Справа № 689/72/25
2/689/165/25
24 липня 2025 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Кульбаби А.В.,
з участю: секретаря судового засідання - Лебеденко О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Кучерука Т.М.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - адвоката Возняк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в селищі Ярмолинці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
встановив:
Позивачка звернулася із позовом до відповідачів про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. В позові зазначила, що вона та ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 13 листопада 2017 року та проживали разом як одна сім'я за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, мали спільний бюджет та виховували дітей: ОСОБА_6 , 2008 р.н., ОСОБА_7 , 2018 р.н., ОСОБА_8 , 2010 р.н., ОСОБА_9 , 2014 р.н. Окрім того, разом із ними проживала мати ОСОБА_5 . ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах майже 6 років, що підтверджується скріншотом із соціальної мережі «Фейсбук», а саме: привітанням із 5-річним ювілеєм їх спільного життя. Підтвердженням наявності між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю, є ведення спільного господарства шляхом придбання предметів домашнього вжитку, таких як холодильник та електропилка. Окрім того, за час їхнього спільного проживання вони придбали та продали автомобіль, що підтверджується показаннями свідків. Поряд із цим, померлий ОСОБА_5 гарно ставився до дітей позивачки, приділяв час їхньому вихованню, вважав їх рідними, займався їх утриманням, що підтверджується долученими світлинами. ІНФОРМАЦІЯ_2 виконуючи свій обов'язок по захисту Батьківщини, ОСОБА_5 загинув. Керуючись безпорадним станом позивача, та тим, що ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не перебували в офіційному шлюбі, родичі чоловіка вигнали її разом із дітьми з житлового будинку, відібрали всі документи, що підтверджували загибель ОСОБА_5 та не допустили до його поховання. Зазначає, що вона має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю свого чоловіка, оскільки проживала з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 13 листопада 2017 року до дня його смерті.
На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, в якому зазначила, що ОСОБА_4 позов не визнає. Так, ОСОБА_5 ніколи не проживав із ОСОБА_1 однією сім'єю. Позивачка проживала в житловому будинку ОСОБА_4 не як дружина ОСОБА_5 , а як просто його знайома. Саме в той час ОСОБА_5 їздив на заробітки в с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області, де співмешкав із ОСОБА_10 . Даний факт підтверджується постановами Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року, 1 жовтня 2018 року, 23 жовтня 20218 року. Саме в той час ОСОБА_11 був притягнутий за вчинення психологічного насильства в сім'ї.
На адресу суду від представника відповідача, Міністерства оборони України, надійшов 4 березня 2025 року відзив на позов, в якому представник відповідача позов не визнав. Суду пояснив, що відповідно до вимог ст. ст. 16-1, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у таких справах спір може виникнути лише між суб'єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Відповідно, між позивачем та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки Міноборони не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги. Просив суд відмовити у задоволенні позову в частині, що стосується Міністерства оборони України.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 березня 2025 року зобов'язано Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6) в строк до 25 квітня 2025 року надати суду докази, які підтверджують проходження військової служби ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у лавах Збройних Сил України та обставини його смерті; зобов'язано Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в строк до 25 квітня 2025 року надати суду належним чином завірену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також копію актового запису про його смерть. Витребовано з Волочиського районного суду Хмельницької області - копію судового наказу від 10 листопада 2020 року по справі № 671/1581/20, копію постанови від 4 квітня 2018 року по справі № 671/356/18, копію постанови від 1 червня 2017 року по справі № 671/744/17. Витребовано з Херсонського міськрайонного суду Херсонської області всі копії постанов по справі № 664/2531/18, що ухвалені Цюрупинським районним судом Херсонської області відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 152-155).
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року зобов'язано Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6) в строк до 25 травня 2025 року надати суду докази, які підтверджують проходження військової служби ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у лавах Збройних Сил України та обставини його смерті; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 в строк до 25 травня 2025 року надати суду належним чином завірену копію особової справи військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 199-200).
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 червня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 ) - а.с. 250-251.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримала. Суду пояснила, що почала проживати разом із ОСОБА_5 в АДРЕСА_3 з листопада 2017 року. З ОСОБА_10 він розійшовся весною 2017 року. Вони проживали в одній кімнаті в житловому будинку роботодавця ОСОБА_12 та працювали на городніх роботах. Під час їхнього проживання в ОСОБА_13 були призначені судові засідання. Спільних дітей в них не було. Четверо її малолітніх дітей проживали разом із мамою в с. Бубнівка Волочиського району. Так, з листопада 2017 року і до осені 2018 року вона проживала в с. Великі Копані разом із ОСОБА_5 , а восени 2018 року переїхала в АДРЕСА_1 , разом із дітьми. ОСОБА_5 в той період часу працював на будівництві (виготовляв асфальт), вона з дітьми сиділа вдома, розводила птицю та доглядала за городом. Вони проживали в будинку його матері ОСОБА_4 однією сім'єю, вели спільне господарство. Діти ходили в садочок та школу в с. Сутківці, періодично їх водив ОСОБА_11 до своєї мобілізації. Зазначила, що вони разом придбали автомобіль (марки Таврія-пікап) в ОСОБА_14 . Автомобілем користувалися спільно, їздили в с. Маліївці тощо. Спільно придбали електропилку. ОСОБА_5 фінансово забезпечував її та дітей. На 10-й день після його загибелі її разом із дітьми вигнали з житлового будинку. Ствердила, що в 2017 році вони приїжджали в с. Сутківці із заробітків, познайомилися вони в с. Великі Копані. В м. Херсон ОСОБА_5 ні з ким не проживав. 8 лютого 2018 року вона була разом із двоюрідним братом в м. Волочиськ, а чоловік в цей час вбув в с. Великі Копані. Також зазначила, що вона є потерпілою по справі про адміністративне правопорушення, а саме: 13 серпня 2018 року ОСОБА_5 ображав саме її та неповнолітню доньку в АДРЕСА_3 , що підтверджується копією постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року.
Представник позивача підтримав позов. Суду пояснив, що позивачка 13 листопада 2017 року почала проживати разом із ОСОБА_5 однією сім'єю в с. Сутківці Хмельницького району, але періодично їздили на заробітки в Херсонську область. Зазначив, що постанова Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року може стосуватися ОСОБА_1 .
Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Суду пояснила, що позивачка ніколи не перебувала в шлюбних відносинах із ОСОБА_5 . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 постійно в с. Сутківці не проживали. ОСОБА_2 пропонували оформити відстрочку як чоловіку, на утриманні якого перебуває 3-є неповнолітніх дітей, але він не хотів реєструвати шлюб, оскільки в нього є діти від першого шлюбу, син та донька. Зазначила, що в особовій картці ОСОБА_5 не зазначив ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей як членів його сім'ї, а зазначив бувшу дружину ОСОБА_15 та своїх дітей - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Ствердила суду, що постанова Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року стосується не ОСОБА_18 , а ОСОБА_19 , з якою на той момент співмешкав ОСОБА_5 . Показала, що постановами Волочиського районного суду Хмельницької області підтверджується проживання ОСОБА_1 в с. Бубнівка Волочиського району разом із своїми дітьми. Позивачка не надала суду доказів, що ОСОБА_5 турбувався про неї. Фотокартки та показання свідків не можуть бути належними доказами проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти позову. Суду повідомив, що його покійний батько та позивачка однією сім'єю не проживали. Зазначив, що після розлучення з його матір'ю батько почав спільно проживати із ОСОБА_10 з с. Соколівка Ярмолинецького району.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідачів, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 2 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності до припису ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 2 серпня 2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Ця обставина підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади від 12 вересня 2024 року (а.с. 16). Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками записані: Батько - ОСОБА_20 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 17). Згідно із свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками записані: Батько - ОСОБА_20 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 18). Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьками записані: Батько - ОСОБА_20 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 19). Згідно із свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками записані: Батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 20). Відповідно до довідки Ярмолинецької селищної ради № 284 від 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 дійсно проживала із ОСОБА_5 без реєстрації з листопада 2017 року по 15 червня 2023 року в АДРЕСА_1 (а.с. 30). Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 серпня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Лиман Перший Куп'янського району Харківської області (а.с. 31).
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, за те, що вона 8 лютого 2018 року знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, в той час як в будинку було холодно, брудно, харчування відсутнє, тобто не виконувала обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя трьох своїм малолітніх дітей (а.с. 169). Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 1 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 170). Судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Хмельницькобленерго» заборгованість за використану електроенергію в сумі 539, 36 грн. (а.с. 171). Відповідно до постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. за те, що він 13 серпня 2018 року в АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав свою співмешканку та її дочку, виражався грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї (а.с. 179).
Відповідно до актового запису про смерть № 362 від 26 червня 2023 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Лиман Перший Куп'янського району Харківської області (а.с. 174).
З облікової картки ОСОБА_5 вбачається, що в графі під № 7 «Сімейний стан та місце проживання сім'ї» останній зазначив: дружина - ОСОБА_21 , 1973 р.н., ОСОБА_22 - 1995 р.н., ОСОБА_23 - 2004 р.н. (а.с. 233).
Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що ОСОБА_5 постійно проживав із його сусідкою ОСОБА_1 з осені 2017 року. Вони вели спільне господарство, садили на городі сільськогосподарські культури, тримали кури, качки, кролі. ОСОБА_25 працював, а позивачка сиділа вдома. В 2023 року вони в сусіда вірменина придбали автомобіль Таврія. Діти проживали разом із ними. ОСОБА_11 турбувався про дітей, водив їх до школи. З 2018 року по 2020 рік (до дня смерті його матері ІНФОРМАЦІЯ_11 ) він кожен день перебував в селі, а з 2020 року почав рідше бувати. Знає також, що ОСОБА_11 їздив на заробітки в ОСОБА_26 , ОСОБА_27 була з ним. В ОСОБА_13 він бачив автомобіль на подвір'ї.
Свідок ОСОБА_28 суду показав, що позивачка є його сусідкою. З 2017 року по день загибелі ОСОБА_13 вони проживали однією сім'єю, з ними також проживали діти позивачки. Вони вели спільне господарство, обробляли город, вирощували живність (кури, кролі тощо). ОСОБА_5 допомагав виховувати дітей, доглядав за ними. Він ставився дітей як до своїх. Мали у користуванні спільне майно (електропилку). Він разом із ОСОБА_5 працював, в дома в нього був рідко. Зазначив, що ОСОБА_5 працював на фірмі «Ама Плюс» його батька. ОСОБА_11 працював електриком. Він особисто бачив на їхньому господарстві електрокосу. Він працював разом із ОСОБА_5 приблизно 2-3 роки. ОСОБА_5 любив ОСОБА_18 та її дітей. Автомобіль (Таврія пікап) ОСОБА_25 купив в його батька.
Свідок ОСОБА_29 повідомив суду, що ОСОБА_30 є його матір'ю. Одного разу ОСОБА_11 приїхав до нього і повідомив, що ОСОБА_18 буде проживати в них з дітьми в 2019 році. Його брат, ОСОБА_11 , в 2017 - 2018 роках був на заробітках в м. Херсон з іншою жінкою. Навесні 2019 року до них приїхала ОСОБА_1 з 3-ма дітьми. Вона з дітьми проживала в окремій кімнаті, на святах вони присутні не були. В його мами та позивачки були неприязні відносини. Брат ніде не працював, а в 2020-2021 рр. він працював на фірмі «Ама Плюс». Брат купував автомобіль в 2022 році не за спільні кошти із позивачкою. Як він ставився до дітей ОСОБА_1 - свідку не відомо. Зазначив, що він приїжджав до матері через день. Він платив за комунальні послуги. Позивачка доглядала за сусідкою (мамою сусіда ОСОБА_24 ). Мамині речі ОСОБА_1 не прала.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що ОСОБА_30 є її свекрухою. З 1994 року по 2016 рік вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_31 . З 2016 року її бувший чоловік ніде не працював, а в 2017-2018 роках їздив в м. Херсон на заробітки. Знає, що ОСОБА_18 разом із ОСОБА_31 вживали алкогольні напої. Не знає, чи вони проживали однією сім'єю.
Свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що загиблий ОСОБА_11 є його батьком. Він перестав проживати з батьками після їхнього розлучення. Відомо, що батько їздив в м. Херсон на заробітки. Останній раз свого батька він бачив приблизно за 1 місяць до його мобілізації. Позивача в будинку батька він не бачив, бачив лише в нього неповнолітніх дітей. Зазначив, що ОСОБА_18 вживала алкогольні напої разом із сусідом ОСОБА_24 в 2017 - 2023 роках він перебував в будинку бабусі приблизно раз на тиждень і його батько говорив, що прихистив дітей, бо їм немає де проживати. Позивачку він бачив декілька разів в житловому будинку.
Свідок ОСОБА_32 суду повідомила, що ОСОБА_30 є її свекрухою, а ОСОБА_29 приходиться чоловіком. Зазначила, що ОСОБА_11 в 2017 році проживав разом із ОСОБА_10 з с. Соколівка Ярмолинецького району. Після цього він поїхав на заробітки в Херсонську область, також він був на заробітках в м. Києві. Брат її чоловіка попросив, щоб ОСОБА_18 проживала в них разом із 4-ма неповнолітніми дітьми. Коли вони приїздили в гості до матері, то позивачки там не було, вона доглядала маму свідка ОСОБА_24 . Вона проживала в будинку з початку 2020 року. Її чоловік забирав брудні речі з будинку для прання, завозив продукти харчування. Позивачка не платила комунальні послуги, спільного господарства не вела, покупки не здійснювали. Бех ОСОБА_25 працював по найму, зокрема в батька ОСОБА_33 . Брав автомобіль марки Таврія для особистого користування. В липні 2023 року свекруха попросила ОСОБА_18 звільнити будинок. Дітям ОСОБА_11 не допомагав, оскільки у нього не було власних коштів і він просив в її чоловіка на прожиття.
Свідок ОСОБА_34 показала суду, що позивачка приходиться співмешканкою її чоловіка двоюрідного брата, а відповідач ОСОБА_4 є її тіткою. З позивачем вона особисто не знайома і не зустрічала її. Бех ОСОБА_25 був двоюрідним братом її чоловіка. Не знає як вони жили і чи вели спільне господарство. В селі люди говорили, що ОСОБА_1 є співмешканкою ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що її загиблий син, ОСОБА_5 , в 2019 році приїхав разом із ОСОБА_1 проживати в її житловий будинок АДРЕСА_1 . В будинку проживали в окремих кімнатах. На той час син проживав ще із жінкою із с. Соколівка в 2018 році. Син та ОСОБА_1 нічого не купували, він не повідомляв їй, що хоче одружитися. Водночас, дітей ОСОБА_1 він доглядав та дуже добре до них ставився. Автомобіля в них у користуванні не було. Вона дозволила йому взяти дітей проживати в житловий будинок, оскільки вона добре ставиться до дітей.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За змістом статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках. Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2021 року (справа №204/6931/20) зазначив, що встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Водночас у цій постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. (постанова Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16).
У контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх також відзначено, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі №466/3769/16-ц).
Так, позивачка не надала суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу як чоловік та жінка разом із ОСОБА_5 з 13 листопада 2017 року по 15 червня 2023 року, тобто доказів, які б свідчили про їхнє спільне проживання, ведення спільного господарства, наявністю у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявністю між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків.
Зокрема, твердження позивачки про проживання однією сім'єю із ОСОБА_5 з 13 листопада 2017 року і до осені 2018 року в АДРЕСА_3 , спростовується постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року, згідно якої ОСОБА_1 8 лютого 2018 року не виконувала обов'язки по вихованню своїх дітей; постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року, згідно якої 13 серпня 2018 року ОСОБА_5 в АДРЕСА_3 , ображав свою співмешканку та доньку. Позивачка, в свою чергу, суду зазначила, що в цей період часу її малолітні діти проживали саме з мамою в с. Бубнівка Волочиського району, а не з нею в с. Великі Копані. Доводи позивача про те, що вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_5 в проміжок часу з осені 2018 року по 15 червня 2023 року в АДРЕСА_1 , спростовується судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року, а також показаннями свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_32 , ОСОБА_34 , ОСОБА_4 , які є детальними, логічними та послідовними. Так, зазначені свідки підтвердили, що позивачка дійсно проживала в будинку АДРЕСА_1 з дозволу ОСОБА_4 разом із своїми неповнолітніми дітьми з 2019 року, водночас, однією сім'ю як чоловік і жінка ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 не проживали, на святкування урочистих подій, днів народжень вони разом не ходили, спільного бюджету в них не було.
Зокрема, позивачкою не надано жодних належних і допустимих доказів придбання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в інтересах сім'ї транспортного засобу (автомобіля Таврія), холодильника та електропилки. Не долучено до матеріалів справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чи копії довіреності на керування цим автомобілем. Показання свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_35 з цього приводу суд до уваги не бере, адже ці свідки не зазначили, коли саме було придбано автомобіль, хто ним користувався і з якою метою.
Показання свідків ОСОБА_24 і ОСОБА_35 щодо проживання однією сім'єю як чоловіка і жінки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ведення ними спільного господарства, проведення спільних витрат (придбання автомобіля, електропили) суд розцінює критично та не бере до уваги, оскільки зазначені показання не підтверджені об'єктивними письмовими доказами по справі, а, натомість, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_32 , ОСОБА_34 , ОСОБА_4 .
Крім цього, суперечливими є пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_28 щодо працевлаштування загиблого ОСОБА_5 . Зокрема, ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_5 працював на будівництві (виготовляв асфальт), а свідок ОСОБА_36 зазначив, що ОСОБА_5 працював електриком.
Судом встановлено, що надані позивачкою докази, а саме: світлини, де зображений ОСОБА_5 та малолітні діти ОСОБА_1 , скріншоти із соціальної мережі «Фейсбук» (а.с. 21-28) не вказують на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, несли спільні витрати в інтересах сім'ї, а між ними існували відносини, притаманні подружжю.
Твердження позивача про те, що вона проживала однією сім'єю як чоловік та жінка з ОСОБА_37 спростовується копією облікової картки ОСОБА_5 , де графі під № 7 «Сімейний стан та місце проживання сім'ї» зазначено: дружина - ОСОБА_21 (колишня дружина ОСОБА_15 ) 1973 р.н., ОСОБА_22 - 1995 р.н. (син), ОСОБА_23 - 2004 р.н. (донька) - а.с. 233. Тобто, позивачка ОСОБА_1 в цій обліковій картці як член сім'ї військовослужбовця ОСОБА_5 не зазначена.
Таким чином, оскільки позивачка не надала суду належних і допустимих доказів її проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з 13 листопада 2017 року до 15 червня 2023 року, тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 258-259, 263-265 ЦПК України,
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 31 липня 2025 року.
Суддя А.В. Кульбаба