31 липня 2025 року
м. Київ
справа № 619/4451/23
провадження № 61-8136ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни, Литвиненко Ірини Вікторівни, Петрова Євгена Вікторовича від участі у розгляді справиза скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,заінтересовані особи: Дергачівський Відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ,
У червні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня
2025 року.
30 червня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу визначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до кладу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
01 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду заяву Пророка В. В. про самовідвід задоволено.
Відведено суддю Пророка В. В. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 листопада
2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня
2025 року.
03 липня 2025 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 липня 2025 року № 444/0/226-25 справу визначено судді-доповідачу Ситнік О. М, судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
21 липня 2025 року у Верховному Суді зареєстровано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Ситнік О. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. від розгляду справи № 619/4451/23 (провадження № 61-8136ск25).
Заява про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. обґрунтована тим, що заявник не довіряє суддям та вважає, що судді Ситнік О. М. та Петров Є. В. під час розгляду справи № 619/4451/23 (провадження № 61-381св24) тричі допустили порушення частини другої статі 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції).
Також під час ухвалення 28 лютого 2024 року постанови в справі
№ 619/4451/23 (провадження № 61-381св24) Верховний Суд виклав хибну, незаконну та непідтверджену доказами інформацію, яка спростовується матеріалами справи. Судді не виконали покладений на них обов'язок, порушили принцип верховенства права, підірвали авторитет правосуддя.
Вказує, що незаконні дії суддів завдали моральної шкоди йому та малолітній дитині, що встановлено експертом психологом у лютому 2025 року.
Зазначає також, що в травні 2024 року подавав до Верховного Суду заяви в справі № 619/3051/17 (провадження № № 61-4198ск24, 61-5882ск24,
61-7380ск24) з проханням до складу суду заявити самовідвід або надавати можливість заявляти обґрунтований відвід від розгляду його касаційних скарг. У липні 2024 року заявником було заявлено відвід суддям, зокрема, Литвиненко І. В. та Петрову Є. В. від розгляду справи № 619/3051/17 (провадження № 9678ск24).
Такі заяви, на його переконання, та ухвали суду про відмову в задоволенні заяв про відвід свідчать про те, що судді фактично погоджуються з незаконним судочинством та спотворюють мету судочинства - захист порушених прав фізичної особи.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. від участі у розгляді справи № 619/4451/23 визнано необґрунтованою та передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 30 липня
2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Коротуну В. М.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (пункти 3 та 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У статті 37 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. від участі в розгляді його касаційної скарги, оскільки не знайшли підтвердження доводи заявника про те, що існують обставини, які достовірно б вказували на упередженість та необ'єктивність судді Верховного Суду.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни, Литвиненко Ірини Вікторівни, Петрова Євгена Вікторовича відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун