Справа № 128/2852/25
30 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., вирішуючи питання відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, відповідно повинен забезпечити неухильне виконання покладених на нього нормами ЦПК України процесуальних обов'язків.
Так, за змістом позовної заяви вбачається, що між ним та відповідачкою існували договірні відносини щодо виконання будівельних робіт, які позивач виконав, проте не отримав винагороди. З цього приводу він звертався до відповідачки задля досудового врегулювання спору. Відповідачка отримала від нього відповідний лист, однак, він залишився без відповідної реакції. Також позивач зазначає, що вказані докази ним подаються до суду разом із позовною заявою. Проте, окрім позовної заяви, позивачем не надано вказаних ним документів.
Окрім того, заявляючи до відповідачки вимоги майнового характеру, позивачем не надано розрахунку заборгованості, умови та передумови її виникнення; не надано переліку будівельних робіт, їх об'єму та їх вартості; не вказано яка матеріальна шкода була спричинена (в чому вона полягає). Не наведено доказів чи є позивач в статусі особи, що має право займатися підприємницькою діяльністю, надавати певний вид послуг та не вказано його КВЕД.
Крім того, згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Окрім того, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Положенням статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1, пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3 028,00 гривні.
Відповідно до пп.1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140,00 гривень.
Окрім того позивачем не дотримано вимог: п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо надання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо надання підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У рішенні від 8.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява №24003/07) ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06).
Відповідно до частини першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином судом визначається спосіб усунення недоліків - подання позовної заяви у новій редакції із усунення вищевказаних недоліків та її копії для відповідача, надання доказів сплати судового збору відповідно до ставок судового збору, що визначені Законом України «Про судовий збір» за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Вінн. обл./Вінницьк. р-н/22030101, Код ЄДРПОУ:37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Рахунок - UA688999980313131206000002071, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Якщо, позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст.ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди- залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачці.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Шевчук