30.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/669/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармент Ленд"
про стягнення збитків в сумі 7351,63 грн, з них: 1220,00 грн - збитки у вигляді витрат за проведення демонтажу та транспортування рекламних засобів, 6131,63 грн - збитки у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів
представники сторін в судове засідання не з'явились
установив: Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармент Ленд" (далі - відповідач) про стягнення збитків в сумі 7351,63 грн, з них: 1220,00 грн - збитки у вигляді витрат за проведення демонтажу та транспортування рекламних засобів, 6131,63 грн - збитки у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Одеса, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеса №002474/23 від 26.04.2023, про що позивачем складено Припис про усунення порушень №01-20/2570 від 02.05.2023, в якому встановлено про неправомірність розміщення рекламних засобів та зобов'язано відповідача здійснити демонтаж конструкції. Відповідач зазначені вимоги не виконав, що зумовило позивача самостійно вжити відповідні заходи щодо його демонтажу, внаслідок чого останнім понесенні збитки на проведення демонтажу та транспортування рекламних засобів і збитків у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про розгляд справи позивач повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка від 07.07.2025 про доставку електронного листа (ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2025) в його в електронний кабінет, а також присутність його представника в судовому засіданні 02.07.2025, в якому судом оголошено дату відкладення розгляд справи по суті на 30.07.2025.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 02.07.2025, копія якої направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у позовній заяві та яка відповідає адресі, що міститься в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - вул. Довбуша, буд. 19, кв.3, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 ( Відповідь № 1533940 від 01.07.2025, отримано на запит суду). Копія ухвали повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
З урахуванням п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України, наведене свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов'язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини у справі вказують на те, що 26.04.2023 в ході проведення обстеження місць розміщення зовнішньої реклами головним фахівцем відділу інспекційної роботи КУ «Одесреклама» Похиленко С.Р. встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ''Гармент Ленд'' за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 84/2 без дозволів на розміщення зовнішньої реклами розміщено наступні рекламні засоби: - рекламний засіб на фасаді розміром 0,95 м х 1,1 м х 1 сторону у кількості 1 шт.; - рекламний засіб на фасаді розміром 0,95 м х 3 м х 1 сторону у кількості 1 шт., про що складено акт фіксації № 002474/23 від 26.04.2023.
На підставі акту фіксації № 002474/23 від 26.04.2023, Управлінням реклами Одеської міської ради складено припис про усунення порушень №01-20/2570 від 02.05.2023, в якому позивач вимагав здійснити демонтаж конструкцій протягом п'яти днів з моменту отримання припису. Припис отримано представником відповідача наручно 04.05.2025, що підтверджується відміткою про його отримання на приписі №01-20/2570 від 02.05.2023.
Припис Управління реклами Одеської міської ради про усунення порушень - не оскаржувався, протиправним не визнавався та не скасовувався.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог припису у встановлений термін Управління реклами Одеської міської ради видало направлення КУ «Одесреклама» № 36/01-21 від 22.08.2023 на проведення демонтажу протиправно розміщеної рекламної конструкції.
31.08.2023 КУ «Одесреклама» здійснила демонтаж двох рекламних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 84/2, про що складено акт проведення демонтажу № 178 від 31.08.2023.
Послуги по проведенню демонтажу та транспортування рекламних конструкцій виконані Фізичною особою-підприємцем Свєтловою В.Г., на підставі укладеного між позивачем (по договору - замовник) та ФОП Свєтловою В.Г. (по договору - виконавець) договору № 23/12/07 від 12.07.
Предметом договору № 23/12/07 від 12.07.2023 є надання виконавцем комплексних інженерних послуг, ДК 021:2015-71340000-3 (послуги з демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями послуги), замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
У відповідності до п. 1.2. даного Договору найменування, кількість та ціна послуг, що надаються згідно з цим Договором, визначені у Таблиці цін демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями (Додаток № 1 до Договору).
Відповідно до договору, вартість демонтажу та транспортування визначається типом та площею рекламної конструкції, що демонтується відповідно до цін визначених у договорі.
Щодо розрахунку вартості демонтажу та транспортування судом враховано, що розрахунок зроблено виходячи із типу та площі рекламної конструкції яку демонтовано на підставі даних зазначених в актах демонтажу, відповідно до цін визначених для таких видів рекламних засобів в Додатку 1 до Договорів.
На виконання умов договору виконавець надав позивачу послуги по демонтажу та транспортування рекламних конструкцій, про що складено Акт № 231207/1 наданих послуг від 05.09.2023, Акт № 231207/2 наданих послуг від 18.09.2023, Акт № 231207/3 наданих послуг від 16.10.2023, Акт № 231207/4 наданих послуг від 23.10.2023, Акт № 231207/5 наданих послуг від 14.11.2023, Акт № 231207/6 наданих послуг від 07.12.2023, Акт № 231207/7 наданих послуг від 21.12.2023, за що позивач здійснив відповідну оплату, що підтверджується платіжними інструкціями №788 від 05.09.2023 на суму 46 658,00, №806 від 19.09.2023 на суму 146 312,55 грн, №837 від 17.10.2023 на суму 146 394,95 грн, №840 від 24.10.2023 на суму 79 169,90 грн, №869 від 15.11.2023 на суму 85 197,00 грн, №901 від 08.12.2023 на суму 79 780,35 грн, №916 від 21.12.2023 на суму 131 194,60 грн.
Претензійним листом № 804/01-27 від 22.09.2023 позивач звернувся до відповідача із вимогою відшкодувати понесені позивачем витрати на демонтаж, транспортування та зберігання рекламного засобу. Претензійна вимога отримана відповідачем 04.10.2023, про що свідчить поштове повідомлення №06 000 481 516 60.
Разом з тим, зазначені демонтовані рекламні засоби транспортовані на зберігання до складських приміщень, які позивач орендує у ТОВ "Приватний двір" (раніше найменування ТОВ "Колгоспний двір") на підставі укладених між останнім (ТОВ "Приватний двір" (раніше найменування ТОВ "Колгоспний двір") (по договору - орендодавець)) та позивачем (по договору - орендар/по справі - позивач) договорів оренди № АР-2-23 від 10.02.2023, № АР-2/22024 від 20.02.2024, № АР-2/2025 від 10.02.2025.
Факт оренди складських приміщень підтвержується Актами прийому-передачі від 10.02.2023, від 20.02.2024 та від 01.01.2025, складених на підставі зазначених договорів .
На виконання умов договору оренди сторонами складено та підписано Акти наданих послуг №КД-0823 від 01.09.2023, №КД-0923 від 10.10.2023, №КД-1023 від 06.11.2023, №КД-1123 від 06.12.2023, №КД-1123 від 21.12.2023, №КД-0124 від 18.03.2024, №КД-0224 від 18.03.2024, №КД-0324 від 03.04.2024, №КД-0424 від 07.05.2024, №КД-0524 від 05.06.2024, №КД-0624 від 25.07.2024, №КД-0724 від 21.08.2024, №КД-0824 від 04.09.2024, №КД-0924 від 14.10.2024, №КД-1224 від 17.12.2024, №КД-1024 від 06.11.2024, №КД-1124 від 09.12.2024, №КД-0125 від 10.03.2025, №КД-0225 від 10.03.2025, №КД-0325 від 14.04.2025, №КД-0425 від 25.04.2025, №КД-0524 від 10.06.2025.
На виконання договірних зобов'язань щодо орендної плати по вказаним актам позивачем здійснено оплату по них, що підтверджується платіжними інструкціями №787 від 04.09.2023, №826 від 11.10.2023, №849 від 07.11.2023, №892 від 07.12.2023, №922 від 21.12.2023, №983 від 19.03.2024, №984 від 19.03.2024, №1026 від 04.04.2024, №1062 від 08.05.2024, №1081 від 06.06.2024, №1136 від 25.07.2024, №1187 від 22.08.2024,№1205 від 05.09.2024, №1304 від 15.10.2024, №1347 від 07.11.2024, №09.12.2024, №1406 від 17.12.2024, №1474 від 11.03.2025, №1475 від 11.03.2025, №1503 від 15.04.2025, №1526 від 25.04.2025, №1568 від 11.06.2025.
Відповідно до Актів наданих послуг з оренди приміщень для зберігання демонтованих рекламних конструкцій та платіжних інструкцій про їх оплату, складених за період оренди серпень 2024 року - травень 2025 року, позивач виходячи з розміру орендної плати та площі орендованого складу розрахував вартість одного дня зберігання 1 кв.м рекламної конструкції, яка складає 1,97 грн та відповідно розрахував витрати за зберігання рекламних засобів відповідача за спірний період оренди в сумі 6 131,63 грн та витрати по демонтажу та транспортування рекламних засобів 1 220,00 грн. Загальна сума позовних вимог - 7351,63 грн збитків.
Предметом розгляду спору є стягнення збитків за за порушення правил розміщення рекламних засобів у населених пунктах.
Частиною 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила) (із змінами та доповненнями), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Згідно з п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Пунктом 24 Типових правил передбачено, що лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Правила, затвердженні рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції № 434 від 22.04.2008 (далі-Правила) які регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил. Дія цих Правил поширюється на всю територію міста Одеси, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах та інших територіях, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.
Згідно з п. 1.5. Правил в якості робочого органу визначено Управління реклами Одеської міської ради, яке уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, а КУ «Одесреклама» - Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради, створена для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.
За змістом п. 3.1. Правил робочий орган в межах своїх завдань та повноважень, зокрема, реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради; забезпечує контроль за дотриманням цих Правил фізичними та юридичними особами; видає направлення на здійснення фіксації дотримання цих Правил; надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.
Відповідно до п. 4.1. Правил КУ «Одесреклама» в межах покладених на неї завдань та функцій, зокрема, здійснює, в тому числі за направленням робочого органу, обстеження місць розміщення рекламних засобів щодо відповідності виданим дозволам, дотримання вимог цих Правил, Концепції розвитку зовнішньої реклами у місті Одесі, схем комплексного розміщення зовнішньої реклами та надає робочому органу матеріали фіксації відповідних порушень; на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.
Пункти 6.1., 6.2. Правил передбачають, що розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу.
На підставі п. 1.5. Правил протиправно розміщеним рекламним засобом вважається, зокрема, такий рекламний засіб, який розміщується без виданого у встановленому порядку дозволу.
Відповідно до п.п. 13.1., 13.3., 13.4., 13.5. Правил демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ "Одесреклама" Одеської міської ради за направленням робочого органу. Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним; б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.
Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів. У випадках, визначених абзацом «а» п. 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом. Про виконання припису власник рекламного засобу зобов'язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу. У разі невиконання зазначеного припису у встановлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється КУ «Одесреклама». Демонтаж рекламного засобу організовується КУ "Одесреклама" Одеської міської ради на підставі направлення, що видається робочим органом. Демонтовані рекламні засоби транспортуються для подальшого зберігання на територію, що знаходиться у віданні КУ "Одесреклама" Одеської міської ради. Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу. КУ "Одесреклама" Одеської міської ради вправі вимагати відшкодування таких витрат у судовому порядку шляхом звернення з відповідним позовом згідно з вимогами чинного законодавства.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
За приписами частини 3 статті 147 ГК України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків слід виходити з того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відповідно до частини 2 статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Як свідчить сукупний аналіз чинного законодавства, розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу. У разі протиправного розміщення рекламних засобів на підставі направлення робочий орган організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів. Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу.
Судом встановлено про наявність у діях відповідача складу правопорушення внаслідок неналежного розміщення ним зовнішньої реклами в межах міста Одеса чим завдані збитки позивачу.
Наведене підтверджується актом фіксації КУ «Одесреклама» № 002474/23 від 26.04.2023; приписом Управління реклами Одеської міської ради про усунення порушень № 01-20/2570 від 02.05.2023, направленням КУ «Одесреклама» на проведення демонтажу № 36/01-21 від 22.08.2023; актом КУ «Одесреклама» проведення демонтажу № 178 від 31.08.2023; договорами № 23/12/07 від 12.07.2023, № 23/04/05 від 04.05.2023; актами наданих послуг № 231207/1 від 05.09.2023, № 231207/2 від 18.09.2023, № 231207/3 від 16.10.2023, № 231207/4 від 23.10.2023, № 231207/5 від 14.11.2023, № 231207/6 від 07.12.2023, № 231207/7 від 21.12.202 та відповідними платіжними інструкціями про їх оплату №788 від 05.09.2023 на суму 46 658,00, №806 від 19.09.2023 на суму 146 312,55 грн, №837 від 17.10.2023 на суму 146 394,95 грн, №840 від 24.10.2023 на суму 79 169,90 грн, №869 від 15.11.2023 на суму 85 197,00 грн, №901 від 08.12.2023 на суму 79 780,35 грн, №916 від 21.12.2023 на суму 131 194,60 грн; договорами оренди № АР-2-23 від 10.02.2023, № АР-2/22024 від 20.02.2024 та № АР-2/2025 від 10.02.2025; актами наданих послух №КД-0823 від 01.09.2023, №КД-0923 від 10.10.2023, №КД-1023 від 06.11.2023, №КД-1123 від 06.12.2023, №КД-1123 від 21.12.2023, №КД-0124 від 18.03.2024, №КД-0224 від 18.03.2024, №КД-0324 від 03.04.2024, №КД-0424 від 07.05.2024, №КД-0524 від 05.06.2024, №КД-0624 від 25.07.2024, №КД-0724 від 21.08.2024, №КД-0824 від 04.09.2024, №КД-0924 від 14.10.2024, №КД-1224 від 17.12.2024, №КД-1024 від 06.11.2024, №КД-1124 від 09.12.2024, №КД-0125 від 10.03.2025, №КД-0225 від 10.03.2025, №КД-0325 від 14.04.2025, №КД-0425 від 25.04.2025, №КД-0524 від 10.06.2025 та платіжними інструкціями про оплату №787 від 04.09.2023, №826 від 11.10.2023, №849 від 07.11.2023, №892 від 07.12.2023, №922 від 21.12.2023, №983 від 19.03.2024, №984 від 19.03.2024, №1026 від 04.04.2024, №1062 від 08.05.2024, №1081 від 06.06.2024, №1136 від 25.07.2024, №1187 від 22.08.2024,№1205 від 05.09.2024, №1304 від 15.10.2024, №1347 від 07.11.2024, №09.12.2024, №1406 від 17.12.2024, №1474 від 11.03.2025, №1475 від 11.03.2025, №1503 від 15.04.2025, №1526 від 25.04.2025, №1568 від 11.06.2025.
З аналізу наведеного вище та встановлення судом факту спричинення відповідачем збитків в результаті незаконного розміщення рекламних засобів, у м. Одесі на суму 7351,63 грн, з них: 1220,00 грн - збитки у вигляді витрат за проведення демонтажу та транспортування рекламних засобів, 6131,63 грн - збитки у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При поданні позову, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що відповідає розміру який підлягав сплаті за подання вказаного позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням норм закону та результату вирішення спору (позов задоволено) судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармент Ленд" про стягнення збитків в сумі 7351,63 грн, з них: 1220,00 грн - збитки у вигляді витрат за проведення демонтажу та транспортування рекламних засобів, 6131,63 грн - збитки у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармент Ленд" (вул. Довбуша, буд. 19, кв. 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 43554205) на користь Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, Одеська область, 65091, код ЄДРПОУ 25830211) 7351,63 грн - збитків, з них: 1220,00 грн - збитки у вигляді витрат за проведення демонтажу та транспортування протиправно розміщених рекламних засобів та 6131,63 грн - збитки у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів; та 2422,40 грн - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 31.07.2025.
Суддя С.М. Кобецька