Справа № 456/3817/24 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.
Провадження № 22-ц/811/937/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
28 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2025 року у справі за позовом Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
В липні 2024 року Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської областізвернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що у вересні 2020 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів гімназії та просила визнати незаконним та скасувати наказ №86-к від 31 серпня 2020 директора Верчанської середньої середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів про її звільнення та поновити її на роботі на посаді вчителя математики Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 01 вересня 2020 і до поновлення її на роботі. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2021 визнано незаконним та скасовано наказ №86-к від 31 серпня 2020 директора Верчанської середньої середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя Верчанської середньої середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з 01 вересня 2020; стягнути з Верчанської середньої середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2020 по 05 травня 2021; стягнути з Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на користь ОСОБА_2 судовий збір та витрати на правничу допомогу. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2021, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021, позов ОСОБА_2 задоволено. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року ( справа №456/3843/20 провадження №61-2428св22) постановив касаційну скаргу Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів залишити без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року залишити без змін.
Верчанська середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Стрийського району Львівської області перейменована на Верчанську гімназію Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області на підставі рішення сесії Стрийської міської ради від 11.08.2022 року №1218 «Про перейменування закладів загальної середньої освіти та затвердження їх Статутів в новій редакції».
На виконання судових рішень справа №456/3843/20 провадження №61-2428св22 управлінням освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області упродовж березня 2022 здійснено виплату зазначених коштів, а саме: 35 033,60 грн. - платіжне доручення №89 від 16 березня 2022, вик. лист №456/3843/20 від 15.02.2022; 7 833,60 грн. - платіжне доручення №90 від 16 березня 2022, вик. лист №456/3843/20 від 15.02.2022; 652,80 грн. - військовий збір утрим. Із виплати зарплати платіжне доручення №91 від 16 березня 2022, вик.лист №456/3843/20 від 15.02.2022; 9 574,40 грн. - платіжне доручення від 16 березня 2022, Єдиний соц. внесок на виплату зарплати, вик.лист №456/3843/20 від 15.02.2022. Загальна сума коштів в сумі 53094,40 гривень.
Централізована бухгалтерія управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області забезпечує бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності управління освіти та підпорядкованих закладів освіти. Верчанська гімназія Стрийської міської ради обслуговується централізованою бухгалтерією управління освіти. Керівники закладів освіти, які обслуговуються централізованою бухгалтерією, несуть повну відповідальність за законність здійснюваних операцій та правильність їх оформлення і зобов'язані своєчасно передавати в централізовану бухгалтерію необхідні для бухгалтерського обліку і контролю документи. Управління освіти Стрийської міської ради в усній формі зверталося до ОСОБА_1 , директора Верчанської гімназій Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про добровільне відшкодування коштів в сумі 53094, 40 грн., оскільки рішенням Стрийського міжрайонного суду Львівської області від 05.05.2021 по справі №456/3843/20 визнано незаконним та скасовано наказ №86-к від 31.08.2020. Даний наказ виданий директором Верчаської гімназії Стрийської міської ради Грицишиним Т.С. 16 липня 2024 №01.11/535 листом управління освіти повідомлено ОСОБА_1 про повернення коштів у сумі 53094,40 грн. Однак, ОСОБА_1 відмовився повертати кошти за незаконне звільнення працівника та скасований наказ, оскільки здійснена оплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу вчителю Верчанської середньої загальноосвітня школа І-ІІ ст. ОСОБА_2 за період роботи з 01 вересня 2020 по 05 травня 2021.
Оскільки звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням закону за наказами директора Верчанської гімназії Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області від 29 травня 2020 №42-0 «Про скорочення чисельності працівників», від 31 серпня 2020 №86-к «Про звільнення ОСОБА_2 », то обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної у зв'язку з виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_1 , директора Верчанської гімназії Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області.
У зв'язку з вищенаведеним позивач просив стягнути на користь управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області з ОСОБА_1 кошти в сумі 53 094,40 грн. та суму сплаченого судового збору.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області 35 033,60 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028 грн., а всього - 38 061 (тридцять вісім тисяч шістдесят одна) грн. 60 коп.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
Вважає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зазначає, що Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області самостійно, без будь-яких розпорядчих документів роботодавця - директора Верчанської СЗОШ та без його відома провело виплату 35033, 60 грн. При цьому, не було проведено відрахування з виплаченої заробітної плати податків і зборів.
Також при проведенні вказаної виплати позивачем не було враховано виплачену Веречанською СЗОШ відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду від 05 травня 2021 року при поновленні на роботі ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць в розмірі 4533, 76 грн., яке підлягало негайному виконанню.
Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що шкода завдана бюджету незаконним звільненням працівника у вигляді сплачених коштів в сумі 35 033,60 грн підлягає стягненню з відповідача, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Встановлено, що Відповідно до наказу №86-к від 31.08.2020 директора Верчанської СЗОШ І-ІІ ст. звільнено ОСОБА_2 вчителя математики Верчанської СЗОШ І-ІІ ст. у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.05.2021 у справі №456/3843/20 визнано незаконним та скасовано наказ №86-к від 31.08.2020 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді вчителя математики Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з 01.09.2020. стягнути з Верчанської СЗОШ І-ІІ ступенів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2020 по 05.05.2021 в розмірі 35 033,06 грн. без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів. Стягнути з Верчанської СЗОШ І-ІІ ступенів на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір у сумі 1681,60 грн. та 1450 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №68673511 від 16.02.2022 державним виконавцем Стрийського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мельникович С.М. відкрито на підставі виконавчого листа №456/3843/20 від 15.02.2022 Стрийського міськрайонного суду Львівської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2020 по 05.05.2021 в розмірі 35 033,60 грн. з Верчанської СЗОШ І-ІІ ст. Стрийського району Львівської області в користь ОСОБА_2 .
Згідно до копії виконавчого листа виданого 15.02.2022 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2020 по 05.05.2021 в розмірі 35 033,60 грн. без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №686733555 від 16.02.2022 державним виконавцем Стрийського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мельникович С.М. відкрито на підставі виконавчого листа №456/3843/20 від 15.02.2022 Стрийського міськрайонного суду Львівської області про стягнення судового збору у розмірі 1 681,60 грн та 1 450 грн. витрат на правничу допомогу з Верчанської СЗОШ І-ІІ ст. Стрийського району Львівської області в користь ОСОБА_2 .
Згідно до копії виконавчого листа виданого 15.02.2022 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на користь ОСОБА_2 сплаченого судового збору у розмірі 1 681,60 грн та 1 450 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до платіжного доручення №89 (внутрішній номер 203451459) від 16.03.2022, Управління освіти Стрийської МР виплатило зарплату за березень 2022 ОСОБА_2 , виконавчий лист №456/3843/20 від 15.02.2022, суму у розмірі 35 033,60 грн.
Згідно платіжного доручення №90 (внутрішній номер 203451460) від 16.03.2022, Управління освіти Стрийської МР виплатило податок з доходів фізичних осіб утрим. Із виплати зарплати за березень 2022 ОСОБА_2 , виконавчий лист №456/3843/20 від 15.02.2022, суму у розмірі 7 833,60 грн.
Відповідно до платіжного доручення №91 (внутрішній номер 203451461) від 16.03.2022, Управління освіти Стрийської МР виплатило військовий збір утрим. із виплати зарплати за березень 2022 ОСОБА_2 , виконавчий лист №456/3843/20 від 15.02.2022, суму у розмірі 652,80 грн.
Згідно платіжного доручення №92 (внутрішній номер 203451462) від 16.03.2022, Управління освіти Стрийської МР виплатило єдиний соц. Внесок нарахов. на виплату зарплати за березень 2022 ОСОБА_2 , виконавчий лист №456/3843/20 від 15.02.2022, суму у розмірі 9 574,40 грн.
Відповідно до повідомлення Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області від 16.07.2024 №03.11/535 про те, що директор Верчанської гімназії Тарас Грицишин повинен повернути кошти в сумі 53 094,40 грн. на рахунок управління освіти.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано посадову інструкцію №28 33СО-К:1210,1 для директора Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Грицишина Т.С., затверджену Начальником управління освіти ОСОБА_3 від 14.06.2021.
Відповідно до постанови Верховного суду від 26.04.2023 у справі №456/3843/20 провадження №61-2428св22 касаційну скаргу Верчанської середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів залишено без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.05.2021 та постанову Львівського апеляційного суду від 13.12.2021 залишено без змін.
За положеннями частин першої, другої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону Україну «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов'язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.
Згідно з абзацом 3 частини третьої статті 26 Закону Україну «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов'язки.
Відповідно до абзацу 4 частини третьої статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти має право призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов'язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов'язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства.
Згідно з положеннями статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу (частина четверта статті 136 КЗпП України).
Пунктом 8 ч.1 ст. 134 КЗпП передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч.З). Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу (ч.4).
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Отже, строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України.
При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування.
Так, відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регресне зобов'язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов'язання.
Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред'явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Право зворотньої вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.
Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред'явлення регресного позову.
Такий позов може бути пред'явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.
Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотньої вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.
Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.
Відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
У відповідності до роз'яснень, визначених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КзпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.
Враховуючи, що кошти на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області по справі №456/3843/20ОСОБА_2 було виплачено в березні 2022 року, саме з цього часу слід обраховувати строк позовної давності.
З позовом позивач звернувся лише в липні 2024 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Позивачем, без поважних причин, пропущено строк позовної давності, клопотань про поновлення такого строку подано не було, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.
Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.13 ст. 142 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено, таким чином, стягненню з Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4542 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2025 року- скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким в позові Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів- відмовити.
Стягнути з Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4542 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 28 липня 2025 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.