Справа №439/1055/25
Провадження № 2/439/512/25
08 липня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами на загальну суму - 111 413 (сто одинадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 82 копійки.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що 10 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Стар Файненс Груп», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 10471-07/2024, шляхом перерахунку коштів на кредитну картку. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила електронний цифровий підпис.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за Договором позичальник належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 20 880(двадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, з них 8700(вісім тисяч сімсот) гривень - заборгованість по тілу кредиту, 11 745 (одинадцять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень заборгованість за відсотками, 435 гривень- штрафу за невиконання умов договору.
Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором позики за номером: 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року за договором факторингу від 27 листопада 2024 року №27112024/2 перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
Крім того, 10 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Авентус Україна», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 8070631, шляхом перерахунку коштів на кредитну картку. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила електронний цифровий підпис.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за Договором позичальник належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 27 233(двадцять сім тисяч двісті тридцять три) гривні 82 копійки, з них 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 22 копійки - заборгованість по тілу кредиту, 10568 (десять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок - заборгованість за відсотками, 9 955 гривень гривень - заборгованості за пенею та штрафом.
Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором позики за номером: 8070631 від 10 липня 2024 року за договором факторингу від 28 березня 2025 року №28032025 перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
Крім того, 10 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «1-ше безпечне агентство необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 2995984, шляхом перерахунку коштів на кредитну картку. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила електронний цифровий підпис.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за Договором позичальник належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 19 050(дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят) гривень, з них 6000(шість тисяч) гривень - заборгованість по тілу кредиту, 540 (п'ятсот сорок) гривень заборгованість за відсотками, 11 700(одинадцять тисяч сімсот) гривень - заборгованості за пенею та 810 гривень - заборгованість за комісією.
Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором позики за номером: 2995984 від 10 липня 2024 року за договором факторингу від 14 червня 2021 року №14/06/21 перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
Крім того, 29 червня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 37873-06/2024, шляхом перерахунку коштів на кредитну картку. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила електронний цифровий підпис.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за Договором позичальник належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 26 250(двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят) гривень, з них 10000(десять тисяч) гривень - заборгованість по тілу кредиту, 11 250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень заборгованість за відсотками, 5 000 гривень- штрафу за невиконання умов договору.
Також, 29 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 32390-07/2024, шляхом перерахунку коштів на кредитну картку. Кредитний договір було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставила електронний цифровий підпис.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за Договором позичальник належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 18 000(вісімнадцять тисяч) гривень, з них 4 000(чотири тисячі) гривень - заборгованість по тілу кредиту, 6 000 (шість тисяч) гривень заборгованість за відсотками, 8 000 гривень- штрафу за невиконання умов договору.
Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договорами позики за номером: 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року та № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року, за договором факторингу від 24 грудня 2024 року №24122024 перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаними кредитними договорами.
Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов'язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за заборгованість за кредитними договорами за номером: 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року, 8070631 від 10 липня 2024 року, 2995984 від 10 липня 2024 року, 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року та № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року в загальній сумі - 111 413 (сто одинадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 82 копійки.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
04 червня 2025 року - відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом сторін) справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
01 липня 2025 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка стверджує, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтується позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитних договорів між нею та первісними кредиторами на умовах, що вказані в наданих копіях договорів, не довів перерахування її первісними кредиторами тіла кредитів, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів за отримання грошових вимог, тому просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
15 липня від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що наданими суду доказами в повній мірі підтверджується не лише факт укладання відповідачкою вказаних кредитних договорів, оскільки вони були укладені із застосуванням електронного підпису через особисті електронні кабінети на веб-сайтах позикодавців у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію» так і наявне підтвердження перерахунку відповідних коштів на банківські рахунки вказані відповідачкою. Крім того, з розрахунку заборгованості по кредитному договору за номером: 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року вбачається, що відповідачка здійснювала часткову оплату кредитної заборгованості на загальну суму 5820 гривень, по договору № 8070631 від 10 липня 2024 року вбачається, що відповідачка здійснювала часткову оплату кредитної заборгованості на загальну суму 2532 гривні 88 копійок, № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року вбачається, що відповідачка здійснювала часткову оплату кредитної заборгованості на загальну суму 560 гривень, а по кредитному договору 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року вбачається, що відповідачка здійснювала часткову оплату кредитної заборгованості на загальну суму 3 915 гривень, що є підтвердженням укладання кредитного договору. А оскільки жоден із розрахунків заборгованості відповідач не спростував та не надав будь-яких доказів, щодо не укладання нею жодного оспорюваного кредитного договору, просить суд задовільнити позов в повному обсязі.
Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Гончарука Д.Р. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що 10 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Стар Файненс Груп», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 10471-07/2024, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками.(а.с.10-15 )
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором номер: 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року встановлена сума заборгованості складає 20 880(двадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень(а.с.20).
27 листопада 2024 року за договором про відступлення права вимоги №27112024/2 перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо договору кредиту за № 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного договору, разом із долученими до нього витягом (а.с.16-18)
10 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Авентус Україна», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 8070631, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками.(а.с.24-42 )
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором номер: 8070631 від 10 липня 2024 року встановлена сума заборгованості складає 27 233(двадцять сім тисяч двісті тридцять три) гривні 82 копійки (а.с.48-53).
28 березня 2025 року за договором про відступлення права вимоги №28032025 перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо договору кредиту за № 8070631 від 10 липня 2024 року, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного договору, разом із долученими до нього актом та реєстром боржників (а.с.43-47)
10 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 2995984, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками.(а.с.59-63)
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором номер: 2995984 від 10 липня 2024 року встановлена сума заборгованості складає 19 050 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят) гривень (а.с.72).
14 червня 2021 року за договором про відступлення права вимоги №14/06/21 та додаткових догоровів до нього, перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо договору кредиту за № 2995984 від 10 липня 2024 року, що підтверджується наданою суду на дослідження копіями відповідного договору та додаткових договорів, разом із долученими до нього актом та реєстром боржників (а.с.78-84)
29 червня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 37873-06/2024, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором номер: 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року встановлена сума заборгованості складає 26 250(двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят) гривень(а.с.85-86)
29 липня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: № 32390-07/2024, що підтверджується наданою суду на дослідження копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками(а.с.88-94)
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором номер: 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року встановлена сума заборгованості складає розмірі 18 000(вісімнадцять тисяч) гривень(а.с.95-96)
Право грошової вимоги за договорами позики за номером: 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року та № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року, за договором факторингу від 24 грудня 2024 року №24122024 перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». що підтверджується наданою суду на дослідження копіями відповідного договору та додаткових договорів, разом із долученими до нього актом та реєстром боржників(а.с.98-102)
Мотиви суду.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що позичальник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Кредитний договір за номером: 10471-07/2024
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Стар Файненс Груп», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 10471-07/2024.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.1 договору сума позики у розмірі 8 700 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 120 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності.
Однак, позичальник умови договору не виконував внаслідок чого виникла заборгованість перед позикодавцем.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми тіла кредиту, перед позикодавцем, становить 8700 гривень.
Кредитний договір за номером: 8070631
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Авентус Україна», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 8070631.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.3 договору сума позики у розмірі 6 800 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 360 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності.
п.6.4 передбачає штрафні санкції за невиконання умов договору у розмірі 495 гривень на 4 день прострочення та 110 гривень починаючи з 5 го дня прострочення.
Згідно розрахунку заборгованості позичальник погасив 89 гривень 78 копійок заборгованості по тілу кредиту
Однак, позичальник умови договору не виконував внаслідок чого виникла заборгованість перед позикодавцем.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми тіла кредиту, перед позикодавцем, становить 6 710 гривні 22 копійок гривень.
Кредитний договір за номером: 2995984
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «1 безпечним агентством необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 2995984.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 2.1 договору сума позики у розмірі 6 000 гривень,
п. 2.2 договору передбачає строк кредитування - 15 днів
п. 2.3 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 0,01 %, на умовах, визначених договором,
2.4. передбачено комісію - в сумі 1341 гривня 60 копійок та 5% в день пеня
Однак, позичальник умови договору не виконував внаслідок чого виникла заборгованість перед позикодавцем.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми тіла кредиту, перед позикодавцем, становить 6000 гривень.
Кредитний договір за номером: 37873-06/2024
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 37873-06/2024.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.1 договору сума позики у розмірі 10 000 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 120 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором,
5.3. у разі невиконання умов договору, передбачено штрафні санкції - 50 % від суми кредиту
Однак, позичальник умови договору не виконував внаслідок чого виникла заборгованість перед позикодавцем.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми тіла кредиту, перед позикодавцем, становить 10000 гривень.
Кредитний договір за номером: 32390-07/2024
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 32390-07/2024.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.1 договору сума позики у розмірі 4 000 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 120 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором,
5.3. у разі невиконання умов договору, передбачено штрафні санкції - 100 % від суми кредиту
Однак, позичальник умови договору не виконував внаслідок чого виникла заборгованість перед позикодавцем.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми тіла кредиту, перед позикодавцем, становить 4000 гривень.
Водночас, право грошової вимоги за договорами позики за номером: за номером: 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року, 8070631 від 10 липня 2024 року, 2995984 від 10 липня 2024 року, 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року та № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»., про що свідчать надані суду докази для дослідження.
Отже, саме позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним стягувачем за досліджуваним грошовим зобов'язанням.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовими зобов'язаннями, у частині повернення суми тіла кредиту, перед правонаступником позикодавця, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», становить 35 410 (тридцять п'ять тисяч ) гривень 22 копійок.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України.
Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом». Тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу.
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від позикодавця грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а позикодавець, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
Саме за таке благо: можливість правомірно не повертати позикодавцю борг протягом певного часу, позичальник сплачує позикодавцю плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні (правомірні) очікування щодо належного його виконання. Зокрема позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість позикодавець розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому позикодавець вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від позикодавця відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування позикодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору. Отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу, себто та для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання позикодавцю можливості нарахування процентів відповідно до вимог статті 1048 Цивільного кодексу України, поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, вочевидь, порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
У свою чергу, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги позикодавця, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору, в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін, співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (латиною: verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem. Себто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав.
Як вбачається зі змісту проаналізованих судом договорів кредиту, договірні сторони між собою узгодили нарахування процентів за користування грошовими коштами саме на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України. Себто за правомірну поведінку позичальника.
Досліджувані судом зобов'язання сторін за договорами позики не містить у собі умови щодо встановлення нарахування процентів як міри відповідальності позичальника у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Отже, за досліджуваних обставин справи, нарахування відсотків повинно відбуватися на загальних підставах, визначених статтею 148 Цивільного кодексу України. Тобто під час визначеного договором строку кредитування чи до моменту пред'явлення до позичальника вимоги про повернення коштів за зобов'язанням.
Суд проводить розрахунок нарахованих процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України за формулою: Розмір нарахованих процентів за договором = (Сума тіла кредиту Х Кількість днів строку кредитування Х Денну відсоткову ставку за користування кредитом).
Кредитний договір за номером: 10471-07/2024
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Стар Файненс Груп», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 10471-07/2024.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.1 договору сума позики у розмірі 8 700 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 120 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності.
Сума заборгованості по процентах за користування кредитними коштами повинна дорівнювати 11 745 гривень= 8700 - тіло кредиту Х 120 дні Х 1,5% - 3 915 гривень(здійсненого погашення).
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення процентів за користування, перед позикодавцем, становить 11 745 гривень
Кредитний договір за номером: 8070631
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Авентус Україна», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 8070631.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.3 договору сума позики у розмірі 6 800 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 360 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності.
п.6.4 передбачає штрафні санкції за невиконання умов договору у розмірі 495 гривень на 4 день прострочення та 110 гривень починаючи з 5 го дня прострочення
Суд вивчивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, погоджується з позивачем, а тому заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми процентів за користування кредитом, перед позикодавцем, становить 10568 гривень 60 копійок - заборгованість за відсотками.
Кредитний договір за номером: 2995984
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «1 безпечним агентством необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 2995984.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 2.1 договору сума позики у розмірі 6 000 гривень,
п. 2.2 договору передбачає строк кредитування - 15 днів
п. 2.3 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 0,01 %, на умовах, визначених договором,
2.4. передбачено комісію - в сумі 1341 гривня 60 копійок та 5% в день пеня
Сума заборгованості по процентах за користування кредитними коштами повинна дорівнювати 9 гривень= 6000 - тіло кредиту Х 15 дні Х 0.01%.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми процентів за користування кредитом, перед позикодавцем, становить 9 гривень.
Кредитний договір за номером: 37873-06/2024
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 37873-06/2024.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.1 договору сума позики у розмірі 10 000 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 120 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором,
5.3. у разі невиконання умов договору, передбачено штрафні санкції - 50 % від суми кредиту.
З розрахунку заборгованості вбачається що позичальник допустив прострочення оплати по процентах - починаючи з 62 дня кредитування.
Сума заборгованості по процентах за користування кредитними коштами повинна дорівнювати 8 850 гривень= 10 000 - тіло кредиту Х 59 днів - прострочення Х 1,5%.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми процентів за користування кредитом, перед позикодавцем, становить 8 850 гривень.
Кредитний договір за номером: 32390-07/2024
Із доказів у справі вбачається, що між ОСОБА_1 , як позичальником та ТзОВ «Аванс Кредит», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 32390-07/2024.
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_3 відповідно:
п. 1.1 договору сума позики у розмірі 4 000 гривень,
п. 1.2 договору передбачає строк кредитування - 120 днів
п. 1.4.1 договору передбачено денну процентну ставку в розмірі - 1,5 %, на умовах, визначених договором,
5.3. у разі невиконання умов договору, передбачено штрафні санкції - 100 % від суми кредиту
З розрахунку заборгованості вбачається що позичальник допустив прострочення оплати по процентах - починаючи з 21 дня кредитування.
Сума заборгованості по процентах за користування кредитними коштами повинна дорівнювати 6000 гривень гривень= 4 000 - тіло кредиту Х 100 днів - прострочення Х 1,5%.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовим зобов'язанням, у частині повернення суми процентів за користування кредитом, перед позикодавцем, становить 6000 гривень.
Водночас, право грошової вимоги за договорами позики за номером: за номером: 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року, 8070631 від 10 липня 2024 року, 2995984 від 10 липня 2024 року, 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року та № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»., про що свідчать надані суду докази для дослідження.
Отже, саме позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним стягувачем за досліджуваним грошовим зобов'язанням.
Отже суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, тому заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовими зобов'язаннями, у частині повернення процентів за користування кредитними коштами перед правонаступником позикодавця, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», становить 37 172 (тридцять сім тисяч сто сімдесят дві) гривні 60 копійок.
Щодо стягнення комісії та пені за договором кредиту.
Що стосується стягнення комісії у сумі 810 гривень за кредитним договором №2995984 від 10 липня 2024 року суд враховує, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачиться на користь споживача.
Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії є нікчемними.
За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочинне створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі не дійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,-відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.
Договорами кредитування за номером: 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року, 8070631 від 10 липня 2024 року, 2995984 від 10 липня 2024 року, 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року та № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року, передбачено у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нараховування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно загальна сума штрафу та неустойка за даними договорами складає - 35 090 гривень.
Однак, не може бути стягнута з відповідача і неустойка, розмір якої передбачено п. 13 заявки, оскільки це суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)
Враховуючи все вище викладене, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» складає 72 582 (сімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) гривень 82 копійки = 35 410 (тридцять п'ять тисяч ) гривень 22 копійок (заборгованість за тілом кредиту) + 37 172 (тридцять сім тисяч сто сімдесят дві) гривні 60 копійок (заборгованість по процентах)
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 гривень 00 копійок (а.с. 1).
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становила - 111 413 (сто одинадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 82 копійки. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 72 582 (сімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) гривень 82 копійки, що складає 65,15 %.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1972( одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві) гривні 74 копійки, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України
На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами за номером: 10471-07/2024 від 10 липня 2024 року, 8070631 від 10 липня 2024 року, 2995984 від 10 липня 2024 року, 37873-06/2024 від 29 червня 2024 року та № 32390-07/2024 від 29 липня 2024 року в загальному розмірі 72 582 (сімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві) гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1972( одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві) гривні 74 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Б.М. Петейчук