Справа № 643/12257/25
Провадження № 1-кс/643/4143/25
30.07.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 про самовідвід за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, зобов'язання вчинити певні дії та надання тимчасового доступу у кримінальному провадженні №12023221170000492 від 10.02.2023,
25 липня 2025 року у провадження суду надійшла заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 , яка була автоматично розподілена на суддю ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви слідчий суддя зазначила, що в її провадження надійшла справа № 643/12257/25 за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, зобов'язання вчинити певні дії та надання тимчасового доступу у кримінальному провадженні №12023221170000492 від 10.02.2023. Слідчий суддя повідомила, що на даний час в її провадженні перебуває цивільна справа №643/6294/24 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_6 , про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом тяжкої обставини. Водночас у своїй скарзі ОСОБА_4 оскаржує бездіяльність слідчого, просить зобов'язати вчинити певні дії та надати тимчасовий доступ до нотаріального договору, визнання недійсним якого є предметом розгляду у вказаній цивільній справі. З метою забезпечення умов для безстороннього розгляду справи, щоб в очах стороннього спостерігача, а також учасників судового розгляду, не виникало будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості слідчого судді у справі №643/12257/25 вважає за необхідне заявити самовідвід.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, жодних заяв не подали, тому суд розглядає заяву про самовідвід у відсутності учасників процесу, які не з'явилися у судове засідання.
Суд, дослідивши заяву про самовідвід, з'ясувавши обставини, на які слідчий суддя посилається як на підставу її подання, дослідивши матеріли скарги в межах, необхідних для вирішення питання відводу, встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Аналогічні норми закріплені в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу (самовідводу), визначений ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності.
Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, зокрема суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Суд вважає, що заявлений самовідвід не містить обґрунтованих відомостей та доказів, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, наявність в провадженні цивільної справи, учасником якої є скаржник, предметом оскарження в якій є договір, доступ до якого просить здійснити заявник слідчого суддю, жодним чином не свідчить про упередженість або необ'єктивність судді при розгляді справи.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявляти самовідвід.
Відповідно до коментаря до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких випадків, зокрема, належать: а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; b) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; с) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Отже, та обставина, що в провадженні слідчого судді ОСОБА_3 перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_6 , про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом тяжкої обставини, не належить до обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
При цьому заявник та інші учасники кримінального провадження, в межах якого подано скаргу, не позбавлені можливості заявити відвід слідчому судді у разі сумніву в її неупередженості та безсторонності.
Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 372 КПК України, -
У задоволенні заяви слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 643/12257/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1