30 липня 2025 року
м. Київ
справа № 607/11828/22
провадження № 61-12838св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Лідовця Р. А., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - фермерське господарство «Дідик 2012»;
треті особи:Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Дідик 2012» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2024 року, додаткове рішення цього суду від 09 квітня 2024 рокуу складі судді Вийванка О. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Гірського Б. О., Храпак Н. М.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Дідик 2012» (далі - ФГ «Дідик 2012») про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником пасіки, зареєстрованої у встановленому законом порядку. Пасіка налічує 135 бджолиних сімей та розміщена по АДРЕСА_1 .
05 липня 2022 року позивач виявив масову загибель бджіл внаслідок отруєння та звернувся із відповідною заявою до голови Великогаївської сільської ради. За зверненням позивача було створено комісію, яка провела обстеження пасіки та найближчих до пасіки полів в межах 10 км. За наслідками роботи комісії складено Акт встановлення факту отруєння бджіл, а саме масової загибелі бджіл (60%), в яких наявні ознаки хімічного отруєння, токсикозу у бджіл.
Комісією було відібрано проби і зразки з підмору бджіл, пилку, меду у стільнику, землі та зеленої маси. Відібрані проби були відіслані на лабораторне дослідження до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідно до звіту про дослідження № 004598 від 21 липня 2022 року в підморі бджіл, пробах сотів, заповнених медом, пробах пилку виявлено пестициди, а саме лямда-цигалотрин, циперметрин, клотіанідин та карбендазим. Також наведені пестициди було виявлено в пробах посівів сої та пробах ґрунту з поля, що належить ФГ «Дідик 2012».
Оскільки бджоли можуть використовувати сою як кормовий ресурс, а виявлені пестициди є токсичними для бджіл, то загибель бджіл була спричинена обробітком ФГ «Дідик 2012» полів сої пестицидами.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ФГ «Дідик 2012» матеріальну шкоду в розмірі 536 987,40 грн та упущену вигоду, розмір якої складає 373 750 грн, спричинені внаслідок загибелі бджіл на пасіці, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ФГ «Дідик 2012» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 536 987,40 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з пунктом 4 розділу III Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19 лютого 2021 року (далі - Інструкція № 338), фізичні особи та суб'єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування.
ФГ «Дідик 2012» у період з 25 червня 2022 по 05 липня 2022 року поблизу с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області проводив роботи із застосування засобів захисту рослин на земельній ділянці, де була посіяна соя, без повідомлення Великогаївської сільської ради.
05 липня 2022 року сільським головою Великогаївської сільської ради прийнято розпорядження № 188 «Про створення тимчасової комісії з питань бджільництва, попередження та фіксації масового отруєння бджіл на території Великогаївської територіальної громади», склад якої визначено згідно додатку 1 до розпорядження.
Щодо посилання представника відповідача про порушення порядку створення комісії, суд зазначив, що комісія створена відповідно до Інструкції № 338, до її складу увійшли представники Великогаївської сільської ради, представник відділення поліції № 1 Тернопільського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області, провідний лікар ветеринарної медицини - епізоотолог ОСОБА_5 ., представник Головного управління Держпроспоживслужби в Тернопільській області, а тому суд вважав, що комісія була правоможною у відповідності до пункту 9 розділу IV Інструкції № 338. За результатами обстеження комісія склала Акт встановлення факту отруєння бджіл, та додаток до акта, який відповідає вимогам розділу IV Інструкції № 338.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, вважав, що внаслідок проведених робіт ФГ «Дідик 2012» із застосування захисту рослин на земельній ділянці, де була посіяна соя, поблизу с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області, до організму бджіл потрапив інсектицид контактної дії, яким є лямда-цигалотрин, циперметрин, клотіанідин та карбендазим, в результаті збору комахами пилку або шляхом контакту бджоли із повітряною сумішшю пилку на якому містяться вказані інсектициди, що спричинило їх масову загибель.
Вина ФГ «Дідик 2012» у масовій загибелі бджіл, які належать ОСОБА_2 , наявність спричиненої позивачу шкоди внаслідок масового отруєння бджіл, її розмір доведено належними та достатніми доказами, зокрема показаннями свідків, Актом встановлення факту отруєння бджіл від 06 липня 2022 року, додатком до цього акту, в якому наведено розрахунок шкоди власнику пасіки ОСОБА_1 в результаті загибелі бджіл від отруєння та визначено її у розмірі 3866 умовних медових одиниць. Тому, враховуючи вартість меду, яка становить 138,90 грн, матеріальна шкода складає 536 987,40 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди, місцевий суд виходив з того, що позивачем не доведено фактів вжиття певних заходів щодо одержання доходів і матеріали справи не містять належних та достатніх доказів заподіяння позивачу збитків у вигляді недоотриманої вигоди в результаті незаконних дій відповідача.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ФГ «Дідик 2012» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 47 341,23 грн. Заяву ФГ «Дідик 2012» про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Дідик 2012» понесені судові витрати в розмірі 29 214,65 грн.
Додаткове рішення місцевого суду мотивоване тим, що ціна первісного позову в цій справі становила 910 737,40 грн, однак позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 536 987,40 грн, тому розмір задоволених позовних вимог у пропорційному відношенні становить 58,96 % (536 987,40 х 100 : 910 737,40).
Оскільки позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9 108 грн, то ця сума підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 370,08 грн (9 108 х 58,96 : 100).
Крім того, в процесі розгляду даної справи стороною позивача було подано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн, а саме: договір № 01/08 про надання правничої допомоги від 01 серпня 2022 року; додаткова угода № 1 від 01 серпня 2022 року до цього договору; детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом від 01 квітня 2024 року.
Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , суд з урахуванням принципу розумності та справедливості, зважаючи на ту обставину, що представник відповідача заперечував проти розміру витрат на правову допомогу, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат до 21 000 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 381,60 грн (21 000 х 58,96 : 100 = 12 381,60 грн).
Також позивач ОСОБА_1 поніс витрати на проведення судової експертизи в сумі 50 185,80 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача ці витрати у розмірі 29 589,55 грн (50 185,80 х 58,96 : 100).
На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, стороною відповідача надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 04 жовтня 2022 року № 01/2022-10-04 та платіжну інструкцію в національній валюті від 20 жовтня 2022 року № 299 на суму 21 000 грн. Враховуючи відсутність заперечень позивача щодо цих витрат відповідача, а також з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 8 618,40 грн (21 000 х 41,04 : 100).
Крім того, з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати, пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 20 596,25 грн (50 185,80 х 41,04 : 100).
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року апеляційну скаргу ФГ «Дідик 2012» залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2024 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2024 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення упущеної вигоди не оскаржувалося, а тому в цій частині апеляційним судом не переглядалося. Висновки місцевого суду в оскаржуваній частині є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 вересня 2024 року представник ФГ «Дідик 2012» - адвокат Матус Т. А. подав до Верховного Суду через підсистему Електронний Суд касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2024 року, додаткове рішення цього суду від 09 квітня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга представника ФГ «Дідик 2012» - адвоката Матуса Т. А. подана на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо стягнення шкоди у зв'язку з отруєнням бджіл засобами захисту рослин, у випадку створення спеціальної комісії без дотримання вимог Інструкції № 338. Крім того, суди не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
28 жовтня 2024 року справа № 607/11828/22 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ФГ «Дідик 2012» - адвоката Матуса Т. А. мотивована тим, що в основу оскаржуваних судових рішень покладено фактичні дані, що зафіксовані в Акті встановлення факту отруєння бджіл від 06 липня 2022 рокуз додатками до нього, який є недопустимим доказом, так як складений комісією, яка створена з порушенням вимог Інструкції № 338.
Вказана тимчасова комісія була створена розпорядженням Великогаївського сільського голови № 188 від 05 липня 2022 року, в той час як Інструкція № 338 передбачає створення постійної комісії, склад якої повинен бути затверджений рішенням органу місцевого самоврядування.
Крім цього, в роботі комісії 06 липня 2022 року брали участь не всі особи, зазначені у розпорядженні Великогаївського сільського голови № 188 від 05 липня 2022 року, зокрема у роботі комісії не брали участь депутат Великогаївської сільської ради та староста відповідно до місця розташування пасіки. Акт не містить відомостей про те, що ці особи відмовились від роботи у комісії.
Положення Інструкції № 338 вказують на те, що до роботи комісії також можуть бути залучені за згодою фізичні особи та суб'єкти господарювання або їх представники, які використовували засоби захисту рослин у межах 10 кілометрів від розміщення пасіки. Однак відповідачу не було запропоновано взяти участь у роботі комісії. Відповідні показання були надані ОСОБА_3 при його допиті як свідка в суді першої інстанції. ОСОБА_3 був керівником ФГ «Дідик 2012» i депутатом Великогаївської сільської ради, до територіального округу якої належить с. Козівка, натомість суди не тільки не взяли до уваги показань ОСОБА_3 , а й допустили їх розширене тлумачення, яке не відповідає дійсному змісту.
Акт від 06 липня 2022 року містить очевидно недостовірні дані, зокрема наявність опадів та наявність льоту бджіл. Однак факт неможливості льоту бджіл за наявності опадів є загальновідомим. Вказана в Акті інформація про обробіток сої пестицидами в період з 30 червня по 02 липня 2022 року є абсолютно недостовірною з огляду на те, що обробіток сої було здійснено в нічний час 27 червня 2022 року. Проводити обприскування сої 02 липня 2022 pоку було взагалі неможливим через опади та несприятливі погодні умови.
В Акті від 06 липня 2022 року вказано про наявність на пасіці 65 бджолосімей та 67 вуликів, в той час як у паспорті пасіки вказано про наявність у позивача 135 бджолосімей. Оскільки незрозумілим є місце розташування ще 70 бджолосімей, тому недоведеним є факт загибелі бджіл на пасіці, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
В ході розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 70 вуликів перевезено на кочівлю і він повідомляв про таку кочівлю орган місцевого самоврядування. Натомість свідок ОСОБА_4 повідомив про те, що ОСОБА_1 не повідомляв Великогаївську сільську раду про перевезення частини пасіки на кочівлю. За таких обставин, внаслідок поведінки позивача, який не повідомив про кочівлю бджіл, неможливо достовірно встановити кількість бджолосімей, які загинули повністю чи частково.
Також аналіз змісту Акту від 06 липня 2022 року не дозволяє зробити однозначний висновок про те, яким чином членами комісії було зроблено висновок про відсоток загибелі бджіл. Показаннями свідків було встановлено, що комісією не було здійснено огляду усіх вуликів, а лише частини з них (від 4-х до 15-ти).
В ході розгляду справи допитані члени комісії, окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , не могли пояснити про те, яким способом визначався відсоток загибелі бджіл. При відповіді на запитання щодо методу визначення відсотку загибелі бджіл ОСОБА_6 вказав про те, що відсоток бджіл було визначено внаслідок зважування, яке проводилось працівниками Держпродспоживслужби, натомість свідок ОСОБА_5 повідомив про те, що ніякого зважування не проводилось, оскільки живих бджіл на пасіці взагалі не було. Однак судами було допущено перекручування показань свідків, які наче б то підтвердили, що під час обстеження пасіки було здійснено відкриття вуликів та зважування з метою визначення шкоди та відсотку загибелі бджіл.
В Акті від 06 липня 2022 року комісія зробила безпідставний висновок про те, що соя, яка вирощується відповідачем, є медоносною та ентомофільною рослиною, такий висновок спростовується роз'ясненнями Львівського національного університету природокористування та Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України, які надали однозначні висновки про те, що соя не належить до числа медоносних рослин та не є ентомофільною рослиною.
Висновок експерта №21821 від 29 листопада 2023 року не може бути використаний для обґрунтування доведення причинно-наслідкового зв'язку між окропленням посівів сої та загибеллю бджіл на пасіці ОСОБА_1 , так як цей висновок не містить власного дослідження експерта і ґрунтується в основному на інформації, наданій Національним науковим центром «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича», який не є спеціалізованою установою, до завдань якої належить встановлення причин загибелі бджіл.
Опади і високі температури, які мали місце у період між 27 червня та 05 липня 2022 року, знизили токсичність виявлених інсектицидів, тому встановити можливість загибелі бджіл внаслідок обробітку полів сої 27 червня 2022 року неможливо. Системні інсектициди клотіанідін та тіаметоксам знищують комах переважно в момент живлення. Однак, соя не є медоносною рослиною та не становить харчової цінності для бджіл. Із змісту висновків експертиз вбачається, що виявлені інсектициди є високотоксичними, а тому дивним видається той факт, що бджоли не гинули ні 03 липня, ні 04 липня, а раптово та масово загинули 05 липня 2022 року .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником пасіки в кількості 135 бджолиних сімей породи карпатська. Пасіка розміщена по АДРЕСА_1 та зареєстрована Великогаївською сільською радою 15 вересня 2021 року відповідно до заяви та ветеринарно - санітарного паспорту пасіки № UА-61-04-31, про що зроблено запис у журналі реєстру паспортів пасік.
Наведене підтверджується довідками Великогаївської сільської ради від 01 серпня 2022 року № 825, від 19 серпня 2022 року № 233, ветеринарно - санітарним паспортом пасіки № UА-61-04-31, реєстром паспортів пасіки.
Відповідно до рішення про державну реєстрацію від 17 квітня 2019 року № 19-15-448/25 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа, що здійснює первинне виробництво (бджільництво) та реалізацію продуктів бджільництва.
05 липня 2022 року під час чергового огляду пасіки ОСОБА_1 виявив масову загибель бджіл, у зв'язку з чим звернувся до голови Великогаївської сільської ради із заявою, в якій повідомив про отруєння бджіл та імовірні причини їх отруєння.
05 липня 2022 року сільським головою Великогаївської сільської ради видано розпорядження № 188 «Про створення тимчасової комісії з питань бджільництва, попередження та фіксації масового отруєння бджіл на території Великогаївської територіальної громади», склад якої визначено згідно додатку 1 до розпорядження, а саме: голова комісії - заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_13; секретар комісії - спеціаліст першої категорії юридичного відділу Великогаївської сільської ради ОСОБА_14.; старший дільничний офіцер поліції відділення № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ОСОБА_12., депутат Великогаївської сільської ради відповідно до місця розташування пасіки; голова пасічників Великогаївської територіальної громади ОСОБА_1.; староста села відповідно до місця розташування пасіки; представник СЕС - за поданням.
За результатами роботи тимчасової комісії складено Акт встановлення факту отруєння бджіл від 06 липня 2022 року (згідно додатку № 1 до Інструкції № 338).
Акт складений комісією у складі: заступник голови сільської ради ОСОБА_13, юрист ОСОБА_14, майор ВП №1 Тернопільського РУП ОСОБА_12, лікар-епізоотолог ОСОБА_7 , головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів санітарно-ветеринарної медицини ОСОБА_17.
Із змісту Акту вбачається, що комісією проведено обстеження стаціонарної пасіки, розміщеної на АДРЕСА_1 , та виявлено 65 бджолиних сімей, які отруїлися та частково загинули. Характер загибелі масовий. Відсоток загибелі становить 60, наявні ознаки хімічного отруєння, токсикозу у бджіл. Збитки становлять: робочі бджоли - 175 кг, розплід - 39 кг, мед - 780 кг, перга - 39 кг, віск - 120 кг, інше - 5,640 кг. Наявність масових квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки: соняшник - відстань 3 км, соняшник - відстань 3,5 км, соя - відстань 1,5 км. Власники/користувачі земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 км від місця розташування пасіки: ТОВ «Агропрогрес Теребовля», ФГ «Дідик 2012», ПП «Дари Ланів». Відомості про застосування пестицидів - зі слів голови ФГ «Дідик 2012» про обробку сої, було застосовано пестициди за допомогою сільськогосподарської техніки в нічний період 30 червня - 01 липня 2022 року, 01 - 02 липня 2022 року. Комісією (членами комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ) відібрано проби та зразки для проведення дослідження факту отруєння бджіл: підмор 1 проба, пилок - 1 проба, мед у стільнику - 1 проба, земля - 3 проби, зелена маса 3 проби, які передано ОСОБА_2 для доставки в лабораторію. Відсутнє повідомлення органу місцевого самоврядування, власника пасіки, про застосування пестицидів та агрохімікатів. Попередня причина загибелі бджіл, джерело отруєння: хімічне отруєння, підозра на пестициди.
Додаток до Акта - розрахунок шкоди власнику пасіки ОСОБА_2 в результаті загибелі бджіл від отруєння, із змісту якого вбачається, що розмір шкоди становить 3866 умовних медових одиниць.
Згідно з листом Головного управління статистики у Тернопільській області від 18 серпня 2022 року № 09.1-04/1352-22, середня споживча ціна на мед за липень 2022 року становить 138,90 грн.
Розмір спричиненої позивачу матеріальної шкоди у зв'язку із загибеллю бджіл складає 536 987,40 грн (3866 умовних медових одиниць х 138,90 грн).
Допитані у судовому засіданні в суді першої інстанції свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , підтвердили, що 05 липня 2022 року під час чергового огляду пасіки було виявлено масову загибель бджіл внаслідок отруєння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до голови Великогаївської сільської ради із заявою, в якій повідомив про отруєння бджіл та причини їх отруєння.
05 липня 2022 року сільським головою Великогаївської сільської ради прийнято розпорядження № 188 «Про створення тимчасової комісії з питань бджільництва, попередження та фіксації масового отруєння бджіл на території Великогаївської територіальної громади», склад якої визначено згідно додатку 1 до розпорядження.
Свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 підтвердили, що 06 липня 2022 року комісією у складі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 було обстежено пасіку, яка налічує 65 бджолиних сімей та належить ОСОБА_2 , розташована на АДРЕСА_1 , на якій було виявлено масову загибель бджіл. Також було обстежено та відібрано проби та зразки ґрунтів та зелену масу рослин на земельних ділянках, які обробляють ТОВ «Агропрогрес Теребовля», ФГ «Дідик 2012», ПП «Дари Ланів». Під час відбору зразків на земельній ділянці, яку обробляє ФГ «Дідик 2012» був стійкий запах застосування хімічних препаратів та сліди сільськогосподарської техніки. При цьому голові ФГ «Дідик 2012» було відомо про роботу комісії та він повідомлявся під час обстеження земельної ділянки про забезпечення представника від господарства, однак він не заперечив щодо обстеження ділянки комісією без присутності такого представника. Під час обстеження пасіки було здійснено її обстеження, відкриття вуликів, зважування з метою визначення шкоди та відсотку загибелі бджіл. За результатами роботи комісії було складено Акт встановлення факту отруєння бджіл та додаток до акту.
ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 як свідками у судовому засіданні в суді першої інстанції було підтверджено, що на земельній ділянці, яку обробляє ФГ «Дідик 2012» було здійснено обприскування засобами захисту рослин в період з 27 червня по 02 липня 2022 року. Також ОСОБА_3 було відомо про загибель бджіл, роботу комісії та відібрання зразків і проб із земельної ділянки, яка обробляється ФГ «Дідик 2012» і на якій посіяна соя.
Як вбачається із супровідного листа від 06 липня 2022 року № 137, провідний лікар ветеринарної медицини-епізоотолог ОСОБА_5 направив до Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи зразки та проби від 65 бджолосімей на пасіці ОСОБА_1 , проби ґрунту та зеленої маси, які належать ТОВ «Агропрогрес Теребовля», ФГ «Дідик 2012», ПП «Дари Ланів».
Відповідно до звіту про дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об'єктів навколишнього середовища від 21 липня 2022 року № 004598 п.м./22 встановлено, що в підморі бджіл, пробах сотів, заповнених медом, пробах пилку виявлено пестициди, а саме лямда-цигалотрин, циперметрин, клотіанідин та карбендазим. Також наведені пестициди було виявлено в пробах посівів сої та пробах ґрунту з поля, що належить ФГ «Дідик 2012», відстань до пасіки 1,5 км.
Як вбачається з висновку експертів № 21844/25019 за результатами проведення комплексної судової експертизи з дослідження наявності пестицидів у навколишньому середовищі та судово-ветеринарної експертизи, складеного 27 листопада 2023 року, експерти дійшли таких висновків:
1. За механізмом дії (контактними чи системними) інсектициди лямбда-цигалотрин, циперметрин та клотіанідин відносяться до: лямбда-цигалотрии (Lambdci-cyhalothrin) - контактно-кишкової контактно - кишкової короткострокової токсичної дії; циперметрин (Cypermethrin) - контактно-шлункової дії; клотіанідин (Clothianidin) - контактної, шлункової та системної дії.
2. Контактні інсектициди діють при безпосередньому контакті зі шкідниками. У такому випадку, інсектициди абсорбуються через поверхню тіла комахи. Якщо оброблена поверхня рослини є джерелом харчування шкідника, отрута діє також і при попаданні у шлунково-кишковий тракт. Захищаються тільки оброблені частини рослини. Дія контактних інсектицидів великою мірою залежить від погодних умов (опади, високі температури, сонячна інсоляція).
3. Системні інсектициди поглинаються рослиною і рухаються по судинній системі до наростаючих пагонів. Захисний період цієї групи препаратів набагато довший, ефективність не залежить від погодних умов. Знищення шкідників відбувається переважно в момент живлення комах на оброблених рослинах. При обробці посівного матеріалу системні інсектициди здатні впродовж певного періоду захищати сходи рослин, які накопичують у своїх тканинах достатню для цього концентрацію препарату. Як правило, препаративні форми таких препаратів представлені водними розчинами або водорозчинними гранулами та порошками.
4. Механізм дії контактних інсектицидів відрізняється від системних способом боротьби з шкідниками, при нанесені на рослину контактного інсектициду речовина залишається на поверхні рослини і не потрапляє у внутрішні тканини рослин, а при нанесені системних інсектицидів на поверхню рослин, рослина поглинає цей препарат та відбувається розподіл нанесених речовин по всім органам рослин. Дія контактних інсектицидів великою мірою залежить від погодних умов (опади, високі температури, сонячна інсоляція). Системні інсектициди поглинаються рослиною і рухаються по судинній системі до наростаючих пагонів. Захисний період цієї групи препаратів набагато довший, ефективність не залежить від погодних умов.
5. Факт наявності опадів після обробітку сільськогосподарських культур лямбда -цигалотрином, циперметрином (інсектицидами контактної дії) може сприяти зменшенню токсичності цих препаратів, шляхом змивання певної кількості препарату з рослин. Проте, на ступінь змивання цих препаратів буде впливати тривалість, інтенсивність опадів, а також наявність прилипача, або поверхнево-активних речовин у робочому розчині, що застосовувався для обробки рослин. На токсичність для бджіл клотіанідину (інсектициду системної дії), факт наявності опадів після обробки рослин розчином у складі якого є цей пестицид, не впливає, оскільки цей препарат поглинається рослиною і рухається по судинній системі до наростаючих пагонів. На токсичність для бджіл карбендазиму (системного фунгіциду), наявність опадів після обприскування рослин розчином в складі якого є цей пестицид, значною мірою не впливає, оскільки, за умови застосування його у рекомендованих виробником концентраціях, він є малотоксичним для бджіл.
6. Достовірно встановити, чи можлива загибель бджіл 05 липня 2022 року внаслідок отруєння інсектицидами, які виявлені в трупах бджіл відповідно звіту від 21 липня 2022 року № 004598 п.м./1/22, за умови, що обробіток сої відбувся 27 червня 2022 року, а 02 липня 2022 року мали місце рясні опади, не уявляється можливим, з причин зазначених у дослідницькій частині.
7. Виявлені відповідно звіту від 21 липня 2022 року № 004598 п.м./1/22 у трупах бджіл інсектициди могли потрапити до організму бджіл в результаті збору комахами пилку або нектару з оброблених цими інсектицидами рослин, а також ще одним шляхом потрапляння інсектициду контактної дії до організму комах може бути контакт бджоли із повітряною сумішшю пилку на якому містяться вказані інсектициди. У зв'язку з тим, що органи чуття у бджоли знаходяться на волосках, за наявності значної кількості на них зерен пилку, вона втрачає здатність орієнтуватись у просторі, тому очищає себе ніжками-щіточками і складає пилок на ділянці задньої пари, ніжок, що має назву кошик. Звідти вказані інсектициди можуть абсорбуватись через поверхню тіла комахи.
8. Виявлення клотіанідину може бути пов'язане із використанням для протруювання насіння сої інсектициду, діючою речовиною якого є тіаметоксам, оскільки клотіанідин може бути метаболітом тіаметоксаму.
За результатами проведення судово-ветеринарної експертизи від 29 листопада 2023 року надано висновок експерта № 21821, за змістом якого:
1. лямбда-цигалотрин, циперметрин, клотіанідин є високонебезпечними інсектицидами і викликають отруєння бджіл. Карбендазим - малонебезпечний для бджіл фунгіцид, проте його вплив на організм бджіл у сукупності з іншими хімічними речовинами, зокрема інсектицидами, буде сприяти сумарному токсичному ефекту на організм бджіл.
2. Згідно із відповіддю НААН ННЦ «Інституту бджільництва імені П. І. Прокоповича» від 27 березня 2023 року № 11 та наведених у дослідницькій частині обчисленнями, смертельною дозою для бджіл інсектицидів лямбда-цигалотрину, циперметрину та клотіанідин (гострі токсичні дози препаратів (LD50) після потрапляння в організм бджоли хоча б одного із зазначених інсектицидів контактним чи пероральним шляхом, смерть бджіл наступить у проміжок часу до 48 годин) можна вважати наступні значення: гостра 48 годинна контактна токсичність для бджіл LD50 Лямбда-цигалотрину - 380 мкг/кг, LD50 Циперметрину - 230 мкг/кг, LD50 Клотіанідину - 440 мкг/кг. Гостра оральна токсичність для бджіл, LD50 Лямбда-цигалотрину - 9100 мкг/кг, LD50 Циперметрину - 1720 мкг/кг, LD50 Клотіанідину - 40 мкг/кг. Смертельну дозу карбендазиму (гостру токсичну дозу препарату (LD50)) достовірно встановити за наданими на дослідження матеріалами не уявляється можливим у зв'язку з відсутністю такої інформації у наданих матеріалах.
3. Смерть бджіл, виявлених на пасіці ОСОБА_1 відповідно до акта встановлення факту отруєння бджіл від 06 липня 2022 року, могло спричинити їх отруєння інсектицидами лямбда-цигалотрином, циперметрином, клотіанідином та фунгіцидом-карбендазимом, що були виявлені в пробах підмору бджіл, сотах та пилку належних ОСОБА_1 , пробах посівів сої та ґрунту з поля належного ФГ «Дідик 2012» відповідно до звіту про дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об'єктів навколишнього середовища № 004598 п.м./22 від 21 липня 2022 року.
4. Згідно із відповіддю НААН ННЦ «Інституту бджільництва імені П. І. Прокоповича» від 27 лютого 2023 року № 11, та наведеними у дослідницькій частині обчисленнями, смерть бджіл у випадку потрапляння в їх організм інсектицидів лямбда - цигалотрину, циперметрину, клотіанідину та фунгіциду - карбендазиму в дозах, що були встановлені в пробах підмору бджіл належних ОСОБА_1 відповідно до звіту про дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об'єктів навколишнього середовища № 004598 п.м./22 від 21 липня 2022, настає у орієнтовний термін до 48 годин.
На запит представника ОСОБА_1 - адвоката Тришака О. Г. Національний науковий центр Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича Національної академії аграрних наук листами від 04 серпня 2022 року № 161/1 та від 30 серпня 2022 року № 168/1 повідомив:
- медоносні бджоли (Apis mellifera L.) у природо-кліматичних умовах України здійснюють льотну діяльність з метою збирання корму у радіусі 10 км; з метою спаровування трутні - 10 км, бджолині матки - 15 км; з метою розмноження бджолиних сімей поділом рої літають на відстань понад 10 км; радіус продуктивного льоту бджіл - до 3-х кілометрів, за відсутності квітучих рослин у зазначеному радіусі - бджоли літають до 10 км;
- медоносні бджоли (Apis mellifera L.) можуть використовувати зернобобові культури (зокрема, горох, квасолю, сою, сочевицю), як джерело вуглеводних (падь) та переважно білкових (пилок) кормових ресурсів. Використання бджолами зернобобових культур (зокрема, гороху, квасолі, сої, сочевиці), зростає внаслідок підвищення середньодобових температур, спеки, засухи; зменшення кількості високопродуктивних медоносів та пилконосів через розорювання пасовищ, балок та інших місць проростання дикорослих ентомофільних рослин; використання монокультурного виробництва впливає на пошук бджолами інших джерел корму для створення різноманітного білкового раціону;
- медоносні бджоли (Apis mellifera L.) можуть отруїтися на полях із зернобобовими культурами (зокрема, гороху, квасолі, сої, сочевиці) через безпосередній контакт з частинами рослин (квітками, листям, пагонами, квітковим пилком) та/або через контакт із повітряною сумішшю пилкових зерен цих культур над полем під час польоту бджіл над полем чи використання рослин, які знаходяться поряд;
- виявлені в підморі бджіл пестициди є токсичними для бджіл;
- наявність у тілі бджіл лямбда-цигалотриму, циперметрину чи клотіанідину свідчить про те, що отруєння бджіл вказаними препаратами мало місце.
Із листа Львівського національного університету природокористування від 24 жовтня 2022 року № 01-24-08/1-1203, листа Інституту кормів та сільського господарства поділля від 14 листопада 2022 року № 01-06/349, наданих у відповідь на запит представника ФГ «Дідик 2012» - адвоката Дубового А. М., вбачається, що: соя не внесена у Каталог медоносів України як рослина-медонос; соя є самозапильною культурою, пилок не переноситься з однієї квітки на іншу (запилення відбувається в бутоні ще до видимої бутонізації (клейстогамне цвітіння); соя - рослина короткого дня (на півдні, де світловий день коротший, соя розвивається швидше, що спричинює скорочення вегетації); цвітіння сої починається через 45-60 днів після сходів. Загальна тривалість цвітіння - 3-4 (6) тижнів (залежить від сорту, погодних умов); соя не є ентомофільною та медоносною культурою.
На відстані до 10 км від с. Козівка розміщені ряд населених пунктів, що входять до різних територіальних громад, на їх території здійснюють сількогосподарську діяльність різні суб'єкти господарювання, зокрема:
- села Грабовець, Баворів, Скоморохи, Смолянка, Теофілівка, Прошова, Білоскірка, Застінка, Застав'є, що входять до складу Велокогаївської територіальної громади. В період з 27 червня 2022 року по 05 липня 2022 року до Великогаївської сільської ради власники пасік стосовно масового отруєння бджіл не звертались. На території в радіусі 10 км від с. Козівка здійснюють господарську діяльність різні суб'єкти господарювання, найбільші з них: ФГ «ДІДИК 2012», ФГ «БАВОРОВСЬКОГО», ФГ «МРИЧКО», АГРОФІРМА «МЕДОБОРИ», ПП «АГРОН», що підтверджується листом Великогаївської сільської ради від 26 жовтня 2022 року № 1233;
- села Сороцьке та Ілавче Іванівської територіальної громади. Власники пасік не зверталися до Іванівської сільської ради з приводу масового отруєння бджіл. Вирощуванням сільськогосподарських культур на землях Іванівської сільської ради займаються такі господарства: ТОВ «Контінентал Фармерз Груп», ПАП «Топільче», ПП ОП «Іванівське», ФГ «Сорочанське Агро», що підтверджується листом Іванівської сільської ради від 25 жовтня 2022 року № 476;
- села Магдалівка, Теклівка, Митниця, Хоптянка, Поділля, що входять до складу Скалатської міської громади. В період з 27 червня 2022 року по 05 липня 2022 року звернень власників пасік з приводу масового отруєння бджіл у Скалатській міській раді не зареєстровано. На території Скалатської міської ради на земельних ділянках, що знаходяться в радіусі 10 км від с. Козівка Великогаївської територіальної громади займаються вирощуванням сільськогосподарських культур СПП «Мричко», ПП «Дари ланів», ФГ «Золота діброва», ТЗОВ «Поділля-Агро», СТзОВ «Новосілка», ФГ «Золотий жайвір», ТОВ «Фармінг Тернопіль», ФОП ОСОБА_20 . В період з 24 червня 2022 року по 05 липня 2022 року повідомлення про планове застосування засобів захисту рослин надходило на електронну пошту міської ради від ТзОВ «Контіненталь Фармерз Груп», після чого воно було розміщене на офіційному сайті громади. Наведене підтверджується листами Скалатської міської ради від 24 жовтня 2022 року № 1797; від 21 липня 2023 року№ 01-1257;
- села Сущин та Остальці Теребовлянської міської територіальної громади. До Теребовлянської міської ради не надходило звернень від власників пасік з приводу масового отруєння бджіл в період з 27 червня 2022 року по 05 липня 2022 року на території Теребовлянської міської територіальної громади. Суб'єктами господарювання, які займаються вирощуванням сільськогосподарських культур на території Теребовлянської міської ради на земельних ділянках, що знаходяться в радіусі 10 км від с. Козівка Великогаївської територіальної громади є: ТОВ «Агропрогрес Теребовля» та Фермерське Господарство «Калина Лошнівська», що підтверджується листом Теребовлянської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 2576/02-12.
Із змісту повідомлення ТзОВ «Контіненталь Фармерз Груп» про застосування засобів захисту рослин вбачається, що протягом 27 червня - 03 липня 2022 року вказане товариство проводило обприскування (наземне) сільськогосподарських культур на своїх полях препаратами Абакус, Наповал, Новатор Бор, діючими речовинами яких є піраклострубін-62.5 г/л, епоксиконазол-62.5 г/л, імідаклоприд-300 г/л, альфаципириметрин-100г/л, бор 10.7%/л.
ФГ «Дідик 2012» у період з 25 червня 2022 року по 05 липня 2022 року проводило роботи із застосування засобів захисту рослин на земельних ділянках, що обробляються цим господарством, поблизу с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області, в тому числі на полях, де вирощувалась соя.
Повідомлення від ФГ «Дідик 2012» чи інших фізичних та юридичних осіб про застосування засобів захисту рослин на полях поблизу с. Козівка Тернопільського району Тернопільської області у період з 25 червня 2022 року по 05 липня 2022 року не надходило, що підтверджується листом Великогаївської сільської ради від 05 вересня 2022 року № 994.
За даними Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, на території с. Козівка Тернопільського району метеорологічної станції немає. За даними найближчого пункту спостереження авіаційної метеорологічної станції четвертого розряду (АМСЦ) Тернопіль, за період з 27 червня 2022 року по 06 липня 2022 року спостерігався зливовий дощ: 02 липня 2022 року (з 16.27 год до 19.18 год) та 06 липня 2022 року (з 10.12 год до 10.26 год; з 11.22 год. до 15.47 год; з 16.10 год до 16.28 год), що підтверджується довідкою Тернопільського обласного центру з гідрометеорології від 20 жовтня 2022 року № 9919-03/10/204.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу
Касаційна скарга представника ФГ «Дідик 2012» - адвоката Матуса Т. А. не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом касаційної скарги судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ФГ «Дідик 2012» на його користь матеріальної шкоди в розмірі 536 987,40 грн, а тому в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом переглядаються лише в означеній частині.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, додаткове рішення цього суду та судове рішення апеляційного суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За змістом частин першої, четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
Частиною другою статті 37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Пунктом 3 розділу II Інструкції № 338 визначено, що отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене, зокрема неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.
За змістом розділу ІІІ Інструкції № 338 фізичні особи та суб'єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, повинні вживати всіх заходів з метою попередження отруєння бджіл.
Фізичні особи та суб'єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування.
Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб'єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.
Доведення змісту завчасного повідомлення до відома власників пасік здійснюється шляхом його опублікування на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в засобах масової інформації місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки.
Для ізоляції бджіл у вуликах відповідно до конструкції вулика та способу їх утримання забезпечують гнізда вологою, належною вентиляцією та надійною ізоляцією. У день запланованого застосування засобів захисту рослин зранку, до початку льоту бджіл, льотки закривають з використанням льоткових загороджувачів із вентиляційними отворами. На ніч льотки відчиняють.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про бджільництво» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд неодноразово роз'яснював, що за загальним правилом у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанови від 13 липня 2022 року у справі № 753/15095/17, від 06 березня 2025 року у справі № 216/5160/22).
Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд встановив, що обробіток сої на полях, що розміщені на відстані 1,5 км від пасіки ОСОБА_1 , здійснювався ФГ «Дідик 2012» без повідомлення органів місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин, тобто з порушенням вимог пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 338.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій сторона відповідача не спростувала вищенаведеного, а також не надала доказів завчасного повідомлення Великогаївської сільської ради, на адміністративній території якої планувалося застосування засобів захисту рослин.
Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що комісією у встановленому законом порядку було відібрано проби зеленої маси та ґрунту з полів ФГ «Дідик 2012», а за результатами проведених експертиз і досліджень було встановлено наявність одних і тих же інсектицидів (які є токсичним для бджіл і призводять до їх загибелі) у відібраних взірцях підмору бджіл, меду ті ін. з пасіки ОСОБА_1 та у відібраних взірцях з полів, де вирощувало сою ФГ «Дідик 2012».
Також суди врахували, що сам голова ФГ «Дідик 2012» повідомив комісію про обробку ним агрохімікатами полів сої напередодні загибелі бджіл. Поля, які оброблялися ФГ «Дідик 2012», знаходяться на відстані 1,5 км від пасіки ОСОБА_1 , на перельоті бджіл до полів соняшника на відстані 3 км від пасіки.
Отже, надавши належну оцінку поданим доказам, як в цілому, так і кожному окремо, виходячи з того, що обробіток сої на полях, що розміщені на відстані 1,5 км від пасіки ОСОБА_1 , здійснювався ФГ «Дідик 2012» з порушенням вимог пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 338 без повідомлення органів місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин, у період протягом 25 червня - 05 липня 2022 року, а загибель бджіл внаслідок отруєння сталася 05 липня 2022 року, і відповідачем не спростовано, що саме внаслідок його протиправних дій заподіяно шкоду позивачу, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для стягнення з ФГ «Дідик 2012» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 536 987,40 грн.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Згідно з частиною першою статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв'язком процесуальної форми засобів доказування та законністю отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.
Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.
У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій дослідили наданий стороною позивача та долучений до матеріалів справи Акт встановлення факту отруєння бджіл від 06 липня 2022 року з додатком до нього, в сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, зокрема показаннями свідків, звітом про дослідження патологічного/біологічного матеріалу/об'єктів навколишнього середовища від 21 липня 2022 року № 004598 п.м./22, висновком експертів № 21844/25019 за результатами проведення комплексної судової експертизи з дослідження наявності пестицидів у навколишньому середовищі та судово-ветеринарної експертизи, складеним 27 листопада 2023 року, висновком експерта № 21821, складеного за результатами проведення судово-ветеринарної експертизи від 29 листопада 2023 року та виходили з того, що вони підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між обробітком посівів сої ФГ «Дідик 2012» та фактом загибелі бджіл.
При цьому відповідач не довів та судами попередніх інстанцій не встановлено, що на полях в радіусі 10 км від пасіки ОСОБА_1 на початку липня 2022 року іншими фізичними чи юридичними особами, окрім ФГ «Дідик 2012», також здійснювалася обробка із застосуванням тих самих засобів захисту рослин, що спричинили загибель бджіл на пасіці ОСОБА_1 .
Тому доводи касаційної скарги представника ФГ «Дідик 2012» - адвоката Матуса Т. А. про те, що Акт встановлення факту отруєння бджіл від 06 липня 2022 року з додатком до нього є недопустимим доказом, не заслуговують на увагу.
Зі змісту підстави оскарження судових рішень у справі, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Вказані правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 461/2321/20 (провадження № 61-16181св20).
У справі, що переглядається, Верховний Суд, проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень з точки зору застосування норм права, які стали підставою для розгляду позову та вирішення справи по суті, дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій були ухвалені судові рішення відповідно до встановлених ними обставин на підставі поданих сторонами доказів, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Практика суду касаційної інстанції щодо питання необхідності попередження пасічників фізичними та юридичними особами, які застосовують засоби захисту рослин для обробки, через медіа за три дні до початку вказаних робіт є сталою. Зокрема такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 742/555/17 та від 20 листопада 2019 року у справі № 155/1204/16-ц, від 22 січня 2025 року у справі № 550/709/22.
Враховуючи викладене, заявлена в касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, є необґрунтованою.
З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
При цьому касаційна скарга представника ФГ «Дідик 2012» - адвоката Матуса Т. А. не містить доводів на спростування наведеного місцевим судом розміру майнової шкоди, а також висновків, викладених в додатковому рішенні суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, а Верховним Судом не встановлено передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України правових підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу фермерського господарства «Дідик 2012» залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2024 рокув частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до фермерського господарства «Дідик 2012», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Великогаївська сільська рада, Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, про стягнення майнової шкоди, додаткове рішення цього суду від 09 квітня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 серпня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: Р. А. Лідовець
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович