29 липня 2025 року м. Харків Справа № 5023/679/11
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
за участю:
секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.;
представниці відповідача-1 (апелянта) в режимі відеоконференції - адвоката Мартіної Л.Г., ордер серія АХ №1270593 від 27.06.2025;
представники інших учасників справи не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Лигіна С.С. (вх. №1493 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Рильової С.В. 18.06.2025 (повний текст складений 18.06.2025) у справі №5023/679/11
за позовом ПАТ "Марфін Банк" (наразі - "МТБ Банк" (місцезнаходження: 68003, Одеська область, м. Черноморськ, проспект Миру, будинок 28; код ЄДРПОУ: 21650966)
до 1)Фізичної особи-підприємця Лигіна Сергія Станіславовича,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Даніка"
про стягнення коштів,
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області - Кудряшов Дмитро Вячеславович
Державний виконавець Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Погосян Жерар Левонович
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.04.2011, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011, позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 2628123,63грн заборгованості, 25500,00грн державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
20.07.2011 Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення (яке набрало законної сили 08.07.2011) про стягнення солідарно з Фізичної особи- підприємця Лигіна Сергія та Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Даніка" на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" заборгованості по поверненню кредиту в сумі 2390150,00грн, заборгованості по сплаті відсотків в сумі 221503,23грн, пені у сумі 16470,00 грн, а також 25500,00грн державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (далі Наказ №5023/679/11 від 20.07.2011).
13.06.2025 до Господарського суду Харківської області від Лигіна С.С. надійшла скарга на дії державного/приватного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025), в якій останній просить суд:
1.Поновити Лигіну Сергію Станіславовичу строк для подання скарги на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця.
2.Скаргу Лигіна Сергія Станіславовича на дії (бездіяльність) приватного/ державного виконавця - задовольнити.
3.Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
4.Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 03.09.2024 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
5.Скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, які були прийняті в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, а саме:
- постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 03.09.2024;
- постанову про арешт коштів боржника від 03.09.2024;
- постанову про арешт майна боржника від 03.09.2024;
- постанову про арешт майна боржника від 16.10.2024; - постанову про розшук майна боржника від 16.10.2024;
- постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 16.04.2025.
6.Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Погосян Жерара Левоновича щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2.
7.Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Погосян Жерара Левоновича від 02.10.2017 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання скарги, заявник зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 03.09.2024 він не отримував.
З постановами, які були прийняті Приватним виконавцем в межах ВП НОМЕР_1 та про наявність інших виконавчих проваджень, які перебували на примусовому виконанні (НОМЕР_2, НОМЕР_3) скаржнику стало відомо 03.06.2025 після ознайомлення з матеріалами ВП НОМЕР_1 та аналізу даних, які містяться АСВП та ЄДРСР.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у задоволенні клопотання Лигіна Сергія Станіславовича про поновлення строку для подання скарги на дії приватного/державного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025) у справі відмовлено.
Скаргу Лигіна Сергія Станіславовича на дії приватного/державного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025) залишено без розгляду.
Суд зазначив, що передумовою для розгляду скарги по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.
Проте скаржником не спростовано наявності у нього можливості звернення з відповідною скаргою на дії приватного виконавця з вересня 2024 року, а на дії державного виконавця з жовтня 2017, поряд з цим інших об'єктивних, що не залежали від його волі, обставин пропуску строку на подання скарги на дії приватного/державного виконавця скаржником не наведено.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення клопотання боржника про поновлення строку для подання скарги Господарський суд Харківської області залишив скаргу на дії приватного/державного виконавця без розгляду.
30.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Лигіна С.С. , подана апелянтом 27.06.2025 через систему "Електронний суд", в якій скаржник просить:
1. Апеляційну скаргу Лигіна Сергія Станіславовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №5023/679/11 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №5023/679/11 - скасувати.
3. Справу №5023/679/11 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На думку апелянта оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки наявних у справі доказів.
Доводи апеляційної скарги полягають в наступному:
- постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 03.09.2024 скаржник отримав 03.06.2025 та в межах 10-денного строку з дня, коли боржник дізнався про своє порушене право звернувся до суду зі скаргою на дії державного/приватного виконавця;
- суд першої інстанції не врахував, чи мав скаржник реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, не врахував наведених у скарзі обставин чим безпідставно вчинив перешкоди скаржнику у доступі до суду, що призвело до порушення його майнових прав.
- матеріали справи та матеріали виконавчих проваджень не містять доказів того, що він отримував постанови про відкриття виконавчого провадження або інші виконавчі документи або вчиняв дії, які б підтверджували, що йому було відомо про відкриття виконавчих проваджень. Відсутність доказів направлення державним виконавцем таких документів скаржнику свідчить про порушення прав останнього бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів.
- з оскаржуваної ухвали не вбачається, що суд першої інстанції визначив день коли скаржник дізнався або повинний був дізнатися про порушення його права. Не вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали встановлення судом першої інстанції й будь якої іншої дати, яку суд вважає таким днем.
- бездіяльність приватного/державного виконавця, на переконання скаржника, в даному випадку є триваючим правопорушенням, а тому право на подання скарги на бездіяльність приватного/державного виконавця автоматично поновлюється та зберігається протягом усього періоду невчинення дій чи неприйняття відповідних рішень.
- скаржник не знав, що він є боржником у виконавчих провадженнях про стягнення з нього коштів.
- суд першої інстанцій не дослідив обставину направлення (ненаправлення) державним виконавцем документів виконавчого провадження скаржнику.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно послався на факт неподання до скарги відповіді приватного виконавця на адвокатський запит та не долучення адвокатського запиту №19 від 30.05.2025, зі змісту якого можливо б було встановити, яку інформацію запитував представник скаржника, оскільки на адвокатський запит не було взагалі надано письмової відповіді приватним виконавцем, тільки були надіслані вищезазначені документи з матеріалів виконавчого провадження, тому скаржник не міг долучити до скарги письмову відповідь приватного виконавця на адвокатський запит.
Представник скаржника - адвокат Мартіна Л.Г. стверджує, з підстав надання правової допомоги Лигіну С.С. до приватного виконавця виконавчого органу Харківської області Дмитра Кудряшова 30.05.2025 електронною поштою був направлений адвокатський запит №19 про витребування документів по ВП НОМЕР_1, будь-яка інша інформація не запитувалась, на підтвердження чого до апеляційної скарги додано адвокатський запит №19 від 30.05.2025 для огляду.
Апелянт зазначає, що приписи статті 341 ГПК України не містять вимоги надання доказів ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у паперовому вигляді для поновлення строку, отже законодавством не передбачено відлік строків з моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у паперовому вигляді.
Скаржник посилається на судову практику, згідно якої ненаправлення документів виконавчого провадження є достатньою підставою для визнання причин пропуску поважними та поновлення судами пропущеного строку (постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2024 у справі №910/18480/20
-судом неправильно застосовано висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г щодо змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися" та не врахував, що ці висновки здійсненні Верховним Судом за інших обставин встановлених судами попередніх інстанцій, які є відмінними від обставин у цій справі: скаргу на дії виконавця подавав стягувач; постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримував.
Так, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції що у висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд врахував правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі N 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі N 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі N 918/333/13-г, від яких суд не вбачав підстав для відступу.
Апелянт зазначає, що у наведених постановах Верховного Суду висновки щодо строку подачі скарги ґрунтуються на тій обставині, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та боржник, який отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, вважаються обізнаним про ймовірність порушення їх прав у виконавчому провадженні. Тому Верховний Суд дійшов до висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.
Аналіз наведених постанов свідчить про відмінність фактичних обставин справ, що були предметом розгляду у Верховному Суді, від обставин цієї справи, що, у свою чергу, обумовлює і відмінність у застосуванні правових норм. Зазначені постанови стосувалися інших правовідносин, у яких застосування норм матеріального права відбувалося в контексті інших доказів, інших вимог і, відповідно, в іншій юридичній площині.
Отже, за доводами апелянта, висновки Верховного Суду, на які посилається суд першої інстанції, за критеріями подібності не є подібними зі справою, що переглядається з точки зору підстав, доводів і заперечень сторін, фактично-доказової бази та обставин справи, встановлених судами.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 справу №5023/679/11 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №5023/679/11.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Лигіна С.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №5023/679/11, до надходження матеріалів справи.
Відповідно до довідки відділу документального забезпечення та контролю Господарського суду Харківської області згідно акту №3 від 14.07.2017 справу №5023/679/11 було знищено. Копії відновлених процесуальних документів у справі №5023/679/11 було передано канцелярією суду судді Рильовій В.В. 17.06.2025.
03.07.2025 справа №5023/379/11 (матеріали з розгляду заяви) надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лигіна С.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №5023/679/11; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 29.07.2025об 11:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду було доставлено в електронні кабінети учасників справи 04.07.2025 о 18:15 год.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже ухвала Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 вважається врученою сторонам у справі 07.07.2025(понеділок), з урахуванням чого останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу є 17.07.2025 включно.
Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
В судовому засіданні 29.07.2025 приймала участь в режимі відеоконфернеції представниця апелянта (відповідача -1), яка підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представник позивача та виконавців в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому порядку.
Враховуючи, що матеріалів справи достатньо для розгляду скарги, беручі до уваги те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, зважаючи на встановлений ГПК строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, суд вважає можливим здійснити розгляд скарги в даному судовому засіданні за відсутністю представників позивача та виконавців.
Щодо нового доказу, який додано апелянтом до апеляційної скаргу (копія адвокатського запиту №19 від 30.05.2025), суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В даному випадку представник відповідача не заявляє клопотання про приєднання зазначеного нового доказу до матеріалів справи, та не обґрунтовує необхідність його долучення, надає його для огляду з підстав того, що суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків зазначив про відсутність адвокатського запиту, а отже відсутність можливості встановити текст запиту.
Водночас, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, сама лише необхідність підтвердження під час апеляційного перегляду існування зазначеного запиту, не є об'єктивною та поважною причиною для долучення нових доказів.
З огляду на викладене, судова колегія не приймає до розгляду додатковий доказ як такий, що поданий в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали з розгляду заяви (з копіями відновлених процесуальних документів у справі №5023/679/11), доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення присутньої у судовому засіданні представниці апелянта, Східний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.04.2011, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2011, позов у даній справі задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 2628123,63грн заборгованості, 25500,00грн державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
20.07.2011 Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення (яке набрало законної сили 08.07.2011) про стягнення солідарно з ФОП Лигіна С.С. та ТОВ - фірма "Даніка" на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" заборгованості по поверненню кредиту в сумі 2390150,00грн, заборгованості по сплаті відсотків в сумі 221503,23грн, пені у сумі 16470,00 грн, а також 25500,00грн державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (далі Наказ №5023/679/11 від 20.07.2011).
03.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В., за результатом розгляду заяви МТБ Банк про примусове виконання наказу Господарського суду Харківської області від 20.07.2011 відкрито виконавче провадження ВП№НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду Харківської області №5023/679/11 від 20.07.2011 щодо солідарного стягнення з ФОП Лигіна С.С. та ТОВ - фірма "Даніка" грошових коштів за рішенням суду у даній справі.
Крім того, на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП№НОМЕР_2 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2017) з виконання наказу №5023/679/11 виданого 20.07.2011 Господарським судом Харківської області про стягнення з ФОП Лигіна С.С на користь ПАТ "Марфін Банк" заборгованості по поверненню кредиту в сумі 2390150,00 грн., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 221503,23, пені у сумі 16470,00 грн., а також 25500,00 грн., державного мита та 236,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
13.06.2025 до Господарського суду Харківської області від Лигіна С.С. надійшла скарга на дії державного/приватного виконавця (вх.№14048 від 13.06.2025), в якій останній просив суд:
- поновити строк для подання скарги на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця.
- визнати неправомірними дії приватного виконавця Кудряшова Д.В. щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 03.09.2024 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та постанови, які були прийняті в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 (постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 03.09.2024; постанову про арешт коштів боржника від 03.09.2024; постанову про арешт майна боржника від 03.09.2024; постанову про арешт майна боржника від 16.10.2024; - постанову про розшук майна боржника від 16.10.2024; постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 16.04.2025.
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Погосян Жерара Левоновича щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Погосян Жерара Левоновича від 02.10.2017 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання скарги заявник зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 03.09.2024 він не отримував. При цьому, Постанова по ВП НОМЕР_1 була отримана ним 03.06.2025, що підтверджується роздруківкою титульної сторінки з електронної пошти представника. З постановами, які були прийняті Приватним виконавцем в межах ВП НОМЕР_1, а саме: - постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 03.09.2024; - постанова про арешт коштів боржника від 03.09.2024; - постанов про арешт майна боржника від 03.09.2024; - постанов про арешт майна боржника від 16.10.2024; - постанов про розшук майна боржника від 16.10.2024; - постанов про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 16.04.2025, Лигін С.С. ознайомився в АСВП, після отримання постанови про відкриття ВП НОМЕР_1.
Про обставини, якими обґрунтована скарга та про наявність інших виконавчих проваджень, які перебували на примусовому виконанні (НОМЕР_2, НОМЕР_3), стало відомо Скаржнику після ознайомлення з матеріалами ВП НОМЕР_1 та аналізу даних, які містяться АСВП та ЄДРСР.
Не погоджуючись із винесенням вказаних постанов скаржник (відповідач-1 по справі) ФОП Лигін С.С. звернувся до господарського суду із відповідною скаргою на дії виконавців.
Розглянувши скаргу на предмет її дотримання нормам ГПК суд зазначив, що передумовою для розгляду скарги по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.
Дослідивши клопотання Лигіна С.С. про поновлення строку, встановленого для подання скарги на дії виконавців, суд першої інстанції зазначив, що скаржником не наведено та не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України ( як то копій матеріалів виконавчих проваджень) на підтвердження поважності причин пропуску пропущеного процесуального строку на звернення до суду зі скаргою у справі №5023/679/11.
Суд зазначив, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, "повинна" необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли скаржник дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду про залишення скарги на дії виконавців без розгляду з підстав пропуску строку на звернення зі скаргою (ненаданням доказів поважності пропуску такого строку).
Отже, предметом доказування у даному випадку є обставини щодо наявності/відсутності підстав для поновлення строку на звернення зі скаргою на дії виконавця.
Предметом доказування у випадку поновлення строку на оскарження дій виконавця є встановлення обставин, що виправдовують пропуск цього строку. Потрібно довести, що були поважні причини, через які особа не змогла звернутися із скаргою у встановлений законом строк.
Поновлення строку на оскарження дій виконавця є винятком, а не правилом, тому особа повинна надати достатньо доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до приписів норм Господарського процесуального кодексу України, положення щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення передбачають вчинення таких дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.
Так, згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, суд їх з'ясовує у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Законодавець не відносить пропуск строку на подання скарги на дії виконавця до підстав відмови у задоволенні скарги; пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду.
Скаржник зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 03.09.2024 ФОП Лигін С.С. не отримував.
Поряд з цим зазначає, що постанова ВП НОМЕР_1 була отримана 03.06.2025 від приватного виконавця на адвокатський запит представника скаржника №19 від 30.05.2025.
Саме з цієї дати - 03.06.2025 скаржник починає відлік 10-денного строку на звернення до суду зі скаргою на дії виконавця.
На підтвердження зазначеного до скарги додано роздруківку сторінки з електронної пошти представника ФОП Лигіна С.С. - адвоката Мартіної Л.Г.
Проте, суд звертає увагу, що із вказаного доказу неможливо встановити, що скаржник до 03.06.2025 не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 і що постанова не направлялась на адресу боржника (всупереч тому, що в п.4 виконавцем зазначено направити копію постанови сторонам виконавчого провадження).
Апелянт (особа, що подає скаргу на дії виконавців) стверджує, що не отримувала від виконавців жодних документів, про існування відкритих відносно боржника виконавчих проваджень Лигін С.С. дізнався 03.06.2025 після отримання на електронну пошту представника матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 у відповідь на адвокатський запит.
Суд зазначає, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки та копії (пункт 2 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
У статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено, що, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається сторонам та іншим учасникам рекомендованим поштовим відправленням.
Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Паперова та електронна виконавчі справи відрізняються формою подання та зберігання документів, а також способом доступу до них. Паперова справа - це фізичний файл з документами, а електронна - це цифровий запис, який зберігається в електронній системі.
В даному випадку, належним доказом на підтвердження ненаправлення, та відповідно, не отримання боржником постанови виконавця можуть бути саме матеріали виконавчого провадження (фото-копії) з яких можливо буде встановити наявність/відсутність в них доказів такого направлення/ненаправлення (описи вкладення у цінний лист, поштові квитанції, поштові повернення або відсутність зазначеного).
Натомість, до скарги не додано доказів ознайомлення боржника саме з матеріалами виконавчого провадження у повному обсязі.
Направлення на ім'я приватного виконавця адвокатського запиту, з урахуванням того, що до скарги не додано текст самого адвокатського запиту №19 від 30.05.2025, не є ознайомленням із матеріалами виконавчого провадження.
Отримана від виконавця відповідь свідчить про направлення окремих документів - копії постанови про відкриття ВП НОМЕР_1 з ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження: Б83181026ГАБ, копії наказу на примусове виконання рішення №5023/679/11, дата видачі: 20 липня 2011 та копії заяви ПАТ «МТБ БАНК» про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2024 (вх. №6749 від 03.09.2024).
Аналіз отриманих документів став підставою для подання скарги на дії виконавців, натомість боржник не приділив належної уваги необхідності довести належними доказами неотримання до 03.06.2025 копій оскаржуваних виконавчих проваджень.
Апелянтом не доведено, що адвокат запитував у приватного виконавця надання інформації щодо повідомлення боржника у встановленому порядку про відкриття виконавчого провадження, про здійснені заходи та дату/час їх вчинення (дата направлення на адресу боржника копії постанови або не здійснення такого направлення).
Вибіркові документи (хоч вони і необхідні для оскарження саме дій виконавця) запитувані/отримані боржником не свідчать про вчинення дій для отримання належних доказів для обґрунтування клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на дії виконавців.
При цьому суд враховує, що виконавче провадження ВП НОМЕР_1 відкрито 03.09.2024, а виконавче провадження ВП НОМЕР_2 - 02.10.2017, тобто за 9 місяців та майже 7 років відповідно до дати звернення до господарського суду зі скаргою на дії виконавців.
Також суд зазначає, що ОЧЕВИДНО зверненню до приватного виконавця 30.05.2025 з адвокатським запитом передували обставини, які стали підставою для такого звернення.
Натомість, скаржником не зазначено про такі обставини, дату їх настання, не надано пояснень звернення до виконавця саме 30.05.2025.
Так, такі обставини могли настати значно раніше звернення адвоката до приватного виконавця з адвокатським запитом.
Скаржником не зазначено ані обставин, з яких йому стало відомо про існування виконавчих проваджень, ані дати їх настання.
Саме лише посилання на отримання копії виконавчого провадження 03.06.2025 на підтвердження чого до скарги додано скріншот електронної скриньки не свідчить про необізнаність боржника щодо виконавчого провадження раніше.
В даному випадку, саме на скаржника покладено обов'язок зібрати та надати докази, які підтверджують його позицію.
Таким чином, доводи апелянта про те, що матеріали справи та матеріали виконавчих проваджень не містять доказів того, що він отримував постанови про відкриття виконавчого провадження або інші виконавчі документи є необгрунтованими та не підтвердженими.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції не дослідив обставину направлення/ненаправлення державним виконавцем документів виконавчого провадження боржнику відхиляються судом, оскільки скаржником не надано доказів, зокрема копій виконавчої справи, дослідивши які суд міг би встановити направлення/ненаправлення постанови боржнику.
Східний апеляційних господарський суд зауважує, що суд не збирає докази, а досліджує їх. Збирання доказів є обов'язком сторін у справі. Суд, у свою чергу, оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не визначив день коли скаржник дізнався або повинний був дізнатися про порушення його права.
Суд зазначає, що саме скаржник має довести, в який день скаржник дізнався про порушення його прав і надати відповідні докази, а також докази того, що до відповідної дати йому не було відомо про порушення його прав, а суд має їх дослідити та встановити обґрунтованість або необґрунтованість доводів з урахуванням наданих доказів.
Натомість, скаржником лише зазначено про необізнаність про виконавчі провадження, проте зазначене не підтверджено належними доказами, якими в даному випадку, як зазначалось вище, є докази не направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження, які скаржник міг отримати з матеріалів виконавчої справи.
Саме лише посилання на факт неотримання скаржником матеріалів виконавчого провадження не свідчить про відсутність дій виконавця з направлення постанови.
Щодо доводів про неправильне застосування висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г щодо змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися" та не врахування, що ці висновки здійсненні Верховним Судом за інших обставин встановлених судами попередніх інстанцій, які є відмінними від обставин у цій справі: скаргу на дії виконавця подавав стягувач; постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримував.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції враховано загальний висновок Верховного суду: «Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо)», який може враховуватись також у разі якщо скаргу на дії виконавця подає боржник, а не стягувач.
Апелянт помилково вважає, що зазначений висновок можна враховувати тільки за умови реального отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником а також у разі коли скаргу подає стягувач.
Вказаний висновок зроблено для правильного визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) виконавця.
Порівняльний аналіз словоформ "дізнався" та "повинен був дізнатися" дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності був високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин.
Зазвичай, це день, коли особа безпосередньо ознайомилася з відповідним рішенням, дією або бездіяльністю виконавця, або коли вона могла б дізнатися про це за умови належної обачності.
Та обставина, що виконавець зобов'язаний направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження передбачає достатній ступінь ймовірності, що боржник може бути ознайомлений з її змістом з дати отримання, за винятком випадків, коли особа наводить інші доводи.
В даному випадку скаржник посилається, що не отримував від виконавця жодних документів, проте не підтверджує це жодними доказами.
За відсутності доказів неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, незнання боржника про порушення через небажання дізнатися не можуть вважатися об'єктивною причиною, яка перешкоджає захищати свої права у строки, встановлені процесуальним законом. Тому помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки боржника з урахуванням обізнаності про судове рішення про стягнення боргу.
Посилання скаржника та те, що Лигін С.С. не знав, що він є боржником у виконавчих провадженнях про стягнення з нього коштів не приймаються судом враховуючи наступне.
Наявність рішення суду про стягнення коштів є підставою для відкриття виконавчого провадження і відповідач має враховувати таку можливість.
З матеріалів відновленої справи вбачається, що під час ухвалення рішення Господарським судом Харківської області 13.04.2011 Лигін С.С. особисто був присутній у судовому засідання, отже був обізнаний про солідарне стягнення з нього та другого відповідача заборгованості.
У разі невиконання добровільно рішення суду, відповідач має усвідомлювати, що це може призвести до відкриття виконавчого провадження.
Доводи апелянта, що бездіяльність приватного/державного виконавця в даному випадку є триваючим правопорушенням, а тому право на подання скарги на бездіяльність приватного/державного виконавця автоматично поновлюється та зберігається протягом усього періоду не вчинення дій чи неприйняття відповідних рішень, є необґрунтованими та відхиляються судом з огляду на наступне.
Відкриття виконавчого провадження - не є бездіяльністю, яка могла б тривати у часі, це активна дія, оскільки є початком виконавчого провадження, тому не може вважатися триваючим правопорушенням.
Крім того, скарга Лигіна С.С. подана саме на дії виконавців, а не на їх бездіяльність, що спростовує доводи скаржника.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 2 статті 341 ГПК України, пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
За змістом статті 74 ГПК України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
Поновлення строку не відбувається автоматично. Особа, яка подає скаргу, повинна надати суду докази, які б переконливо свідчили про те, що пропуск строку стався з поважних причин, які не залежали від її волі, що в даному випадку відповідачем не зроблено.
Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що боржником (скаржником) не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на дії виконавців у справі №5023/679/11.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Лигіна С.С. слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі 5023/679/11 - без змін.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Лигіна С.С. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №5023/679/11 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №5023/679/11 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.
Повна постанова складена 30.07.2025.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін