31 липня 2025 року
м. Київ
справа № 641/6272/23
провадження № 61-9096ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2023 року АТ «Сенс-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 65 284,88 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 04 грудня 2019 року № 631308327 у розмірі 65 284,88 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684,00 грн, а всього 67 968,88 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2025 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 14 липня 2025 року до Верховного Суду,ОСОБА_1 просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Сенс Банк».
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
ОСОБА_1 порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року отримано представником заявниці лише 09 липня 2025 року, на підтвердження чого надано розписку.
Враховуючи вказані обставини, строк на касаційне оскарження на підставі частин другої, третьої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України доцільно поновити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі складає 65 284,88 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840грн). Таким чином ця справа відноситься до категорії малозначних.
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну 65 284,88 грн, предмет позову, встановлені судами попередніх інстанцій обставини та надану оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Незгода заявниці з висновками судів попередніх інстанцій не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскількиОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не довела наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2025 року та постанови Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2025 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович