ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
28 липня 2025 року Справа № 924/247/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
прокурор Мельничук Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 03.06.2025, повне рішення складено 03.06.2025, у справі № 924/247/25
за позовом виконувача обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, м. Волочиськ Хмельницької області
до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф», с. Користова Хмельницької області
про стягнення 1 644 970,11 грн грошових коштів
Виконувач обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» на користь Волочиської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Волочиської міської територіальної громади грошових коштів у розмірі 1644970,11 грн - пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2025 у справі № 924/247/25 позов задоволено.
Присуджено стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» на користь Волочиської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Волочиської міської територіальної громади грошові кошти в сумі 1644970,11 грн.
Присуджено стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» на користь Хмельницької обласної прокуратури 24 674,55 грн витрат по сплаті судового збору.
Відповідач Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф», не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2025 у справі № 924/247/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:
- суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме абзац 2 п. 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон), розширивши її дію на об'єкт будівництва, дозвіл на який видано 19.09.2018. Згадана норма регулює лише ті об'єкти, які розпочаті після 01.01.2020 або не введені в експлуатацію і при цьому не мали укладених договорів до 01.01.2020. Об'єкт було завершено у квітні 2020 року, а введено в експлуатацію 25.11.2021 - вже після закінчення строку дії перехідної норми;
- будівництво об'єкта здійснювалось із 24.09.2018 та фактично до прийняття об'єкта в експлуатацію, а не як вказано позивачем до 20.04.2020. Це підтверджується зокрема, але не виключно, довідкою АТ «Хмельницькобленерго» датованою 31.08.2021 під номером 2021-0513-3982 про виконання технічних умов на електропостачання, відмовою в прийнятті в експлуатацію що зареєстрована в ЄДЕССБ в жовтні 2021 року під номерами ІУ122211102516 де вказано на недоліки, які необхідно виправити для завершення будівництва, тощо;
- до прийняття об'єкта в експлуатацію об'єкт вважається об'єктом будівництва, а відтак не можна вважати що будівельні роботи повністю завершені;
- згідно з ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон) діяла норма про залучення замовника будівництва до розвитку інженерної та соціальної інфраструктури населеного пункту, в якому здійснюється будівництво об'єкта. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягала у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, крім випадків, зазначених в Законі;
- договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту мав укладатись не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але сплата мала відбутись до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію;
- замовник будівництва мав звернутись до Волочиської міської ради для визначення розміру пайової участі та укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, але саму сплату міг здійснити в будь-який момент, однак не пізніше ніж до введення об'єкта будівництва в експлуатацію;
- судом першої інстанції неналежно оцінено той факт, що 01.01.2020 наведену статтю було виключено та вона втратила силу, натомість тимчасово на період до 01.01.2021 діяла перехідна норма, яка регулювалась в ЗУ «Про внесення змін до деяких тзаконодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», у якому в п. 2 прикінцевих та перехідних положень вказано, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, однак суд не враховує, що такого договору між позивачем та відповідачем укладено не було;
- згідно з ч. 3 п. 2 прикінцевих та перехідних положень замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта;
- судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що об'єкт будівництва розпочато в вересні 2018 року, відповідно такий обов'язок не може стосуватись для об'єктів, будівництво яких розпочато до 01.01.2020, адже дана норма чітко вказує що обов'язок укласти договір протягом 10 робочих днів стосується саме після початку будівництва об'єкта;
- судом першої інстанції неналежно оцінено доказ, а саме лист Міністерства розвитку громад та територій України "Щодо надання роз'яснення застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів" від 12.02.2021 № 1/15.2/515-21 в якому йдеться саме про те, що обов'язок укласти договір пайової участі протягом 10 робочих днів стосується саме об'єктів, дозвіл на будівництво яких було отримано після 01.01.2020;
- тобто питання щодо сплати пайової участі замовниками будівництва, які набули право здійснювати будівництво об'єктів до 01.01.2020 врегульовано лише частково, а саме в частині вже укладених договорів;
- у випадку здачі в експлуатацію об'єкта будівництва в 2020 році, обов'язок сплати пайової участі зберігався б, так як це прямо зазначалось в ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»;
- питання ж щодо об'єктів, які набули право здійснювати будівництво об'єктів будівництва до 01.01.2020, але які введені в експлуатацію після 01.01.2021 чинним на той момент законодавством не були врегульовані;
- спроба суду першої інстанції стягнути кошти на підставі вже недіючих норм суперечить принципу юридичної визначеності, в тому числі був відсутній договір, який міг би закріплювати окремі обов'язки, що не передбачені законодавством;
- у цій справі прокуратура просила суд стягнути пайовий внесок на підставі Закону № 132-ІХ, однак на момент введення об'єкта в експлуатацію (25.11.2021) жодна норма законодавства не передбачала обов'язку сплати пайової участі, договір про пайову участь укладений не був, а вимога про стягнення ґрунтується лише на розрахунку, виконаному в односторонньому порядку, без наявності нормативно встановленого обов'язку;
- тобто суд першої інстанції вийшов за межі предмету і підстави позову, застосував непропорційний, неправомірний і вигаданий спосіб поновлення права позивача, тим самим порушив принципи законності, юридичної визначеності та диспозитивності процесу;
- судом першої інстанції не враховано відсутність належного правового підґрунтя для стягнення на підставі статті 1212 ЦК України, яка застосовується у випадках, коли майно набуте або збережене без достатньої правової підстави. У даній справі відповідач не був зобов'язаний сплачувати пайову участь, отже не утримав кошти безпідставно, а навпаки - правовою підставою для не сплати був закон № 132-ІХ, чинний з 01.01.2020.
За наведених обставин скаржник вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено зобов'язання, яке не існувало на момент введення об'єкта в експлуатацію, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача 1 644 970,11 грн грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.06.2025, для розгляду справи № 924/247/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Юрчук М.І.
Листом № 924/247/25/3492/25 від 27.06.2025 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
02.07.2025 до суду надійшли матеріали справи № 924/247/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 14.07.2025) поновлено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2025 у справі № 924/247/25; зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2025 у справі № 924/247/25 до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф»; розгляд апеляційної скарги призначено на "28" липня 2025 р. о 10:30 год.
15.07.2025 (вх. № 5645/25) від Волочиської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницьколї області від 03.06.2025 у справі № 924/247/25 залишити без змін.
24.07.2025 (вх. № 5901/25 вх. № 5907/25) від представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» Данилюка Є.І. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому просить відкласти розгляд справи на більш пізній термін у зв'язку з запланованим відрядженням.
В судове засідання 28.07.2025 з'явився прокурор, позивач та відповідач не забезпечили участі своїх уповноважених представників.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Представником Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» Данилюком Є.І. до клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи не додано жодного доказу в його обгрунтування
Згідно з ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Крім того колегія суддів зазначає, що відповідач своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про що свідчить довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф», відповідно у відповідача було достатньо часу для забезпечення явки в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.
Отже клопотання представника Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 08.07.2025 явка представників сторін у судове засідання 28.07.2025 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду справи.
В судовому засіданні 28.07.2025 прокурор надав заперечення щодо апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
Відповідно до відомостей з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у період з 24.09.2018 по 20.04.2020 Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 19.09.2018 № ХМ 112182621318, виданого Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Незалежності, 68 в м. Волочиську. Код об'єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 01: 1122.2 «Будинки багатоквартирні масової забудови». Підстава для звільнення від сплати пайової участі - п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.
Акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» надано директору Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» довідку від 31.08.2021 про те, що технічні умови нестандартного приєднання від 14.12.2018 № 438 до мереж АТ «Хмельницькобленерго» електроустановки 10-ти поверхового 76-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Незалежності, 68 в м. Волочиську, виконані в повному обсязі.
Згідно з Актом готовності об'єкта до експлуатації від 10.11.2021 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ АС01:9268-9832-7788-0967) будівельні роботи щодо нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Незалежності, 68 в м. Волочиську виконано у строк: початок робіт - вересень 2018, закінчення - квітень 2020. Житловий будинок має такі показники: загальна площа квартир - 5650,1 м2, загальна площа будівлі - 7251,5 м2, житлова площа приміщень - 2626 кв.м, поверх розташування - 10, загальна кількість квартир - 76. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 48213,89 тис.грн. Кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту - п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.
Державною інспекцією архітектури та містобудування видано Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» сертифікат № ІУ122211119110 від 25.11.2021, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 337 від 16.12.2021 затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01.10.2021), зокрема у Хмельницькій області - 14557 грн 1 м2 загальної площі квартир будинку.
Волочиська окружна прокуратура звернулася до Волочиського міського голови із листом від 14.02.2025, у якому прокурор просив надати інформацію про дату отримання забудовником дозволу на виконання будівельних робіт, дати введення в експлуатацію об'єкта будівництва, укладення міською радою договору пайової участі із забудовником, звернення забудовника з проханням про нарахування йому суми пайової участі, сплату пайової участі.
Волочиська міська рада листом від 19.02.2025 № 552/04-12/10в повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» не звертався до міської ради із заявою про надання містобудівної документації щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Незалежності, 68, м. Волочиськ.
Волочиська окружна прокуратура звернулася до Волочиського міського голови із листом від 24.02.2025, у якому прокурор просив повернутись до виконання запиту окружної прокуратури від 14.02.2025 № 51-583вих-25 та надати інформацію.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 414950614 від 25.02.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 6820910100:01:007:0802, площею 0,2 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташована за адресою: Хмельницька обл., Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, земельна ділянка 68, належить на праві власності Волочиській міській територіальній громаді в особі Волочиської міської ради.
Волочиська окружна прокуратура звернулася до Волочиського міського голови із листом від 26.02.2025, у якому прокурор просив повідомити чи будуть вживатися Волочиською міською радою заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом про стягнення із забудовника коштів пайової участі до місцевого бюджету.
Волочиська міська рада листом від 26.02.2025 № 650/08-10/10в повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» не звертався до міської ради із зверненням про укладення договору пайової участі та нарахування йому суми пайової участі щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Незалежності, 68, м. Волочиськ на підставі п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.
Волочиська міська рада листом від 05.03.2025 № 768/04-12/10в повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що міська рада не вбачає порушень в сфері бюджетних відносин за фактом невиконання замовником будівництва обов'язку щодо перерахування до місцевого бюджету коштів для розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі).
Волочиська окружна прокуратура звернулася із повідомленням від 11.03.2025 до Волочиського міського голови про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Волочиської міської ради шляхом подання позовної заяви до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» про стягнення коштів пайової участі до місцевого бюджету в сумі 1 644 970,11 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2025 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» зареєстрований за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с. Користова, вул. Фурманова, 55, ідентифікаційний код 41728528.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа Міністерства розвитку громад та територій України від 12.02.2021 № 1/15.2/515-21.
З огляду на вищевикладене, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2025 у справі № 924/247/25 позов виконувача обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Парковий лайф» про стягнення 1 644 970,11 грн грошових коштів задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю підстав для стягнення з відповідача заявлених безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, позаяк матеріали справи підтверджують наявність у відповідача обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта на підставі абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, який не був виконаний відповідачем.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 червня 2025 року у справі № 924/247/25 залишити без змін, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Хмельницької області дійшов до вірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
На час отримання у 2018 році відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом зазначеної статті пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування відповідно до встановленого ним розміру (у межах встановленого законом граничного розміру) з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, або на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена).
Розмір пайової участі визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення відповідного договору та доданих до нього документів, а договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації зазначеного звернення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 і від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, перерахування замовником об'єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов'язком, а не правом забудовника.
Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов'язковим на підставі закону.
Судом встановлено, що в період із 24.09.2018 по 20.04.2020 Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» згідно з дозволом на виконання будівельних робіт № ХМ 112182621318 від 19.09.2018 було здійснено будівництво об'єкта: "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Незалежності, 68 в м. Волочиськ».
Крім того, відповідно до Акта готовності об'єктів до експлуатації від 10.11.2021 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:9268-9832-7788-0967), назва об'єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Незалежності, 68 в м. Волочиськ», початок робіт - вересень 2018 року, закінчення робіт - квітень 2020 року.
Разом з тим з 01.01.2020 статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 (далі - Закон № 132-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
Відповідно до абз. 3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок сплати пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
У вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об'єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.
Враховуючи, що порядок сплати коштів пайової участі у 2020 році регулювався пунктом 2 Прикінцевих те перехідних положень Закону № 132-IX, а будівництво об'єкта розпочато у вересні 2018 року, у відповідача виник обов'язок упродовж 10 днів з 01.01.2020 звернутись до Волочиської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об'єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Однак всупереч зазначеним вимогам законодавства відповідач протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва до Волочиської міської ради не звернувся.
Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
У даному конкретному випадку між Волочиською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладався, а відповідні грошові кошти на виконання вимог Закону № 132-IX Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» до місцевого бюджету не сплачувалися.
Беручи до уваги викладене, прокурором доведено обов'язок відповідача, здійснити оплату пайового внеску щодо об'єкта будівництва у 2020 році до введення його в експлуатацію, що визначено безпосередньо п. 4 ч. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ.
Невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта саме до введення об'єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.
При цьому відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Визначаючи розмір належної до стягнення суми пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта, суд зобов'язаний дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок щодо обов'язку суду перевірити розрахунок заявлених позовних вимог викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
Господарський суд з огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми проведених нарахувань, не виходячи при цьому за межі позовних вимог.
У позовній заяві розрахунок розміру пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта проведено на підставі Закону № 132-ІХ, сертифікату готовності об'єкту до експлуатації від 25.11.2021 № ІУ122211119110 та показників опосередкованої вартості спорудження житла у Хмельницькій області станом на 01.10.2021 згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 № 337.
Згідно з даними сертифіката від 25.11.2021 № ІУ122211119110 загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 5650,1 м2.
Відповідно до затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 № 337 показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України вартість 1 м2 загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) на території Хмельницької області становить 14 557,00 грн.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, колегія суддів дійшла висновку, що останній є обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає приписам абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та становить 1 644 970,11 грн (5650,1 м2 х 14 557,00 грн = 82 248 505,70 грн х 2 %).
Отже обраний прокурором спосіб захисту при зверненні до суду з позовом в інтересах держави в особі Волочиської міської ради про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі є ефективним та призведене до поновлення порушеного права позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, позаяк матеріали справи підтверджують наявність у відповідача обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта на підставі абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, який не був виконаний відповідачем.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Як було зазначено вище, для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2025 у справі № 903/601/24 вказав на те, що прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов'язання щодо сплати пайової участі у розвиток інфраструктури міста у зв'язку з будівництвом житлового будинку. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із ч. 2 ст. 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Отже саме після реєстрації Акта готовності об'єкта до експлуатації від 18.11.2021 та видачі Державною інспекцією архітектури та містобудування України на підставі означеного акта сертифіката № ІУ122211119110від 25.11.2021 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта (“Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Незалежності, 68 в м. Волочиську») проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації, почався перебіг строків позовної давності у цій справі.
Водночас відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423, від 25.04.2023 № 383 карантин продовжувався на усій території України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, скасовано.
Оскільки карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023, відповідно строк позовної давності продовжувався на строк дії карантину.
Крім того відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Станом на час розгляду справи судом першої інстанції Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 строк дії воєнного стану продовжено до 07.08.2025.
Враховуючи, що з дати прийняття об'єкта в експлуатацію та несплати відповідачем пайової участі на території України діяв карантин та продовжує діяти правовий режим воєнного стану, строк позовної давності в силу закону продовжується на строк їх дії.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2025 у справі № 924/247/25 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парковий лайф» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 червня 2025 року у справі №924/247/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 924/247/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повну постанову складено "30" липня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.