про відмову у забезпеченні позову
29 липня 2025 року Київ № 320/37857/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 24.07.2025 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (автоматизований розподіл здійснено 25.07.2025) до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просить суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у незаконному повторному взятті на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого з 06.06.2023 на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, яка діяла станом на 07.11.2017) було виключено з військового обліку, про що зроблено відповідний запис до військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 06.07.1999 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, яка діяла станом на 07.11.2017);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, яка діяла станом на 07.11.2017), тобто у зв'язку з тим, що він був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована 28.07.2025.
Відповідно до цієї заяви заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання судовим рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - законної сили.
За приписами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 23.05.2025 листом вих. № 2/3021 відповідач повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовозобов'язаною особою, та підлягає призову на військову службу під час мобілізації у період дії воєнного стану в Україні, а тому підстави для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення його з військового обліку, - відсутні.
Таким чином, протиправні, на думку заявника, дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік заявника та його подальшу мобілізацію, зумовило звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас, заявнику було вручено повістку про обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою оновлення даних, а військово-обліковий документ (далі - ВОД), сформований через мобільний додаток «Резерв +», містить інформацію, що заявник є військовозобов'язаним, який порушує правила військового обліку, тобто у будь-який момент працівники ТЦК можуть затримати його та накласти адміністративне стягнення у вигляд штрафу, а також мобілізувати його та направити у військову частину.
Зауважили, що останнього разу, коли заявник з'явився до відповідача на виклик, не дивлячись на те, що він надав документи, які підтверджують його проблеми зі здоров'ям та постійне лікування, перенесення тяжкої хворобу та перебування на стаціонарному лікуванні, заявника було направлено та примусово доставлено на ВЛК.
Наведене, на переконання заявника, свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення у цій справі, позаяк, без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, мобілізаційні заходи щодо нього будуть завершені, і його буде у подальшому мобілізовано.
Разом із цим стверджує, що у разі мобілізації заявника, він набуває іншого статусу з «військовозобов'язаного» на «військовослужбовця», і втратить у разі задоволення позовних вимог відповідне поновлене право на зняття його з військового обліку.
Отже, забезпечення позову у цьому випадку сприятиме збереженню наявного стану спірних правовідносин до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, оскільки відносно заявника відповідач може прийняти рішення про його призов на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби, що може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваним діям/бездіяльності, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Крім того, до заяви не надано жодних доказів, що по відношенню до позивача з боку відповідача або інших осіб почали вчинятися дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у т.ч. відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, навчальних (тренувальних) центрів тощо.
За вказаних обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.