вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.07.2025м. Дніпро Справа № 904/2900/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (м. Київ)
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 122 594 грн. 84 коп.
Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (далі - відповідач) на свою користь грошові кошти у розмірі 122 594 грн. 84 коп., набуті без достатньої правової підстави внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 23.04.2025 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: Запорізьке шосе, будинок 53 (кадастровий номер 1210100000:02:128:0019), за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки від 23.04.2025 № 0197. Зазначеним Актом встановлено, що згідно з державними реєстрами кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:02:128:0019, загальна площа становить 0,137 га, форма власності: комунальна. За наслідками обстеження земельної ділянки встановлено, що доступ до земельної ділянки вільний, заїзд/виїзд здійснюється зі сторони вулиці Аеропортівської та Запорізького шосе. На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з: одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 2 паливно-роздавальні колонки на бетонній основі, та металевих підземних паливних резервуарів; автогазозаправочного пункту з колонкою та надземною ємністю для зберігання зрідженого газу. На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також пального не здійснювалась. Покриття земельної ділянки - асфальт, частково викладено тротуарною плиткою, частково має грунтове покриття з наявним зеленими насадженнями. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельній ділянці зареєстровані обмеження у використанні, а саме: охоронна зона навколо інженерних комунікацій, охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта зв'язку, охоронна зона навколо (уздовж) суб'єкта енергетичної системи. Площа обстежуваної земельної ділянки, відповідно до кадастрового номера 1210100000:02:128:0019, становить 0,137 га;
- відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з'ясовано, що на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 53, розташовані будівлі та споруди автозаправної станції: А-1 - операторська, а - ґанок. Б - навіс. В - підземні ємності №№ 1, 2 - автозаправні колонки, № 3 - очисні споруди дощових стоків, № 4 - очисні споруди господарсько-побутових стоків, № 5 - резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів, № 6 - колонка газо-роздавальна, №№ 7, 8 - щогла блискавкозахисту, № 9 - інформаційний стенд, № 10 - приямок злива палива. I-III - мостіння. Власником зазначеної автозаправної станції з 10.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" на підставі Акту прийому-передачі, серія та номер 1247, 1248, виданого 10.03.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю.;
- позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019, на якій знаходяться належні йому на праві приватної власності об'єкти нерухомості та не сплачує за землю у повному обсязі, внаслідок чого Дніпровська міська рада з метою захисту свого порушеного права звертається до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019 з 01.01.2022 по 29.05.2025 у сумі 122 594 грн. 84 коп., розмір якої підтверджується розрахунком, який затверджений протоколом № 6 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 29.05.2025 сум орендної плати, які не сплачені відповідачем за відповідний період;
- позивач зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", як власник нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником, тобто Дніпровською міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави, тому відповідно до приписів статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України позивач вважає, що оскільки відповідач не сплачував ані орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, ані земельний податок у повному обсязі, він фактично збільшив свій дохід, а Дніпровська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати). Відтак ТОВ "Текіла Голд", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею в період з 01.01.2022 по 29.05.2025 та зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.
Слід також відзначити, що до подання позовної заяви від Дніпровської міської ради за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду № зз-51/25 від 03.06.2025), в якій заявник просив суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195686412101, номер відомостей про речове право 19435406), що знаходяться за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 53, в межах суми позовних вимог у розмірі 122 594 грн. 84 коп., до набрання рішенням по справі законної сили та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмежено відповідальністю "Текіла Голд", у розмірі 122 594 грн. 84 коп., до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою суду від 05.06.2025 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову було задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1195686412101, номер відомостей про речове право 19435406), що знаходяться за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 53 та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмежено відповідальністю "Текіла Голд" (вулиця Жилянська, будинок 126/23, кімната 220, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 40504261), в межах суми позовних вимог у розмірі 122 594 грн. 84 коп., до набрання рішенням по справі законної сили.
Судом також враховано, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (ідентифікаційний код 40504261), є: вулиця Жилянська, будинок 126/23, кімната 220, м. Київ, 01032.
У той же час, незважаючи на місцезнаходження відповідача, даний спір має розглядатися за правилами виключної підсудності відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого у м. Дніпрі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.
Ухвалою суду від 17.06.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв'язку з чим ухвала суду від 17.06.2025 була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 17.06.2025 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - 17.06.2025 о 21:05 (а.с.245).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 17.06.2025 вважається врученою відповідачу 18.06.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.245).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 17.06.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128167134) надіслано судом 17.06.2025, зареєстровано в реєстрі 17.06.2025 та забезпечено надання загального доступу 18.06.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 17.06.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (18.06.2025), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 03.07.2025.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані більше ніж три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 30.07.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 17.07.2025, а строк розгляду даної справи закінчується 18.08.2025, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частинами 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин користування відповідачем земельною ділянкою комунальної форми власності, розташованою за адресою: Запорізьке шосе, будинок 53 у м. Дніпрі без достатньої правової підстави, наявність підстав для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в заявленій до стягнення сумі.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується наявність з 10.03.2017 права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" на нерухоме майно - будівлі та споруди автозаправної станції, що розташовані за адресою м. Дніпро, Запорізьке шосе, 53.
При цьому відповідно до вимог статті 206 Земельного кодексу України та статті 14 Податкового кодексу України, ТОВ "Текіла Голд" не є власником земельної ділянки, не має права постійного користування, права оренди земельної ділянки, а тому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1210100000:02:128:0019, тобто вона вважається сформованою і є об'єктом цивільних прав.
Матеріалами справи підтверджується, що Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 23.04.2025 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: Запорізьке шосе, будинок 53 (кадастровий номер 1210100000:02:128:0019), за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки від 23.04.2025 № 0197 (а.с.146-153).
За наслідками обстеження земельної ділянки встановлено, що:
- доступ до земельної ділянки вільний, заїзд/виїзд здійснюється зі сторони вулиці Аеропортівської та Запорізького шосе. На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з: одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 2 паливно-роздавальні колонки на бетонній основі, та металевих підземних паливних резервуарів; автогазозаправочного пункту з колонкою та надземною ємністю для зберігання зрідженого газу. На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також пального не здійснювалась. Покриття земельної ділянки - асфальт, частково викладено тротуарною плиткою, частково має ґрунтове покриття з наявним зеленими насадженнями. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельній ділянці зареєстровані обмеження у використанні, а саме: охоронна зона навколо інженерних комунікацій, охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта зв'язку, охоронна зона навколо (уздовж) суб'єкта енергетичної системи. Площа обстежуваної земельної ділянки, відповідно до кадастрового номера 1210100000:02:128:0019, становить 0,137 га;
- відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з'ясовано, що на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 53, розташовані будівлі та споруди автозаправної станції: А-1 - операторська, а - ґанок. Б - навіс. В - підземні ємності №№ 1, 2 - автозаправні колонки, № 3 - очисні споруди дощових стоків, № 4 - очисні споруди господарсько-побутових стоків, № 5 - резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів, № 6 - колонка газо-роздавальна, №№ 7, 8 - щогла блискавкозахисту, № 9 - інформаційний стенд, № 10 - приямок злива палива. I-III - мостіння. Власником зазначеної автозаправної станції з 10.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" на підставі Акту прийому-передачі, серія та номер 1247, 1248, виданого 10.03.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 09.05.2025 № 22249/5/04-36-04-05-12, зокрема, договір оренди між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" щодо земельної ділянки 1210100000:02:128:0019, площею 0,137 га, у 2022-2025 роках не укладався, право користування земельною ділянкою не оформлено (а.с.166-167, 172).
За твердженням позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" з 10.03.2017 по теперішній час користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019, площею 0,137 га, оскільки на ній з 10.03.2017 знаходяться належні відповідачу на праві власності об'єкти нерухомості. При цьому позивач вказує, що між ним та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо даної земельної ділянки. У зв'язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 29.05.2025 у розмірі 122 594 грн. 84 коп.
Як зазначає позивач у позовній заяві, зазначена сума коштів підтверджується розрахунком, який затверджений протоколом № 6 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 29.05.2025 сум орендної плати, які не сплачені відповідачем за відповідний період.
Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, здійснений на підставі:
- Акту Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 23.04.2025 за № 0197, складеного за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:128:0019 з додатками (а.с.146-156);
- довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.05.2025 (а.с.157);
- Витягу № НВ-9904807612022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022 рік складає 690 288 грн. 58 коп. (а.с.160);
- Витягу № HB-9959726882024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2024 рік складає 834 621 грн. 65 коп. (а.с.159);
- Витягу № HB-9958349572025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2025 рік складає 934 399 грн. 73 коп. (а.с.158);
- листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 № 22249/5/04-36-04-05-12 (а.с.166-167).
Отже, при здійсненні розрахунку Комісією було враховано цільове призначення земельної ділянки, її розмір, ставки орендної плати за відповідні періоди.
Листом № 22249/5/04-36-04-05-12 від 09.05.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало інформацію про нараховані та фактично сплачені відповідачем кошти за користування землею, які були враховані під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів.
При цьому позивач звертав увагу суду щодо відсутності можливості отримати Витяг про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019 за 2023 рік, що є незалежним від волевиявлення позивача, у зв'язку з чим розрахунок було здійснено на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради, а саме на підставі розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки за 2023 рік (а.с.157).
Відповідно до відповіді Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №22249/5/04-36-04-05-12 від 09.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (ідентифікаційний код 40504261) за земельні ділянки, які знаходяться на території міста Дніпра:
- у 2022 році сплатило 244 702 грн. 94 коп. земельного податку з юридичних осіб;
- у 2023 році сплатило 161 054 грн. 87 коп. земельного податку з юридичних осіб;
- у 2024 році сплатило 46 923 грн. 68 коп. земельного податку з юридичних осіб;
- у 2024 році сплатило 46 923 грн. 68 коп. земельного податку з юридичних осіб.
Також повідомлено, що ГУ ДПС не має можливості надати інформацію щодо сплати земельного податку за окремими земельними ділянками.
Позивачем надано інформацію (таблиці), надані ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування та сплати орендної плати за землю та земельного податку по юридичних особах, у тому числі по Товариству з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" за 2022-2025 роки.
Позивач зазначає, що відповідач у добровільному порядку не сплатив кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 29.05.2025.
Також позивач звертався до відповідача з вимогою № 1/5-185 від 30.05.2025 щодо спати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (а.с.219).
Відповіді на вимогу матеріали справи не містять, також відповідач не сплатив кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019, площею 0,137 га, за період з 01.01.2022 по 29.05.2025, в сумі 122 594 грн. 84 коп. Вказане і стало причиною виникнення спору.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93, статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг ( заощадив ) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Судом встановлено, що об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать відповідачеві, розташовані на земельній ділянці, яка є сформованою та має чітко визначені межі.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач з 10.03.2017 є власником нерухомого майна - будівель та споруд автозаправної станції, що розташоване за адресою м. Дніпро, Запорізьке шосе, 53, а також те, що відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019, на якій воно розташоване, у спірний період з 01.01.2022 по 29.05.2025 за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою.
При цьому, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019, на якій розташований об'єкт нерухомості, що належить відповідачу, є позивач. Вказане сторонами не заперечується.
За умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною 3 статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період ). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель ( пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489 ). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої ( базової ) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів ( пункти 7, 9, 10 Порядку № 489 ).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Як зазначено вище, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 23.04.2025 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: Запорізьке шосе, будинок 53 в м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:02:128:0019), за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки від 23.04.2025 № 0197 (а.с.146-153).
За наслідками обстеження земельної ділянки встановлено, зокрема, таке:
- доступ до земельної ділянки вільний, заїзд/виїзд здійснюється зі сторони вулиці Аеропортівської та Запорізького шосе. На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс. Площа обстежуваної земельної ділянки, відповідно до кадастрового номера 1210100000:02:128:0019, становить 0,137 га;
- відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з'ясовано, що на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 53, розташовані будівлі та споруди автозаправної станції: А-1 - операторська, а - ґанок. Б - навіс. В - підземні ємності №№ 1, 2 - автозаправні колонки, № 3 - очисні споруди дощових стоків, № 4 - очисні споруди господарсько-побутових стоків, № 5 - резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів, № 6 - колонка газо-роздавальна, №№ 7, 8 - щогла блискавкозахисту, № 9 - інформаційний стенд, № 10 - приямок злива палива. I-III - мостіння. Власником зазначеної автозаправної станції з 10.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" на підставі Акту прийому-передачі, серія та номер 1247, 1248, виданого 10.03.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю.
Отримана з офіційних джерел інформація та Акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 23.04.2025 № 0197, за твердженням позивача стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді (далі - Комісія) при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019.
За результатами звернення, Комісія розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" за земельну ділянку по Запорізькому шосе, 53 у м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:02:128:0019).
Згідно з долученим до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: Запорізьке шосе, будинок 53 в м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:02:128:0019), без достатньої правової підстави за період з 01.01.2022 по 29.05.2025 складає 122 594 грн. 84 коп., з якої:
- 11 650 грн. 14 коп. за період з 01.01.2022 по 31.12.2022;
- 45 227 грн. 90 коп. за період з 01.01.2023 по 31.12.2023;
- 48 520 грн. 86 коп. за період з 01.01.2024 по 31.12.2024;
- 17 195 грн. 94 коп. за період з 01.01.2025 по 29.05.2025.
Виходячи з розрахунку Комісії, він здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди.
Так, згідно з Витягом № НВ-9904807612022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022 рік складає 690 288 грн. 58 коп. (а.с.160); згідно з Витягом № HB-9959726882024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2024 рік складає 834 621 грн. 65 коп. (а.с.159); згідно з Витягом №HB-9958349572025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2025 рік складає 934 399 грн. 73 коп. (а.с.158).
При цьому позивач звертав увагу суду щодо відсутності можливості отримати Витяг про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019 за 2023 рік, що є незалежним від волевиявлення позивача, у зв'язку з чим розрахунок було здійснено на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради, а саме на підставі розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки за 2023 рік (а.с.157).
За правовим висновком, викладеним у пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, пункті 50 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій: - автозаправних станцій, авто-заправних комплексів (крім державної та комунальної власності) у розмірі 7% нормативної грошової оцінки.
У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 № 3/24 вносилися зміни до рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині зменшення розміру ставок земельного податку у зв'язку із введенням воєнного стану. Однак, для коду цільового призначення 12.08 (який визначений для даної земельної ділянки) вказаним рішенням ставка земельного податку та розмір орендної плати не змінилася.
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 7% нормативної грошової оцінки на рік.
Матеріали справи містять інформацію щодо часткової сплати відповідачем земельного податку до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Проте, у наданій інформації зазначена загальна сума оплати по усім земельним ділянкам, яких на території м. Дніпра в у відповідача три.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Тож надати інформацію щодо сплати плати за користування окремою земельною ділянкою органи податкової служби не мають можливості.
Ураховуючи викладене, суму коштів, які сплатив відповідач за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:02:128:0019 було розраховано шляхом обчислення середньозваженого значення, яке враховує різні значення елементів.
Середнє зважене використовується в разі, якщо окремі значення мають різну вагу, яку слід призначити кожному значенню.
Таким чином, вирахувавши так звану "питому вагу" кожної земельної ділянки, можливо визначити яку саме суму було сплачено відповідачем за кожну земельну ділянку окремо.
Для обчислення "питомої ваги" окремої земельної ділянки необхідно суму коштів, яку задекларовано підприємством по цій земельній ділянці розділити на загальну суму коштів, яку задекларував відповідач за усіма земельними ділянками.
Суд приймає такий спосіб розрахунку, враховуючи те, що відповідач не надав доказів того, що при оплаті у призначенні платежу він зазначав конкретні земельні ділянки. Отже у даному випадку позивач має право зарахувати ці кошти за відповідну земельну ділянку у розмірі, визначеному такою формулою.
Таким чином, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи відповідачем не було подано контррозрахунку безпідставно збережених коштів, а також не спростовано доказів позивача, суд приходить до висновку, що подані позивачем докази на підтвердження наявності боргу відповідача перед позивачем є більш вірогідними.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" не надано доказів, які б спростовували правильність здійсненого Дніпровською міською радою нарахування.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення 122 594 грн. 84 коп. коштів, набутих без достатньої правової підстави, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019 за період з 01.01.2022 до 29.05.2025, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2025 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
При цьому під час звернення до господарського суду із заявою про забезпечення позову позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1 514 грн. 00 коп.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову покладаються також на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 122 594 грн. 84 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (вулиця Жилянська, будинок 126/23, кімната 220, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 40504261) на користь Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 26510514) - 122 594 грн. 84 коп. коштів, набутих без достатньої правової підстави, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:128:0019 за період з 01.01.2022 до 29.05.2025, 3 028 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 1 514 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 30.07.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко