СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24953/24
пр. № 2/759/1489/25
14 липня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря Шило М.І.
позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_7, ОСОБА_30,
представника відповідача Борисевича Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація, далі - КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва») та просить:
-визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлани Пономаренко від 24 жовтня 2024 року № 22-д;
-поновити ОСОБА_1 на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва»;
-стягнути з КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 47 399,24 грн;
-стягнути з КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн;
-рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» допустити до негайного виконання;
-стягнути з КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір;
-стягнути з КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 липня 2000 року ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-інтерна до Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф.
01 вересня 2008 року позивача переведено на посаду старшого лікаря оперативного відділу в КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва».
Також позивач зазначала, що з 01 жовтня 2000 року вона працювала на посаді виїзного лікаря за внутрішнім сумісництвом.
З 01 жовтня 2017 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу за внутрішнім сумісництвом.
Починаючи з травня 2022 року позивач виконувала обов'язки директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва».
29 лютого 2024 року на підставі наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація, далі - Департамент охорони здоров'я) № 133/к позивача призначено на посаду директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва». 01 березня 2024 року між ОСОБА_1 та Департаментом охорони здоров'я укладений контракт № 211.
Позивач зазначала, що понад 20 років працює в медичній сфері, має вищу категорію з медицини невідкладних станів, обіймала посади виїзного лікаря на початку своєї кар'єри, а згодом працювала на посаді старшого лікаря оперативного відділу. За весь цей час вона не була притягнута жодного разу до дисциплінарної відповідальності, а навпаки отримувала лише подяки та грамоти за сумлінну та відповідальну роботу. Зокрема, ОСОБА_1 має подяки, почесні грамоти від Верховної Ради України, Київського міського голови - В. Кличка, Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту, ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а також нагороджена відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За сприяння Збройним Силам України», нагороджена почесною грамотою Департаменту охорони здоров'я за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та відданість своїй справі активну життєву позицію, нагороджена заохочувальною відзнакою командування медичних сил Збройних Сил України «За медичні досягнення».
Також позивач зазначила, що є президентом «Всеукраїнської асоціації працівників невідкладної, швидкої медичної допомоги та медицини катастроф», член експертної Ради при комітеті Верховної ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, лікар вищої категорії з медицини невідкладних станів, магістр «Публічне управління та адміністрування», позивачу присвоєно вищу кваліфікаційну категорію лікаря за фахом. Виконуючи свої трудові обов'язки надавала медичну допомогу потерпілим внаслідок російської агресії на деокупованих територіях Херсонської області, надавала медичну допомогу військовим та полоненим в 2022 році. Крім того, протягом 2022 року позивач надавала допомогу військовим, переселенцям з інших регіонів щодо подальшої їх госпіталізації в різні лікарні Києва та Київської області. Позивач приймала участь в перевезенні важко поранених військових з одного міста в інше місто. У 2016 році перебувала в зоні АТО, надаючи медичну допомогу військом та цивільним.
Позов мотивувала також тим, що у вересні 2024 року між нею та директором Департаменту охорони здоров'я В. Гінзбург відбулась зустріч, під час якої ОСОБА_1 було запропоновано написати заяву про звільнення за власним бажанням з посади директора.
Оскільки позивачу не було оголошено ані в усній формі, а ні в письмовій формі не надано жодного аргументу щодо підстав такого звільнення, не надано жодного доказу невиконання обов'язків або/чи наявність допущених порушень з боку позивача покладених на неї обов'язків, позивач відмовилась писати заяву на звільнення.
Після відмови позивача написати заяву на звільнення, на її адресу розпочалися безпідставні звинувачення Департаментом охорони здоров'я, внаслідок чого позивачу була оголошена догана на підставі наказу про вжиття заходів дисциплінарного впливу від 26 вересня 2024 року № 984/к.
Також Департаментом охорони здоров'я ініційована перевірка стану організації якості медичної допомоги КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та наказом від 30 вересня 2024 року № 820 затверджений склад комісії.
Однак, в день вручення їй довідки про результати перевірки, а саме 22 жовтня 2024 року, не встановивши строки надання пояснень за результатами такої перевірки та не отримавши від позивача письмових пояснень, 22 жовтня 2024 року на підставі наказу № 1034/к Департамент охорони здоров'я звільнив ОСОБА_1 з посади директора.
Позивач вважає, що такі дії з боку Департаменту охорони здоров'я свідчать про повне ігнорування трудових прав позивача та норм трудового законодавства, а тому звернулася до суду з позовом про скасування зазначених наказів та поновлення її на посаді директора.
Також зазначила, що 24 жовтня 2024 року КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» на підставі наказу № 22-д про дисциплінарне стягнення звільнило позивача з посади старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (внутрішнього сумісника) за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Зі змісту наказу № 22-д вбачається, що підставами для дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на думку відповідача стало те, що за результатами роботи комісії з проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями оперативно-диспетчерського відділу, створеної наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 «Про проведення перевірки» було виявлено факт відсутності на роботі позивача з 08.30 год. 12 жовтня 2024 року протягом усієї робочої зміни до 08.30 год. 13 жовтня 2024 року (згідно із затвердженим графіком роботи).
Також відповідач в наказі зазначає, що 19 жовтня 2024 року позивач отримала письмову вимогу від 19 жовтня 2024 року вих. № 2818 про надання письмових пояснень щодо причин її відсутності на роботі та проханням надати (у разі наявності) документи, що підтверджують поважність причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року (протягом усієї робочої зміни), надати такі документи не пізніше 14 год. 00 хв. 21 жовтня 2024 року.
Станом на 15 год. 02 хв. 21 жовтня 2024 року позивач не надала пояснення стосовно причин її відсутності на роботі, а також не надала жодного документу, який би підтверджував наявність поважних причин відсутності на роботі, про що складено відповідний акт.
Позивач вважає, що наказ від 24 жовтня 2024 року № 22-д є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки викладені в наказі обставини не відповідають дійсності.
Пояснила, що у зв'язку з погіршенням стану її здоров'я (бронхіт та COVID-19), вона була тимчасово непрацездатна з 04 до 16 жовтня 2024 року, а з 17 до 18 жовтня 2024 року позивач проходила обстеження та медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, 21 жовтня 2024 року зверталась до стоматолога за невідкладною допомогою (гострий зубний біль, що потребував негайного лікування), про що відповідач був повідомлений.
Що стосується періоду з 12 до 16 жовтня 2024 року відповідно до медичного висновку від 12 жовтня 2024 року, позивач була тимчасово непрацездатною у зв'язку з інфікуванням COVID-19, про що свідчить консультативний висновок спеціаліста № 000044421 від 12 жовтня 2024 року та довідки про виконання тесту Cito Test COVID-19 з результатом «Позитивний», а також акт надання послуг від 12 жовтня 2024 року № 6 513 з квитанцією про оплату послуг консультації сімейного лікаря та здачі тесту на виявлення COVID-19. Інформація про відкриття е-лікарняного була доведена до відділу кадрів КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» в усному порядку 04 жовтня 2024 року.
15 жовтня 2024 року на viber позивача надійшло повідомлення від Департаменту охорони здоров'я у вигляді фото-копії листа від 15 жовтня 2024 року № 061-9629 з проханням надати пояснення відсутності на роботі 14 жовтня 2024 року.
16 жовтня 2024 року інформація про тимчасову непрацездатність з 12 до 16 жовтня 2024 року доведена позивачем і до Департаменту охорони здоров'я шляхом направлення 16 жовтня 2024 року листа з копіями медичних висновків від 12 жовтня 2024 року на електронну адресу, яка була зазначена у листі департаменту, а саме: health@kyivcity.gov.ua.
Позивач вважає, що проінформувала відповідача та Департамент охорони здоров'я про свою тимчасове непрацездатність як в письмовій формі, так і в усній.
Всю необхідну інформацію щодо електронного лікарняного роботодавець мав змогу побачити у своєму Електронному кабінеті страхувальника на порталі Пенсійного фонду України. Ніяких додаткових документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, або роздруковану версію е-лікарняного позивач не зобов'язана надавати відповідачу. Однак, навіть при відсутності прямого зобов'язання, позивач повідомляла відповідача та Департамент охорони здоров'я про тимчасову непрацездатність та надавала всі підтверджуючи документи.
19 жовтня 2024 року під час робочого дня до позивача звернулися члени комісії з письмовою вимогою від 19 жовтня 2024 року № 2848 про надання письмових пояснень щодо відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року.
Позивач одразу повідомила про те, що починаючи з 04 жовтня 2024 року і до 16 жовтня 2024 року була тимчасово непрацездатна, про що був повідомлений відділ кадрів КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», а також на вимогу Департаменту охорони здоров'я направлені всі підтверджуючи документи.
Однак, залишаючи поза увагою поважність відсутності позивача на робочому місці з 04 до 16 жовтня 2024 року, а саме письмові докази, що підтверджують тимчасову непрацездатність позивача, відповідач склав акт б/н від 19 жовтня 2024 року, у якому зазначено, що позивач отримала вимогу, але поставити особистий підпис про отримання цієї вимоги про надання письмових пояснень відмовилась.
У зв'язку з тим, що 21 жовтня 2024 року позивач зверталася до стоматолога за невідкладною допомогою через гострий зубний біль, що потребував негайного лікування, надати документи, які підтверджують поважність причин відсутності позивача на робочому місці в паперовому вигляді не вбачалося можливим.
22 жовтня 2024 року позивач надала начальнику відділу кадрів КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» документи в паперовому вигляді, які підтверджували її відсутність на робочому місці з поважних причин, тимчасову непрацездатність позивача.
Відповідач не взяв до уваги надані позивачем документи, що підтверджують поважність причин відсутності на робочому місці, та всупереч вимогам чинного законодавства видав наказ від 24 жовтня 2024 року № 22-д про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 (за внутрішнім сумісництвом).
Позивач зазначає, що перед тим як ухвалювати рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідач повинен був провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що відповідно відповідачем не було зроблено. Крім того, відповідачем не враховано надані документи на підтвердження тимчасової непрацездатності позивача з 12 до 16 жовтня 2024 року, що спростовують надумані твердження відповідача щодо відсутності позивача на робочому місці без поважних причин 12 жовтня 2024 року.
Позивач вважає, що з огляду на викладене, вона не могла у період з 12 до 16 жовтня 2024 року виконувати свої посадові обов'язки, а тому відповідач безпідставно притягнув її до дисциплінарної відповідальності з підстав її відсутності на робочому місці без поважної причини з 08.30 год. 12 жовтня 2024 року протягом усієї робочої зміни до 08.30 год. 13 жовтня 2024 року (згідно із затвердженим графіком роботи).
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Отже, наказ про звільнення позивача від 24 жовтня 2024 року № 22-д був винесений з грубим порушенням чинного трудового законодавства України, а саме статті 149 Кодексу законів про працю України, оскільки відповідач до застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді звільнення не врахував письмові докази надані позивачем.
Крім того, відповідачем при обранні виду стягнення позивачу, не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача протягом більше ніж 20 років в медичній сфері, та відсутність за ці роки жодних претензій, доган позивачу.
Позивач вважає, що наказ від 24 жовтня №22-д про дисциплінарне стягнення є незаконним та підлягає скасуванню.
У зв'язку із незаконним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності та подальшим звільненням на підставі наказу від 24 жовтня 2024 року № 22-д, позивач зазнала негативних змін в житті. Оскільки через незаконні дії відповідача позивач має постійні душевні страждання, які позивач зазнала через несправедливе покарання, так і через неможливість довести відповідачу сумлінність своїх дій та належне виконання трудових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, контрактом. Душевні страждання позивачки через такі протиправні дії відповідача щодо неї фактично зумовлюють виникнення у позивача фізичних страждань, оскільки відображаються на стані її здоров'я.
Більше того, позивач, яка має бездоганну репутацію, вже більше ніж 20 років працює в медичній сфері, винесення незаконного наказу стало наслідком негативних змін у стосунках з колективом, оскільки знизився ступінь престижу та фактично бездоганна ділова репутація позивача внаслідок винесення догани та звільнення позивача була зіпсована.
Позивач оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Позивач вважає, що винесений наказ з подальшим звільнення позивача з посади лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) здійснено відповідачем з грубим порушенням чинного трудового законодавства України, а тому заявлені вимоги щодо визнання незаконним та скасування цього наказу та поновлення її на роботі є цілком законними та обґрунтованими.
Процесуальні дії
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а. с. 51-52 т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 54 т. 1).
У грудні 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» просив відмовити у позові, мотивуючи це тим, що позивач з 31 липня 2000 року дійсно працювала на посадах Київської міської станції швидкої медичної допомоги та катастроф, яку в подальшому було реорганізовано в КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та її було прийнято на посаду лікаря-інтерна підстанції швидкої медичної допомоги № 8 на 1,0 ст. (наказ від 04 серпня 2000 року № 571) на Станцію швидкої медичної допомоги м. Києва).
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (далі - Посадова інструкція) старший лікар з медицини невідкладних станів (далі - Старший лікар) оперативно-диспетчерського відділу КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» це медичний працівник, який здійснює управління оперативною роботою Центру з приймання та виконання викликів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», забезпечує оперативну координацію дій всіх структурних підрозділів з метою забезпечення населення своєчасною екстреною медичною допомогою на догоспітальному етапі.
27 жовтня 2022 року між КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» і Первинною профспілковою організацією працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, узгодження інтересів працівників і керівництва КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» було укладено колективний договір.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 та 3.20 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», які є додатком № 1 до колективного договору, працівники КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» зобов'язані дотримуватись Конституції України та законів України, нормативних і директивних документів Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я, наказів і розпоряджень директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», статуту КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», колективного договору, цих Правил, положень про структурні підрозділи КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», посадових та робочих інструкцій та інших нормативно-правових актів; сумлінно виконувати покладені на них посадові обов'язки, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати накази і розпорядження директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», доручення його заступників, доручення і вказівки свого безпосереднього керівника; приходити на роботу завчасно, розписатися в журналі обліку робочого часу. З початком робочого часу бути готовим до роботи. Весь робочий час використовувати для продуктивної праці, утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам виконувати трудові обов'язки. По закінченню робочого часу розписатися в журналі обліку робочого часу; працівники КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» повинні чітко виконувати зазначені Правила.
Відповідно до затвердженого графіку роботи старших лікарів оперативно- диспетчерського відділу на жовтень 2024 року, зміни ОСОБА_1 , як старшого лікаря, припадали на 05 жовтня, 12 жовтня, 19 жовтня та 26 жовтня 2024 року. Цей графік був затверджений безпосередньо ОСОБА_1 під час заняття посади директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва».
Листами від 14 жовтня 2024 року № 061/25-2768, від 16 жовтня 2024 року № 061/25-2784, № 061/25-2785 та № 061/25-2792, від 17 жовтня 2024 року № 061/25-2795, № 061/25-2803 та № 061/25-2804, від 18 жовтня 2024 року № 061/25-2807, № 061/25-2813, № 061/25-2817 КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» повідомило Департамент охорони здоров'я про відсутність у відповідні дати на роботі директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» ОСОБА_1 та надало відповідні акти.
На підставі зазначених подій, з метою перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 створено комісію з проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями оперативно-диспетчерського відділу.
19 жовтня 2024 року, керуючись статтею 149 КЗпП України, позивачу направлено вимогу про надання не пізніше 14 год. 00 хв. 21 жовтня 2024 року письмових пояснень стосовно причин її відсутності 12 жовтня 2024 року на роботі за сумісництвом на посаді старшого лікаря оперативно-диспетчерського відділу (згідно із затвердженим графіком роботи) та документів щодо поважності причин відсутності на роботі.
21 жовтня 2024 року за дорученням комісії з проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу, створеної наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 «Про проведення перевірки» було складено акт, відповідно до якого здійснено перевірку первинної медичної документації «Карта виїзду швидкої медичної допомоги» (форма №110/о) в кількості 2815 шт. за період 12 - 13 жовтня 2024 року, за результатами якої встановлено, що в пункті 6 «Повідомлення»: у полі «Ст. лікарю ЕМД» «прийняв» прізвище ОСОБА_1 не було виявлено.
21 жовтня 2024 року о 15 год. 02 хв. працівниками КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» було складено акт, яким засвідчено, що станом на дату та час складання цього акта старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 не надала письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року, а також не надала жодного документу який би підтверджував наявність поважних причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року.
Відповідно до довідки службового розгляду від 21 жовтня 2024 року, поданої на ім'я в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», комісією, створеною наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 «Про проведення перевірки» проведено перевірку роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями оперативно-диспетчерського відділу у жовтні 2024 року, встановлено відсутність старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 на роботі протягом усієї робочої зміни з 8.30 год. 12 жовтня 2024 року до 08.30 год. 13 жовтня 2024 року без поважних причин, що є прогулом.
Комісією запропоновано притягнути старшого лікаря з медицини невідкладних станів до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог трудового законодавства України.
24 жовтня 2024 року о 15 год. 30 хв. працівниками КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» складено акт, яким засвідчено, що старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно- диспетчерського відділу ОСОБА_1 станом на дату та час написання цього акта не надала жодних письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі (протягом усієї робочої зміни з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року), а також не надала жодного документу, який би підтверджував наявність поважних причин відсутності на роботі.
Наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 № 22-д за грубе порушення п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.20 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва та посадових обов'язків, а саме: порушення п. п. 1.6, 2.2, 2.5, 2.7, 2.8 «Посадової інструкції старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу» ОСОБА_1 , старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (внутрішнього сумісника) звільнено з займаної посади з 24 жовтня 2024 року за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
На цьому наказі позивач зазначила, що ознайомлена 24 жовтня 2024 року. Не погоджується, бо подала всі відповідні документи.
24 жовтня 2024 року начальником відділу управління персоналом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Швець С.В. в присутності: інспектора з кадрів старшого відділу управління персоналом Ливицької О.П.; інспектора з кадрів старшого відділу управління персоналом Срібної О.С. та інспектора з кадрів відділу управління персоналом Губської В.С. було складено акт про відмову ОСОБА_1 отримати документи.
Повідомленням від 24 жовтня 2024 року № 2851 ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку за адресою реєстрації ( АДРЕСА_1 ) належним чином завірену копію наказу (розпорядження) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 року № 903/к «Про припинення трудового договору (контракту) (внутрішнє сумісництво)», належним чином завірену копію наказу КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 року № 22-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу Стахової Н.І. (за внутрішнім місництвом)», оригінал повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні від 24 жовтня 2024 року № 363. Це повідомлення було повернуто відповідачу за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до п. 2.2. Посадової інструкції у своїй роботі старший лікар: зобов'язаний прибути на роботу завчасно, розписатися в журналі обліку робочого часу, прийняти від старшого лікаря попередньої зміни робоче місце (в тому числі матеріальні міцності відділу), ознайомитись з новими наказами, розпорядженнями, інструкціями, вказівками, отримати від попередньої зміни повну інформацію щодо оперативної обстановки Центрі ЕМД та МК і бути готовим, з початком робочого часу приступити до роботи.
Проте, відповідно до журналу обліку робочого часу працівників оперативно- диспетчерського відділу вбачається відсутність позивача на робочому місці 12 жовтня 2024 року, що підтверджується відсутністю підпису позивача на початку так і під кінець зміни.
Відповідно до п. 2.5. Посадової інструкції старший лікар зобов'язаний розпочати роботу з реєстрації в базі даних (АІДС) «Швидка медична допомога» автоматизованого робочого місця (АРМ) «Старший лікар» під особистим паролем, не розголошувати особистий пароль доступу до вказаної бази даних іншим особам, а після проходження процедури реєстрації - ідентифікації особи в базі даних не допускати інших осіб до роботи з нею.
Відповідно до доповідних записок начальника відділу автоматизованих систем і зв'язку ОСОБА_2 від 18 жовтня 2024 року, поданих на ім'я голови комісії ОСОБА_3 , зазначено про проведення аудиту входу в програмно-апаратний комплекс Оперативно-диспетчерська система «Екстрена медична допомога», за результатом проведення якого встановлено відсутність авторизації ОСОБА_1 в зазначеному програмному забезпеченні в період з 12 до 13 жовтня 2024 року.
Крім того, ОСОБА_2 зазначено про проведення перегляду відеокамер в період з 07:30 до 08:30 год. 05 та 12 жовтня 2024 року, встановлених за адресою АДРЕСА_2 , за результатом якого не зафіксовано вхід в будівлю та на 4 поверх (прихід на роботу) старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1
20 жовтня 2024 року старшим лікарем ОДВ ОСОБА_4 на ім'я в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» подано доповідну, якою доведено до відома керівництва про чергування 12 жовтня 2024 року разом зі старшим лікарем ОСОБА_5 .
Водночас, 20 жовтня 2024 року старшим лікарем ОДВ ОСОБА_5 на ім'я в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» подано доповідну, якою доведено до відома керівництва про чергування 12 жовтня 2024 року разом зі старшим лікарем ОСОБА_4 .
Тобто, через відсутність позивача на робочому місці 12 жовтня 2024 року, її посадові обов'язки повинні були виконувати інші лікарі, а отже, навантаження відбувалось не на трьох лікарів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а лише на двох, що значно ускладнювало здійснення координації та управління оперативною роботою медичних підрозділів підприємства, забезпечення своєчасного надання екстреної медичної допомоги пацієнтам і постраждалим.
21 жовтня 2024 року завідувачем оперативно-диспетчерським відділом Джигою Г.В. та реєстратором медичним Пінською І.Ю. було сформовано та подано табель обліку робочого часу для розрахунку заробітної плати за жовтень 2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 05 жовтня, 12 жовтня, 19 жовтня та 26 жовтня зазначено тимчасову непрацездатність.
Натомість, вже 24 жовтня 2024 року завідувачем оперативно-диспетчерським відділом Джигою Г.В. та реєстратором медичним Пінською І.Ю. було подано коригуючий табель за жовтень 2024 року, відповідно до якого 05 жовтня позивачу зазначено тимчасову непрацездатність, 19 жовтня - відпрацьовану зміну, а 12 жовтня - прогул.
Позивач надала до позовної заяви витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності від 13 листопада 2024 року № 9118 8113 9866 6128, відповідно до якого вбачається наявність інформації про листи непрацездатності 13959878-2026049577-2 за період непрацездатності з 04 до 07 жовтня 2024 року, 14005303-2026136411-2 за період непрацездатності з 08 до 09 жовтня 2024 року та 14005303-2026195790-2 за період непрацездатності з 10 до 11 жовтня 2024 року.
Всі наявні у КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» листи непрацездатності позивача були оплаченими.
Відповідно до наданої позивачем інформації з Електронного реєстру листків непрацездатності не вбачається взагалі створення листка непрацездатності або медичного висновку за період з 12 до 16 жовтня 2024 року, а отже така інформація не може бути належним підтвердженням поважності причин відсутності на робочому місці 12 жовтня 2024 року.
Повторне тестування методом ПЛР, з метою визначення наявності чи відсутності вірусу в організмі (припинення самоізоляції внаслідок хвороби) може проводитися не раніше ніж через 5 днів від дати появи симптомів або отримання першого позитивного результату на COVID-19 методом ПЛР. Водночас, жодних доказів повторного тестування методом ПЛР до суду не надано, що ставить під обґрунтований сумнів і результати первинного тестування шляхом здійснення швидкого тесту.
Відповідач не заперечує факт тимчасової непрацездатності позивача з 04 до 11 жовтня 2024 року включно, оскільки інформація щодо непрацездатності ОСОБА_1 за цей період відображена в Електронному реєстрі листків непрацездатності, натомість як період з 12 до 16 жовтня 2024 року не відображений в зазначеному реєстрі.
Враховуючи те, що за період з 04 до 16 жовтня 2024 року позивач зверталась до чотирьох різних медичних установ, то відповідач не міг знати про наявність поважних або неповажних причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 12 жовтня 2024 року, оскільки єдине повідомлення щодо відкриття листка було доведено виключно 04 жовтня 2024 року.
Відповідно до структури КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», затвердженої наказом від 31 липня 2024 року № 280 (за підписом позивача) відсутній «відділ кадрів», натомість в структурі підприємства наявний відділ управління персоналом, про що позивач, будучи директором КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» мала б знати.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивач фактично вводить суд в оману, стверджуючи, що відповідач був проінформований про тимчасову непрацездатність 12 жовтня 2024 року як в письмовій, так і в усній формі.
Позивач надала до суду інформацію щодо звернень за медичною допомогою до медичної клініки «Док Лайф», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Трускавецька, 108 (Дарницький район) та стоматологічної клініки «Сі-Дентл», яка находиться за адресою: м. Київ, вул. Юрія Шумського 1 (Дніпровський район).
Тобто, з метою надання «невідкладної» допомоги, позивач, проживаючи в Святошинському районі міста Києва, звернулась до медичних закладів, які знаходяться взагалі на іншому березі Києва та в інших районах, що може свідчити не про невідкладність отримання медичної допомоги, а про звернення до лояльних медичних закладів з метою отримання необхідної медичної інформації.
Відповідач вважає, що належними та допустимими доказами позивач не довела наявність підстав поважності відсутності на робочому місці 12 жовтня 2024 року, тобто виникає обґрунтований сумнів як надання ОСОБА_1 невідкладної допомоги 21 жовтня 2024 року о 09:30, так і щодо виданої довідки, яка складена в порушення Інструкції № 455 лікарем, який не мав відповідної кваліфікації, згідно з вимогами довідника, на лікування парадонтального абсцесу.
Крім того, позивач жодним чином не зазначає про неможливість прибуття 21 жовтня 2024 року на робоче місце після стоматологічних процедур та надання підтверджуючих документів щодо поважності причин своєї відсутності.
Відповідачем перед ухваленням рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого лікаря, наказом від 17 жовтня 2024 року № 394 було створено комісію з проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями оперативно-диспетчерського відділу, за результатом якої було складено довідки службового розгляду від 21 жовтня 2024 року та рекомендовано звільнити позивача із займаної посади.
Відповідачем було вжито всіх можливих та допустимих заходів з метою встановлення факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку
Позивачем визначено розмір компенсації за нанесену моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн, однак не доведено співрозмірність заявленої суми з нанесеною моральною шкодою.
Отже, зважаючи на законність звільнення позивача, відсутність протиправної поведінки, шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини, відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди не наступає. Викладене свідчить про необґрунтованість позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн (а. с. 72-89 т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у цивільній справі залишено без задоволення. Клопотання представника позивача ОСОБА_7 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін задоволено.
Змінено порядок розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 лютого 2025 року (а. с. 189-191 т. 1).
У грудні 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій ОСОБА_1 підтримала вимоги позовної заяви та зазначила, що твердження та аргументи відповідача не відповідають дійсності. Відповідач був інформований про тимчасову непрацездатність позивача 12 жовтня 2024 року. Позивачу не відомо причин, чому лікар не належним чином зареєстрував листок непрацездатності (а. с. 194-197 т. 1)
У січні 2025 року у системі «Електронний суд» сформовані заперечення на відповідь на відзив, у яких КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» зазначило, що єдиним належним та допустимим доказом тимчасової непрацездатності особи є наявність інформації щодо тимчасової непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, держателем якого є Пенсійний фонд України. Натомість, відповідно до наданої позивачем до позовної заяви інформації із зазначеного реєстру, відомості щодо перебування позивача на лікарняному 12 жовтня 2024 року відсутні, що і стало підставою для подання коригуючого табелю, яким ОСОБА_1 змінено тимчасову непрацездатність на прогул.
Позивач як до звільнення, так і після звільнення не зверталась до відповідача із вимогою виплатити належні їй кошти за час перебування на «лікарняному» за період з 12 до 16 жовтня 2024 року, що є додатковим підтвердженням невизнання безпосередньо позивачем медичного висновку як документу, що підтверджує тимчасову непрацездатність.
Таким чином, позивачем не спростовано доводи відповідача щодо неналежності медичного висновку клініки «Док Лайф» як доказу поважності причин відсутності на робочому місці та не доведено в установленому процесуальним законом порядку достатність медичного висновку як доказу тимчасової непрацездатності працівника.
Позивачем у відповіді на відзив не спростовано доводів відповідача щодо відсутності порушень законодавства про працю зі сторони КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» під час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а отже, відсутні підстави для скасування наказу КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 року № 22-д (а. с. 199-204 т. 1).
07 лютого 2025 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_7 , у яких він зазначив, що відповідачем при обранні виду стягнення до позивача не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача протягом більше ніж 20 років в медичній сфері, та відсутність за ці роки жодних претензій, доган позивачу.
Поданий відповідачем наказ від 07 квітня 2010 року про зняття надбавки до посадового окладу за складну та напружену працю старшого лікаря оперативного відділу ОСОБА_1 є неналежним та недостовірним доказом, а отже, не може бути врахований судом при винесені рішення у цій справі, оскільки не містить підпису тієї особи, яка вказана в цьому наказі, як уповноваженої особа на підпис, а також наказ не містить реєстраційного номера.
Крім того, з цим наказом позивач не була ознайомлена та відповідно відповідач не надав жодного письмового доказу на підтвердження того, що позивача було взагалі повідомлено про цей наказ.
Також, доповідна від 30 березня 2010 року містить декілька підписів, при цьому не вказано жодного прізвища осіб, які поставили такі підписи (а. с. 232-235 т. 1).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року клопотання представника відповідача Борисевича Д.В. про витребування доказів задоволено частково.
Витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «ДОК ЛАЙФ» відомості з документальним підтвердженням щодо формування та направлення до електронного реєстру листків непрацездатності лікарем загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_8 медичного висновку С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК від 12 жовтня 2024 року за період непрацездатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 12 до 16 жовтня 2024 року; з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ДЕНТЛ» відомості щодо звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 21 жовтня 2024 року о 09:30 год. за невідкладною допомогою, відомості щодо перебування лікаря стоматолога-терапевта ОСОБА_9 на робочому місці 2 жовтня 2024 року, посадову інструкцію лікаря стоматолога-терапевта; з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відомості щодо наявності в електронному реєстрі листків непрацездатності інформації про відкриття листка непрацездатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі медичного висновку С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК від 12 жовтня 2024 року за період з 12 до 16 жовтня 2024 року; відомості щодо надходження до електронного реєстру листків непрацездатності медичного висновку С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК від 12 жовтня 2024 року щодо непрацездатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 12 до 16 жовтням 2024 року.
В іншій частині клопотання залишено без задоволення (а. с. 4-6 т. 2).
24 лютого 2025 року на виконання ухвали до суду надійшли листи ТОВ «СІ-ДЕНТЛ» та надано відомості щодо звернення ОСОБА_1 до товариства, копію табелю обліку робочого часу за жовтень 2024 року, копію посадової інструкції лікаря-стоматолога-терапевта (а. с. 18-26 т. 2).
13 березня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання ухвали надійшов лист з інформацією з Електронного реєстру листків непрацездатності (а. с. 33 т. 2).
27 березня 2025 року на виконання ухвали ТОВ «МЦ «ДОК ЛАЙФ» надано копію консультативного висновку спеціаліста від 12 жовтня 2024 року № 000044421, копію медичного висновку від 12 жовтня 2024 року С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК (а. с.40 т.2).
В судовому засіданні позивач та її представники позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31 липня 2000 року працювала на посадах Київської міської станції швидкої медичної допомоги та катастроф, яку в подальшому було реорганізовано в КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва».
31 липня 2000 року ОСОБА_1 прийнято на посаду лікаря-інтерна підстанції швидкої медичної допомоги № 8 на 1,0 ст. на Станцію швидкої медичної допомоги м. Києва (наказ від 25 липня 2000 року № 715к, наказ від 04 серпня 2000 № 571).
З 01 жовтня 2000 року до 31 грудня 2002 року позивач працювала на посаді виїзного лікаря за внутрішнім сумісництвом (накази від 20 вересня 2000 року № 159, від 02 січня 2001 року № 6, від 02 січня 2002 року № 01).
Переведена з 01 лютого 2002 року на посаду виїзного лікаря підстанції швидкої медичної допомоги № 8 на 1,0 ст. після закінчення інтернатури (наказ про переведення від 25 лютого 2002 року № 173).
З 01 вересня 2008 року ОСОБА_1 переведена на посаду старшого лікаря оперативного відділу (наказ від 26 серпня 2008 року № 549).
З 01 березня 2012 року до 31 грудня 2016 року працювала на посаді старшого лікаря оперативно-диспетчерського відділу, за внутрішнім сумісництвом (накази від 23 квітня 2012 року № 43, від 05 квітня 2013 року № 60, 06 лютого 2015 року № 42, від 04 січня 2016 року № 1).
З 01 січня 2017 року до 24 жовтня 2024 року працювала на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу, за внутрішнім сумісництвом (накази від 04 січня 2017 року № 1, від 02 січня 2018 року № 1, 02 січня 2019 року № 1, від 31 грудня 2019 року № 1625/к).
З 01 березня 2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» (наказ від 01 березня 2024 року № 82).
З 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звільнена з посади директора за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї контрактом та правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України (наказ від 23 жовтня 2024 року № 902/к).
Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки НОМЕР_2 (а. с. 12-19 т. 1).
26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» із заявою про прийняття її на постійну роботу на посаду старшого лікаря з медицини невідкладних станів за внутрішнім сумісництвом на 0,25 ставки оперативно-диспетчерського відділу з 04 січня 2020 року (а. с. 90 т.1).
Наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 31 грудня 2019 року № 1625/к ОСОБА_1 прийнята на роботу з 04 січня 2020 року в оперативно-диспетчерський відділ на посаду старшого лікаря з медицини невідкладних станів за внутрішнім сумісництвом (а. с. 91 т. 1).
Наказом від 03 листопада 2022 року № 1653.1/к ОСОБА_1 з 04 листопада 2022 року переведено на посаду лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 1) на 0,5 ст. за внутрішнім сумісництвом (а. с. 93 т. 1).
Наказом від 13 грудня 2022 року № 1818.1/к ОСОБА_1 з 13 грудня 2022 року переведено старшим лікарем з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу на 0,25 ст. за внутрішнім сумісництвом (а. с. 95 т. 1).
Наказом Департаменту охорони здоров'я від 29 лютого 2024 року № 133/к ОСОБА_1 призначено на посаду директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» з 01 березня 2024 року шляхом укладення з нею контракту відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (а. с. 10 т.1).
Наказом директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» ОСОБА_1 від 01 березня 2024 року № 82 вона приступила до роботи на посаді з 01 березня 2024 року (а. с. 11 т. 1).
ОСОБА_1 отримала подяки та грамоти за сумлінну та відповідальну роботу. Зокрема, ОСОБА_1 має подяки, почесні грамоти від Верховної Ради України, Київського міського голови - В. Кличка, Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту, ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а також нагороджена відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За сприяння Збройним силам України», нагороджена почесною грамотою Департаменту охорони здоров'я за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та відданість своїй справі активну життєву позицію, нагороджена заохочувальною відзнакою командування медичних сил Збройних сил України «За медичні досягнення».
Позивач є президентом «Всеукраїнської асоціації працівників невідкладної, швидкої медичної допомоги та медицини катастроф», член експертної Ради при комітеті Верховної ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, лікар вищої категорії з медицини невідкладних станів, магістр «Публічне управління та адміністрування» (а. с. 20-29 т. 1).
ОСОБА_1 присвоєно вищу кваліфікаційну категорію лікаря за фахом, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 (а. с. 30 т. 1).
Наказом Департаменту охорони здоров'я від 26 вересня 2024 року № 984/к, за неналежне виконання обов'язків, передбачених пунктами 2.2.16, 3.9.7, 4.2 та 4.5.2 Статуту, пунктів 2, 5, 23, підпунктів 1, 13, 19 пункту 6 контракту від 01 березня 2024 року № 211, укладеного між Департаментом охорони здоров'я та ОСОБА_1 , пунктами 1.8, 2.1, 2.15 та 4.2 посадової інструкції директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», за неякісне виконання посадових обов'язків, з урахуванням положень статей 147-149 КЗпП України, ОСОБА_1 , директору КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», оголошено догану.
Підставою для видання такого наказу стала службова записка головного спеціаліста відділу правового забезпечення ОСОБА_10 від 24 вересня 2024 року № 188 (а. с. 31 т. 1).
Наказом Департаменту охорони здоров'я від 30 вересня 2024 року № 820 з метою перевірки стану організації якості надання медичної допомоги КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 Положення про Департамент охорони здоров'я, затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6015/6056, створено комісію, роботу якої розпочато з 01 жовтня 2024 року (а. с. 32 т. 1).
У Витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності щодо ОСОБА_1 за період з 01 до 31 жовтня 2024 року відсутні відомості про листки тимчасової непрацездатності за період з 12 жовтня 2024 року (а. с. 36-37 т. 1).
Згідно з довідкою стоматологічної клініки «Сі-Дентл», ОСОБА_1 зверталася 21 жовтня 2024 року о 9:30 за невідкладною допомогою (а. с. 38 т. 1).
У консультативному висновку спеціаліста від 12 жовтня 2024 року № 000044421 щодо пацієнта ОСОБА_1 зазначено діагноз бронхи і легені Covid-19 (а. с. 40-41 т. 1).
Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОК Лайф» 12 жовтня 2024 року видано довідку ОСОБА_1 щодо позитивного результату тесту Cito Test Covid-19 (а. с. 41 т. 1).
Листом від 14 жовтня 2024 року № 061/25-2768 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 14 жовтня 2024 року з 08.30 год та протягом усього робочого дня директор Стахова Н.І. була відсутня на робочому місці, про що було складено відповідні акти (а. с. 105-107 т. 1).
Листом від 15 жовтня 2024 року № 061-9592 директор Департаменту охорони здоров'я звернувся до директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Стахової Н.І. з проханням терміново до 09.30 год. 15 жовтня 2024 року прибути особисто до Департаменту для ознайомлення із довідкою за результатами перевірки від 30 вересня 2024 року № 820 «Про проведення перевірки» зі змінами та доповненнями (а. с. 108 т. 1).
Листом від 15 жовтня 2024 року № 061-9629 директор Департаменту охорони здоров'я звернувся до директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Стахової Н.І. з проханням повідомити про її місце перебування та причини відсутності на роботі більше трьох годин без поважних причин, а саме з 8.30 год. 14 жовтня до 15 жовтня 2024 року. Повідомив про необхідність прибути до відділу управління персоналом та надати пояснення або надати підтверджуючі документи (а. с. 44 т. 1).
Листом від 15 жовтня 2024 року № 061/25-2773 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 15 жовтня 2024 року з 08.30 год виявлено відсутність на роботі директора Стахової Н.І., про що було складено відповідний акт (а. с. 109-110 т. 1).
Листом від 15 жовтня 2024 року № 061/25-2775 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що починаючи з 8.30 год 15 жовтня 2024 року і станом на 15.10 год. директор ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці, про що було складено відповідний акт (а. с. 111-112 т. 1).
Листом від 16 жовтня 2024 року № 061/25-2784 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 16 жовтня 2024 року з 08.30 год виявлено відсутність на роботі директора Стахової Н.І., про що було складено відповідний акт (а. с. 113-114 т. 1).
Листом від 16 жовтня 2024 року № 061/25-2785 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що починаючи з 8.30 год 16 жовтня 2024 року і станом на 12.55 год. директор ОСОБА_1 продовжує бути відсутньою на робочому місці, про що було складено відповідний акт (а. с. 115-116 т. 1).
Листом від 16 жовтня 2024 року № 061/25-2792 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 16 жовтня 2024 року з 08.30 год та протягом усього робочого дня директор Стахова Н.І. була відсутня на роботі, про що було складено відповідний акт (а. с. 117-118 т. 1).
Листом від 17 жовтня 2024 року № 061/25-2795 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 17 жовтня 2024 року з 08.30 год виявлено відсутність на роботі директора Стахової Н.І., про що було складено відповідний акт (а. с. 119-120 т. 1).
Листом від 17 жовтня 2024 року № 061/25-2803 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що починаючи з 8.30 год 17 жовтня 2024 року і станом на 15.40 год. директор ОСОБА_1 продовжує бути відсутньою на робочому місці, про що було складено відповідний акт (а. с. 121-122 т. 1).
Листом від 17 жовтня 2024 року № 061/25-2804 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 17 жовтня 2024 року з 08.30 год та протягом усього робочого дня директор Стахова Н.І. була відсутня на роботі, про що було складено відповідний акт (а. с. 123-124 т. 1).
Листом від 18 жовтня 2024 року № 061/25-2807 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 18 жовтня 2024 року з 08.30 год виявлено відсутність на роботі директора Стахової Н.І., про що було складено відповідний акт (а. с. 125-126 т. 1).
Листом від 18 жовтня 2024 року № 061/25-2813 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що починаючи з 8.30 год 18 жовтня 2024 року і станом на 13.40 год. директор ОСОБА_1 продовжує бути відсутньою на робочому місці, про що було складено відповідний акт (а. с. 127-128 т. 1).
Листом від 18 жовтня 2024 року № 061/25-2817 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 18 жовтня 2024 року з 08.30 год та протягом усього робочого дня директор ОСОБА_1 була відсутня на роботі, про що було складено відповідний акт (а. с. 129-130 т. 1).
Листом від 21 жовтня 2024 року № 061/25-2822 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 21 жовтня 2024 року з 08.30 год виявлено відсутність на роботі директора Стахової Н.І., про що було складено відповідний акт (а. с. 131-132 т. 1).
Листом від 21 жовтня 2024 року № 061/25-2828 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що починаючи з 8.30 год 21 жовтня 2024 року і станом на 15.02 год. директор ОСОБА_1 продовжує бути відсутньою на робочому місці, про що було складено відповідний акт (а. с. 133-134 т. 1).
Листом від 21 жовтня 2024 року № 061/25-2835 в. о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлана Пономаренко повідомила директора Департаменту охорони здоров'я про те, що 21 жовтня 2024 року з 08.30 год та протягом усього робочого дня директор ОСОБА_1 була відсутня на роботі, про що було складено відповідний акт (а. с. 135-136 т. 1).
Наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 з метою проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу створено комісію (а. с. 137-138 т. 1).
Довідкою службового розгляду від 21 жовтня 2024 року, складеною в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світланою Пономаренко встановлено, що комісією, створеною наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 «Про проведення перевірки» проведено перевірку роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями оперативно-диспетчерського відділу у жовтні 2024 року.
У ході роботи комісії 18 жовтня 2024 року було виявлено факт відсутності на роботі (за внутрішнім сумісництвом) ОСОБА_1 - старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року протягом усієї робочої зміни до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року (згідно із затвердженим графіком роботи).
Комісією опрацьовано такі документи: журнал обліку робочого часу працівників оперативно-диспетчерського відділу; графік роботи старших лікарів оперативно-диспетчерського відділу на жовтень 2024 року; табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати оперативно-диспетчерського відділу за жовтень 2024 року; доповідні записки начальника відділу автоматизованих систем і зв'язку ОСОБА_2 від 18 жовтня 2024 року; акт від 21 жовтня 2024 року, складений працівниками інформаційно-аналітичного відділу медичної статистики лікарями з медицини невідкладних станів (аналітиками) ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , статистиком медичним ОСОБА_13 ; вимога про надання письмових пояснень від 19 жовтня 2024 року № 2818; акт від 19 жовтня 2024 року (щодо отримання ОСОБА_1 вимоги про надання письмових пояснень від 19 жовтня 2024 року № 2818); доповідна старшого лікаря оперативно-диспетчерського відділу (ОДВ) ОСОБА_4 від 20 жовтня 2024 року; доповідна від старшого лікаря оперативно-диспетчерського відділу (ОДВ) ОСОБА_5 від 20 жовтня 2024 року; акт від 21 жовтня 2024 року (щодо ненадання ОСОБА_1 пояснень стосовно причин відсутності на роботі та документів, які б підтверджували наявність поважних причин відсутності на роботі).
Комісією 21 жовтня 2024 року проведено опитування старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_4 , який повідомив, що протягом робочої зміни (з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року) працював разом з старшим лікарем з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_5 , а старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 на робочу зміну 12 жовтня 2024 року не вийшла.
19 жовтня 2024 року старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 отримала письмову вимогу від 19 жовтня 2024 року вих. № 2818 про надання письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі та проханням надати (у разі наявності) документи, що підтверджують поважність причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року (протягом усієї робочої зміни) - надати такі документи не пізніше 14 год. 00 хв. 21 жовтня 2024 року.
Станом на 15 год. 02. хв. 21 жовтня 2024 року старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 не надала письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі, а також не надала жодного документу, який би підтверджував наявність поважних причин відсутності на роботі, про що складено відповідний акт.
Отже, відсутність старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 на роботі протягом усієї робочої зміни з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року без поважних причин - є прогулом.
Комісія пропонує притягнути старшого лікаря з медицини невідкладних станів до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог трудового законодавства України (а. с. 139-140 т. 1).
18 жовтня 2024 року начальник відділу автоматизованих систем і зв'язку ОСОБА_2 склав доповідну записку про те, що відповідно до аудиту безпеки програмного забезпечення в програмно-апаратний комплекс оперативно-диспетчерської системи «Екстрена медична допомога», відсутня авторизація користувача ОСОБА_1 в період з 12 до 13 жовтня 2024 року (а. с. 146-147 т. 1).
18 жовтня 2024 року начальник відділу автоматизованих систем і зв'язку ОСОБА_2 склав доповідну записку про те, що відповідно до доручення комісії визначеної наказом від 17 жовтня 2024 року № 394 «Про проведення перевірки» ним було проведено перегляд відеокамер в період з 07:30 до 08:30 05 та 12 жовтня 2024 року встановлених за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: Камера № 4 - встановлена на 1 поверсі в холі (фіксує вхід до ліфту, прохід повз із головного входу в будівлю, прохід від пожежних сходів № 2 повз кабінети відділу управління персоналом); камера № 11 - встановлена в коридорі на 4 поверсі біля приміщення АТС (фіксує вхід до приміщень серверної та АТС, коридор 4 поверху від приміщення АТС до пожежних сходів № 2 включно з виходом з ліфтового холу на 4 поверсі).
Виявлено, 05 жовтня 2024 року вхід в будівлю та на 4 поверх (прихід на роботу) старших лікарів з медицини невідкладних станів оперативно- диспетчерського відділу ОСОБА_14 та ОСОБА_4 ; 12 жовтня 2024 року вхід в будівлю та на 4 поверх (прихід на роботу) старших лікарів з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_15 та ОСОБА_5 .
Водночас вхід в будівлю та на 4 поверх (прихід на роботу) старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 не зафіксовано (а с. 148 т. 1).
Листом від 19 жовтня 2024 року № 2818 в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» до старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 просила негайно надати письмові пояснення стосовно причин її відсутності 12 жовтня 2024 року на роботу за сумісництвом на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу. У разі наявності документів, що підтверджують поважність причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року просила надати такі документи не пізніше 14.00 год. 21 жовтня 2024 року (а. с. 46, 150 т.1).
19 жовтня 2024 року о 13.27 год. працівниками КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» складено акт про отримання ОСОБА_1 вимоги від 19 жовтня 2024 року та про відмову поставити підпис про отримання (а. с. 47, 151 т. 1).
20 жовтня 2024 року черговий старший лікар зміни ОСОБА_5 склав доповідну про те, що 12 жовтня 2024 року згідно з графіком чергувань на жовтень 2024 року вона чергувала разом зі старшим лікарем ОСОБА_4 на своєму робочому місці (а. с. 152 т. 1).
20 жовтня 2024 року черговий старший лікар зміни ОСОБА_16 склав доповідну про те, що 12 жовтня 2024 року згідно з графіком чергувань на жовтень 2024 року він чергував разом зі старшим лікарем ОСОБА_5 на своєму робочому місці (а. с. 153 т. 1).
21 жовтня 2024 року о 11.20 год. лікар з медицини невідкладних станів ОСОБА_17 , лікар з медицини невідкладних станів ОСОБА_18 , статистик медичний ОСОБА_19 склали акт про те, що на доручення комісії з проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу, створеної наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 «Про проведення перевірки», що нижче підписалися, засвідчили, що ними було здійснено перевірку первинної медичної документації «Карта виїзду швидкої медичної допомоги» (форма № 110/о) в кількості 2 815 шт. за період 12-13 жовтня 2024 року. За результатами перевірки встановлено, що в пункті 6 «Повідомлення»: у полі «Ст. лікарю ЕМД» «прийняв» - прізвище ОСОБА_1 не було виявлено (а. с. 149 т. 1).
21 жовтня 2024 року о 15.02 год. заступник директора з оперативної роботи, медицини катастроф та цивільного захисту ОСОБА_3 , заступник директора з медичної роботи ОСОБА_20 , начальник відділу управління персоналом ОСОБА_21 , начальник відділу правового забезпечення Шалейко Н.О., голова ППО КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» ОСОБА_22 склали акт про те, що працівник КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» ОСОБА_1 старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу, отримала 19 жовтня 2024 року вимогу від 19 жовтня 2024 року № 2818 про надання письмових пояснень стосовно причин відсутності ОСОБА_1 12 жовтня 2024 року на роботі за сумісництвом на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (згідно із затвердженим графіком роботи), а у разі наявності документів, що підтверджують поважність причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року, надати такі документи не пізніше 14 год. 00 хв. 21 жовтня 2024 року.
Станом на дату та час складання цього акта старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 не надала письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року, а також не надала жодного документу, якій би підтверджував наявність поважних причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року (а. с. 154 т. 1).
24 жовтня 2024 року о 15.30 год. головний бухгалтер ОСОБА_23 , лікар-терапевт-довірений ОСОБА_24 , начальник відділу управління персоналом Швець С.В., начальник відділу правового забезпечення Шалейко Н.О., провідний юрисконсульт Савчук К.В., голова Первинної профспілкової орґанізації працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Набухотний П.Ф., склали акт про те, що старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 станом на дату та час написання цього акта не надала жодних письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі (протягом усієї робочої зміни з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року), а також не надала жодного документу, який би підтверджував наявність поважних причин відсутності на роботі (а. с. 155 т. 1).
Наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 № 22-д, за результатами роботи комісії з проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями оперативно-диспетчерського відділу, створеної наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 «Про проведення перевірки» виявлено факт відсутності на роботі (за сумісництвом) ОСОБА_1 старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року протягом усієї робочої зміни до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року (згідно із затвердженим графіком роботи).
19 жовтня 2024 року старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 отримала письмову вимогу від 19 жовтня 2024 року вих. № 2818 про надання письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі та проханням надати (у разі наявності) документи, що підтверджують поважність причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року (протягом усієї робочої зміни), надати такі документи не пізніше 14 год. 00 хв. 21 жовтня 2024 року.
Станом на 15 год. 02. хв. 21 жовтня 2024 року старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 не надала письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі, а також не надала жодного документу, який би підтверджував наявність поважних причин відсутності на роботі, про що складено відповідний акт.
Отже, відсутність старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 на роботі протягом усієї робочої зміни з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року без поважних причин - визнано прогулом.
Враховуючи наведене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, за грубе порушення пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.20 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та посадових обов'язків, а саме: порушення пунктів 1.6, 2.2, 2.5, 2.7, 2.8 Посадової інструкції старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу, ОСОБА_1 , старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (внутрішнього сумісника) звільнено з займаної посади з 24 жовтня 2024 за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
На цьому наказі позивач зазначила, що ознайомлена 24 жовтня 2024 року. Не погоджується, бо подала всі відповідні документи (а. с. 34-35, 156-157 т. 1).
24 жовтня 2024 року о 15.55 год. начальником відділу управління персоналом Швець С.В., в присутності: інспектора з кадрів старшого відділу управління персоналом Ливицької О.П.; інспектора з кадрів старшого відділу управління персоналом Срібної О.С.; інспектора з кадрів відділу управління персоналом Губської В.С. складено акт про те, що 24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відмовилася отримати такі документи: належним чином завірену копію наказу (розпорядження) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 року № 903/к «Про припинення трудового договору (контракту) (внутрішнє сумісництво)», належним чином завірену копію наказу КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 року № 22-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 (за внутрішнім сумісництвом)», оригінал повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні від 24 жовтня 2024 року № 363 (а. с. 158 т. 1).
24 жовтня 2024 року № 2851 КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про те, що у зв'язку зі звільненням її з посади старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) за прогул без поважних причин, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 року № 903/к, яким направило їй такі документи: завірена належним чином копія наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (внутрішнє сумісництво) від 24 жовтня 2024 року № 903/к; завірена належним чином копія наказу КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 24 жовтня 2024 року № 22-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 (за внутрішнім сумісництвом)»; повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні від 24 жовтня 2024 року № 363 (а. с. 159 т. 1).
Наказом директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Стахової Н.І. від 26 грудня 2023 року № 446 встановлено норму тривалості робочого часу для працівників на 2024 рік, виходячи з тривалості робочого дня для всіх категорій працівників, зокрема початок робочого дня для працівників, що працюють щоденно з 8.30 год., перерва на обід з 13.00 до 13.30 год, кінець робочого дня щоденно (крім п'ятниці) о 17.15 год. П'ятниця початок робочого дня 8.30 год, кінець робочого дня 16.00 год. (а. с. 171-172 т. 1).
Наказом Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф від 07 квітня 2010 року про зняття надбавки до посадового окладу за складну та напружену працю з старшого лікаря оперативного відділу Стахової Н.І., 09 березня 2010 року в 20 год. 20 хв. старший лікар оперативного відділу ОСОБА_1 самовільно покинула робоче місце на 1 годину 40 хвилин раніше закінчення встановленого робочого часу (працює з 8 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв.), використавши при цьому для поїздки додому службовий автомобіль.
12 березня 2010 року прибула на робоче місце з запізненням на 30 хвилин. Ці факти підтверджуються системою звукозапису службових телефонних переговорів.
Жодних виправдних документів старший лікар ОСОБА_1 не надала.
У своїй пояснювальній записці старший лікар оперативного відділу ОСОБА_1 факти несвоєчасного уходу з роботи 09 березня 2010 року та спізнення на роботу 12 березня 2010 року не заперечує.
Враховуюче вище викладене, за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку та своїх посадових обов'язків, а саме - за самовільне залишення 09 березня 2010 року робочого місця на 1 год. 40 хв. раніше закінчення встановленого робочого часу (працює з 8 год 00 хв. до 22 год. 00хв.) та запізнення на роботу 12 березня 2010 року на 30 хвилин старшому лікарю оперативного відділу ОСОБА_1 знято надбавку до посадового окладу за складну та напружену працю в розмірі 50% за підсумками роботи в квітні-травні 2010 року.
У наказі відсутній підпис головного лікаря А.В. Вершигори (а. с. 177 т.1).
30 березня 2010 року заступник головного лікаря з ОВ Чернов А.Б. склав доповідну про те, що 09 березня 2010 року в 20 год. 20 хв. старший лікар оперативного відділу ОСОБА_1 самовільно покинула робоче місце на 1 годину 40 хвилин раніше встановленого часу (робочий час до 22 год. 00 хв.), використавши при цьому для поїздки додому службовий автомобіль.
Цей факт підтверджуються системою звукозапису службових телефонних переговорів (09 березня 2010 року стенограма в 20 год. 15 хв. з водієм консультативної машини). Остання розмова старшого лікаря ОСОБА_1 по службовому телефону в 20 год. 20 хв., та доповідними старшого лікаря ОСОБА_25 та водія консультативного автомобіля ОСОБА_26
12 березня 2010 року прибула на робоче місце з запізненням на 30 хвилин. Цей факт підтверджуються системою звукозапису службових телефонних переговорів (12 березня 2010 року - перший запис голосу старшого лікаря ОСОБА_1 в 08 год. 31 хв.) та доповідною старшого лікаря ОСОБА_27 . Жодних документів старший лікар ОСОБА_1 не надала. Слід відмітити, що раніше старший лікар оперативного відділу ОСОБА_1 мала неодноразові зауваження щодо неналежного виконання своїх посадових обов'язків.
Просив за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку та своїх посадових обов'язків, а саме - за самовільне залишення 09 березня 2010 року робочого місця на 1 годину 40 хвилин раніше закінчення встановленого робочого часу (працює з 8 год 00 хв. до 22 год. 00 хв.) та запізнення на роботу 12 березня 2010 року на 30 хвилин старшому лікарко оперативного відділу ОСОБА_1 оголосити догану (а. с. 178 т. 1).
11 березня 2010 року старший лікар оперативного відділу ОСОБА_25 склав доповідну про те, що 09 березня 2010 року старший лікар оперативного відділу ОСОБА_1 покинула робоче місце в 20 годин 20 хвилин, тобто на 1 годину 40 хвилин раніше закінчення встановленого робочого часу (працює з 8 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв.), поставивши її перед фактом, що вона їде додому на службовому автомобілі. Жодних пояснень причин уходу з роботи раніше встановленого часу не надала (а. с. 179 т. 1).
17 березня 2010 року старший лікар оперативного відділу ОСОБА_27 склав доповідну про те, що 12 березня 2010 року старший лікар оперативного відділу ОСОБА_1 прибула на робоче місце в 08 годин 30 хвилин, тобто на 30 хвилин пізніше початку робочого дня (працює з 8 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв.). Жодних пояснень причин запізнення на роботу часу не надала (а. с. 180 т. 1).
07 квітня 2010 року ОСОБА_1 подавала на ім'я головного лікаря пояснювальну записку про причини спізнення на робоче місце (а. с. 181 т. 1).
Листом від 03 квітня 2025 року № 2600-0604-7/36154 на запит суду Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що за інформацією з підсистеми «Електронний реєстр листків непрацездатності» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) медичний висновок № С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК від 12 жовтня 2024 року, електронний листок непрацездатності знаходяться в статусі «Помилково сформований» (а. с. 33 т. 2).
Листом від 25 березня 2025 року ТОВ «Медичний центр «ДОК ЛАЙФ» повідомило, що ОСОБА_1 12 жовтня 2024 року звернулася до медичного центру, де останній встановлено діагноз Код МКБ-10 D14.3 Бронхів і легені Covid-19.
Після проведення огляду пацієнта лікарем ОСОБА_8 сформовано та внесено до реєстру листків непрацездатності медичний висновок C63M-THP4-B79X-KMЗK від 12 жовтня 2024 року на підставі медичних записів про медичний огляд. Одночасно надано копію консультативного висновку спеціаліста № 000044421 від 12 жовтня 2024 року; копію медичного висновку С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК від 12 жовтня 2024 року (а. с.40 т. 2).
Вирішуючи справу суд має визначити вид спірних правовідносин між сторонами, обрати норму права, що їх регулює та правильно застосувати її.
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 20 вересня 2024 року у справі № 361/895/23.
У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 (провадження № 61-10432св21) зазначено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Законодавством не визначено перелік поважних причин відсутності на роботі, тому, вирішуючи це питання щодо працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази із числа передбачених ЦПК України. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають вину працівника.
Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов'язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров'я. Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17, провадження № 61-47902св18; від 27 серпня 2020 року у справі № 161/14225/19, провадження № 61-8917св20; від 19 вересня 2023 року у справі № 760/22937/20, провадження № 61-5863св23).
Отже, порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника, покладених на нього трудових обов'язків. Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Прогул є дисциплінарним проступком підвищеного ступеня тяжкості, тому у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України за його вчинення передбачене право власника або уповноваженого ним органу застосувати до працівника найбільш суворе дисциплінарне стягнення у виді звільнення.
Разом із тим для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. При цьому власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі у день звільнення. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року у справі № № 756/9643/23, провадження № 61-7928св24).
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами (див. постанову Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 та постанови Верховного Суду від 31 травня 2024 року у справі № 331/2748/21, провадження № 61-1501св23; від 05 червня 2024 року у справі № 354/389/23, провадження № 61-16318св23; від 26 червня 2024 року у справі № 211/1305/22-ц, провадження № 61-10145св23).
Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд встановив, що наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 жовтня 2024 року № 394 з метою проведення перевірки роботи, дотримання трудової дисципліни старшими лікарями з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу створено комісію.
У ході роботи комісії 18 жовтня 2024 року було виявлено факт відсутності на роботі (за внутрішнім сумісництвом) ОСОБА_1 - старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року протягом усієї робочої зміни до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року (згідно із затвердженим графіком роботи).
Комісією опрацьовано такі документи: журнал обліку робочого часу працівників оперативно-диспетчерського відділу; графік роботи старших лікарів оперативно-диспетчерського відділу на жовтень 2024 року; табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати оперативно-диспетчерського відділу за жовтень 2024 року; доповідні записки начальника відділу автоматизованих систем і зв'язку ОСОБА_2 від 18 жовтня 2024 року; акт від 21 жовтня 2024 року, складений працівниками інформаційно-аналітичного відділу медичної статистики лікарями з медицини невідкладних станів (аналітиками) ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , статистиком медичним ОСОБА_13 ; вимога про надання письмових пояснень від 19 жовтня 2024 року № 2818; акт від 19 жовтня 2024 року (щодо отримання ОСОБА_1 вимоги про надання письмових пояснень від 19 жовтня 2024 року № 2818); доповідна старшого лікаря оперативно-диспетчерського відділу (ОДВ) ОСОБА_4 від 20 жовтня 2024 року; доповідна від старшого лікаря оперативно-диспетчерського відділу (ОДВ) ОСОБА_5 від 20 жовтня 2024 року; акт від 21 жовтня 2024 року (щодо ненадання ОСОБА_1 пояснень стосовно причин відсутності на роботі та документів, які б підтверджували наявність поважних причин відсутності на роботі).
Комісією 21 жовтня 2024 року проведено опитування старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_4 , який повідомив, що протягом робочої зміни (з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року) працював разом з старшим лікарем з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_5 , а старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 на робочу зміну 12 жовтня 2024 року не вийшла.
Також встановлено, що 19 жовтня 2024 року старший лікар з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 отримала письмову вимогу від 19 жовтня 2024 року вих. № 2818 про надання письмових пояснень стосовно причин її відсутності на роботі та проханням надати (у разі наявності) документи, що підтверджують поважність причин відсутності на роботі 12 жовтня 2024 року (протягом усієї робочої зміни) - надати такі документи не пізніше 14 год. 00 хв. 21 жовтня 2024 року.
Відповідно до п. 2.2. Посадової інструкції у своїй роботі старший лікар: зобов'язаний прибути на роботу завчасно, розписатися в журналі обліку робочого часу, прийняти від старшого лікаря попередньої зміни робоче місце (в тому числі матеріальні міцності відділу), ознайомитись з новими наказами, розпорядженнями, інструкціями, вказівками, отримати від попередньої зміни повну інформацію щодо оперативної обстановки Центрі ЕМД та МК і бути готовим, з початком робочого часу приступити до роботи.
Відповідно до журналу обліку робочого часу працівників оперативно- диспетчерського відділу вбачається відсутність позивача на робочому місці 12 жовтня 2024 року, що підтверджується відсутністю підпису позивача на початку та в кінці зміни.
Відповідно до п. 2.5. Посадової інструкції старший лікар зобов'язаний розпочати роботу з реєстрації в базі даних (АІДС) «Швидка медична допомога» автоматизованого робочого місця (АРМ) «Старший лікар» під особистим паролем, не розголошувати особистий пароль доступу до вказаної бази даних іншим особам, а після проходження процедури реєстрації - ідентифікації особи в базі даних не допускати інших осіб до роботи з нею.
Відповідно до доповідних записок начальника відділу автоматизованих систем і зв'язку ОСОБА_2 від 18 жовтня 2024 року, поданих на ім'я голови комісії ОСОБА_3 , ним проведено аудит входу в програмно-апаратний комплекс Оперативно-диспетчерська система «Екстрена медична допомога», за результатом проведення якого встановлено відсутність авторизації ОСОБА_1 в зазначеному програмному забезпеченні в період з 12 до 13 жовтня 2024 року.
Крім того, ОСОБА_2 зазначено про проведення перегляду відеокамер в період з 07:30 до 08:30 год. 05 та 12 жовтня 2024 року, встановлених за адресою АДРЕСА_2 , за результатом якого не зафіксовано вхід в будівлю та на 4 поверх (прихід на роботу) старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1
20 жовтня 2024 року старшим лікарем ОДВ ОСОБА_4 на ім'я в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» подано доповідну, якою доведено до відома керівництва про чергування 12 жовтня 2024 року разом зі старшим лікарем ОСОБА_5 .
Водночас, 20 жовтня 2024 року старшим лікарем ОДВ ОСОБА_5 на ім'я в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» подано доповідну, якою доведено до відома керівництва про чергування 12 жовтня 2024 року разом зі старшим лікарем ОСОБА_4 .
Отже, судом встановлено відсутність старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу ОСОБА_1 на роботі протягом усієї робочої зміни з 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2024 року до 08 год. 30 хв. 13 жовтня 2024 року.
На підтвердження поважності причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці позивач пояснила, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивача (бронхіт та COVID-19), вона була тимчасово непрацездатна з 04 до 16 жовтня 2024 року, а з 17 до 18 жовтня 2024 року позивач проходила обстеження та медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, 21 жовтня 2024 року зверталась до стоматолога за невідкладною допомогою (гострий зубний біль, що потребував негайного лікування), про що відповідач був повідомлений.
Також позивач пояснила, що у період з 12 до 16 жовтня 2024 року відповідно до медичного висновку від 12 жовтня 2024 року, позивач була тимчасово непрацездатною у зв'язку з інфікуванням COVID-19, про що свідчить консультативний висновок спеціаліста № 000044421 від 12 жовтня 2024 року та довідки про виконання тесту Cito Test COVID-19 з результатом «Позитивний», а також акт надання послуг від 12 жовтня 2024 року № 6 513 з квитанцією про оплату послуг консультації сімейного лікаря та здачі тесту на виявлення COVID-19. Інформація про відкриття е-лікарняного була доведена до відділу кадрів КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» в усному порядку 04 жовтня 2024 року. Повідомила, що 15 жовтня 2024 року на viber позивача надійшло повідомлення від Департаменту охорони здоров'я у вигляді фото-копії листа від 15 жовтня 2024 року № 061-9629 з проханням надати пояснення відсутності на роботі 14 жовтня 2024 року.
Позивач зазначила, до 16 жовтня 2024 року інформація про тимчасову непрацездатність з 12 до 16 жовтня 2024 року доведена нею і Департаменту охорони здоров'я шляхом направлення 16 жовтня 2024 року листа з копіями медичних висновків від 12 жовтня 2024 року на електронну адресу, яка була зазначена у листі департаменту, а саме: health@kyivcity.gov.ua.
Отже, суд вважає, що позивач проінформувала відповідача та Департамент охорони здоров'я про свою тимчасове непрацездатність як в письмовій формі, так і в усній.
Крім того, суд встановив, що за інформацією з підсистеми «Електронний реєстр листків непрацездатності» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) медичний висновок № С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК від 12 жовтня 2024 року, електронний листок непрацездатності знаходиться в статусі «Помилково сформований», як зазначено у листі від 03 квітня 2025 року № 2600-0604-7/36154 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Суд вважає, що наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно зверталася до спеціаліста за медичною допомогою, у зв'язку з чим їй було сформовано (відкрито) листок непрацездатності на підставі медичного висновку від 12 жовтня 2024 року № С63М-ТНР4-В79Х-КМЗК.
Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, передбачено, що листок непрацездатності - це документ, сформований програмними засобами Електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, створеного лікарем у закладі охорони здоров'я.
Такий листок непрацездатності дає право на звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та призначення матеріального забезпечення застрахованій особі в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Застрахована особа, тобто та, якій відкрито листок непрацездатності, не несе відповідальності за помилково виданий листок непрацездатності, оскільки така відповідальність може лягати на лікаря, який його видав, та/або на заклад охорони здоров'я, де працює лікар.
Суд дійшов висновку про те, що позивач була тимчасово непрацездатною у зв'язку з інфікуванням COVID-19, про що свідчить консультативний висновок спеціаліста від 12 жовтня 2024 року № 000044421 та довідка про виконання тесту Cito Test COVID-19 з результатом «Позитивний», а також акт надання послуг від 12 жовтня 2024 року № 6 513 з квитанцією про оплату послуг консультації сімейного лікаря та здачі тесту на виявлення COVID-19.
Інформація про тимчасову непрацездатність з 12 до 16 жовтня 2024 року була доведена нею Департаменту охорони здоров'я шляхом направлення 16 жовтня 2024 року листа з копіями медичних висновків від 12 жовтня 2024 року на електронну адресу, яка була зазначена у листі департаменту, а саме: health@kyivcity.gov.ua.
Отже, матеріалами справи підтверджена тимчасова непрацездатність працівника саме 12 жовтня 2024 року у день відсутності її на роботі протягом всього робочого часу, тобто ОСОБА_1 була відсутня на роботі з поважних причин.
Доводи відповідача про відсутніcть доказів повторного тестування методом ПЛР не ставить під сумнів результати первинного тестування шляхом здійснення швидкого тесту.
Звернення позивача протягом 04 до 16 жовтня 2024 року до чотирьох різних медичних установ, не свідчить про її недобросовісність, оскільки вільний вибір лікаря в Україні - це право пацієнта обирати сімейного лікаря, терапевта або педіатра, незалежно від місця проживання, та укладати з ним декларацію про надання первинної медичної допомоги. Це право закріплено законодавством, зокрема, Порядком вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 березня 2018 року № 503.
Дослідивши характер та ступінь проступку та відповідність обраного відповідачем дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку про те, що позивач не допустила порушення трудової дисципліни у вигляді прогулу, а тому роботодавцем прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України з порушенням норм трудового законодавства.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_28 щодо скасування наказу в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Світлани Пономаренко від 24 жовтня 2024 року № 22-д та поновлення її на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» з 24 жовтня 2024 року.
Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, так як лише у випадку визнання судом незаконним звільнення працівника з роботи він підлягає поновленню на роботі.
Таким чином, ОСОБА_28 слід поновити на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва».
Системний аналіз та тлумачення положень статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. При цьому причиною виникнення вимушеного прогулу може стати звільнення без законної підстави, що перешкоджає виконанню працівником трудової функції, обумовленої трудовим договором, неправильне формулювання причини звільнення у трудовій книжці чи затримка видачі з вини роботодавця трудової книжки, що перешкоджає працівникові реалізувати своє право на працю в іншого роботодавця.
Законодавство про працю не містить визначення ані вимушеного прогулу, ані оплати за весь час вимушеного прогулу, проте ці терміни неодноразово вживаються у КЗпП України.
Отже, у трудовому праві превалює підхід, за яким вимушений прогул визначають як час, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором.
Таким чином, виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов'язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізовувати своє право на працю.
Як передбачено частиною 1 статті 47 КЗпП роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до приписів частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов'язків, унаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові.
Склад трудового майнового правопорушення утворюють його елементи, що одночасно є умовами матеріальної відповідальності роботодавця, а саме: неналежне виконання роботодавцем своїх трудових обов'язків (протиправні дії або бездіяльність); наявність майнової шкоди у вигляді втраченої працівником заробітної плати; причинний зв'язок між неналежним виконанням роботодавцем трудових обов'язків і заподіяною шкодою; вина роботодавця.
Для притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності необхідні усі чотири вищезазначені умови.
Вимушеним прогулом за висновками Верховного Суду про застосування 235 КЗпП, що викладені 26 серпня 2020 року у справі № 501/2316/15-ц у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду № 61-37956св18, визнається період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі, чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Позивач у позовній заяві зазначає, що розрахунок середньомісячної заробітної плати слід обчислювати виходячи з виплат за останні 2 повні календарні місяці роботи за серпень та вересень 2024 року, що передували звільненню.
Відповідно до довідки КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 18 листопада 2024 року № 3398, заробітна плата позивача у серпні 2024 року становила 23 686,54 грн, за вирахуванням податків і обов'язкових платежів - 4 618,88 грн (4 263,58+355,30), у вересні 2024 року - 23 712,70 грн, за вирахуванням податків і обов'язкових платежів - 4 623, 97 грн (4 268,28+355,69). Отже, 23 686,54 грн + 23 712,70 грн = 47 399,24 грн.
Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, за висновками Верховного Суду у постанові Великої Палати від 08 грудня 2021 року, викладеними у справі № 9901/407/19, слідуючи усталеній судовій практиці, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цими висновками підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню з цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу(за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов'язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.
Враховуючи неможливість встановити кількість робочих днів позивача за період до звільнення у зв'язку з ненаданням відповідних доказів, а також, враховуючи диспозитивність позивача у визначенні позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 47 399,24 грн.
Статті 16 та 23 ЦК України передбачають право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.
Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є сам факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що згідно зі статтею 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його тривалості, негативних наслідків та інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.
Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
Оскільки ОСОБА_1 була звільнена незаконно, встановлено порушення її прав та поновлено її на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», є підстави для відшкодування їй моральної шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі справа № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень ст. ст. 16 та 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.
У рішенні від 12 вересня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.
Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Разом з тим, вказував, що це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, п.п. 42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, п.п. 18, 19).
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц.
Суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, врахувавши обставини, встановлені у справі, дійшов висновку, що позивачка окрім відновлення порушеного права у вигляді поновлення її на роботі, має право на відшкодування і моральної шкоди, як відшкодування понесених нею втрат немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких позивачка зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси, порушенням нормального способу та укладу свого життя і необхідністю прикладення суттєвих додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та виходячи із принципу розумності та справедливості, вважає необхідним в рахунок відшкодування спричиненої ОСОБА_29 моральної шкоди стягнути із КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» суму в розмірі 30 000,00 грн.
Таким чином, суд, вирішуючи спір між сторонами, встановив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статей 133, 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З огляду на частину 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір, який підлягав сплаті при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Отже з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 3 633,60 грн, з яких 1 211,20 грн за вимогу майнового характеру та 2 422,40 грн за дві немайнові вимоги.
За приписами частини першої, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то позивач має право подати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки в позовній заяві наводив попередній розрахунок витрат, пов'язаних із правничою допомогою, а також до закінчення розгляду справи, представник позивача звернувся з заявою, в якій зазначив, що відповідні докази будуть надані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 24 жовтня 2024 року № 22-д.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого лікаря з медицини невідкладних станів оперативно-диспетчерського відділу (за внутрішнім сумісництвом) некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з дати звільнення.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь ОСОБА_1 середній місячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 47 399 (сорок сім тисяч триста дев'яносто дев'ять) гривень 24 копійки.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь держави судовий збір в розмірі 3 633 гривень 60 копійок.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення суми середнього заробітку за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Інформація про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ЄДРПОУ 39007616, адреса: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 37 Б.
Повний текст рішення виготовлено 21.07.2025.
Суддя Ю.О. Твердохліб