СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14407/25
пр. № 3/759/5303/25
07 липня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, паспорт: НОМЕР_1 , офіційно не працює, проживає за адресою ( АДРЕСА_1 ; місце реєстрації АДРЕСА_2 ) за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 629203 від 28.06.2025 р., ОСОБА_1 28.06.2025 р. близько 16 год 25 хв. за адресою: АДРЕСА_1 навмисно застосував дії фізичного характеру (штовхнув, вдарив в область кадика) ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство та завдав шкоду фізичному здоров'ю пасинка. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, належним чином про час, дату та місце розгляду справи для забезпечення доступу до правосуддя та можливості реалізувати своє право на захист повідомлявся.
Суд вжив всіх заходів для повідомлення правопорушника ОСОБА_1 з дотриманням ст. 268 КУпАП.
За приписами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Суд у даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010 року, "Смірнова проти України" від 08.11.2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 року тощо).
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010 року, "Смірнова проти України" від 08.11.2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд дійшов висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 629203 від 28.06.2025, письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.06.2025, письмові пояснення ОСОБА_3 від 28.06.2025, рапорт інспектора СПДН Святошинського УП ГУНП у м. Києві Байрамова Ф. від 28.06.2025, копію постанови Святошинського районного суду міста Києва від 05.05.2025 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме у виді штрафу.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У суду відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст. 9, 23, 33, 40-1, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, паспорт: НОМЕР_1 , офіційно не працює, проживає за адресою ( АДРЕСА_1 ; місце реєстрації АДРЕСА_2 ) за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (тисяча триста шістдесят) грн 00 к.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, паспорт: НОМЕР_1 , офіційно не працює, проживає за адресою ( АДРЕСА_1 ; місце реєстрації АДРЕСА_2 ) судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя І.Ю.Єросова