Справа № 297/1198/25
Провадження № 33/4806/500/25
про повернення апеляційної скарги
31.07.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2025.
Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, несудимого, закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 249550 від 01.04.2025 вбачається, що 19.12.2024 о 19 год у АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 прийшов до своєї дружини ОСОБА_1 та вчинив з нею сварку в присутності неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , 2018 року народження, чим вчинив психологічне насильство щодо дитини, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції взяв до уваги те, що з моменту винесення старшим дізнавачем СД Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області постанови від 12.03.2025 про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, минув визначений ч. 11 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_1 17.07.2025 подала (електронної поштою) апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови від 03.07.2025 та винесення нової, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Одночасно порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки суд направив на її електронну адресу належним чином завірену копію постанови лише 11.07.2025, так як вона наразі перебуває за межами України на лікуванні.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі яка її подала, з таких підстав.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
-2-
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту винесення постанови.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду в справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, потерпіла ОСОБА_1 посилається на отримання належним чином засвідченої копії постанови лише 11.07.2025, а також на те, що вона перебуває на лікуванні за межами України.
В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та її представнику-адвокату Кобрин М. М. було відомо про час та місце розгляду справи - 03.07.2025.
При цьому, змістом оскаржуваної постанови підтверджено, що при розгляді справи брала участь представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Кобрин М. М., а сама ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі.
Апеляційний суд враховує, що в рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2025 є день її прийняття, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк пропущено з поважних причин, немає.
Також апеляційним судом відхиляється і наведене потерпілою в апеляційній скарзі посилання, як на причину пропуску строку апеляційного оскарження, щодо несвоєчасного отримання копії оскаржуваної постанови, оскільки вказана обставина не перешкоджала реалізації ОСОБА_1 , у тому числі через свого представника, права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП десятиденний строк, а саме 14.07.2025 включно.
-3-
При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
При прийнятті рішення щодо поновлення строку, суди зобов'язані вказувати підстави поновлення строку. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» від 14.10.2003).
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено таких обставин із наданням доказів у їх підтвердження (зокрема про хворобу, відрядження, стихійне лихо, хворобу близьких родичів тощо), які б дійсно свідчили про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, і що ОСОБА_1 чи її представник-адвокат Кобрин М. В. були позбавлені можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку.
Також, до клопотання не надано жодних доказів у підтвердження доводів про те, що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні за межами України, і що саме ця обставина перешкодила їй оскаржити постанову від 03.07.2025 до 14.07.2025 включно.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку на апеляційне оскарження судового рішення від 03.07.2025.
При цьому, питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
-4-
За таких обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не підтвердила поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому відсутні підстави для його поновлення, у зв'язку з чим у поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє особу, яка подала апеляційну скаргу права звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому необхідно конкретизувати причини, які не дозволили їй своєчасно у встановлений законом строк оскаржити постанову суду з долученням належних та достатніх доказів.
При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що ОСОБА_1 не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті, тому інші доводи апеляційної скарги, що не стосуються причин поновлення строку на апеляційне оскарження, не перевіряються.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.07.2025 щодо ОСОБА_2 залишити без задоволення, у поновленні строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, - ОСОБА_1 , а також надіслати їй копію цієї постанови.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя