Справа № 643/2070/25
Провадження № 2/643/2379/25
(заочне)
30.07.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Замікули Б.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кушнарьова І.Р.,
представника позивача - Марченко Ю.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», в особі представника Дорошенко М.А., звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №22034000553360 від 16.12.2021 у розмірі 134837,42 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 16.12.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22034000553360.
Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщений на офіційному веб-сайті банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором.
Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.
28.03.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №28/03/2024, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
На дату звернення ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до суду борг за кредитним договором складає 134837,42 грн, з яких: 73807,53 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1,34 грн - заборгованість по відсоткам; 61028,55 грн - заборгованість по комісії.
Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.
В подальшому Законом України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025, змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 28.05.2025 визнано обов'язковою явку представника позивача в судове засідання для надання особистих пояснень.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 29.07.2025 задоволено заяву представника позивача про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Судові повістки, які направлялися на адресу відповідача, повернулись до суду без вручення із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Крім того, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якою сторона, що задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 йдеться, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;
Також суд зазначає про функціонування офіційного сайту судової влади, на якому розміщується персоналізована інформація щодо автоматичного розподілу справ та розклад засідань. Використання вказаного інструменту дає можливість добросовісній особі бути обізнаною про розгляд справи за її участю та забезпечує доступу до правосуддя.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, заяву представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, положення ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.
16.12.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22034000553360.
Відповідно до договору відповідач при підписанні договору підтвердив, що кредитний договір складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами і доповненнями, затверджений банком та розміщений на офіційному сайті банку (УДБО) та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, підписанням якого клієнт погоджується з умовами УДБО та приєднується до УДБО та Договору в цілому.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 74029,49 грн зі строком кредитування 60 місяців; кінцева дата повернення кредиту 16.12.2026; цільове призначення: споживчі потреби; процентна ставка за користування кредиту є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (від суми кредиту): з 16.12.2021 по 15.04.2023 - 4,5%, з 16.04.2023 по 15.07.2024 - 3,5%, з 16.07.2024 по 15.10.2025 - 2,5%, з 16.10.2025 по 16.12.2026 - 1,4 %. У разі неповернення суми кредиту в терміни, встановлені договором (в дати, передбачені Графіком платежів, в кінцеву дату повернення кредиту, або іншу дату, визначену банком у письмовій вимозі у випадку порушення клієнтом умов договору), клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов'язання в розмірі 56,00% процентів річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості на рахунок.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 , відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.
Відповідно до п. 4 договору визначено графік платежів/розрахунку орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки за цим договором.
Згідно з випискою по особовому рахунку за період з 16.12.2021 по 27.03.2024 вбачається рух коштів. Зокрема, 17.12.2021 «надання кредитних коштів згідно кредитного договору №22034000553360 від 16.12.2021».
Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №22034000553360 від 16.12.2021, укладеного між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 станом на 27.03.2024, згідно з яким заборгованість складає 134837,37 грн, з яких: 73807,53 грн заборгованість по тілу кредиту; 1,29 грн заборгованість по відсоткам; 61028,55 грн заборгованість по комісії.
28.03.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», як клієнтом, та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як фактором, укладено договір факторингу №28/03/2024.
Згідно з п. 1.1 договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за оплату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитним договором (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами (п. 1.2 договору факторингу).
Відповідно до п. 6.2.2 договору факторингу права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) сторін акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку №3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності.
Пунктом 6.6 договору факторингу передбачено, що фактор протягом 10 робочих днів з моменту переходу до фактора права вимоги зобов'язаний письмово повідомити боржників про відступлення права вимоги за формою згідно Додатку №5 до цього Договору або в інший спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про внесення змін до деяких змін до деяких Законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (а.с.121 зворот).
Відповідно до п. 7.1 договору фактор здійснює фінансування клієнта у спосіб визначений ч. 1 ст. 1084 ЦК України шляхом купівлі у нього права грошової вимоги. В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор передає в розпорядження клієнта грошові кошти в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 10200233,00 грн без ПДВ за плату.
Згідно з п. 7.2 договору фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми в день підписання Договору та Акту приймання-передачі прав вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №6041 від 28.03.2024 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» сплатило АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» кошти у сумі 10200233,00 грн згідно з договором факторингу №28/03/24 від 28.03.2024.
В цей же день, 28.03.2024 акт приймання передачі Реєстру боржників від 28.03.2024 до Договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 був підписаний ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
28.03.2024 між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» підписано Акт приймання-передачі прав вимоги з Договором факторингу №28/03/24 від 28.03.2024.
Згідно з Витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22034000553360 від 16.12.2021 у сумі 134837,42 грн, з яких: 73807,53 грн заборгованість по тілу кредиту; 1,34 грн заборгованість по відсоткам; 61028,55 грн заборгованість по комісії.
Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за кредитним договором №22034000553360 від 16.12.2021 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» повідомило відповідача шляхом направлення на адресу відповідача, яка зазначена при укладенні кредитного договору, адвокатську вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором новому кредитору.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам на підставі досліджених доказів та встановлених обставин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положенням ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
(ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Щодо укладення договору факторингу та переходу прав вимог до нового кредитора (позивача) суд враховує наступні положення законодавства.
Як визначено ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відтак, до нового кредитора (позивача) перейшло право вимоги за кредитним договором №22034000553360 від 16.12.2021, який укладений між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 . У зв'язку з чим ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» вправі вимагати сплати заборгованості за вказаним кредитним договором.
Позивач, крім вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами, заявив вимогу про стягнення заборгованості за комісією у сумі 61028,55 грн.
Проте, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення заборгованості за комісією, з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19 сформулювала наступний висновок щодо можливості нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням наведеного суд зазначає, що у кредитному договорі не зазначено за які саме послуги з обслуговування кредитної заборгованості встановлена щомісячна комісія. В судовому засіданні представник позивача також не пояснила, які саме послуги надавались клієнту банка з обслуговування кредитної заборгованості, а лише посилалась на положення договору.
Відтак, позивачем не доведена правомірність нарахування комісії за обслуговування кредиту, та вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме, підлягає стягненню заборгованість в сумі 73808,87 грн, яка складається: 73807,53 грн заборгованість за тілом кредиту, 1,34 грн - заборгованість по відсоткам. Водночас суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості з комісії у сумі 61028,55 грн.
Питання щодо судових витрат судом вирішується згідно з ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн щодо якої суд зазначає наступне.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №43453613 від 02.01.2025, укладеному між клієнтом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Дорошенко М.А., предметом договору є надання юридичної допомоги (правничої допомоги) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1).
02.01.2025 між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Дорошенко М. А. укладено додаткову угоду №22034000544421 до Договору №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025, якою розширено п. 1. Предмет договору, доповнено п. 4 Порядок здійснення розрахунків.
Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дорошенко М.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, розмір витрат на правничу допомогу складає 6000 грн.
Суду надано Акт №22034000553360 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.01.2025, згідно з яким адвокатом надано клієнту правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6000,00 грн.
Платіжною інструкцією №8609 від 27.01.2025 підтверджується сплата за послуги адвоката згідно з Договором №43453613 від 02.01.2025 у розмірі 6000,00 грн.
Дослідивши вказані документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виснував, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Зокрема, у вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 1-2 ст. 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами
(ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Наведене узгоджується із положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5, 6 ст. ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Отже, за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача щодо обґрунтованості розміру понесених витрат на правничу допомогу, суд не вбачає підстав для їх зменшення з власної ініціативи.
Відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких, серед іншого, відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу в межах доведених позивачем витрат пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22034000553360 від 16.12.2021 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість в сумі 73808,87 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у сумі 1332,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3300 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», місцезнаходження:
м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Б.С. Замікула