справа № 631/765/25
провадження № 3/631/420/25
25 липня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженку села Беседівка Недригайлівського району Сумської області, громадянку України (ID паспорт з безконтактним електронним носієм
№ НОМЕР_1 , виданий 18.01.2022 року органом 5922),
із реєстраційним номером картки платника податків НОМЕР_2 ,
яка непрацевлаштована, зареєстрована та проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
29.06.2025 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_2 повторно протягом року керувала транспортним засобом - мопедом марки «HONDA DIO », держаний номерний знак відсутній, по вулиці Воронцова села Нова Мерефа Харківського району Харківської області без права керування даним видом транспортного засобу. В ході перевірки встановлено, що остання вчинила повторне порушення протягом року частини 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (постанова серії ЕНА 3730701 від 26.12.2024 року), чим порушила вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушниця ОСОБА_2 до судді не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи сповіщена своєчасно та належним чином, про причини своє неявки не повідомила, заяви про відкладання розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надавала.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому частина 6 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить один рік з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого адміністративного проступку повністю доведена.
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ЕПР1 № 376905), складеного 30.06.2025 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Воровіком М. О., а також фототаблиці та даних СD-диску, доданих до нього, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушень (а. с. 2, 8, 12).
Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Воровіка М., складеного 30.06.2025 року на ім'я т. в. о. начальника відділення капітана поліції Сосюрки Володимира, вбачається, що 30.06.2025 року він заступив на добове чергування у екіпаж «Водолага 36» разом з сержантом поліції поліцейським водієм відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 . Під час патрулювання території обслуговування Нововодолазької ОТГ, перебуваючи в селі Нова Мерефа по вулиці Воронцова поблизу будинка № 47, було виявлено водія на транспортному засобу марки «Honda Dio» з відсутнім номерним знаком, без мотошолому. Згідно з пунктом 3 статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» за допомогою проблискових маячків синьо - червоного кольору мопед було зупинено за адресою вулиця Воронцова поблизу будинка № 47 для перевірки та встановлення особи, яка ним керувала. Водія встановлено - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за паспортом громадянина України № НОМЕР_1 . Також виявлено, що ОСОБА_1 вчинила повторність порушення протягом року, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (постанова серії ЕНА № 3730701 від 26.12.2024 року). За вчинення повторності, керування без водійського посвідчення, прийнято рішення скласти адміністративний матеріал за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - підпункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України. Правопорушення зафіксовано на відео реєстратор портативний TECSAR BDC-53-02, Інв. № 1113057280-07; № 1113057280-02, № 1113057280-09, відео реєстратор поліції № 111305744219 (а. с. 3).
Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕНА № 3730701), винесеною 26.12.2024 року інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 в Харківській області лейтенантом поліції Білоусовим Д. Р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 26.12.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21011», держаний номерний знак НОМЕР_3 , особою яка не мала права керування даним видом транспортного засобу, чим порушила пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), із накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.(а. с. 5, 6).
Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕНА № 5104654), винесеною 30.06.2025 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Воровіком М. О., ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 29.06.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статі 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування транспортним засобом - без мотошолому, без номерного знаку, тобто не зареєстрованим в установленому законом порядку, із накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень (а. с. 7).
Також, нормою пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім того, відповідальність за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, якщо винна особа повторно протягом року вчинить порушення, передбачені частинами 2 - 3 цієї статті.
Відтак, зважаючи на те, що ОСОБА_2 26.12.2024 року Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕНА № 3730701) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення проступку, передбаченого частиною 2 статі 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, й вона знов 29.06.2025 року вчиняє порушення, передбачене частиною 2 цієї ж статті, тому дійсно наявна повторність протягом року вчинення відповідного проступку, що свідчить про наявність в діях особи, яка притягується до відповідальності ознак правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , суддею не встановлено.
Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність винної, й вважає за необхідне накластина ОСОБА_2 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених частиною 5 статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2400 х 17,00 гривень = 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Доходячи такого, суд керується нормою частини 1 статті 28 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка прямо зазначає, що оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Визначаючись з видом адміністративного стягнення суддя не застосовує альтернативне додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, що було знаряддям вчинення вказаного проступку, оскільки такий від стягнення може бути застосований тільки у відношенні до правопорушника, який є його власником, а матеріали справи таких відомостей не містять, й суд позбавлений обов'язку їх здобувати.
Визнаючи ОСОБА_2 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з неї й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із накладенням на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, з неї слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року і частиною 5 статті 7, статтями 15, 23, 27, 28, 33 - 35, 36, 38, 40-1, частиною 5 статті 126, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, й накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, із зарахуванням на наступні банківські реквізити: номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300. Отримувач: ГУК Харківської області - код -21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - електронне адміністрування податку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), із зарахуванням на наступні банківські реквізити: отримувач: ГУК у місті Києві /місто Київ/ 22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку). Номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, інакше - постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується подвійний розмір штрафу, тобто 81600,00 гривень (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок),та витрати на облік цього правопорушення, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко