (далі - Позичальник) був укладений Договір кредиту № ДК 25-6 (далі - Договір кредиту).
Умовами п. 1.2. Договору кредиту передбачено, що кредит - сума грошових коштів, наданих Кредитором Позичальнику у тимчасове користування у розмірі та на умовах цього Договору, та яку Позичальник зобов'язується повернути в зазначений строк, сплативши при цьому проценти за користування кредитом.
Поручитель - особа, яка поручається перед Кредитором за виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором. У разі порушення Позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою, Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.4. Договору кредиту).
Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту, за цим Договором Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит в сумі 100 000,00 грн, з оплатою по фіксованій процентній ставці 30% на рік, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
Кредит видається в національній грошовій одиниці України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту, вказаної в пункті 2.1. Договору, на поточний рахунок Позичальника або шляхом здійснення грошового переказу суми кредиту на ім'я Позичальника через систему грошових переказів обслуговуючого банку. Мета кредиту - на розвиток бізнесу (п. 2.2. та п. 2.3. Договору кредиту).
Згідно з п. 3.1. Договору кредиту, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Дата та час повного повернення кредиту та процентів за користування ним - до 16-00 години 10.10.2027 включно (п. 3.2. Договору кредиту).
Пунктом 3.3. Договору кредиту передбачено, що закінчення строку дії цього Договору, а також дострокове розірвання Договору Кредитором, відповідно до п. 4.2.3 Договору, не звільняє Сторони від зобов'язання повного виконання умов Договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Відповідно до пп. 4.2.3. п. 4.2. Договору кредиту, Кредитор має право достроково розірвати договір у разі, зокрема: порушення Графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1) більш ніж на один календарний місяць.
Кредитор має право у разі настання обставин, передбачених пунктом 4.2.3. Договору, направити Позичальникові повідомлення про дострокове розірвання Договору. Повідомлення містить вимогу Кредитора про дострокове повернення кредиту, сплати процентів, а також сплати пені, належних Кредитору за Договором (пп. 4.2.4. п. 4.2. Договору кредиту).
Згідно з пп. 5.1.2. п. 5.1. Договору кредиту, Позичальник зобов'язаний проводити погашення кредиту та процентів у порядку та терміни, передбачені Графіком погашення кредиту та процентів (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною Договору, та повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та проценти за користування ним, до 16-00 години 10.10.2027 включно. Днем погашення кредиту та/або процентів є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.
Позичальник зобов'язаний у разі настання обставин, передбачених пунктом 4.2.4. Договору, повернути заборгованість за кредитом та пеню у повному розмірі не пізніше строку, зазначеного у повідомленні Кредитора (пп. 5.1.4. п. 5.1. Договору кредиту)
Пунктом 6.1. Договору кредиту передбачено, що нарахування процентів здійснюється щодня, з дня, наступного за днем надання кредиту (перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника або здійснення грошового переказу суми кредиту на ім'я Позичальника через систему грошових переказів обслуговуючого банку) і до дати повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2. Договору у розмірі 30% на рік від непогашеної суми кредиту. Сума нарахованих процентів за весь строк користування кредитом складає 46 306,78 грн.
У разі прострочення за кредитом подальші виплати за кредитом змінюються у бік збільшення (збільшення суми нарахованих процентів від непогашеної суми кредиту, сума виплати по тілу кредиту залишається незмінною). Кількість платежів залишається незмінною (п. 6.4. Договору кредиту).
Відповідно до п. 6.5. Договору кредиту, повернення кредиту і сплата процентів за ним здійснюється Позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту та процентів (Додаток № 1), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора. При несплаті частини кредиту та/або процентів у термін, вказаний у Графіку, вони вважаються простроченими. Кошти для погашення заборгованості спрямовуються у першу чергу для сплати - заборгованості за кредитом найдавніше простроченої виплати, у другу чергу - прострочених процентів найдавніше простроченої виплати, у третю чергу - заборгованості за кредитом наступної простроченої виплати, у четверту чергу - прострочених процентів наступної простроченої виплати, до повного погашення заборгованості, у п'яту чергу - нарахованої пені.
У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або оплати відсотків за користування кредитом випадає на вихідний або неробочий день, зазначені платежі мають бути здійснені не пізніше наступного робочого дня (п. 6.6. Договору кредиту).
Згідно з п. 7.1. Договору кредиту, виконання зобов'язань Позичальника за Договором забезпечується Договором поруки № ДП 21 від 09.10.2024, укладеним між Кредитором та ОСОБА_1 (далі - Поручитель), а також усім майном та коштами, які належать Позичальникові, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.
На момент підписання цього договору Позичальник ознайомлений з істотними умовами договору поруки, запропонованими Кредитором. Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує свою згоду із зазначеними істотними умовами (п. 7.2. Договору кредиту).
09.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Київської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 (далі - Поручитель) був укладений Договір поруки № 21 (далі - Договір поруки).
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручителі на добровільних засадах зобов'язуються відповідати перед Кредитором за виконання Савельєва Надія Михайлівна (далі - Позичальник) своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту № ДК 25-6 від 09.10.2024, укладеного між Позичальником та Кредитором (далі - Договір кредиту).
Предметом Договору кредиту є передача Кредитором у користування Позичальнику грошових коштів у сумі 100 000,00 грн. Основне зобов'язання Позичальника за Договором кредиту, виконання якого забезпечується цим Договором полягає у наступному: повернути кредит в розмірі 100 000,00 грн, сплатити відсотки його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі (далі - основне зобов'язання) (п. 1.2. та п. 1.3. Договору поруки).
Згідно з п. 1.4. Договору поруки, разом з підписанням цього договору Поручителі підтверджують, що вони ознайомлені з положеннями Договору кредиту, цілком розуміють його зміст та згодні виступати поручителями за зобов'язаннями Позичальника за договором кредиту
Термін виконання Основного зобов'язання за Договором кредиту: 10.10.2027 (п. 1.5. Договору поруки).
Відповідно до п. 2.2. Договору поруки, сторони договору визначають, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за Договором кредиту в сумі 100 000,00 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому Кредитор має право вимоги до Поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо.
Поручителі приймають на себе зобов'язання, у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за Договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання Позичальника в обсязі, заявленому Кредитором у письмовій вимозі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора про виконання зобов'язань. Виконання зобов'язання здійснюється Поручителями шляхом внесення відповідної суми на поточний рахунок Кредитора. Поручителі здійснюють погашення зобов'язань за кредитним договором у валюті кредиту. Погашення кредиту в іншій валюті, ніж валюта кредиту, здійснюється лише за згодою Сторін, що оформлюється у вигляді додаткової угоди до цього Договору (п. 2.3. Договору поруки).
Умовами п. 2.4. Договору поруки передбачено, що Поручителі зобов'язані письмово повідомляти Кредитора про зміну місця проживання, роботи, даних паспорт та інших відомостей, які включені у цей Договір, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх виникнення
У разі, якщо вимога Кредитора, передбачена п. 2.2. цього Договору, не одержана Поручителями внаслідок неповідомлення останніми Кредитора про зміну свого місця проживання, вимога вважається одержаною Поручителями після закінчення семи календарних днів з дня направлення вимоги (п. 2.5. Договору поруки).
Пунктом п. 2.6. Договору поруки передбачено, що Поручителі мають право висунути проти вимог Кредитора заперечення, які міг би висунути сам Позичальник.
Поручителі зобов'язані самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Кредитором (п. 2.9. Договору поруки).
Згідно з п. 3.1. Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань за Договором кредиту, Поручителі та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі.
У випадку невиконання або неналежного виконання Поручителями взятих на себе зобов'язань за цим Договором, Кредитор має право звернути стягнення на майно та кошти, які належать Поручителям, у порядку, встановленому законодавством України (п. 3.3. Договору поруки).
Пунктом п. 4.1. Договору поруки передбачено, що Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та втрачає свою дію у випадках, зокрема: припинення зобов'язання за Договором кредиту; погашення Поручителями зобов'язань Позичальника перед Кредитором.
На виконання Договору кредиту позивач надав кредит відповідачу-1 шляхом перерахування суми кредиту, вказаної в пункті 2.1. Договору, у розмірі 100 000,00 грн на поточний рахунок Позичальника, зазначений у реквізитах Договору поруки НОМЕР_2 , що підтверджується банківською випискою по рахунку за 09.10.2024 з призначенням платежу «видача кредитних коштів згідно ДК 25-6 від 09.10.2024 без ПДВ».
09.11.2024 відповідачем-1 було здійснено часткову оплату за Договором кредиту у розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 09.11.2024 з призначенням платежу «оплата згідно договору ДК 25-6 від 09.10.2024», яка була зарахована позивачем в оплату чергового платежу 11.11.2024 за тілом кредиту у розмірі 2 777,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2 706,87 грн, а також 516,13 грн зараховано в оплату чергового платежу 09.12.2024 за тілом кредиту, у зв'язку з чим залишок несплаченого чергового платежу 09.12.2024 склав за тілом кредиту у розмірі 2 260,87 грн (2 777,00 грн - 516,13 грн) та процентів за користування кредитом у розмірі 2 225,72 грн.
Оскільки відповідачем-1 не було здійснено оплату чергового платежу, а саме: 09.12.2024 тілу кредиту у розмірі 2 260,87 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2 225,72 грн, позивач звернувся до Савельєвої Н.М. з листом вих. № 34 від 17.12.2024 та до ОСОБА_1 з листом вих. № 35 від 17.12.2024 з проханням здійснити вказаний платіж та нагадуванням про загальний залишок по кредиту, солідарну відповідальність, а також про наступний термін сплати - 09.01.2025, термін повної сплати кредиту - 10 10 2027.
24.12.2024 позивач повторно звернувся до Савельєвої Н.М. з листом вих. № 36 та до ОСОБА_1 з листом вих. № 37 з повідомленням про несплату чергового платежу, а саме: 09.12.2024 тілу кредиту у розмірі 2 260,87 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2 225,72 грн та нагадуванням про загальний залишок по кредиту, солідарну відповідальність, а також про наступний термін сплати - 09.01.2025, термін повної сплати кредиту - 10 10 2027.
Також у вказаних листах позивач повідомив, що у разі несплати суми заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, а також нарахованої пені до 09.01.2025, він буде вимушений розірвати договір та відповідно до частини другої ст. 1050 Цивільного кодексу України, надіслати вимогу про дострокове повернення частини кредиту та процентів, що залишилася, а також звернення до суду з метою примусового стягнення заборгованості згідно чинного законодавства України.
09.11.2024 відповідачем-1 було здійснено часткову оплату за Договором кредиту у розмірі 800,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 31.12.2024 з призначенням платежу «оплата згідно договору ДК 25-6 від 09.10.2024», яка була зарахована в оплату чергового платежу 09.12.2024 за тілом кредиту, у зв'язку з чим залишок несплаченого чергового платежу 09.12.2024 становив за тілом кредиту у розмірі 1 460,87 грн (2 260,87 грн - 800,00 грн) та процентів за користування кредитом у розмірі 2 225,72 грн.
Також відповідач-1 мав здійснити черговий платіж 09.01.2025 за тілом кредиту у розмірі 2 777,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2 458,25 грн.
13.01.2025 позивач звернувся до Савельєвої Н.М. з попередженням-вимогою вих. № 9 та до ОСОБА_1 з попередженням-вимогою вих. № 10 про сплату заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 237,87 грн (1 460,87 грн за 09.12.2024 та 2 777,00 грн за 09.01.2025) та процентів за користування кредитом у розмірі 4 683,97 грн (2 225,72 грн + 2 458,25 грн).
Як зазначає позивач, станом на 10.02.2025 відповідач-1 не оплатив заборгованість по тілу кредиту згідно термінів, встановлених Договором кредиту, а саме 09.12.2024 у розмірі 1 460,87 грн, 09.01.2025 у розмірі 2 777,00 грн та 10.02.2025 у розмірі 2 777,00 грн, тому поточна заборгованість відповідача-1 становить 7 014,87 грн згідно Графіку погашення кредиту та процентів по 10.02.2025 включно, яка нараховувалася з початку дії Договору.
Згідно Графіку погашення кредиту та процентів, відповідач-1 повинен був сплатити проценти за користуванням кредиту згідно Графіку погашення кредиту та процентів по термінах сплати за 09.12.2024 - 2 237,48 грн, за 09.01.2025 - 2 406,53 грн, за 10.02.2022 - 2 410,88 грн, але у зв'язку з несвоєчасним погашення кредиту, відповідно до умов Договору кредиту, сума процентів збільшилась та становить за 09.12.2024 - 2 225,72 грн, за 09.01.2025 - 2 458,25 грн, за 10.02.2022 - 2 522,56 грн, тому сума заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом Відповідача-1 становить 7 206,53 грн згідно Графіку погашення кредиту та процентів по 10.02.2025 включно.
Так, за наведеними позивачем розрахунками, заборгованість по тілу кредиту становить 7 014,87 грн та заборгованість по відсоткам за користуванням кредиту становить 7 206,53 грн, а разом 14 221,40 грн, яка в добровільному порядку відповідачами погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свої прав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга ст. 1054 ЦК України)
Частиною першою ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Частиною першою ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої-третьої ст. 1056-1, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
За приписами частин першої та третьої ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту, позивач зобов'язується надати відповіадачу-1 кредит в сумі 100 000,00 грн, з оплатою по фіксованій процентній ставці 30% на рік, а відповідач-1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах, передбачених Договором. Сума нарахованих процентів за весь строк користування кредитом складає 46 306,78 грн (п. 6.1. Договору кредиту).
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором кредиту належним чином, а саме надав кредит відповідачеві-1 шляхом перерахування суми кредиту, вказаної в пункті 2.1. Договору, у розмірі 100 000,00 грн на поточний рахунок Позичальника, зазначений у реквізитах Договору поруки UA 743052990000026005030135244, що підтверджується банківською випискою по рахунку за 09.10.2024 з призначенням платежу «видача кредитних коштів згідно ДК 25-6 від 09.10.2024 без ПДВ».
Однак, як стверджує позивач, відповідач-1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за Договором кредиту, порушивши Графік погашення кредиту та процентів, не оплатив заборгованість згідно термінів, встановлених Договором кредиту, а саме: за тілом кредиту у загальному розмірі 7 014,87 грн, з яких: 09.12.2024 у розмірі 1 460,87 грн (часткова оплата 09.11.2024 у розмірі 516,13 грн та 31.12.2024 у розмірі 800,00 грн), 09.01.2025 у розмірі 2 777,00 грн та 10.02.2025 у розмірі 2 777,00 грн, та проценти за користуванням кредиту у загальному розмірі 7 206,53 грн, з яких: за 09.12.2024 у розмірі 2 225,72 грн, за 09.01.2025 у розмірі 2 458,25 грн, за 10.02.2022 у розмірі 2 522,56 грн, що відповідачами не заперечується.
Як зазначає позивач, за відповідачем-1 обліковується заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 7 014,87 грн та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 7 206,53 грн, що не було спростовано відповідачами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача-1 за Договором кредиту складає: 7 014,87 грн - заборгованість за кредитом та 7 206,53 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 6.5. Договору кредиту, при несплаті частини кредиту та/або процентів у термін, вказаний у Графіку, вони вважаються простроченими.
Відповідачами не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача-1 заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
В силу приписів ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
З метою забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором кредиту, 09.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі Київської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено Договір поруки № 21, за умовами п. 1.1. якого поручитель на добровільних засадах зобов'язуються відповідати перед кредитором за виконання Савельєвою Н.М. (позичальник) своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту.
Основне зобов'язання позичальника за Договором кредиту, виконання якого забезпечується цим Договором полягає у наступному: повернути кредит в розмірі 100 000,00 грн, сплатити відсотки його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі (п. 1.3. Договору поруки).
Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
У п. 2.2 Договору поруки сторони узгодили, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за Договором кредиту в сумі 100 000,00 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому Кредитор має право вимоги до Поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо.
Згідно з п. 2.3 Договору поруки, поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за Договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання позичальника в обсязі, заявленому Кредитором у письмовій вимозі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора про виконання зобов'язань.
Судом враховано, що згідно інформації, наданої на запит суду Департаментом з питань реєстрації КМДА у листі від 12.03.2025 № 074/06/2-921, з 29.03.2023 ОСОБА_1 знято з реєстрації місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до документа про припинення права користування.
Проте, Договір поруки № 21 був підписаний ОСОБА_1 09.10.2024 із зазначенням, зокрема, адреси: АДРЕСА_1 , а також зазначення у паспорті громадянина України вказаної адреси, як адреси останньої реєстрації місця проживання.
Крім того, умовами п. 2.4. Договору поруки передбачено, що Поручителі зобов'язані письмово повідомляти Кредитора про зміну місця проживання, роботи, даних паспорт та інших відомостей, які включені у цей Договір, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх виникнення
У разі, якщо вимога Кредитора, передбачена п. 2.2. цього Договору, не одержана Поручителями внаслідок неповідомлення останніми Кредитора про зміну свого місця проживання, вимога вважається одержаною Поручителями після закінчення семи календарних днів з дня направлення вимоги (п. 2.5. Договору поруки).
Як зазначає позивач, про невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором кредиту, він неодноразово повідомляв відповідача-2 поштою листами № 35 від 17.12.2024, № 37 від 24.12.2024 та № 10 від 13.01.2025 про необхідність виконання умов Договору кредиту та Договору поруки, що відповідачами не спростовано.
Крім того, слід зазначити, що п. 2.9. Договору поруки сторони погодили, що поручителі зобов'язані самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором.
Судом встановлено факт порушення відповідачами своїх зобов'язань за Договором кредиту. Боржник, який отримав кредитні кошти зобов'язаний їх повернути кредитору у строки та на умовах визначених кредитним договором. Поручителі, які поручились за виконання зобов'язання боржником, відповідають перед кредитором солідарно з боржником. Порушене право позивача має бути захищене.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідачі, станом на момент прийняття рішення, доказів сплати у повному обсязі заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 014,87 грн та процентами за користування кредитом у розмірі 7 206,53 грн, а всього на загальну суму 14 221,40 грн, не надали.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
У відповідності до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Договорами.
Зважаючи на викладене, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, у свою чергу, відповідачами не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 ГПК України.
При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Також, позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідно до п. 9 частини третьої ст. 162 ГПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, є витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Савельєвої Надії Михайлівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02141, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, буд. 10, прим. 309; ідентифікаційний код: 34067398) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 17, офіс 212; ідентифікаційний код: 35792784) заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 7 014 (сім тисяч чотирнадцять) грн 87 коп. та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 7 206 (сім тисяч двісті шість) грн 53 коп.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савельєвої Надії Михайлівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02141, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, буд. 10, прим. 309; ідентифікаційний код: 34067398) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 17, офіс 212; ідентифікаційний код: 35792784) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02141, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, буд. 10, прим. 309; ідентифікаційний код: 34067398) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 17, офіс 212; ідентифікаційний код: 35792784) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова