61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
29.07.2025 м. Харків Справа №905/168/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
розглянувши справу №905/168/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Оіл Схід» (84313, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, пр. Миру, буд. 2)
про стягнення 629 624,94 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» (ТОВ «Овіс Трейд», позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Оіл Схід» (ТОВ «Еко-Оіл Схід», відповідач) 629 624,94 грн, з яких 349 950 грн - основний борг, 171 510,40 грн - пеня, 34 955 грн - штраф, 16 517,64 грн - 3% річних, 56 691,90 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів №1049 від 05.06.2023 в частині оплати товару.
Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 555,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн.
30.05.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
24.07.2025 за вх. №01-41/7199/25 господарський суд одержав додаткові пояснення позивача, згідно з якими останній уточнив, що предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 349 950 грн, пені за період з 08.06.2023 по 19.02.2025 (до дати подання позову) у розмірі 171 510,40 грн, штрафу у розмірі 34 955 грн, інфляційних втрат за період з вересня 2023 року по січень 2025 року (включно) у розмірі 56 691,90 грн та 3% річних за період з 10.07.2023 по січень 2025 року (включно) у розмірі 16 517,64 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Про розгляд справи відповідач повідомлений шляхом направлення ухвали від 30.05.2025 (поштове відправлення 0601153868909) на юридичну адресу 84313, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, пр. Миру, буд. 2, яка зазначена в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, ухвала від 30.05.2025 (поштове відправлення 0601153868909) повернута до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).
Отже, враховуючи, що ухвала від 30.05.2025 направлена за належною адресою відповідача і повернута поштою з причини відсутності адресата за вказаною адресою, з огляду на те, що відомості про будь-яку іншу адресу відповідача матеріали справи не містять, за висновком суду, відповідач є таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.
Направлення ухвали від 30.05.2025 до електронного кабінету відповідача не здійснювалось, оскільки він не має зареєстрованого електронного кабінету ЄСІКС (відповідь №9231034 на запит суду).
Крім того, господарським судом здійснено спробу передати відповідачу телефонограму за телефонним номером 067 620 53 05, що зазначений в позовній заяві та ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак встановити зв'язок з ним не вдалось.
Слід зазначити, що ухвала від 30.05.2025 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав додаткову можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд судової справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, спір вирішено за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України 29.07.2025 господарським судом підписано рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
05.06.2023 між ТОВ «Овіс Трейд» (продавець) та ТОВ «Еко-Оіл Схід» (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів №1049, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати нафтопродукти, масла (мастила) та автохімію (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплати його ціну (вартість).
У цьому договорі також погоджено, що загальна кількість товару, що передається за цим договором у власність покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару (п.1.3. договору).
Передача у власність (поставка) товару здійснюється на таких умовах: EXW (INCOTERMS - 2000) - Україна, м. Харків, вул. Драгоманівська, 38 (територія нафтобази ТОВ «ПЕТРОЛ СТОР») та/або безпосередньо із заводу-виробника товару, та/або із інших сховищ (нафтобаз) за вказівкою продавця. За узгодженістю сторін товар може доставлятись транспортом продавця до пункту призначення за вказівкою покупця. Товар передається покупцеві окремими партіями (частинами). Кожна окрема партія товару передається в рамках цього договору лише після попереднього узгодження сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, якості, ціни (вартості), умов та строків (термінів) її поставки (передачі у власність). Передача кожної партії товару здійснюється після надходження авансового платежу (передплати) усієї вартості (ціни) партії товару на поточний рахунок продавця у визначені договором строки, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього договору. Кількість товару у кожній партії зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній або у відповідному акті приймання-передачі товару. Факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або акті приймання-передачі товару. Видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану партію товару є документом який засвідчує факт передачі у власність партії товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) партії товару. Кожна видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану партію товару є невід'ємною частиною цього договору. Право власності на товар (партію товару) виникає у покупця з моменту його передачі (поставки) та оформлення видаткової накладної (акта приймання-передачі) в порядку, передбаченому пунктом 2.5. цього договору (п.п. 2.1 - 2.7 договору).
Ціна (вартість) кожної окремої партії товару узгоджується сторонами в такому порядку: продавець, виходячи з попередньої домовленості з покупцем, виставляє йому рахунок, в якому вказуються такі обов'язкові елементи: 1 - посилання на дату та номер договору, 2 - кількість та ціну товару, 3 - місце зберігання, до якого замовив доставку покупець (за наявності), 4 - банківські реквізити продавця, 5 - термін дії рахунку. Якщо покупець здійснює повну або часткову оплату за рахунком, який був виставлений йому продавцем - він таким чином підтверджує власну повну згоду з усіма суттєвими умовами договору, які були наведені у відповідному рахунку (здійснення платежу за рахунком сторони визнають акцептом оферти). Ціна товару є динамічною та може змінюватися залежно від відповідних змін на галузевому ринку товару, зміни індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо. Ціна кожної окремої партії попередньо узгоджується з покупцем згідно умов договору. Покупець зобов'язаний здійснювати оплату вартості кожної партії товару на умовах 100% авансового платежу не пізніше дня, в якому отримано товар відповідно до видаткової накладної, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до договору. Партія товару, що була поставлена продавцем покупцю без часткової або повної передплати, підлягає повній та остаточній оплаті в термін, що не перевищує двох календарних днів від дати поставки, вказаній у видатковій накладній. Якщо постачання окремої партії товару здійснюється за домовленістю сторін без попередньої оплати покупцем грошових коштів за товар - підписання покупцем видаткової накладної (акту приймання-передачі) також підтверджує його власну повну згоду з усіма суттєвими умовами договору, які були наведені у відповідній видатковій накладній (акті приймання-передачі), тобто також визнаються сторонами акцептом оферти продавця (п.п. 3.1 - 3.3, 3.7 договору).
Кожна зі сторін, яка неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання (зокрема несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар) за цим договором, повинна на вимогу і на користь іншої сторони сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожний день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми), а у випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш як 10 (десять) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, винна сторона зобов'язана додатково (окрім пені) сплатити на користь протилежної сторони штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (п.5.3 договору).
Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).
На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО (УКТ ЗЕД 2710194300) на загальну суму 1 120 950 грн, що підтверджується видатковими накладними №6181 від 06.06.2023 на суму 458 250 грн, №7118 від 20.06.2023 на суму 662 700 грн, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №6181 від 06.06.2023, №7118 від 20.06.2023.
Також 06.06.2023 та 20.06.2023 позивачем складені та зареєстровані в ЄРАН відповідні акцизні накладні на товар, другі примірники яких підписані відповідачем за допомогою електронного підпису, про що свідчать квитанції № 2 від 06.06.2023, 20.06.2023.
У свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар у загальному розмірі 771 000 грн (14.06.2023 - 300 000 грн, 27.06.2023 - 185 000 грн, 03.07.2023 - 40 000 грн, 10.07.2023 - 246 000 грн), що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів №3 від 14.06.2023, №11 від 27.06.2023, №15 від 03.07.2023, №21 від 10.07.2023 з системи «Клієнт-Банк» АТ «ПУМБ».
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів №1049 від 05.06.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з нього основного боргу в розмірі 349 950 грн, пені - 171 510,40 грн, штрафу - 34 955 грн, 3% річних - 16 517,64 грн, інфляційних втрат - 56 691,90 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
За приписами ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Як вище встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу товарів №1049 від 05.06.2023 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 120 950 грн, що підтверджується видатковими накладними №6181 від 06.06.2023, №7118 від 20.06.2023, які підписані відповідачем без жодних зауважень та заперечень, що за умовами п. п. 2.6, 3.7. договору засвідчує його згоду з усіма суттєвими умовами договору, які наведені у видаткових накладних.
З огляду на те, що товар поставлений позивачем без часткової або повної передплати, остаточний розрахунок за товар мав бути здійснений відповідачем у відповідності до п. 3.3. договору, - в термін, що не перевищує два календарних дні від дати поставки, вказаній у видатковій накладній, а саме: за видатковою накладною №6181 від 06.06.2023 - до 08.06.2023, за видатковою накладною №7118 від 20.06.2023 - до 22.06.2023.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, відповідач здійснив лише часткову оплату товару в розмірі 771 000 грн, внаслідок чого у нього виник борг у розмірі 349 950 грн. При цьому, жодних заперечень щодо цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, відповідачем до суду не надано.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 349 950 грн, а отже і про їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність відповідача за неналежне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені та штрафу передбачена п. 5.3 договору, за змістом якого покупець, який несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар) за цим договором, повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожний день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми), а у випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш як 10 (десять) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, - додатково (окрім пені) штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за загальний період з 08.06.2023 по 19.02.2025 на суму боргу за видатковими накладними №6181 від 06.06.2023, №7118 від 20.06.2023 (з урахуванням часткових оплат) складає 171 510,40 грн, перевірено судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено початкову дату нарахування пені, не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, а також приписи ч. 6 ст. 232 ГК України щодо шестимісячного строку нарахування пені.
Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок пені та встановлено, що її розмір складає 83 559,01 грн, з яких:
1) за прострочення оплати товару за видатковою накладною №6181 від 06.06.2023:
- 3 138,70 грн за період з 09.06.2023 по 13.06.2023 на заборгованість в розмірі 458 250 грн;
- 2 818,15 грн за період з 14.06.2023 по 26.06.2023 на заборгованість в розмірі 158 250 грн;
2) за прострочення оплати товару за видатковою накладною №7118 від 20.06.2023:
- 3 631,23 грн за період з 23.06.2023 по 26.06.2023 на заборгованість в розмірі 662 700 грн;
- 5 226,99 грн за період з 27.06.2023 по 02.07.2023 на заборгованість в розмірі 635 950 грн;
- 5 714,59 грн за період з 03.07.2023 по 09.07.2023 на заборгованість в розмірі 595 950 грн;
- 63 029,35 грн за період з 10.07.2023 по 23.12.2023 на заборгованість в розмірі 349 950 грн.
Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованого відповідачу штрафу - 10% від вартості неоплаченого товару 349 950 грн складає 34 955 грн, перевірено судом та встановлено, що він є арифметично неправильним.
Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок штрафу та встановлено, що розмір штрафу складає 34 995 грн (349 950 грн х 10%), що перевищує розмір штрафу, заявлений позивачем до стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних за період з 10.07.2023 по 31.01.2025 на суму боргу 349 950 грн складає 16 517,64 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він є арифметично неправильним.
Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних та встановлено, що розмір 3% річних за період з 10.07.2023 по 31.01.2025 на суму боргу 349 950 грн складає 16 423,68 грн.
Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних втрат за період з вересня 2023 року по січень 2025 року на суму боргу 349 950 грн складає 56 691,90 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства і є арифметично правильним.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 83 559,01 грн, штрафу - 34 955 грн (в межах заявленої вимоги), 3% річних - 16 423,68 грн, інфляційних втрат - 56 691,90 грн, а отже і про їх задоволення.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позову з ціною 629 624,94 грн, становить 7 555,50 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 (оскільки позов подано через підсистему «Електронний суд»).
За подання позову позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 7 555,54 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 29.11.2024 №22915 на суму 3 915,20 грн, від 19.02.2025 №23534 на суму 3 220,84 грн, від 20.02.2025 №23537 на суму 419,50 грн (тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом (на 0,04 грн)).
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 555,50 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на відповідача - 6 498,95 грн, на позивача - 1 056,55 грн.
Надмірно сплачений судовий збір - 0,04 грн може бути повернутий за відповідним клопотанням позивача в порядку п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».
Докази понесення витрат на правову допомогу в розмірі 60 000 грн (договір про надання правничої допомоги, акт(и) виконаних робіт/наданих послуг, рахунок(ки) тощо), як і заяву про намір їх подання протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем до суду не надано. Отже, зважаючи на те, що позивачем не доведено понесення витрат на правову допомогу та їх розмір, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача (покладення на відповідача)) таких витрат.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Оіл Схід» (84313, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, пр. Миру, буд. 2, ідент. код 45049748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98-А, ідент. код 34392042) основний борг у розмірі 349 950 (триста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн, пеню в розмірі 83 559 (вісімдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 01 коп., штраф у розмірі 34 955 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн, 3% річних у розмірі 16 423 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн 68 коп., інфляційні втрати в розмірі 56 691 (п'ятдесят шість тисяч шістсот дев'яносто одна) грн 90 коп., судовий збір у розмірі 6 498 (шість тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн 95 коп.
3. В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 29.07.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва