30 липня 2025 року
м. Київ
справа № 752/7567/24
провадження № 61-9211ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» (далі - КП «Київпастранс»), в якому просила просила стягнути з КП «Київпастранс» на свою користь заборгованість по заробітній платі у сумі 105 890,82 грн, а також
100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
23 січня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості по заробітній платі, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд своєю постановою від 10 червня 2025 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі залишив без змін.
21 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня
2025 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов зодовольнити.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов