Справа № 629/3862/25
Провадження № 4-с/629/2/25
30.07.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги адвоката Нев'ядомського Антона Дмитровича діючого в інтересах ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: державний виконавець Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розиган Олена Валентинівна, на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -
встановив:
Адвокат Нев'ядомський А.Д. діючий в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розиган О.В. в якій просить зобов'язати державного виконавця вжити заходів щодо зняття арешту з коштів пенсії ОСОБА_1 , на рахунку IBAN: НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк». Зазначаючи наступне, що в провадженні державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розиган О.В. перебуває виконавче провадження №75900939 (зведене з виконавчих проваджень №76854005, №75867464, №75867421 та №74776183). В рамках виконання виконавчого провадження №75900939 (зведене з виконавчих проваджень №76854005, №75867464, №75867421 та №74776183) накладено арешт, на рахунок ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», на який надходить пенсія в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.01.2024 на неповнолітню дитину як дружина, яка зайнята доглядом за дитиною померлого годувальника, яка не досягла 8-річного віку, і не працює. Зазначені кошти мають цільове соціальне призначення, є єдиним джерелом існування особи та не можуть бути об'єктом примусового стягнення. 17.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Відповідно до Заяви боржника від 21.05.2025 рахунок НОМЕР_1 у АТ КБ "ПриватБанк" використовується боржником для отримання пенсії. В обґрунтування своєї заяви боржник надав Довідку АТ КБ "ПриватБанк" від 06.052.2025. Крім того, надано відповідь з ГУ ПФУ в Харківській області, де зазначено, що рахунок використовується для отримання пенсії. Згідно відповіді з Лозівського ВДВС № 26.12/34/182/25/СЛВ від 28.05.2025 у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в задоволенні заяви про зняття арешту з рахунку від 21.05.2025, відмовлено. В свою чергу незняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" вважає протиправною бездіяльністю посадових осіб Відділу, а тому звертається до суд із вказаною скаргою.
Ознайомившись із скаргою, державний виконавець Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розиган О.В.надала до суду заперечення на скаргу, в якій вимоги скарги вважає необґрунтованими та просить суд відмовити в її задоволенні, оскільки 10.06.2025 року ОСОБА_1 до відділу подано заяву про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 для здійснення видаткових операцій, який відкрито у АТ КБ «Приватбанк», на підставі якої, державним виконавцем 11.06.2025 винесено постанову про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій та направлено до банку для виконання. З інформації отриманої від Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати в розмірі 12936,93 грн., тобто сума пенсійних виплат, які надходять на картковий рахунок скаржника не перевищує суми, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року й може використовуватися в повному розмірі, а тому державного виконавця відсутні підстави для скасування арешту з рахунку, відкритого для отримання пенсійних виплат.
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, її представник адвокат Нев'ядомський А.Д. надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні скарги наполягав з викладених у ній підстав.
Державний виконавець Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розиган О.В. у судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій просила слухання проводити за її відсутності з урахуванням правових позицій викладених у запереченні на скаргу.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, всебічно та повно дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні вимог скаржника з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.2,3 ст.451 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» наведено перелік коштів та рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту, зокрема на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
В свою чергу, ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
У Відділі на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження ВП №75900939 до складу якого входять до складу якого входять виконавчі провадження : ВП №75867464 Виконавчий лист № 629/3187/24 виданий 14.08.2024 Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_2 в сумі 9645,94 доларів США; ВР №74776183- Виконавчий лист № 199/5233/22 виданий 30.01.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_2 в сумі 60209,41 доларів США; ВР №75867421 - Виконавчий лист № 629/1689/24 виданий 15.08.2024 Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_2 в сумі 81500 доларів США 00 центів; ВР №76854005 Виконавчий лист № 629/5440/24 виданий 25.12.2024 Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_3 в сумі 155800,51 грн.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Абзацом першим частини першої статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Згідно з ч.2 ст.56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
П.7 ч.3 ст.18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
У постанові про накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках боржника в банківських установах, зазначається про накладення арешту на кошти боржника, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.
Відповідно до ст.48 Закону, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15- 1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов'язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб'єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов'язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов'язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов'язання пов'язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.
17.04.2024 керуючись статтями 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні, накладено на неї кваліфікований електронний підпис.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей (Далі Порядок), затверджений Наказом Міністерства юстиції України 16 квітня 2019 року № 1203/5, постанови про арешт коштів стають доступними для завантаження надавачами платіжних послуг (банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, які відповідно до законодавства України мають право відкривати рахунки, електроні гаманці користувачам) у день їх формування в АСВП та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.
Відповідальна особа надавача платіжних послуг виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження. Про результат виконання постанови про арешт коштів та наявність/відсутність коштів/електронних грошей на рахунку/електронному гаманці боржника для її виконання в ІСНПП формується повідомлення, яке відправляється до АСВП.
У разі відмови в арешті коштів в ІСНПП формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Діючим Законом України «Про виконавче провадження», а саме ч.4 ст.59, регламентовано порядок зняття арешту з майна боржника, де вказано, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Скаржником 10.06.2025 подано заяву щодо визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій, 11.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку IBAN: НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року та направлено до надавача платіжних послуг. Розмір пенсії, яку отримує ОСОБА_1 становить 12936,93 грн. і може використовуватись нею в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, відсутні законні підстави для зняття арешту з коштів боржника.
Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, за змістом наведеної норми закону суд за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) виконавця вправі покладати на останнього обов'язок вчинити певні дії лише у разі, якщо буде встановлено, що виконавець діяв всупереч вимогам закону або його бездіяльність була неправомірною.
Безпідставним буде зобов'язання державного виконавця вчинити дії поза межами його повноважень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог скарги адвоката Нев'ядомського А.Д. діючого в інтересах ОСОБА_1 .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.10, 258,259, 260,263,264,265,447, 450, 451 ЦПК України, суд, -
постановив:
Скаргу адвоката Нев'ядомського Антона Дмитровича діючого в інтересах ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: державний виконавець Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розиган Олена Валентинівна, на дії/бездіяльність органу примусового виконання залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО