61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
20.05.2025 м. Харків Справа №916/3954/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.,
розглянувши справу № 916/3954/24
за позовом Виконувача обов'язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,
за участю представників:
від прокуратури: Лахтюк Л.В., прокурор
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: не з'явився
від позивача 3: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Виконувач обов'язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі позивача 1 - Південного офісу Держаудитслужби, позивача 2 - Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, позивача 3 - Виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - ВККМР) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» (далі - ТОВ «Вольт Постач») про визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що додаткові угоди від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, якими збільшено ціну на електричну енергію, укладені без достатнього документального обґрунтування зростання ціни електричної енергії на ринку, що є підставою для визнання їх недійсними та повернення сплачених Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області грошових коштів у сумі 493 964 грн 66 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2024 у справі №916/3954/24 позовну заяву та додані до неї документи на підставі п.1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України передано в електронній формі за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справа передана на розгляд судді Ніколаєвій Л.В.
Ухвалою від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи; розгляд справи призначений у підготовчому засіданні на 15.01.2025.
09.01.2025 від Південного офісу Держаудитслужби надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що оскільки звернення Ізмаїльської окружної прокуратури до Південного офісу Держаудитслужби та предмет позову стосується процедури закупівлі UA-2020-12-28-001988-а, за результатами якої укладений договір від 01.02.2021 №010221ВККМР виконаний у повному обсязі, про що свідчить оприлюднений в системі Prozorro звіт про виконання договору про закупівлю від 29.12.2021, підстави для здійснення моніторингу відсутні.
Зазначив, що Південний офіс Держаудитслужби не проводив жодних заходів державного фінансового контролю, під час яких досліджувалось укладення договору від 01.02.2021 №010221ВККМР.
Пояснення позивача 1 долучено до справи та прийнято до розгляду.
15.01.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 05.03.2025.
Одночасно, у підготовчому засіданні 15.01.2025 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 26.02.2025, про що учасників процесу повідомлено ухвалою - повідомленням від 15.01.2025.
24.02.2025 від Виконавчого комітету Кілійської міської ради надійшов відзив (письмові пояснення по суті спору), в якому (яких) він не погоджується з позовом з посиланням на те, що відповідно до інформації, яка є в копіях додаткових угод №№1-2, 4-10, укладених до договору, збільшення ціни за 1кВт*год відбувалось за п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі листів Торгово-промислової палати.
Виконавчий комітет Кілійської міської ради указав, що ураховуючи специфіку ринку електричної енергії та його особливості, Законом не встановлено будь-яких обмежень щодо строків та періодичності зміни ціни електричної енергії, щодо періодичності укладення додаткових угод.
Отже, підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, при наявності коливань на ринку так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу.
Одночасно, у відзиві (поясненнях) позивач 3 просить суд продовжити строк для його (їх) подання у зв'язку з пропуском такого строку з поважних причин, які пов'язані з необхідністю додаткового часу для отримання інформації від відділу, який проводив відповідну закупівлю та укладав додаткові угоди.
Враховуючи причини пропуску строку для подання відзиву (пояснень), які наведені позивачем 3, з метою виконання завдання господарського судочинства та забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, відзив (пояснення) позивача 3 долучено до справи та прийнято до розгляду.
26.02.2025 підготовче засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою - повідомленням від 10.03.2025 повідомлено учасників процесу про те, що підготовче засідання відбудеться 25.03.2025.
25.03.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.04.2025.
16.04.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням у м. Харків повітряної тривоги.
Ухвалою - повідомленням від 16.04.2025 повідомлено учасників процесу про те, що судове засідання відбудеться 20.05.2025.
19.05.2025 від Ізмаїльської окружної прокуратури надійшли пояснення, в яких остання не погоджується з доводами, викладеними у відзиві Виконавчого комітету Кілійської міської ради, з посиланням на те, що довідки Торгово - промислової палати України не є належним документальним підтвердженням коливання ціни за одиницю товару на ринку, оскільки неможливо порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін усіма додатковими угодами, особливо, довідки Торгово - промислової палати України, надані з метою укладення додаткових угод №№1,2, які відображають зміну цін за період до укладення договору, тобто до 01.02.2021.
Також Ізмаїльська окружна прокуратура вказала, що жодними документами постачальника не обґрунтовано для замовника пропозицію про підвищення ціни, визначеної у договорі, тобто чому таке підвищення цін на ринку зумовило неможливість виконання договору по запропонованій на тендері ціні, не наведено будь-яких причин, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, а також не доведено, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Отже, зважаючи на те, що правові підстави для зміни ціни одиниці товару за договором відсутні, додаткові угоди №№ 1,2, 4-10 підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені кошти - поверненню.
Пояснення прокуратури долучено до справи та прийнято до розгляду.
Позивач 2 та відповідач письмову позицію щодо суті спору та відзив на позов відповідно до суду не подали.
Представник від прокуратури у судовому засіданні 20.05.2025 позов підтримав, просив суд його задовольнити.
Інші учасники процесу у судове засідання 20.05.2025 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. При цьому, у заяві від 09.01.2025 та у відзиві від 24.02.2025 позивачі 1,3 просили суд розглядати справу за відсутності їх представників.
Враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників процесу про розгляд судової справи та забезпечення реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, спір вирішено у судовому засіданні 20.05.2025 за відсутністю позивачів 1-3, відповідача та за наявними матеріалами з урахуванням приписів ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 20.05.2025 господарським судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника від прокуратури, господарський суд встановив наступне.
Щодо наявності у Виконувача обов'язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури підстав для представництва інтересів держави в особі позивача 1 - Південного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Частиною 4 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст.2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Разом з тим, згідно з пп.пп.3, 4, 9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Південний офіс Держаудитслужби міг самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.
У листі від 17.05.2024 №59-2833вих-24 прокурор повідомив Південний офіс Держаудитслужби про існування порушення інтересів держави від укладення додаткових угод №№1-2, 4-10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та просив самостійно вжити заходів щодо захисту інтересів держави.
У листі від 11.06.2024 №151531-17/2609-2024 Південний офіс Держаудитслужби повідомив, що укладений за результатами закупівлі договір виконаний, про що свідчить відповідний звіт, тому в Південного офісу відсутні правові підстави для проведення моніторингу закупівлі. Також зазначив, що ним не проводилась перевірка фактів, викладених у листі, та заходи щодо усунення порушень не вживались.
Суд зауважує, що сам факт незвернення Південного офісу Держаудитслужби з заявленим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп.
Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення Південного офісу Держаудитслужби про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 23.08.2024 №59-4726вих-24.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем-1 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Щодо наявності підстав для представництва Виконувачем обов'язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури інтересів держави в особі позивача 2 - Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі ст.327 Цивільного кодексу України у комунальній власності перебуває майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Частинами 3, 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з п.23 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються такі питання як розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Фінансування проведення закупівлі електричної енергії та виконання умов договору від 01.02.2021 відбувалося за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету, що виділяються Кілійською міською радою Ізмаїльського району Одеської області.
Так, у листі від 26.07.2024 №3836/14/24 Виконавчий комітет Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області на запит прокурора повідомив, що джерелом фінансування закупівлі UA-2020-12-28-0019888-а є місцевий бюджет, що відображено в річному плані закупівель даної закупівлі UA-P-2020-12-28-004616-с.
Пунктом 1 ч.1 ст.114 Бюджетного кодексу України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради з контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють контроль за виконанням рішення про місцевий бюджет.
Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області могла самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з вимогами про визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп.
Суд відзначає, що не зважаючи на наявність у Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, вона відповіді на запит Ізмаїльської окружної прокуратури від 17.05.2024 №59-2836вих-24 не надала.
Суд зауважує, що сам факт незвернення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп.
Вимога щодо попереднього повідомлення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з позовом про визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.06.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп. виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 23.08.2024 №59-4727вих-24.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем-2 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.06.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп. і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Щодо наявності підстав для представництва Виконувачем обов'язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури інтересів держави в особі позивача 3 - Виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Підпунктом 4 п.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
У відповідності до ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Згідно з ч.2 ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Суд бере до уваги, що саме Виконавчий комітет Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області є замовником за договором від 01.02.2021 №010221ВККМР про постачання електричної енергії споживачу.
Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Згідно зі ст.22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Виконавчий комітет Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області міг самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з вимогами про визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп.
Суд відзначає, що не зважаючи на наявність у Виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом він у листі від 27.05.2024 №2790/14/24 на запит Ізмаїльської окружної прокуратури від 17.05.2024 №59-2835вих-24 інформації щодо вжитих заходів з питання усунення виявлених порушень не надав.
Суд зауважує, що сам факт незвернення Виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.06.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп.
Вимога щодо попереднього повідомлення Виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з позовом про визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.06.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп. виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 23.08.2024 №59-4728вих-24.
За таких обставин, господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем-3 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.06.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР та стягнення 493 964 грн 66 коп. і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
28.12.2020 Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2020-12-28-001988-а щодо наміру здійснити закупівлю електричної енергії в кількості 889 900 кВт*год на загальну суму 222 4750 грн 00 коп. за бюджетні кошти.
За результатами відкритих торгів переможцем було визнано ТОВ «Вольт Постач», що підтверджується протоколом розкриття тендерних пропозицій від 13.01.2021.
ТОВ «Вольт Постач» згідно з тендерною пропозицією від 11.01.2021 погодилось з ціновою пропозицією за результатами електронного аукціону у сумі 1 638 053 грн 17 коп. з ПДВ.
У подальшому на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
За результатами відкритих торгів між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, як споживачем, та ТОВ «Вольт Постач», як постачальником, укладений договір про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.3 договору найменування товару: код ДК 021:2015-093310000-5-Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 889 900 кВт*год.
Згідно з п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення цього договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 1 грн 84 коп. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,5339 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,30678 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1 638 053 грн 17 коп. з урахуванням ПДВ 273 009 грн 86 коп. (п.5.2 договору).
У п.5.3 договору сторони передбачили, що спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток №2 до договору).
Відповідно до п.5.4 договору ціна (сума) цього договору розрахована згідно очікуваної вартості і предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції учасника.
Пунктом 5.5 договору сторони передбачили, що умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (п.5.5.1 договору); збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.5.5.2 договору); покращення якості предмет закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.5.5.3 договору); продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.5.5.4 договору); погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону зменшення відбувається тільки за згодою сторін та не вимагає документального підтвердження (п.5.5.5 договору); зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (п.5.5.6 договору); зміни встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміну курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни в бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію (п.5.5.7 договору); зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч.6 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.5.5.8 договору).
Згідно з п.5.7 договору якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, збільшено тарифи на послуги або затверджено нові тарифи, внаслідок чого виконання зобов'язань на умовах, встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків постачальника внаслідок заниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обґрунтованої ціни, сторони можуть переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які позичальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП «Держзовнішінформ», біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», сторони також можуть використовувати інформацію з веб сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним (п.5.8 договору).
Відповідно до п.5.10 договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії.
У п.13.1 договору сторони передбачили, що договір набуває чинності з дати його підписання і дії в частині постачання електричної енергії з 01.02.2022 до 31.12.2021 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
25.02.2021 між сторонами укладена додаткова угода №1, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 1,968 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,34607 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,269214 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 08.02.2021 №308/08.0-7.3.
26.02.2021 між сторонами укладена додаткова угода №2, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,16 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,50607 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,301214 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 15.02.2021 №369/08.0-7.3.
26.08.2021 між сторонами укладена додаткова угода №4, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,34054 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,65652 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,39009 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 26.07.2021 №1985/08.0-7.3.
27.08.2021 між сторонами укладена додаткова угода №5, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,53908 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,82197 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,42318 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 10.08.2021 №2110/08.0-7.3.
06.09.2021 між сторонами укладена додаткова угода №6, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,75748 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,00397 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,45958 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 13.08.2021 №2157/08.0-7.3.
07.09.2021 між сторонами укладена додаткова угода №7, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,99766 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,20412 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,49961 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 13.08.2021 №2156/08.0-7.3.
26.10.2021 між сторонами укладена додаткова угода №8, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,26189 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,42431 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,29393 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,54365 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 13.10.2021 №2734/08.0-7.3.
29.10.2021 між сторонами укладена додаткова угода №9, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,55252 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,66650 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,29393 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,59209 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 25.10.2021 №2823/08.0-7.3.
26.11.2021 між сторонами укладена додаткова угода №10, якою сторони внесли зміни до п.5.1 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії станом на дату укладення додаткової угоди №1 до договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,87218 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,93289 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,29393 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,64536 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Підставою внесення змін до договору став лист Торгово-промислової палати України від 15.11.2021 №3044/08.0-7.3.
На виконання вказаних умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021 №010221ВККМР та додаткових угод до нього ТОВ «Вольт Постач» передало, а ВККМР отримав електричну енергію: у лютому 2021 року в обсязі 57 697 кВт*год на суму 124 625 грн 52 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 18.03.2021 №94; у березні 2021 року - 97 129 кВт*год на суму 209 798 грн 64 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 16.04.2021 №203; у квітні 2021 року - 83 668 кВт*год на суму 180 722 грн 88 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 30.04.2021 №279; у травні 2021 року - 49 508 кВт*год на суму 106 937 грн 28 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 31.05.2021 №368; у червні 2021 року - 43 123 кВт*год на суму 93 145 грн 68 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 30.06.2021 №466; у липні 2021 року - 37 534 кВт*год на суму 81 073 грн 44 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 31.07.2021 №549; у серпні 2021 року - 50 692 кВт*год на суму 149 740 грн 54 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 31.08.2021 №678; у вересні 2021 року - 52 013 кВт*год на суму 155 917 грн 28 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 30.09.2021 №797; у жовтні 2021 року - 65 570 кВт*год на суму 232 323 грн 80 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2021 №873; у листопаді 2021 року - 72 650 кВт*год на суму 281 314 грн 16 коп., що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 30.11.2021 №968.
Прокурор вважає, що за передану електричну енергію у лютому - листопаді 2021 року в обсязі 609 584 тис. м куб. споживач сплатив 1 615 599 грн 22 коп., замість 1 121 634 грн 56 коп. за ціною 1,84 грн з ПДВ за 1 кВт*год, передбачених первісними умовами договору, а тому переплата за товар складає 493 964 грн 66 коп.
Указав, що зміни до договору від 01.02.2021 №010221ВККМР внесені на підставі довідок Торгово-промислової палати України, які фактично не містять жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії та не є належним документальним обґрунтуванням зростання ціни, а тому укладення додаткових угод №№1,2, 4-10 суперечить приписам ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а самі додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.
Відносно вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №№ 1,2, 4-10.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (у редакції на момент укладення договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021 №010221ВККМР).
Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається згідно з вимогами ст.41 цього Закону (ч.15 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Суд бере до уваги, що на момент укладення договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021 №010221ВККМР був чинним Закон України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону від 02.12.2020 №1026-ІХ.
Оцінюючи укладені між сторонами додаткові угоди від 25.02.2021 №1, від 26.02.2021 №2, від 26.08.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на викладене, кожна укладена між сторонами додаткова угода є окремим правочином, оскільки спрямована на зміну цивільних прав та обов'язків, зокрема на зміну ціни на електричну енергію, а тому і правова оцінка правомірності укладених додаткових угод має надаватися судом не у цілому, а кожній додатковій угоді окремо.
Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
При цьому, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватись наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст.13 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документальне підтверджене постачальником); ціна на одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
У спірних правовідносинах за результатом проведення торгів замовником - ВККМР, 01.02.2021 був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу із переможцем вказаного аукціону - ТОВ «Вольт Постач», який запропонував найнижчу ціну.
Пунктом 5.5 договору сторони передбачили, що умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.5.5.2 договору).
Відповідно до п.5.8 договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які позичальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП «Держзовнішінформ», біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним.
Отже, в умовах договору від 01.02.2021 №010221ВККМР сторони передбачили можливість зміни ціни на електричну енергію шляхом укладення додаткових угод до договору.
Так, 25.02.2021 між сторонами укладена додаткова угода №1, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 1,968 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,34607 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,269214 грн.
26.02.2021 між сторонами укладена додаткова угода №2, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 2,16 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,50607 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,301214 грн.
26.08.2021 між сторонами укладена додаткова угода №4, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 2,34054 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,65652 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,39009 грн.
27.08.2021 між сторонами укладена додаткова угода №5, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 2,53908 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,82197 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,42318 грн.
06.09.2021 між сторонами укладена додаткова угода №6, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 2,75748 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,00397 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,45958 грн.
07.09.2021 між сторонами укладена додаткова угода №7, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 2,99766 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,20412 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,49961 грн.
26.10.2021 між сторонами укладена додаткова угода №8, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 3,26189 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,42431 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,29393 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,54365 грн.
29.10.2021 між сторонами укладена додаткова угода №9, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 3,55252 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,66650 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,29393 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,59209 грн.
26.11.2021 між сторонами укладена додаткова угода №10, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію за 1 кВт*год до 3,87218 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі, а також ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2,93289 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,29393 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,64536 грн.
Судом проаналізовані обставини щодо внесення змін до договору від 01.02.2021 №010221ВККМР.
Підставами внесення відповідних змін до договору стали листи Торгово-промислової палати України від 08.02.2021 №308/08.0-7.3, від 15.02.2021 №369/08.0-7.3, від 26.07.2021 №1985/08.0-7.3, від 10.08.2021 №2110/08.0-7.3, від 13.08.2021 №2156/08.0-7.3, від 13.08.2021 №2157/08.0-7.3, від 13.10.2021 №2734/08.0-7.3, від 25.10.2021 №2823/08.0-7.3, від 15.11.2021 №3044/08.0-7.3.
У вказаних листах зазначено, що ними надаються консультативно-аналітичні довідки щодо середньозваженої ціни електричної енергії, яка визначена та оприлюднена на сайті ДП «Оператор ринку».
Частинами 1, 2 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, указані листи Торгово-промислової палати України не містять інформації про коливання ціни на електричну енергію у визначений період, а тому є неналежними доказами на підтвердження таких обставин, а також не могли бути підставою для внесення відповідних змін до договору та укладення відповідних додаткових угод до нього.
Суд зауважує, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Згідно з роз'ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним. Незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
При цьому, укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.6 Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, суд зауважує, що додатковою угодою №1 збільшено ціну на 6,96%, №2 - на 17,39%, №4 - на 27,2%, №5 - на 37,99%, №6 - на 49,86%, №7 - на 62,92%, ;№8 - на 77,28%, №9 - на 110,44% порівняно з первісною ціною, встановленою у договорі.
Суд бере до уваги, що у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі №918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі №917/1010/22).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Водночас метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі №924/413/24, від 15.10.2024 у справі №918/18/24, від 08.10.2024 у справі №918/728/23).
Отже, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Висновок Верховного Суду щодо застосування положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» є сталим і послідовним, зокрема він сформований і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, правовідносини в якій є подібними зі справою, що розглядається, за об'єктом та предметом правового регулювання, у тому числі і за фактичними обставинами й умовами застосування правових норм.
У даному випадку, як уже зазначалось і аналізувалось судом, мало збільшення ціни на електричну енергію порівняно з первісно визначеною у договорі та тендерній документації більш ніж на 10%, а саме на 110,44%, що суперечить викладеним приписам Закону.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Суд наголошує, що укладення оспорюваних додаткових угод за відсутності документального підтвердження підвищення ціни на електричну енергію станом на момент їх укладення суперечить приписам п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому вказані угоди на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод від 25.02.2021 №1, від 26.06.2021 №2, від 26.02.2021 №4, від 27.08.2021 №5, від 06.09.2021 №6, від 07.09.2021 №7, від 26.10.2021 №8, від 29.10.2021 №9, від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР.
Відносно вимоги прокурора про стягнення з відповідача 493 964 грн 66 коп.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
ТОВ «Вольт Постач» здійснило постачання ВККМР товару в об'ємі 609 584 кВт/год на суму 1 615 599 грн 22 коп., замість очікуваної відповідно до поданої пропозиції за ціною 1,84 грн. (виходячи з ціни у договорі) позивач 3 повинен був сплатити 1 121 634 грн 56 коп., що свідчить про поставку відповідно до оспорюваних додаткових угод кількості товару за ціною більшою, ніж за поданою пропозицією при визначенні переможця, а тому різниця сплаченої суми за отриманий товар у розмірі 493 964 грн 66 коп. (1 615 599 грн 22 коп. - 1 121 634 грн 56 коп.) підлягає поверненню.
Факт отримання товару ВККМР та сплати за нього грошових коштів у розмірі 1 615 599 грн 22 коп. не спростовано учасниками справи та підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Ураховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між ВККМР та ТОВ «Вольт Постач» щодо ціни за одиницю товару мали регулюватись договором, то внаслідок виконання ВККМР своїх зобов'язань фінансового характеру за додатковими угодами ТОВ «Вольт Постач» безпідставно отримало грошові кошти у розмірі 493 964 грн 66 коп., а тому ТОВ «Вольт Постач» зобов'язано їх повернути на користь Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, що відповідає приписам ст.ст.216, 1212 ЦК України.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 06.02.2025 №910/5182/24, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 27 729 грн 18 коп. покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Справа розглянута та повне рішення складено з перевищенням встановлених законом строків з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків, яке є прифронтовим містом, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану, а також навантаженням судді та перебуванням її у відпустці.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238 ГПК України, господарський суд
1. Позов виконувача обов'язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Виконавчого комітету Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду від 25.02.2021 №1 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
3. Визнати недійсною додаткову угоду від 26.02.2021 №2 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
4. Визнати недійсною додаткову угоду від 26.08.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
5. Визнати недійсною додаткову угоду від 27.08.2021 №5 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
6. Визнати недійсною додаткову угоду від 06.09.2021 №6 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
7. Визнати недійсною додаткову угоду від 07.09.2021 №7 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
8. Визнати недійсною додаткову угоду від 26.10.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
9. Визнати недійсною додаткову угоду від 29.10.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
10. Визнати недійсною додаткову угоду від 26.11.2021 №10 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №010221ВККМР, яка укладена між Виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач».
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» (вул. Батюка, буд. 50, м. Слов'янськ Краматорського району Донецької області, 84100, ідентифікаційний код 42056129) на користь Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (вул. Миру, буд. 57, м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, 68300; ідентифікаційний код 25426148) безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 493 964 грн 66 коп.
12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольт Постач» (вул. Батюка, буд. 50, м. Слов'янськ Краматорського району Донецької області, 84100, ідентифікаційний код 42056129) на користь Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, буд. 3, м. Одеса, 65026; рахунок UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172; ідентифікаційний код 03528552) судовий збір у сумі 27 729 грн 18 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 29.07.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва