ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
28 липня 2025 року Справа № 906/1089/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Черначук А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Маньківського Анатолія Віталійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/1089/24 (суддя Соловей Л.А.)
час та місце ухвалення рішення: 20 травня 2025 року; м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65; повний текст рішення складено 3 червня 2025 року
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави
до
Відповідача 1 Фізичної особи-підприємця Маньківського Анатолія Віталійовича
Відповідача 2 Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області
про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, її повернення
за участю представників сторін:
від Прокурора - Чернега Ю.П.;
від Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2 - не з'явилися.
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ФОП Маньківського Анатолія Віталійовича (надалі - Відповідач 1) та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (надалі - Відповідач 2) про:
· визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Відповідача 2 від 8 грудня 2023 року про "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, площею 16,2000 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279, для рибогосподарських потреб, за межами населених пунктів Березівської сільської ради Відповідача 1", яким передано в оренду Відповідачу 1 для рибогосподарських потреб земельну ділянку площею 16,2000 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279, у т.ч. під водним об'єктом 12,2980 Га;
· визнання недійсним договору оренди землі від 1 січня 2024 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 щодо земельної ділянки площею 16,2 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279;
· скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Відповідача 1 земельної ділянки з кадастровим номером 1822083000:07:002:2279, площею 16,2 Га, номер запису про інше речове право: 54487130;
· зобов'язання Відповідача 1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822083000:07:002:2279, площею 16,2 Га в розпорядження Березівської територіальної громади в особі Відповідача 2.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що Відповідач 1, будучи власником нерухомого майна - дамби, площею 21,5 кв.м, незаконно отримав за рішенням Відповідача 2 від 8 грудня 2023 року в оренду земельну ділянку Березівської територіальної громади площею 16,2 Га (кадастровий номер: 1822083000:07:002:2279) для рибогосподарських потреб. За твердженнями Прокурора, площа земельної ділянки, наданої Відповідачем 2 в оренду значно перевищує площу об'єктів нерухомості, що належать Відповідачу 1, а тому право користування на іншу частину земельної ділянки (вільну від нерухомого майна) могло набуватись лише на конкурентних засадах. Крім цього, Прокурор стверджує, що Відповідач 1 з заявою про надання дозволу на спецводокористування не звертався. Вважає, рішення Відповідача 2 про затвердження проекту земелеустрою та передачу Відповідачу 1 в оренду земельної ділянки водного фонду, укладений договір оренди земельної ділянки та реєстрація права оренди суперечить вимогам статтей 120, 123, 134, 135 Земельного кодексу України, а також статті 377 Цивільного кодексу України, оскільки передача в оренду спірної земельної ділянки здійснена Відповідачем 2 без проведення земельних торгів, без належного обґрунтування передачі в оренду земельних ділянок площею неспівмірно більшою від площі, яку займає розташоване на ній нерухоме майно, що належить Відповідачу 1.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року, з підстав, вказаних, у цьому рішенні, позов задоволено (а.с. 140-147).
Визнано незаконним та скасовано пункт 3 рішення Відповідача 2 від 8 грудня 2023 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, площею 16,2000 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279, для рибогосподарських потреб, за межами населених пунктів Березівської сільської ради Відповідачу 1", яким передано в оренду Відповідача у 1 для рибогосподарських потреб земельну ділянку площею 16,2000 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279, у т.ч. під водним об'єктом 12,2980 Га.
Визнано недійсним договір оренди землі від 1 січня 2024 року, укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 щодо земельної ділянки площею 16,2 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Відповідача 1 земельною ділянкою з кадастровим номером 1822083000:07:002:2279, площею 16,2 Га, номер запису про інше речове право: 54487130.
Зобов'язано Відповідача 1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822083000:07:002:2279, площею 16,2 Га в розпорядження Березівської територіальної громади в особі Березівської сільської ради.
Стягнуто з Відповідача 1 на користь Пророра судового збору в розмірі 6 056 грн.
Стягнуто з Відповідача 2 на користь Прокурора судового збору в розмірі 6 056 грн.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, враховуючи, що в порушення вимог законодавства спірна земельна ділянка передана у тимчасове користування без проведення земельних торгів, суд дійшов висновку про задоволення позову Прокурора у повному обсязі. Суд першої інстанції виснував, що витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 129 Господасрького процесуального кодексу України, підлягають стягненню з Відповідачів 1 та 2 на користь Прокуроратури.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу (а.с. 152-153), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року в справі № 906/1089/24 в частині стягнення з Відповідача 1 на користь Прокурора 6056 грн судового збору, та постановити в цій частині нове рішення, яким Відповідача 1 звільнити від сплати судового збору
Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач 1 звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», Відповідач 1 я як інвалід 2 групи звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, в тому числі в апеляційній.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 16 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/1089/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2025 року проведення підготовчих дій закінчено; розгляд апеляційної скарги по справі №906/1089/24 призначено на 28 липня 2025 року о 14:40 год..
В судове засідання від 28 липня 2025 року представники Відповідачів 1 та Відповідач 2 не з'явилися.
В силу дії частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.
Зі змісту ухвали від 30 червня 2025 року вбачається, що суд в пункті 2 повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.
У зв'язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, затягування розгляду скарги може призвести до порушення прав осіб, що з'явилися у судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи.
З огляду на все вищезазначене, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати апеляційну скаргу на рішення суду без участі представників Відповідача 1, Відповідача 2 за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засідання від 28 липня 2025 року Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги Відповідача 1 та просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року в справі № 906/1089/24 в частині стягнення з Відповідача 1 на користь Прокуратури 6 056 грн судового збору.
Заслухавши пояснення Прокурора, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду доходить висновку, що апеляційну скаргу Відповідача 1 на судове рішення слід задоволити, а оскаржуване рішення змінити, виключивши з нього пункт 6 та шляхом викладення пункту 7 резолютивної частини рішення в редакції резолютивної частини постанови.
При цьому, колегія суддів виходила з наступного.
Суд апеляційної інстанції констатує, що в апеляційній скарзі не оспорюється рішення місцевого господарського суду в частині визнання незаконним та скасування пункт 3 рішення Відповідача 2 від 8 грудня 2023 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, площею 16,2000 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279, для рибогосподарських потреб, за межами населених пунктів Березівської сільської ради Відповідачу 1", яким передано в оренду Відповідача у 1 для рибогосподарських потреб земельну ділянку площею 16,2000 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279, у т.ч. під водним об'єктом 12,2980 Га; визнання недійсним договору оренди землі від 1 січня 2024 року площею 16,2 Га, кадастровий номер 1822083000:07:002:2279; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Відповідача 1 земельною ділянкою з кадастровим номером 1822083000:07:002:2279, площею 16,2 Га, номер запису про інше речове право: 54487130; зобов'язано Відповідача 1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822083000:07:002:2279, площею 16,2 Га в розпорядження Березівської територіальної громади в особі Відповідача 2. Тобто апеляційна скарга стосується виключно частини щодо розгляду судового збору за наслідком розгляду позовної заяви.
Колегія суддів при цьому констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відтак, з урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відтак суд апеляційної інстанції здійснює розгляд апеляційної скарги в межах її вимог та доводів, що стосуються розгляду витрат зі сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсійним посвідченням за № НОМЕР_1 серії ААН дата видачі 26 червня 2024 року, підтверджується та обставина, що Відповідач 1 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 68).
Окрім того, до матеріалів справи долучено довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 663342, відповідно якої Відповідач 1 є інвалідом ІІ групи з 3 червня 2024 року.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
З огляду на дію даної норми матеріального права колегія суддів виснує, що у разі задоволення позову, коли один відповідач звільнений від сплати судового збору, а інший - ні, судовий збір покладається на того відповідача, який не звільнений від його сплати. Тобто, відповідач, який не має пільг щодо сплати судового збору, повинен буде сплатити його повністю.
Законодавство передбачає, що деякі особи можуть звільнятися від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
До таких осіб, зокрема, належать: люди з інвалідністю I та II груп.
В той же час, як вже встановлено апеляційним господарським судом та як вбачається з доказів долучених до матеріалів справи, Відповідач 1 в силу прямої вказівки Закону України «Про судовий збір» є особою яка звільняється від сплати судового збору.
При цьому, розглядаючи спір місцевий господарський суд не вчинив дій щодо встановлення факту того, чи особи, що беруть участь в розгляді даної справи підпадають під пільги щодо сплати судового збору, що і призвело до розподілу судових витрат без врахування вищевказаних обставин.
Відтак, суд першої інстанції в порушення норм матеріального права (статті 5 Закону України «Про судовий збір») здійснив розподіл судових витрат шляхом покладення їх на сторону (Відповідача 1), котра в силу вимог дії Закону звільнена від сплати судового збору. Дане в свою чергу призвело й до порушення норм процесуального права щодо розподілу судових витрат.
З огляду на усе вищевстановлене, Північно-західний апеляційний господарський суд задоволює апеляційну скаргу Відповідача 1 щодо скасування рішення місцевого в частині стягнення з нього судових витрат в розмірі 6056 грн.
Разом з тим, з урахуванням усього вищевстановленого та з огляду на те, що судом першої інстанції повністю задоволено позов Прокурора (законність чого не оскаржено у апеляційному порядку з огляду на що колегія суду - залишає без змін оспорюване судове рішення), та з огляду на факт звільнення Відповідча 1 від сплати судового збору (як інваліда ІІ групи), колегія апеляційного господарського суду покладає витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви повністю на Відповідача 2.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на все вищеописане колегія суду змінює судове рішення, виключивши з нього пункт 6 та шляхом викладення пункту 7 резолютивної частини рішення в редакції резолютивної частини цієї постанови.
Керуючись статтями 129, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Маньківського Анатолія Віталійовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/1089/24 - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 20 травня 2025 року по справі №906/1089/24 змінити, виключивши пункт 6 з його резолютивної частини та виклавши пункт 7 резолютивної частини в наступній редакції:
"7. Стягнути з Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Богуславська, 31, с. Березівка, Житомирський район, Житомирська область, 12411; код ЄДРПОУ 04348220) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, м. Житомир, Житомирська область, 10008; код ЄДРПОУ 02909950) 12 112 грн судового збору.".
3. Господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Справу №906/1089/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2025 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.