печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31198/25-к
03 липня 2025 рокуПечерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання Старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави,-
До Печерського районного суду м. Києва, надійшло клопотання Старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави. У клопотанні слідчий вказує, що Групою детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025102500000039 від 02.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Прокурорами Київської міської прокуратури, відповідно до ст. 36 КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено,
що організація та проведення азартних ігор і лотерей в Україні регулюється Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX (далі - Закон № 768-IX). Цей закон визначає порядок здійснення господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Встановлено, що 31.01.2025 у період часу з 16 год. 05 хв. до 16 год. 50 хв. ОСОБА_5 перебувала у нежитловій будівлі, безпосередньо у приміщені з двома виходами, за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 8.
ОСОБА_5 в порушення вказаних вище вимог Закону № 768-IX, з корисливих мотивів, не зареєструвала у встановленому законом порядку юридичну особу для легального проведення азартних ігор, здійснювала незаконну діяльність з проведення азартних ігор без наявності ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, залах гральних автоматів, залах букмекерської діяльності, в мережі Інтернет, в покер в мережі Інтернет.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 надала ОСОБА_7 доступ до персонального комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет, з програмним забезпеченням «iConnect» з доступом до ігор, які імітують гру на гральних автоматах на фіатні гроші, тобто є симулятором гральних автоматів.
Приблизно о 16 год. 05 хв. 31.01.2025 ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання та діючи умисно, отримала від ОСОБА_7 готівкою грошові кошти в сумі 1000 гривень, як депозит ставок для реалізації можливості проведення азартної гри на гроші через мережу Інтернет.
Після цього ОСОБА_5 створила віртуальний рахунок гравця
в програмному забезпеченні «iConnect» та передала ОСОБА_7 аркуш паперу з кодом доступу 30 26 22 25 10 48 86 до цього віртуального рахунку - чотирнадцятизначний числовий пароль, який надає доступ до вказаного віртуального рахунку з балансом ігрового заміннику гривні в еквіваленті
1000 грн. через програмне забезпечення «iConnect».
Після отримання коду доступу до віртуального рахунку, ОСОБА_7 розпочав користування наданим доступом до незаконної азартної гри.
З цією метою ОСОБА_7 приступив до користування спеціальним технічним обладнанням - персональним комп'ютером з програмним забезпеченням «iConnect», який розміщувався на гральному столі навпроти каси у вказаному приміщенні, яке використовується ОСОБА_5 для проведення незаконних азартних ігор.
У подальшому ОСОБА_7 , перебуваючи на обраному ігровому місці, з допомогою пристрою введення інформації в комп'ютер - клавіатури, ввів код доступу 30 26 22 25 10 48 86, після чого на моніторі його грального місця з'явилися атрибути, притаманні симуляторам гральних автоматів з відображенням віртуального балансу ігрового замінника внесених ним 1000 грн. та почав азартну гру на гроші.
Обрана ОСОБА_7 азартна гра, полягала у розіграші ставки,
за допомогою клавіш комп'ютерного маніпулятора «миші» в інтерфейсі програмного забезпечення «iConnect» та складанні випадкових комбінацій чисел та графічних зображень від часткового до повного співпадіння, від яких залежав виграш або програш гравця ОСОБА_7 .
У процесі гри, за допомогою комп'ютерного маніпулятора «миші», ОСОБА_7 здійснював керування внесеними коштами (ігровим замінником гривні), шляхом збільшення та зменшення ставок під відповідні процеси віртуальної гри, що відображались на моніторі.
ОСОБА_7 , використавши віртуальний баланс, що є ігровим замінником 1000 гривень, приблизно о 16 год. 40 хв. 31.01.2025 повторно звернувся до ОСОБА_5 з питанням про поповнення балансу ігрового замінника на 500 грн.
ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, поповнила баланс ОСОБА_7 , який повернувся до свого ігрового місця, де продовжив азартну гру на гроші.
У ході гри баланс віртуального рахунку ОСОБА_7 , залежно від сформованої комбінації, що з'являлася на моніторі персонального комп'ютера, змінювався таким чином: збільшувався на суму виграшу, яка визначалася коефіцієнтом комбінації та розміром ставки; зменшувався на суму ставки у випадку програшу.
ОСОБА_7 закінчив незаконну азартну гру, проведення якої забезпечила ОСОБА_5 о 16.50 31.01.2025 після приведення балансу ігрового замінника гривні до нуля, тобто програшу 1500 грн.
Таким чином у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 203-2 КК України, тобто у проведенні азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону та організації функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Беручи до уваги викладене, враховуючи тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_5 та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, з метою гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, керуючись положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, наявні обґрунтовані та переконливі підстави для визначення йому застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, клопотання просив задовольнити у повному обсязі. Захисники та підозрювана заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити. Вислухавши прокурора на підтримку поданого клопотання, заперечення захисника та підозрюваною, та дослідивши документи, якими вони обґрунтовуються, слідчий суддя дійшов наступних висновків. З матеріалів кримінального провадження убачається, що Групою детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025102500000039 від 02.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України. Прокурорами Київської міської прокуратури, відповідно до ст. 36 КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. 27.06.2025 ОСОБА_5 , повідмлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру повністю відповідає критеріям дефініції «обґрунтована підозра» викладеним у вищезазначених рішеннях Європейського суду з прав людини. Відомості, одержані за результатами проведених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у сукупності з показаннями свідків та іншими доказами вказують на злочинний характер дій підозрюваної, спрямованість його умислу та об'єктивно пов'язують підозрювану, вчинений нею злочин та негативні наслідки, у вигляді шкоди завданої державному підприємству, що дозволяє переконати об'єктивного спостерігача у наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину цією особою. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні:протоколом обшуку від 31.01.2025 за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 8;протоколами оглядів від відеозапису обшуку від 31.01.2025 та сайту КРАІЛ;протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ;висновком експерта від 17.06.2025 №24/3 КТ-18 за результатами проведення комп'ютерно-технічної експертизи;протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 31.01.2025;протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 11.03.2025;іншими зібраними під час досудового розлідування доказами. При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, слідчим суддею має бути встановлено доведеність слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Метою застосування запобіжного заходу є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обгрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується запобіжний захід, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі Конвенція). Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5 Конвенції. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. Застосувавши вищезазначені принципи до справи ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов висновку про те, що подані державою докази є достатніми для підтвердження висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу. Крім того, прокурорм продемонстровано, що докази, додані до клопотання становять факти або відомості, що викликають підозру вчинення кримінального правопорушення, яка виправдовує застосування запобіжного заходу. У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування. Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п'ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому. У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (2) знищити, приховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які доведені прокурором, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрювано] та зможе запобігти встановленим слідчим суддею доведеним ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваної та інших осіб. При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Як встановлено вище, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи на тяжкість та характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , роль останньої у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку, що застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладеного на неї обов'язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 72025102500000039 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави до 27.08.2025 року, включно, розмір якої визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 90 840 грн, зобов'язавши підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні та іншими особами, які на даний час не допитані.
5) здати на зберігання до Територіального управління Бюро економічної безпеки в місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваною так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу). Підозрювана ОСОБА_5 зобов'язана протягом п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 , в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрювана та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та його явки за викликом. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити строк дії ухвали до 27.08.2025 року, включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде проголошено 08.07.2025 о 13:50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1