Справа № 308/10714/25
1-кс/308/4456/25
30 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030001501 від 28.07.2025, про арешт майна,
встановив:
Зі змісту клопотання з'ясовано, що слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12025071030001501 від 28.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. В ході огляду 28.07.2025 місця події, біля будинку що знаходиться за адресою: м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 3, виявлено та вилучено: Монети в кількості 5 штук, номіналом 5 гривень - 1 шт., 1 гривня - 3 шт., 50 копійок - 1 шт., що вилучені та упаковані у спец пакет НПУ ICR 0215552; Змив речовини бурого кольору, вилучену на зонт-тампон в кількості 2 штуки, які упаковано до паперового конверту НПУ.
Прокурор в клопотанні зазначає, що вилучене є речовими доказами по даному кримінальному провадженні, тому з метою збереження таких просить накласти арешт на вищевказане.
Сторона обвинувачення подала до суду заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримують та просять таке задовольнити. Зазначив, що особа, у якої вилучені речі, про розгляд клопотання повідомлена.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Витягом з ЄРДР стверджується, що слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12025071030001501 від 28.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
З протоколу огляду місця події від 28.07.2025 вбачається, що слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проведено означену слідчу дію біля будинку. що знаходиться за адресою: м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 3, в ході якого виявлено та вилучено: Монети в кількості 5 штук, номіналом 5 гривень - 1 шт., 1 гривня - 3 шт., 50 копійок - 1 шт., що вилучені та упаковані у спец пакет НПУ ICR 0215552; Змив речовини бурого кольору, вилучену на зонт-тампон в кількості 2 штуки, які упаковано до паперового конверту НПУ.
За постановою слідчого від 28.07.2025 вищевказане визнано речовим доказом.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Прокурором на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України доведено слідчому судді необхідність арешту вищевказаних речей з метою збереження таких як речового доказу, оскільки за допомогою вказаного можуть бути встановлені обставини розслідуваного кримінального правопорушення.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Накласти арешт на речі, які були виявлені та вилучені в ході проведення 28.07.2025 огляду місця події біля будинку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 3, а саме на: Монети в кількості 5 штук, номіналом 5 гривень - 1 шт., 1 гривня - 3 шт., 50 копійок - 1 шт., що вилучені та упаковані у спец пакет НПУ ICR 0215552; Змив речовини бурого кольору, вилучену на зонт-тампон в кількості 2 штуки, які упаковано до паперового конверту НПУ.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1