Справа № 487/2831/25
Провадження № 2/487/1882/25
31.07.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі - судді Скоринчук К.М.,
секретаря судового засідання - Карбівничої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28.04.2025 року позивач, Акціонернетовариство «Акцент-Банк» (скорочена назва - АТ «А-Банк»), через свого представника Шкапенка О.В. звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101719213717232 від 24.06.2024 у розмірі 23 810,12 грн, а також судових витрат.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
24.06.2024 року, будучи клієнтом банку, відповідач уклав з банком кредитний договір ABH0CT155101719213717232, щодо надання останньому кредиту в розмірі 15 000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 23.06.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Пояснив, що кредитний договір складається із заячви клієнта та графіка погашення кредиту.
Вказав, що банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору. Проте, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 26.04.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 810,12 грн, яка складається з: 14 802,80 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 312,48 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 694,84 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
У позовній заяві представник позивача посилався на п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», згідно з яким у випадку порушення відповідачем зобов'язань із погашення заборгованості останній сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Також вважав, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування».
Міркував, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»№ 3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється, а тому вважав за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 694,84 грн.
Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, позивач був змушений звернутись в суд з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 05.05.2025 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження. Копію ухвали надіслано сторонам по справі, а також розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В судове засідання представник позивача не з'явився, разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву не скористався, у судові засідання повторно не з'явився, про дату та час призначених судових засідань був повідомл ений своєчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. У поштових повідомленнях про виклик у судові засідання листоношею проставлені відмітки про відсутність відповідача за місцем проживання.
Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
15.06.2024відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» та підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. Вказана заява підписана відповідачем удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку АBank24 при підтвердженні оформлення кредиту (а.с. 12-15).
Судом також встановлено, що 24.06.2024 між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» укладений кредитний договір у виді підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101719213717232 від 2024-06-24, відповідно до умов якої відповідач отримав від позивача кредит готівкою в розмірі 15 000,00 грн строком на 36 місяців з 24.06.2024 по 23.06.2027 включно.
У пункті 6 Заявки (договору) сторони узгодили між собою розмір процентної ставки за користування кредитом який становить 85% на рік, а також порядок їх нарахування та сплати (а.с. 20).
У договорі сторони визначили розмір щомісячного платежу, який становить 1 174,70 грн, розмір денної процентної ставки, загальну суму до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій (пункти 7-10 Договору).
Пунктом 12 Договору (заявки) визначено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Слід зазначити, що договором також обумовлено, зокрема пунктом 15, що клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня отримання кредиту відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання клієнтом грошових коштів. При цьому про намір відмовитися від Договору клієнт зобов'язаний повідомити банк до закінчення строку дії Договору, визначеного Заявою. Протягом 7 календарних днів з дати подання повідомлення про відмову від Договору клієнт зобов'язаний повернути банку грошові кошти одержані згідно з цим Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою Договором.
Вказаний Договір (Заявка) підписана відповідачем шляхом накладення електронного підпису перевіреного за допомогою відкритого ключа 029b5c02a37fbfa83d313305f9e042ac895727b9 3f30771c7d40c73fcc68ebba15 (а.с. 22).
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та перерахування коштів за договором підтверджений наявним у матеріалах справи меморіальним ордером № TR.37509072.31458.65455 від 24.06.2024 на суму 15 000,00 грн (а.с. 28).
Всупереч взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач належним чином обов'язки щодо погашення кредиту не виконує внаслідок чого станом на 26.04.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 810,12 грн, яка складається з: 14 802,80 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 312,48 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 694,84 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. ст. 509, 524 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтями 610-611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Згідно з ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
За такого, оскільки відповідачем не погашено заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відповідно до умов договору відсотками, що у свою чергу має наслідком порушення прав позивача, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 23 115,28 грн, з яких: 14 802,80 грн - борг за тілом кредиту; 8 312,48 грн - борг за відсотками.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 694,84 грн, суд зазначає таке.
Нараховуючи борг за пенею в розмірі 694,84 грн, позивач, окрім умов пункту 11 Договору (Заявки), посилається на пункт 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (з урахуванням редакції відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ), згідно з якими у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Позивач помилково вважав, що на договір з відповідачем вимога пункту 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється та нарахування пені не забороняється.
Проте, з такими твердження позивача суд погодитися не може, зокрема з огляду на те, що з 17 березня 2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє і до нині.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір у виді підписання заявки на надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101719213717232 був укладений 24.06.2024, тобто у період дії воєнного стану, а отже, з урахуванням положень пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідач звільнений від обов'язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, пені в розмірі 694,84 грн.
За такого, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2 351,71 грн.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Частково задовольнити позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101719213717232 від 24.06.2024 у загальному розмірі 23 115,28 грн, з яких: 14 802,80 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8 312,48 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2 351,71грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду в порядку ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачеві, який не з'явився в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк» (скорочена назва - АТ «А-Банк»), ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: К.М. Скоринчук