"31" липня 2025 р. Справа № 370/1890/25
Провадження номер 2о/370/100/25
31.07.2025 рік смт. Макарів
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.,
присяжних Плаксій В.О., Расюк Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Гребінської Н.П.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника УПСЗН з питань опіки та піклування Мелашенко А.В.
представника заявника адвоката
особи, щодо якої вирішується питання
щодо визнання недієздатною ОСОБА_2 - адвоката Прокопенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Макарівська селищна рада, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
ОСОБА_1 подав до суду заяву у порядку окремого провадження, в якій просить визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном. Заявником було заявлено клопотання про призначення амбулаторної судової психіатричної експертизи з метою визначення і встановлення обставин захворювань та можливого обмеження дієздатності ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 03.07.2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Також витребувано історію хвороби і амбулаторну картку ОСОБА_2 для призначення та проведення психіатричної експертизи з КНП «Макарівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Макарівської селищної ради.
28.07.2025 року, на виконання ухвали суду від 03.07.2025 року, КНП «Макарівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Макарівської селищної ради надала Лист №01-18/713 від 28.07.2025 року, під спостереженням у лікаря-психіатра їхнього закладу не перебуває. Медична документація відсутня.
Заперечень проти заяви і задоволення клопотання про призначення судової психіатричної експертизи з урахуванням обставин та хвороби ОСОБА_2 не надійшло.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги ст. 103-105 ЦПК України та враховуючи, що для з'ясування обставин, вказаних в клопотанні, потрібні спеціальні пізнання, проти чого не заперечують сторони, суд вважає це клопотання обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу заяви, позову), характер порушеного права позивача, заявника та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, заявою самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, заяву, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заява, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому суд звертає увагу також на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі "Тойшлер проти Германії" (Teuschler v. Germany)).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може з заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.
Враховуючи, що зупинення провадження у справі, у випадку призначення експертизи, є правом суду, вирішуючи дане питання, суд приходить до висновку про не доцільність такого зупинення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 103-105, 182, 222, 252, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд
Клопотання заявника ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити по справі судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копилів, Бучанського району, Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - виконання якої доручити експертам-психіатрам Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» (Київська обласна психіатрична лікарня №1) в смт. Глеваха, Фастівського району, Київської області.
На вирішення експертів поставити наступні запитання:
1)чи страждає ОСОБА_2 на будь-яке психічне захворювання?
2)чи є захворювання, у разі наявності, хронічним та стійким?
2) чи дозволяє психічне захворювання ОСОБА_2 , усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та дачу завідомо не правдивого висновку по ст. 384, 385 КК України.
Витрати покласти за рахунок заявника.
Зобов'язати заявника ОСОБА_1 забезпечити явку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до експертної установи у визначений експертом день та час для проведення призначеної судом експертизи.
Копію ухвали направити експертам для виконання.
У розпорядження експертів направити цивільну справу № 370/1890/25 (провадження № 2-о/370/100/25).
Провадження у справі на період проведення експертизи зупинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Н.О. Бізяєва
Присяжні: В.О. Плаксій
Л.В. Расюк