8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/4200/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання: Ломакіній О.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Бендюг Ігор Анатолійович, адвокат (в режимі відеоконференції)
першого відповідача: не з'явився.
другого відповідача: не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», місто Київ,
до відповідачів:
першого відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське», село Протопопівка,
другого відповідача - ОСОБА_1 , село Протопопівка,
про стягнення заборгованості,-
Позивач, Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № 48/2021 від 24 червня 2021 року в розмірі 8 457 942,66 грн.
В порядку частини 6 статті 176 ГПК України суд звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із запитом від 27 листопада 2024 року за № 019952 та запитом від 27 листопада 2024 року за №019953 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
09 грудня 2024 року до суду надійшла відповідь від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області за № 6301.4.3-20127/63.2-24 від 02 грудня 2024 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1
10 грудня 2024 року до суду надійшла відповідь від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 6301.4.3-20222/63.2-24 від 03 грудня 2024 року в якій зазначено, що ОСОБА_2 по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
11 грудня 2024 року ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4200/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/4200/24 підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 09 січня 2025 року. Зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» та рекомендувати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС. Встановлено відповідачам строк - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, а також у разі подання відзиву особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
09 січня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 23 січня 2025 року.
Протокольною ухвалою суду від 23 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 лютого 2025 року.
Водночас, 03 лютого 2025 року від представника третього відповідача надійшла заява (вх. № 2968), в якій останній клопоче про зупинення провадження у справі оскільки ОСОБА_2 , який у цій справі визначений як другий відповідач, та одночасно є засновником (з часткою у статутному капіталі - 50%) та керівником першого відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське», помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 619. В той же час, представник третього відповідача повідомляє, що змінити керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» наразі неможливо, враховуючи, що померлий ОСОБА_2 має 50 % у статутному капіталі (за його відсутності Загальні збори не є повноважними).
З огляду на вказані обставини, представник третього відповідача вважає, що наявні обставини для застосування процесуального механізму щодо зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 227 ГПК України - у зв"язку із необхідностю призначення або заміни законного представника учасника справи.
Крім того, 05 лютого 2025 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 3276), в якій останній, спираючись на статтю 207 ГПК України, просить суд виправити технічну помилку, та вважати вірним найменування другого відповідача - ОСОБА_2 , замість помилково зазначеного - ОСОБА_2 .
06 лютого 2025 року, ухвалою суду, задоволено заяву представника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх. № 3276 від 05 лютого 2025 року). Постановлено вважати вірним найменування другого відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі (вх. № 2968 від 03 лютого 2025 року). Зупининено провадження у справі № 922/4200/24 до призначення або заміни керівника (директора) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське».
Оскільки строк, визначений статтею 1270 Цивільного кодексу України, сплив 13 травня 2025 року, судом було скеровано 16 травня 2025 року суб"єктному складу учасників справи лист про надання інформації щодо призначення або зміни керівника (директора) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» для подальшого вирішення питання про поновлення провадження у справі.
Станом на 18 червня 2025 року жодної інформації від учасників справи не надійшло до суду.
18 червня 2025 року провадження у справі № 922/4200/24 поновлено за ініціативою суду. Визначено дату судового засідання по суті на 30 червня 2025 року.
25 червня 2025 року через систему «Електронний Суд» від представника третього відповідача надійшло клопотання (вх. № 15042) про зупинення провадження у справі до призначення або заміни керівника (директора) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське».
25 червня 2025 року через систему «Електронний Суд» на адресу Господарського суду Харківської області від представника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» надійшло клопотання (вх. № 15066) в якому останній просить відмовити у задоволенні клопотання третього відповідача про зупинення провадження, а також просить закрити провадження в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2 у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Свою позицію мотивуює тим, що в процесі розгляду справи позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 , який у цій справі визначений як другий відповідач, та одночасно є засновником (з часткою у статутному капіталі - 50%) та керівником першого відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське», помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 619.
30 червня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання третього відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 15066 від 25 червня 2025 року).
Також 30 червня 2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх. № 15066 від 25 червня 2025 року) про закриття провадження щодо другого відповідача - ОСОБА_2 . Закрито провадження у справі № 922/4200/24 щодо другого відповідача - ОСОБА_2 за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», до відповідачів: першого відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське», село Протопопівка, другого відповідача - Кабанець Василя Павловича, село Протопопівка, третього відповідача - ОСОБА_1 , село Протопопівка, про стягнення заборгованості.
Крім того, 30 червня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву з розгляду справи по суті на 21 липня 2025 року.
21 липня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву з розгляду справи по суті на 28 липня 2025 року.
При цьому суд зазначає, що строк розгляду справи по суті розпочався 06 лютого 2025 року, та з урахуванням процесуального механізму охопленого діями суду щодо зупинення та поновлення провадження у справі, мав строк до 18 липня 2025 року.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого статті 195 Господарського процесуального кодексу України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.
Крім того, під час розгляду справи по суті, представник відповідача проінформував суд про бажання розпочати процес примирення через укладання мирової угоди. Процес примирення між учасниками справи є пріоритетним для суду, оскільки через формування взаємних поступок по пред'явленому позову, сторони можуть завершити спір через налагодження процесу комунікації, проаналізувавши ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли знайти той варіант рішення, який може задовольнити інтереси учасників справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
28 липня 2025 року відповідачі правом на участь своїх представників у судовому засіданні по розгляду справи по суті не скористався, причину неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/4200/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи по суті.
Крім того, відповідачі не скористались своїм правом на формування відзиву.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі Осіпов проти України, де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідачі своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористались, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надали, заяв та клопотань від них не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
28 липня 2025 року представник позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» зобов'язань за договором про надання банківських послуг № 48/2021, а саме зобов'язань щодо погашення суми кредиту у порядку та строки, передбачені умовами договору, внаслідок чого утворилась 3 551 021,75 грн. строкової заборгованості, а також 2 959 184, 75 грн. простроченої заборгованості.
Крім того, за період користування кредитними коштами банком нараховано позичальнику прострочені відсотки у сумі 1 036 070,69 грн. та нараховані відсотки у сумі 911 665,47 грн. за період з 24 червня 2021 року по 14 жовтня 2024 року включно.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» між Банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № 48/2021-П.
Враховуючи невиконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» зобов'язань за договором та несплату коштів на погашення заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за договором про надання банківських послуг № 48/2021.
Відповідачі правом на подачу відзиву не скористався.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову в цій справі, банк як кредитор подав до господарського суду позов, в тому числі до фізичної особи, як поручителя за договорами поруки, який укладений на забезпечення зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа. Тобто, між позивачем та відповідачем 2 наявний спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, стороною якого є юридична особа, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
Предметом судового розгляду у справі є вимога про солідарне стягнення з відповідачів суми кредиту та процентів, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В частині 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як свідчать матеріали справи, між Акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (далі за текстом - Банк/Позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОТОПОПІВСЬКЕ" (далі за текстом - Клієнт/Перший відповідач) було укладено Договір про надання банківських послуг № 48/2021 від 24 червня 2021 (далі за текстом - Договір).
Умови надання Банківських послуг, в тому числі, але невиключно Ліміт Банківської послуги, Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги, розмір процентної ставки за користування Кредитом, перелік та розмір комісійних винагород Банку, тощо, визначаються в Договорі, в тому числі шляхом укладення Сторонами договорів про внесення змін до нього та/або Заяв про надання Банківських послуг.
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 договору належне виконання Боргових зобов'язань може забезпечуватися будь-якими видами забезпечення, що не заборонені чинним законодавством України, зокрема, але не виключно: неустойкою, порукою, гарантією, заставою (іпотекою), притриманням, завдатком тощо.
Відповідно до абзацу 5 пункту 3 договору ціною Договору є сума грошових коштів, яку Клієнт зобов'язаний повернути / сплатити / відшкодувати Банку згідно умов Договору, що складається з суми (розміру) Генерального ліміту та плати за Банківську послугу. У випадку визначення зобов'язань Клієнта в валюті іншій, ніж гривня, ціна Договору дорівнює гривневому еквіваленту таких зобов'язань із застосуванням Валютного курсу НБУ на відповідну(і) дату(и) визначення.
Відповідно до абзацу 6 пункту 3 договору строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за умови повного виконання Боргових зобов'язань до дати закінчення Генерального строку. В разі наявності невиконаних Боргових зобов'язань в дату закінчення Генерального строку, Договір залишається чинним до дати, в яку всі боргові зобов'язання будуть виконані в повному обсязі. Договір не поширюється на зобов'язання, що виникли у Сторін до укладення ними Договору, якщо інше прямо не передбачене Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору.
Відповідно до абзацу 7 пункту 3 договору Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно а безготівковій формі або за окремим касовим документом, оформленим Банком. Залежно від виду Банківської послуги видами плат мажуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і Сторонами можуть бути погоджені інші види плат. Розмір плати може бути виражений як числом, так і формулою, яка може включати складові, що можуть час від часу змінюватися. Сторони погоджуються з тим, що вираження розміру плати у вигляді формули з такими змінними складовими цілком відповідає волі Сторін і така зміна не може розглядатися як одностороння зміна умов Договору, оскільки Сторони наперед обумовили настання або зміну своїх прав та обов'язків відповідною обставиною. Якщо плата обчислюється в процентах річних, то залежно від валюти Банківської послуги, щодо якої нараховується плата, база для нарахування плати є наступною для Банківських послуг, виражених у валюті іншій, ніж гривня, - база нарахування становить 360 днів у році, для Банківських послуг, виражених у гривнях, - база нарахування становить дійсну кількість днів у році (366 днів у високосному році, 365 днів у році іншому, ніж високосний).
Відповідно до абзацу 8, 9 пункту 3 договору плата за користування Банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою та/або змінюваною. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку Договору. У разі застосування змінюваної процентної ставки, яка складається із двох частин (фіксованої маржі та Індексу), Банк самостійно, з визначеною у Договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених Договором. Банк письмово повідомляє Клієнта, поручителя та інших зобов'язаних за Договором та/або Документами забезпечення осіб про зміну процентної ставки (або пише про її змінну частину - Індекс) не пізніш як за п'ятнадцять календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке письмове повідомлення про зміну процентної ставки, зокрема, може бути здійснено Банком шляхом розміщення відповідних друкованих листівок у приміщеннях підрозділів Банку та/або на сайті Банку, та/або шляхом відправлення листа / інформації електронною поштою та/або за допомогою системи «клієнт-банк». Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням Індексу встановлюється в Договорі та дозволяє точно визначити розмір процентної ставки на будь-який момент часу протягом строку дії Договору. Плата у вигляді процентів має здійснюватись в валюті Банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються та розраховуються за процентною ставкою, визначеною для відповідної Банківської послуги, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань щодо такої Банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання. Проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку до закінчення Генерального строку в порядку, визначеному Договором. Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки (в тому числі змінюваної процентної ставки) може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001% до 50,01 % річних. У випадку порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов'язань за Договором (в тому числі, строків / термінів повернення Кредиту), плата у вигляді процентів за користування Банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим Договором для відповідної Банківської послуги.
Відповідно до абзацу 10 пункту 3 договору проценти нараховуються в останній Банківський день кожного календарного місяця (далі - місяць нарахування) на суму фактичної заборгованості Клієнта за Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті Клієнтом Банку протягом перших п'яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування. За обставини, що Клієнт здійснює дострокове виконання Боргових зобов'язань щодо Банківської послуги згідно пункту 8 Договору в повному обсязі або на вимогу Банку (як в повному обсязі, так і в частині), проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку одночасно з таким виконанням (на дату здійснення такого виконання). За обставини, що Клієнт здійснює дострокове виконання Боргових зобов'язань щодо Банківської послуги згідно п. 8 Договору в частині, проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку на вибір Клієнта: в чергову дату сплати процентів або одночасно з таким виконанням (на день здійснення такого виконання). За обставини, що Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги настає раніше, ніж останній Банківський день місяця, проценти щодо такої Банківської послуги протягом такого місяця нараховуються та сплачуються Клієнтом Банку в таку Дату припинення чинності Лімітом Банківської послуги.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 договору Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовій формі. Термін подачі Заяви про надання Банківської послуги та кількість її примірників Заяви про надання Банківської послуги, поданої на паперовому носії, визначаються Сторонами в Договорі.
Відповідно до абзацу 1 пункту 7 договору Банк зобов'язується надати Банківську послугу Клієнту відповідно до положень Договору за умови погодження (прийняття до) виконання Заяви про надання Банківської послуги.
Відповідно до абзацу 1 пункту 8 договору Клієнт має право на отримання Банківської послуги виключно в порядку та на умовах зазначених в Договорі.
Відповідно до абзацу 6 пункту 10 договору у разі, якщо контрагентами Банку за Договором виступають декілька осіб, то разом з укладенням Договору кожен з Клієнтів погоджується та надає свою згоду виступати солідарним боржником та нести солідарну відповідальність перед Банком за повне, своєчасне та належне виконання кожним з Клієнтів Боргових зобов'язань. Це означає, що Банк може звернутися з вимогою про виконання Борговій зобов'язань як до будь-якого Клієнта, так і до всіх Клієнтів одночасно; з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як в повному обсязі, так і в частині. Виконання Клієнтом частини Боргових зобов'язань не позбавляє Банк права звернутися до Клієнта з вимогою про виконання інших(ої) частин(и) Боргових зобов'язань. Банк приймає виконання Боргових зобов'язань як строкових, так і дострокових, від будь-кого з Клієнтів.
Відповідно до абзацу 1 пункту 13 договору взаємні права і обов'язки Банку та Клієнта виникають з моменту підписання Сторонами Договору. Договір є Дійсним до припинення всіх Боргових зобов'язань шляхом їх повного виконання.
Відповідно до пункту 16 договору в день укладення Договору, але в будь-якому випадку до моменту отримання Банківської послуги за Договором вперше, Клієнт має укласти/забезпечити укладення третьою особою наступних документів забезпечення, зокрема такого виду та предмету Документів забезпечення як порука, боржниками за документами забезпечення якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
За пунктом 17 договору, генеральний ліміт: 9 900 000,00 гривень, генеральний строк - до 26 червня 2026 року включно.
В межах дії Кредитного договору, було укладено договір про зміну 1 від 13 липня 2021 року та договір про зміну 2 від 18 листопада 2021 року, за умовами яких викладено в новій редакції умови Договору.
Зокрема у договорі про зміну № 1, сторони погодили рефінансувати заборгованість за договором (в рамках державної програми 5-7-9) та вести зміни до Договору, згідно якої пункт 14.1 виклали в новій редакції, заборгованість за Кредитом в рамках Ліміту Банківської послуги в розмірі 8 877 554,30 грн. станом на 13 липня 2021 року включно (далі - дата Рефінансування заборгованості). Для Суми Рефінансування заборгованості з Дати Рефінансування заборгованості до Дати припинення чинності Лімітом банківської послуги (далі Перший етап) змінювана процентна ставка (далі Базова процентна ставка або БПС), що розраховується з застосуванням наступної формули: БПС = Індекс UIRD (3m) + 7 %річних. Сторони домовилися, що у разі, коли розмір Базової процентної ставки, визначений відповідно до формули вище, становитиме розмір, що перевищує процентну ставку, яка зазначена у Заявках про надання Банківської послуги (12,05 % річних), Базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі, передбаченому у Заявках про надання Банківської послуги (12,05 % річних) (далі Максимальна процентна ставка), при цьому починаючи з однієї з дат, що настане раніше: дати, що є наступною після закінчення періоду здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдження епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) або дати вступу в силу нормативно-правового акту, яким буде відмінена заборона підвищення процентної ставки за кредитним договором розмір Максимальної ставки становитиме 30% річних.
Сторони також домовились у договорі про зміну № 1, що для цілей підпункту «Проценти» пункту 3 Договору (в частині змінюваної процентної ставки) під терміном «Індекс», «Дата визначення Індексу» та «Дата корегування Індексу» також розуміється термін «Індекс UIRD (3m)», «Дата визначення Індексу UIRD (3m)» та «Дата корегування Індексу UIRD (3m)» відповідно.
Розмір UIRD (3m) станом на Дату Рефінансування заборгованості 6,87 %, розмір Базової процентної ставки протягом періоду з Дати Рефінансування заборгованості до першої Дати корегування Індексу UIRD (3m), якщо інше не передбачено Договором: 13,87 % річних.
Зважаючи на те, що сторонами погоджено нарахування процентів за користування коштами на основі індексу UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб за даними агенства "Thomson Reuters"), Банк використовував інформацію із загально доступного вебресурсу - сайту Національного Банку України https://bank.gov.ua/files/UIRD.xls.
18 листопада 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та Першим відповідачем укладено договір про зміну № 2, відповідно до умов якого викладено пункт 15 основного договору в новій редакції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Оцінивши зміст кредитного договору зі змінами та доповненнями, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови. Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до кредитної заявки (а. с. 24, том 1) від 24 червня 2021 року, Клієнт/Перший відповідач запросив у Банку суму кредиту в 8 877 554,30 грн. для придбання сівалки зернової комбінованої пневматичної Spirit ST 400C шляхом перерахування кредиту на рахунок продавця/постачальника за договором купівлі/продажу/ поставки.
Крім того, кредитною заявкою були передбачені наступні умови надання кредитної лінії, а саме - кредитна лінія в сумі 8 877 554,30 грн. під 12,05 % річних з 24 червня 2021 року по 23 квітня 2026 року включно для придбання зернозбирального комбайна CASE IH AF7250 та зернової жниварки CASE IH 3020 30» шляхом перерахування кредиту на рахунок продавця/постачальника за договором купівлі/продажу/ поставки за реквізитами, вказаними в заявці про надання Банківської послуги.
Як встановлено судом, матеріалами справи (банківськими виписками, платіжними інструкціями) підтверджено факт виконання Банком взятих на себе зобов'язань за договором.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі та надав Першому відповідачу в користування грошові кошти в межах суми ліміту у розмірі 8 877 554,30 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 48/2021 від 24 червня 2021 року (а. с. 47, том 1).
Однак, як свідчать матеріали справи, перший відповідач лише частково сплатив суму заборгованості за кредитом, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 39-46, том 1).
Згідно статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 Цивільног окодексу України).
14 жовтня 2024 року Банк направив на адреси Першого відповідача, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за вих. № 16211/393 (а. с. 28-29, том 1) за змістом якої вимагав дострокового повернення всієї суми заборгованості у семи денний строк за Договором про надання банківських послуг № 48/2021 від 24 червня 2021 року.
При цьому суд зауважує, що в зазначеній Вимозі Позивачем помилково у прохальній частині, замість найменування Першого відповідача та ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , вказано ТОВ «Лендагроінвест» та ОСОБА_3 . Дана технічна помилка (не вірне зазначення учасників кредитного зобов'язання) Позивача не впливає на суть Вимоги, оскільки ідентифікаційні дані кредитного договору та сума простроченого зобов'язання збігається із розрахунками, які містяться в матеріалах справи.
За змістом статті 525 та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 11 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на фактичні обставини справи та положення умов кредитного договору суд погоджується з позицією позивача, яка викладена у позові, про те, що відповідач є таким, що прострочив виконання обов'язку по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованості у сумі 6 510 206,50 грн., яка складається із строкової заборгованості у сумі 3 551 021,75 грн. та простроченої заборгованості у сумі 2 959 184,75 грн.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази погашення першим відповідачем вищевказаної заборгованості.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (стаття 1048 Цивільного кодексу України).
Позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення відсотки за період з 24 червня 2021 року по 14 жовтня 2024 року, а саме прострочені відсотки у сумі 1 036 070,69 грн., а також нараховані відсотки у сумі 911 665,47 грн.
Обов'язок позичальника з оплати відсотків за користування кредитними коштами передбачено статтею 1048 Цивільного кодексу України та умовами пунктів «Плата за Банківську послугу за Договором» пунктом 3, підпунктом «Проценти» пунктом 3, підпунктом «Порядок нарахування і оплати процентів за користування Кредитом, крім Овердрафту та Кредиту, наданого для цілей виконання зворотної вимоги (регресу) Банку та/або здійснення платежу за Акредитивом» пунктом 3 договору.
Суду не подано доказів погашення нарахованих Банком відсотків з боку Позичальника, чим порушено вимоги законодавства (а саме статей 1048, 1054 Цивільного кодексу України) та умови кредитного договору.
Першим відповідачем не спростовано наявність вищевказаної заборгованості за кредитним договором, як і не подано суду доказів її погашення.
Судом здійснено перевірку нарахування відсотків за період з 24 червня 2021 року по 14 жовтня 2024 року, а саме прострочені відсотки у сумі 1 036 070,69 грн., а також нараховані відсотки у сумі 911 665,47 грн., із урахуванням встановленої вище судом суми боргу по тілу кредиту, та встановлено, що такі нарахування здійснено вірно.
З огляду на викладене, враховуючи, що перший відповідач свого обов'язку по погащенню заборгованості по кредиту не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак порушив договірні зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, а відтак в сукупності стає правовою підставою для захисту прав та інтересів Позивача шляхом стягнення в судовому порядку відсотків за період з 24 червня 2021 року по 14 жовтня 2024 року, а саме прострочені відсотки у сумі 1 036 070,69 грн., а також нараховані відсотки у сумі 911 665,47 грн.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Як свідчать матеріали справи, на забезпечення виконання Першим відповідачем умов Кредитного договору, 24 червня 2021 року між Банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (окремо та разом - Поручителі) було укладено Договір поруки № 48/2021-П (надалі - Договір поруки, а. с. 25, том 1).
Відповідно до пунктом 3 договору поруки в силу поруки, що виникає на підставі Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення Боргових зобов'язань. Банк має право у разі порушення Клієнтом Боргових зобов'язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна Поручителя.
Порукою за Договором поруки забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Договору (основне зобов'язання), а саме: відносно Боргових зобов'язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суму боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Борговими зобов'язаннями, і збитків, завданих порушенням Боргових зобов'язань.
Порукою забезпечене виконання як дійсного зобов'язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору. Поручитель також поручається за нового боржника в разі переведення боргу Клієнта на іншу особу, в тому числі в порядку правонаступництва, спадкування тощо.
Взаємні права і обов'язки Банку та Поручителя виникають з моменту підписання Договору поруки Сторонами. Строк дії Договору поруки становить 10 років з дати укладення цього Договору поруки.
Порука за Договором поруки є дійсною протягом строку дії Договору поруки або до моменту виконання Боргових зобов'язань за Договором в повному обсязі. При частковому виконанні Боргових зобов'язань, порука зберігається в початковому обсязі.
Сторони цим прямо передбачають в Договорі поруки можливість збільшення сторонами Договору суми (розміру) Боргових зобов'язань і Поручитель цим надає свою згоду на таку зміну Боргових зобов'язань та, відповідно, збільшення розміру своєї відповідальності.
Сторони цим підтверджують, що надання Поручителем поруки здійснюється відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Договір поруки є Документом забезпечення.
Відповідно до підпункту «Повідомлення про порушення» пункту 5 договору поруки у разі порушення Клієнтом Боргових зобов'язань Банк надсилає Поручителю письмове повідомлення про порушення Боргових зобов'язань (Вимога до Поручителя), в якій зазначається стислий зміст порушених Боргових зобов'язань, загальний розмір невиконаної вимоги, забезпеченої порукою за Договором поруки, та вимога до Поручителя виконати порушені Боргові зобов'язання протягом семи днів з дати отримання ним Вимоги до Поручителя.
Відповідно до підпункту «Солідарна відповідальність» пункту 7 договору поруки у разі порушення Боргових зобов'язань Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена Вимога до Поручителя чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до Клієнта чи ні. Поручитель відповідає перед Банком за виконання Боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і Клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), відшкодування збитків. Якщо Поручителю стало відомо про порушення Боргових зобов'язань Клієнтом, Поручитель має право виконати прострочені Боргові зобов'язання у відповідному розмірі, до/без отримання відповідної Вимоги до Поручителя.
Відповідно до абзацу 1 підпункту «Предмет договору» пункту 11 «Зміст основного зобов'язання» договору поруки відповідно до умов Договору Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Договорі відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.
Відповідно до підпункту «Ціна Договору» пункту 11 «Зміст основного зобов'язання» договору поруки ціною Договору є сума грошових коштів, яку Клієнт зобов'язаний повернути / сплатити / відшкодувати Банку згідно умов Договору, що складається з суми (розміру) Генерального ліміту та плати за Банківську послугу. У випадку визначення зобов'язань Клієнта в валюті іншій, ніж гривня, ціна Договору дорівнює гривневому еквіваленту таких зобов'язань із застосуванням Валютного курсу НБУ на відповідну(і) дату(и) визначення.
Відповідно до підпункту «Строк дії Договору» пункту 11 «Зміст основного зобов'язання» договору поруки строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним доти, поки всі Боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі.
Відповідно до підпункту «Проценти» пункту 11 «Зміст основного зобов'язання» договору поруки плата за користування Банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою та/або змінюваною. Порядок розрахунку та порядок сплати процентів визначаються відповідно до умов Договору. Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки (в тому числі змінюваної процентної ставки) може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 % до 50,01 % (в тому числі річні).
Відповідно до положень пункту 11 договору поруки:
- Договір: договір про надання банківських послуг між Банком та Клієнтом № 48/2021 від 24 червня 2021 року;
- Клієнт: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське»;
- Генеральний ліміт UAH 9 900 000,00 грн;
- Генеральний строк: до 23 червня 2026 року включно.
Доказів погашення поручителями вищевказаної заборгованості не надано, як і не спростовано факт наявності вказаної заборгованості та її розмір.
За змістом статей 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.
Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов'язання й встановлює обов'язок кредитора пред'явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 Цивільного кодексу України).
Як вже вказано вище, 14 жовтня 2024 року Банк направив на адреси Першого відповідача, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за вих. № 16211/393 (а. с. 28-29, том 1) за змістом якої вимагав дострокового повернення всієї суми заборгованості у 7- денний строк за Договором про надання банківських послуг № 48/2021 від 24 червня 2021 року.
Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Відповідно до пункту 7 Договору поруки у разі порушення боргових зобов'язань Перший відповідач, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителів чи ні, та незалежно від того чи направлена Вимога до Клієнта чи ні. Поручитель відповідає перед Банком за виконання Боргових зобов'язань, у тому ж обсязі, що і Клієнт, включаючи сплату основного боргу , процентів, неустойки, відшкодування збитків.
При цьому суд зауважує, що ОСОБА_2 , який у цій справі визначений як другий відповідач, та одночасно є засновником (з часткою у статутному капіталі - 50%) та керівником першого відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське», помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 619.
При цьому суд зазначає, що порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 Цивільного кодексу України), договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.
У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення статті 607 Цивільного кодексу України, частини першої статті 608 Цивільного кодексу України, а також сутності поруки, як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором.
При цьому, поручитель і майновий поручитель є абсолютно відмінними один від одного суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин.
Так, майновий поручитель - це особа, яка відповідно до договору поруки зобов'язується перед кредитором іншої особи (банком) відповідати за виконання останнім (боржником) свого зобов'язання в повному обсязі або в його частині за рахунок заставленого майна.
Отже, якщо те, чим відповідає поручитель, в Цивільного кодексу України не встановлюється, тобто він відповідатиме всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, то майновий поручитель відповідає предметом застави - конкретно визначеною річчю або майновим правом.
Позивач визначивши позовні вимоги до другого відповідача - ОСОБА_2 , визначив останнього як зобов"язану особу в статусі особи яка виступала в якості поручителя за кредитним зобов"язанням, а оскільки зобов'язання за договором поруки нерозривно пов'язані з особою боржника, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
В розрізі викладеного, з урахуванням наведених положень Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є майновим поручителем у даному спорі.
Згідно з частиною 1 статті 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно зі статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять особисті права і обов'язки, які невід'ємно пов'язані з померлою особою (спадкодавцем). Обов'язки за договором поруки не можуть бути успадковані.
Виходячи із вищезазначених норм, порука припиняється у разі смерті самого поручителя і не повинна входити до складу спадкової маси.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки настала смерть ОСОБА_2 , який був поручителем, а порука не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а отже спірні правовідносини не допускають правонаступництва, ухвалою суду від 30 червня 2025 року закрито провадження у справі № 922/4200/24 відносно позовних вимог щодо другого відповідача на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, Банк правомірно звернувся до суду із позовом про стягнення з поручителя - ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором відповідно до приписів статті 543, 553, 554 Цивільного кодексу України, умов пункту 3, підпункту «Солідарна відповідальність» пункту 7 договору, підпункту «Ціна Договору» пункту 11 договору, пункту 11 договору поруки та підпункту «Солідарна відповідальність Клієнта» пункту 10 договору про надання банківських послуг.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України).
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника й поручителя в межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього.
Враховуючи вищевикладене, доведеність матеріалами справи порушень Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» зобов'язань забезпечених порукою, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Протопопівське» та ОСОБА_1 користь Банку заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 48/2021 від 24.06.2021, яка станом на 14.10.2024 становить 8 457 942,66 грн. (в тому числі строкова заборгованість 3 551 021,75 грн., прострочена заборгованість 2 959 184, 75 грн., прострочені відсотки 1 036 070,69 грн., нараховані відсотки 911 665,47 грн.).
Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про повне задоволення позову.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно.
Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" (Україна, 64281, Харківська область, Ізюмський район, село Протопопівка, вулиця Стовбова, будинок 7, код ЄДРПОУ 00708822) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Україна, 01024, місто Київ, вулиця Євгена Чикаленка, будинок 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за Договором про надання банківських послуг № 48/2021 від 24.06.2021, яка станом на 14.10.2024 становить 8 457 942,66 грн. (в тому числі строкова заборгованість 3 551 021,75 грн., прострочена заборгованість 2 959 184, 75 грн., прострочені відсотки 1 036 070,69 грн., нараховані відсотки 911 665,47 грн.).
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Протопопівське" (Україна, 64281, Харківська область, Ізюмський район, село Протопопівка, вулиця Стовбова, будинок 7, код ЄДРПОУ 00708822) на користь Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Україна, 01024, місто Київ, вулиця Євгена Чикаленка, будинок 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 62 552,62 грн.
Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Україна, 01024, місто Київ, вулиця Євгена Чикаленка, будинок 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 62 552,62 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "30" червня 2025 р.
Суддя В.С. Юрченко