ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/9390/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Зеленіної Н.І., розглянув заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про забезпечення позову
в господарській справі №910/9390/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення від 24.06.2025 № 6-р/тк у справі №318/60/101-рп/ к.23,
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.06.2025 № 6-р/тк у справі №318/60/101-рп/ к.23.
Заяву мотивовано тим, що: невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду та поновити порушені і оспорювані права та інтереси підприємства, за захистом яких останнє звернулося до суду; зокрема, виконання рішення відповідача призведе до прогалин в законодавстві, унеможливить здійснення позивачем належного контролю за здійснюваним абонентами скидом стічних вод, наслідком чого може бути як вихід з ладу окремих систем очисних споруд, що призведе до додаткових необґрунтованих фінансових втрат позивача, так і системи очисних споруд вцілому, що призведе до техногенної катастрофи, внаслідок чого будуть порушені в тому числі і права споживачів.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Рішення, розпорядження Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, передбачені частиною першою цієї статті, оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:
згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону;
за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,
а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Згідно з частиною першою статті 48 цього Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Судом встановлено, що спірне рішення Антимонопольного комітету України прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
З огляду на те що Антимонопольним комітетом України було прийнято спірне рішення, яким визнано Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» таким, що у період з 12.10.2011 по 24.06.2025 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водовідведення (приймання стічних вод) в територіальних межах м. Києва, де розташовані каналізаційні мережі, які знаходяться на балансі (у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та використовуються (експлуатуються) ним для надання таких послуг своїм абонентам (споживачам), із частковою 100%, оскільки на цьому ринку в нього не було жодного конкурента, то оскарження такого рішення до суду передбачає автоматичне зупинення його виконання на час розгляду справи (на відміну від рішень, прийнятих в порядку ст.ст. 28,31 Закону), а отже підстав для повторного зупинення рішення Антимонопольного комітету України №6-р/тк від 24.06.2025 у справі №318/60/101-рп/к.23 - немає.
Оскільки оскарження спірного рішення Антимонопольного комітету України до суду передбачає автоматичне зупинення його виконання на час розгляду справи, відсутні обґрунтовані підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання рішенням суду у справі законної сили.
При цьому, право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМК за заявою, поданою до суду відповідно до частини п'ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19 та від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19, від 15.06.2020 у справі №910/13158/19.
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції протягом десяти днів до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Н.І. Зеленіна