79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
24.07.2025 Справа № 914/1001/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента Рітейл», м. Дніпро,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ», с. Ставчани Львівської області,
про: стягнення заборгованості 468 746,42 грн
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
позивача: Васьов Р.О. - представник
відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента Рітейл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» про стягнення заборгованості 468 746,42 грн.
Ухвалою суду від 03.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 12.06.2025 суд закрив підготовче провадження у справі №914/1001/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2025.
В судовому засіданні 24.07.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві та відповіді на відзив. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що в рамках виконання укладеного сторонами Договору поставки №030123/05П від 03.01.2023 Позивачем в період з жовтня 2024 по січень 2025 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 468 746,42 грн однак відповідачем поставлений товар не було оплачено внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 468 746,42 грн.
В судове засідання 24.07.2025 представник відповідача не з'явився. Проти задоволення позову заперечив у відзиві на позовну заяву (вх.№10139/25 від 18.04.2025), в обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що станом на сьогодні вартість товарних залишків Постачальника у Покупця становить 2514,18 грн, у зв'язку з чим, відповідач не погоджується з заявленим розміром боргу, оскільки така сума між сторонами узгоджена не була.
Доданий Позивачем до позовної заяви акт звірки містить інформацію тільки про рух коштів, та не відображає вартість товарних залишків. Доцільним, на думку відповідача, є узгодження суми боргу без урахування товарних залишків, або повернення цих товарів постачальникові, підписання остаточного Акту звірки, після чого буде зрозуміла реальна сума заборгованості. Відтак просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 24.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента Рітейл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» було укладено Договір поставки №030123/05П.
Згідно п.1.1. Договору Позивач як постачальник зобов'язався поставляти (передавати), а Відповідач як покупець приймати та оплачувати товар, на умовах цього Договору.
Згідно п. 6.5 Договору від 05.01.2023 з урахуванням Додаткової угоди від 07.12.2023 року, Покупець (Відповідач) здійснює розрахунок за поставлений Постачальником (Позивач) Товар протягом 70 календарних днів з дня отримання товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.
Відповідно до п. 6.5.2. Договору, оплата здійснюється за вирахуванням сум, які підлягають оплаті Постачальником Покупцю, та вартості залишків Постачальника у Покупця згідно внутрішнього обліку покупця.
Згідно п. 6.5.3. Договору сторони домовилися, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги постачальника у такій черговості у першу чергу сплачується основна сума боргу починаючи з суми найдавніших товарних накладних, за якими минає термін оплати, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка та в останню чергу відшкодовуються інші витрати, пов'язані з виконанням зобов'язання за цим Договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору, повернення товару здійснюється за рахунок і транспортом Постачальника протягом 5 робочих днів з моменту отримання останнім письмового повідомлення від Покупця про таке повернення. Повідомлення може бути направлено Постачальнику факсом, листом, телеграмою, e-mail, EDIN (згідно Додатку №4 до Договору).
На виконання укладеного сторонами Договору поставки №030123/05П від 03.01.2023 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 468 746,42 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно транспортних накладними за період з 24.10.2024 по 16.01.2025.
Однак, Відповідач не здійснив оплату товару у встановлений строк внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 468 746,42 грн.
Враховуючи відсутність оплати заборгованості за поставлений товар позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 468 746,42 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦПК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, між сторонами було укладено Договір №030123/05П від 03.01.2023, згідно умов якого продавець зобов'язувався поставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти повар та своєчасно оплатити.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач передав у власність Відповідача товар на суму 468 746,42 грн, який відповідач не оплатив. Суд звертає увагу, що не оплачені видаткові накладні підписані з боку відповідача без застережень. Докази оплати вказаної заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Твердження відповідача, що у нього є в наявності товарні залишки Постачальника в сумі 2514,18 грн не береться судом до уваги оскільки Відповідач не надав суду ніяких доказів на підтвердження наявності в нього таких товарних залишків.
З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю в розмірі 468 746,42 грн.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у справі покладається на відповідача в розмірі 7031,20 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 185, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» (79018, м. Львів, вул. І. Шараневича, 1; код ЄДРПОУ 43023513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента Рітейл» (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 16/1A; код ЄДРПОУ 43162182) 468 746,42 грн заборгованості та 7031,20 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 29.07.2025.
Суддя Березяк Н.Є.