8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2364/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Полякова Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149)
до Дочірнього підприємства "Грикар - А.П.С." (вул. Овочева, буд. 14, смт. Васищеве, Харківський р-н, Харківська обл., 62495)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Шаповалова В.В. (в порядку самопредставництва),
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Грикар - А.П.С.", в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Грикар-А.П.С.» код ЄДРПОУ 31465149 (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочева, будинок, 14) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго», код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149) заборгованість в сумі 11 558,72 грн., з яких: 1 424,52 грн. 3% річних на послуги з розподілу електричної енергії; 387,30 грн. 3% річних за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 7 609,83 грн. інфляційні витрати на послуги з розподілу електричної енергії. 2 137,07 грн. інфляційні витрати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Грикар-А.П.С.»» код ЄДРПОУ 31465149 (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочева, будинок, 14) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго», код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго», код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2364/25. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні "29" липня 2025 р. о 12:30.
У судовому засіданні 29.07.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання, призначене на 29.07.2025 о 12:30, свого повноважного представника не направив.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.07.2025 доставлено в електронний кабінет відповідача 11.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Отже, враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Разом з цим, Дочірнє підприємство «Грикар-А.П.С.» наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
У судовому засіданні 29.07.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 11.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», який розмежує діяльність суб'єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 1446 Акціонерне товариство «Харківобленерго» є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України «Про ринок електричної енергії» (надалі - Закон), Кодекс систем розподілу (надалі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua.
Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Як вбачається з матеріалів справи, між АТ «Харківобленерго» та Дочірнім підприємством «Грикар-А.П.С.» укладено Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №15123,01 від 01.01.2019, шляхом підписання заяви-приєднання від 29.11.2018, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії № 041-15123,01 від 19.12.2005 за особовим рахунком № 15123,01 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.
Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
Пунктом 1.1 Типового Договору встановлено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Згідно пункту 2.1 Типового Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відповідно до п. 2.2 Договору відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору.
Згідно з п 2.3 Типового Договору Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 Типового Договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
Відповідно до п.5.1-5.5 Типового Договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктом 11.1 Типового Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з пунктами 1, 2 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно пункту 5 Додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору
Відповідно до пункту 7 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються Споживачу Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
За положеннями п. 8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору у разі порушення споживачем строків оплати перетікання реактивної електричної енергії, передбачених п. 5 даного порядку, оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування та 3 відсотків річних, від суми боргу за кожний день прострочки, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3 відсотків річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документів окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
Відповідно до п. 14 Додатка № 4 у разі збирання даних за допомогою Автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) Оператора системи розподілу, зчитування показів лічильника здійснюються на останній день розрахункового періоду на 23.59 годину.
Крім того, 25.04.2008 сторонами укладена Додаткова угода до договору споживача про постачання електричної енергії № 041-15123,01 від 19.12.2005 щодо зняття показань розрахункових засобів обліку засобами дистанційного зчитування показів приладів обліку по кожній окремій площадці вимірювання.
17.09.2015 між сторонами укладено Додаткова угода до договору про постачання електричної енергії №041-15123,01 від 19.12.2005 стосовно здійснення електронного документообігу між Постачальником та Споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (надалі - Система ЕДО).
Як стверджує позивач, Споживачу надавались послуги з розподілу електричної енергії протягом 02/2022, 06/2022, 07/2022, 09/2022, однак, в порушення умов договору, Споживачем рахунки за надані послуги за розподіл електричної енергії сплачені не були.
Крім того, 14.05.2021 між АТ «Харківобленерго» та Дочірнім підприємством «Грикар-А.П.С.» укладено Договір №15123,01 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який не є самостійним договором, а є Додатком №10 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №15123,01 від 01.01.2019.
Так, за період з лютого по травень 2022 року позивач надав послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідачу відповідно до умов Договору. Однак, як стверджує позивач, в порушення умов договору відповідачем рахунки за надані послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії сплачені не були.
Судовим наказом Господарського суду Харківської області від 07.02.2025 у справі № 922/378/25 стягнуто з Дочірнього підприємства "Грикар - А.П.С." на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 59 011,39 грн за надані послуги з розподілу електричної енергії (за період лютий, червень - вересень 2022 року), 15 588,61 грн за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (за період лютий - травень 2022 року).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 1 424,528 грн - 3% річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії; 387,30 грн - 3% річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії; 7 609,83 грн - інфляційних збитків, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії; 2 137,07 грн - інфляційних збитків, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії.
Вказані обставини стали підставою звернення позивачем до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).
Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Правовідносини щодо надання послуг регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між АТ "Харківобленерго" та Дочірнім підприємством «Грикар-А.П.С.» на підставі Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №15123,01 від 01.01.2019, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання від 29.11.2018, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії № 041-15123,01 від 19.12.2005 за особовим рахунком № 15123,01 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом, та на підставі Договору №15123,01 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 14.05.2021, який є Додатком № 10 до Договору №15123,01 від 01.01.2019, суд дійшов висновку, що Договір №15123,01 від 01.01.2019 за своєю правовою природою є публічним договором приєднання до Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, та, в свою чергу, Договір №15123,01 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 14.05.2021, який є невід'ємною частиною (Додатком № 10) до Договору № №15123,01 від 01.01.2019, є договором надання послуг, тому, враховуючи, що зазначені договори відповідають вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договорів, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, ці договори є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Як встановлено судом, позивач на виконання Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15123,01 від 01.01.2019 та Договору №15123,01 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 14.05.2021 у період лютий, червень, липень, вересень 2022 року надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії, у період з лютого по травень 2022 року - із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії. Вказана заборгованість стягнута судовим наказом Господарського суду Харківської області від 07.02.2025 у справі № 922/378/25.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії, позивачем нараховано суму 3% річних та інфляційних збитків, які відповідачем не сплачені, зокрема: 1 424,528 грн - 3% річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії; 387,30 грн - 3% річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії; 7 609,83 грн - інфляційних врат, нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії; 2 137,07 грн - інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з оплати послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії.
За приписами ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або невизначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15123,01 від 01.01.2019 та Договором №15123,01 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 14.05.2021.
Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання.
За положеннями п. 8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору у разі порушення споживачем строків оплати перетікання реактивної електричної енергії, передбачених п. 5 даного порядку, оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування та 3 відсотків річних, від суми боргу за кожний день прострочки, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3 відсотків річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документів окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України входять до складу грошового зобов'язання та є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки носять компенсаційний характер та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 424,52 грн 3% річних на послуги з розподілу електричної енергії, 387,30 грн 3% річних за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 7 609,83 грн інфляційних втрат на послуги з розподілу електричної енергії, 2 137,07 грн інфляційних втрат за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підлягають задоволенню.
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд також спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», де Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Грикар-А.П.С.» (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочева, будинок 14, код ЄДРПОУ 31465149) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість в сумі 11 558,72 грн (з яких: 1 424,52 грн - 3% річних на послуги з розподілу електричної енергії; 387,30 грн - 3% річних за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; 7 609,83 грн - інфляційні втрати на послуги з розподілу електричної енергії; 2 137,07 грн - інфляційні втрати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії), а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954).
Відповідач: Дочірнє підприємство «Грикар-А.П.С.» (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочева, будинок 14, код ЄДРПОУ 31465149).
Повне рішення складено "30" липня 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк