Справа № 645/126/25
Провадження № 3/645/263/25
29 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Костіної І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, з середньо-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19 грудня 2024 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Амосова (Корчагінців) 34А у м. Харкові з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Драгер та у лікаря нарколога в КНП ХОР ОКНЛ в м.Харкові (вул. Ахієзерів 18а), з метою визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив 2.5 ПДР України. Протягом року ОСОБА_1 двічі притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що події зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення які нібито мали місце 19.12.2024р. не відповідають дійсності. У цей день, він не керував транспортним засобом, він та його родина знаходились в салоні авто з ввімкнутим двигуном під супермаркетом по вул. Амосова 34 А у м.Харкові, оскільки на вулиці був мороз та діти хотіли зігрітися. Визнав, що дійсно знаходився в стані алкогольного сп'яніння. До супермаркету з дому на зазначеному авто, на його прохання, підвіз випадковий перехожий, який проходив повз його дому. Цю людину ОСОБА_1 не знав і раніше ніколи не бачив. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно нього незаконно, оскільки працівники УПП не здійснили зупинку його авто, докази зупинки відсутні, факт керування ним ТЗ уповноваженими особами не зафіксований в жодний спосіб, а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України.
Окрім того, посилався на порушення проведення працівниками УПП відеофіксації події, оскільки відеозапис не є безперервним.
Судом, в процесі розгляду справи, було задоволено клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для надання пояснень у справі, однак останні в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі.
У судові засідання призначені 10.07.2025р. та 29.07.2025р. особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та не з'явившихся свідків, на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням пояснень ОСОБА_1 наданих останнім у судовому засіданні.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.
Згідно з п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на позицію особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що невизнання своєї винуватості у скоєні правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП України, вина останнього у вчиненні правопорушення, яке мало місце 19.12.2024 р. та полягало у відмові від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200034 від 19.12.2024 року, згідно якого ОСОБА_5 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.12.2024 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 з яких вбачається, що 19.12.2024 р. в його присутності ОСОБА_1 керував авто ВАЗ -2105 д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, а також відмовився від надання пояснень та підпису у протоколі;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 з яких вбачається, що 19.12.2024 р. приблизно о 08-40 год. за адресою : м.Харків, вул. Амосова, біля будинку 34А, у її присутності, невідомий чоловік в стані сильного алкогольного сп'яніння керував авто ВАЗ-2105 синього кольору держ. номер НОМЕР_1 . Коли вона, разом з перехожими почали робити йому зауваження, він почав погрожувати їй фізичною розправою, висловлюватись брудною лайкою. Після того, як на місце під'їхали працівники поліції, чоловік, який назвався ОСОБА_1 , продовжував гучно лаятись та не реагував на зауваження поліції;
-даними рапорту поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 19.12.2024 року згідно якого, екіпажом патрульної поліції в складі Якименко, ОСОБА_6 19.12.2024р. було отримано виклик «порушення ПДД» за адресою: м.Харків, вул. Амосова, біля будинку 34А. Прибувши на місце, було виявлено заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які повідомили, що невідомий чоловік в стані сильного алкогольного сп'яніння керував авто ВАЗ-2105 держ. номер НОМЕР_1 , і коли вони, разом з перехожими, почали робити йому зауваження, чоловік почав погрожувати фізичною розправою, висловлюючись брудною лайкою. Працівниками поліції особу чоловіка було встановлено за паспортом, як ОСОБА_1 . Вказана особа мала ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у лікаря нарколога в КНП ХОР ОКНЛ в м.Харкові (вул. Ахієзерів 18а) ОСОБА_1 відмовився;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського ксіомі Бк 476030, 475959;
Окрім цього, згідно копії постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.5 ПДР), накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також, відповідно до копії постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 22.10.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (порушення п. 2.5 ПДР), накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказані обставини підтверджуються також довідкою про повторність виданою інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції І. Гриненко.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_7 п. 2.5 ПДР України.
Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, у розумінні ст. 251 КУпАП, визнає їх належними, допустимими та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_7 у вказаному вище правопорушенні.
Доводи особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 не спростовують вказані висновки суду у зв'язку з наступним.
Щодо доводів ОСОБА_7 про відсутність в матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом.
Як свідчать матеріали справи, зокрема рапорт працівника поліції та пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , працівники поліції під час патрулювання, отримали виклик «Порушення ПДР», а саме керування авто ВАЗ-2105 синього кольору держ. номер НОМЕР_1 особою в стані алкогольного сп'яніння. Прибувши на виклик, виявили водія ОСОБА_7 з ознаками алкогольного сп'яніння.
З відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що екіпаж поліції прибув за викликом, де на місці, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказали на особу, яка керувала транспортним засобом в стані сильного алкогольного сп'яніння. Відеофіксацію розпочато одразу після прибуття екіпажу. Поліцейськими зазначено про те, що надійшов виклик з зазначенням, що особа керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції, ОСОБА_7 було повідомлено, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, було роз'яснено його права та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, чи проїхати в заклад охорони здоров'я для проходження огляду. ОСОБА_7 відмовився від проходження такого огляду. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_7 , останній поводився неадекватно, гучно висловлюючись брудною лайкою, погрожував свідкам та чинив опір працівникам поліції.
Зазначене також підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 19.12.2024 р.
Отже аргументи ОСОБА_7 з приводу того, що він не керував транспортним засобом при наявності беззаперечних доказів на спростування такої його позиції, свідчить про намагання правопорушника уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Посилання ОСОБА_7 на той факт, що відеозапис не є безперервним, а відтак його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі, судом визнано необґрунтованим, оскільки на відеозаписах в достатній мірі зафіксовано обставини події, яка відбулася 19.12.2024 року за участю ОСОБА_7 . Запис відображає увесь процес спілкування поліцейських з ОСОБА_7 та складання матеріалів. Підстав для наявності сумніву в повноті інформації, що зафіксована на відеозаписі, судом не встановлено та ОСОБА_7 не наведено.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Судом не встановлено порушень, які б ставили під сумнів законність та справедливість процедури притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_7 судом не вбачаються.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі вищевказаного, з урахуванням ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_7 слід призначити стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керуванням транспортними засобами у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Крім цього, санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Суд зазначає, що додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу до ОСОБА_7 застосовано бути не може, оскільки згідно довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції І. Гриненко, автомобіль марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_8 .
Як вбачається з довідки, виданої інспектором ВАП УПП в Харківській області І.Гриненко, ОСОБА_7 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Керуючись ст. 40-1, 130, 284 КУПАП, суд,
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу. (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, ЄДРПОУ суду: 02893723).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Направити копію постанови суду до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції - до відома.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Повний текст постанови складено 30.07.2025 р.
Суддя І.Г. Костіна