Справа № 2а-35/10
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козак О.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
29 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Полотнянка Ю.П.,
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання усунути страхувальником порушення, стягнення моральної шкоди,
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_1 у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №2а-35/10.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.05.2025 заяву ОСОБА_1 у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №2а-35/10 повернуто заявнику.
Позивач не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржила її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Просить ухвалу суду скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду.
Позивач в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву, подану позивачем у порядку ст.383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив десятиденний строк, встановлений статтею 383 КАС України.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини третьої статті 383 КАС України до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Заявником до заяви не долучено доказів направлення заяви третій особі по справі №2а-35/10 ДП ДАК «Хліб України», що є порушенням ч.3 ст383 КАС України.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання Позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій статті 383 КАС України, є встановлення дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Апеляційний суд наголошує, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що про порушення про порушення свої прав Позивач дізналась або повиннен був дізнатись із ухвали ВС у складі Касаційного адміністративного Суду від 24.02.2025 року у спарві №560/10409/23, якою визнано висновок постанови 7ААС від 22.01.2025р. у справі №560/10409/23, що за її вимогами за позовом щодо невиконання рішення суду у справі №2а-35/10 слід звертатися із заявою у порядку ст.383 КАС. Отже вона погоджується з висновком Верховного Суду і в межах 10-ти днів подає цю заяву.
Разом з тим, слід зазначити, що з вимогами аналогічними вимогам даної заяви ОСОБА_1 зверталась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупи Олександра Володимировича про визнання рішення, бездіяльності та дій протиправними, визнання незаконним й протиправним розпорядження, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року в справі № 560/10409/23, її позов було задоволено частково.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було задоволено частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року скасовано, та прийнято постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
При цьому у вказаній постанові Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що відповідно до позовних вимог, позивачка вважає, що рішеннями, діями та бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися її свободи та інтереси, а тому вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Посилання позивачки на те, що судом відмовлено у розгляді даного питання в порядку ст. 383 КАС України, не позбавляє її права оскаржити це рішення або звернутись до суду із новою заявою.
Суд першої інстанції помилково виходив з того, що вимоги позивачки підлягають розгляду в межах окремої справи, оскільки всі вимоги позивачки у цій справі стосуються виключно виконання судового рішення у справі №2а-35/10 і мають вирішуватися в порядку статті 383 КАС України.
Також у вказаній постанові апеляційного суду було зазначено, що вона набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 брала участь в судовому засіданні при розгляді справи №560/10409/23 апеляційним судом, отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, заявниці про порушення її прав та про те, що вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із відповідною заявою було відомо, ще в січні 2025 року.
Посилання заявниці на ухвалу Верховного Суду від 24.04.2025р. в справі № 560/10409/23 суд вважає безпідставними, оскільки вказаною ухвалою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки касаційну скаргу було подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Натомість із заявою у порядку ст. 383 КАС України заявниця звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області лише 06.03.2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, що передбачено ч.4 ст.383 КАС України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано вимоги ч.3 та ч.4 статті 383 КАС України.
Відповідно до вимог абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заява підлягає поверненню як така, що не відповідає вимогам, встановленим ст. 383 КАС України.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 липня 2025 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.