Справа № 346/2420/22
Провадження № 2/347/17/25
29 липня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :
Головуючої - судді : Крилюк М.І.,
Секретаря : Лазорик Л.В.
З участю представника позивачки - адвоката: Гринів Я.
Представника відповідача- адвоката: Бартків А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, придбаного в шлюбі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя -
в с т а н о в и в :, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, придбаного в шлюбі мотивуючи тим, що вона перебувала у шлюбі із відповідачем, ОСОБА_2 в якому в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16 грудня 2021 року шлюб між ними було розірвано а неповнолітню дочку: ОСОБА_4 , залишено проживати разом із нею.
За період спільного проживання в шлюбі з Відповідачем, ними придбано нерухоме і рухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , транспортні засоби: автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також причеп марки «Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Окрім того в 2007 році Відповідач вступив в члени гаражного кооперативу №3, що знаходиться за адресою: м. Коломия, вул. Косачівська, 4. В даному гаражному кооперативі ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку під будівництво гаража № НОМЕР_4 . Тому, згодом спільно з Відповідачем, ними було збудовано цегляний гараж, загальною площею 44.28 кв. м.
Окрім того, в 2021 році перебуваючи у шлюбі, ними також було придбано 204 шт. сонячних фотопанелей та змонтовано генеруючу установку (комплекс взаємопов'язних устаткування і споруд, призначених для виробництва електричної енергії, перетвореної з енергії сонячного випромінювання), яку встановили на земельній ділянці приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Вважає вищевказане майно, яке придбано в шлюбі, спільною сумісною власністю подружжя і їх частки у ньому є рівними.
Згоди про розподіл рухомого та нерухомого майна між ними не досягнуто із в'язку із чим вона звернулася до суду із вказаним позовом .
Відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, мотивуючи тим, що за час шлюбу ними як подружжям набуто у спільну сумісну власність наступне майно: квартира АДРЕСА_1 транспортні засоби: автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також причеп марки «Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 . На перелічене майно наявні належні правоустановчі документи за змістом яких право власності на ці об'єкти зареєстровано за ОСОБА_2 .
З приводу гаражу № НОМЕР_4 в гаражному кооперативі № НОМЕР_5 у м. Коломия, то право власності на відповідний гараж як об'єкт нерухомого майна не зареєстровано, він являється володільцем гаражу № НОМЕР_4 згідно договору № 175 від 03.12.2007 року.
За вимогами зустрічного позовну ОСОБА_2 просить в порядку поділу майна колишнього подружжя визнати за ним, ОСОБА_2 право власності на частку: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,2 кв.м.; автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також причеп марки «Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 та пайового внеску за гараж № НОМЕР_4 в гаражному кооперативі № 3, що м. Коломия по вул. Косачівська, 4 (ЕДРПОУ 22181210).
Позивачка- відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені нею позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, яку просила задоволити в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_2 визнає частково та просить порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 . За відповідачем визнати власність на решту спірного майна: автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 . мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; причеп марки «Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 ; гараж № НОМЕР_4 загальною площею 43.2 кв. м., щзо знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; генеруючу установку та стягнути в її користь компенсацію вартості від ідеальної частки частини майна спільної сумісної власності подружжя.
Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, вимоги зустрічного позову підтримав та просив задоволити в повному обсязі постановити рішення суду яким визнати за ними право власності по частині на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 64,2 кв.м.; автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також причеп марки «Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 та пайового внеску за гараж № НОМЕР_4 в гаражному кооперативі № 3, що м. Коломия по вул. Косачівська, 4 (ЕДРПОУ 22181210). Що стосується включення до спільного майна подружжя 204 шт. сонячних фотопанелей та змонтовано генеруючу установку (комплекс взаємопов'язних устаткування і споруд, призначених для виробництва електричної енергії, перетвореної з енергії сонячного випромінювання), то в цій частині не визнає вимоги позивачки та пояснив, що таке устаткування придбано за особисті кошти ОСОБА_5 , та належить останній при чому розміщено на її земельній ділянці.
Суд вислухавши сторони та їх представників , вивчивши матеріали основного та зустрічного позову вважає, що такі підлягають до часткового задоволення виходячи із наступного:
Судом встановлено, що сторони в справі перебували у зареєстрованому шлюбі в якому в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16 грудня 2021 року (а.с. 9 том 1) шлюб зареєстрований 30.08.2002 року Олієво-Королівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 7 вирішено розірвати а неповнолітню дочку: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено проживати разом із ОСОБА_1 .
Так сторони в справі не оспорюють того факту, що ними за період спільного проживання в шлюбі придбано нерухоме і рухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , транспортні засоби: автомобіль FIAT DOBLO PANORAMA 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також причеп марки «Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Окрім того позивачка в справі за основним позовом посилається на той факт, що в 2007 році Відповідач вступив в члени гаражного кооперативу №3, що знаходиться за адресою: м. Коломия, вул. Косачівська, 4. В даному гаражному кооперативі ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку під будівництво гаража № НОМЕР_4 . Тому, згодом спільно з Відповідачем, ними було збудовано цегляний гараж, загальною площею 43.2 кв. м.
А також 2021 році перебуваючи у шлюбі, ними було придбано 204 шт. сонячних фотопанелей та змонтовано генеруючу установку (комплекс взаємопов'язних устаткування і споруд, призначених для виробництва електричної енергії, перетвореної з енергії сонячного випромінювання), яку встановили на земельній ділянці приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що не визнає відповідач за основним позовом ОСОБА_6 .
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст..12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої ст..89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та статтею 372 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.
Пунктом 22 вказаної Постанови Пленуму встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72СК України та статтею 372 ЦК України, а відповідно до пункту 24 та пункту 25 Постанови, до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно дочастини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Вирішуючи спір між колишнім подружжям про поділ майна, суд встановлює: 1) обсяг спільного майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства - ним є будинок та комплекс будівель та споруд; 2) з'ясовує джерело та час його придбання, - майно придбане в період наявних офіційно зареєстрованих шлюбних відносин.
Із врахування наданих сторонами в справі письмових доказів, судом встановлено, що до майна спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід віднести: квартиру АДРЕСА_4 , яка придбана 19.12.2005 року на підставі договору купівлі-продажу квартири а.с.10 том 1. За звітом №528 про незалежну оцінку вартості квартири АДРЕСА_1 ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 21.04.2022 року складає - 588 873 грн (а.с.24-33 том 1).
Також сторонам в справі за час перебування в шлюбі було придбано рухоме майно : автомобіль FIAT DOBLO Panorama 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартість якого згідно звіту №799-12 р/в від 12.05.2022 року (а.с.40-45 том 1 ) складає 229 961 грн. ; мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220» реєстраційний номер НОМЕР_7 вартість якого згідно звіту №798-11 р/в від 11.05.2022 року (а.с.34-39 том 1 ) складає 55 890 грн; причеп марки « Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість якого згідно звіту №800-р/в від 11.05.2022 року (а.с.46-50) складає вартістю 20 190 грн.
Спору між сторонами в справі про віднесення до майна спільної сумісної власності колишнього подружжя квартири АДРЕСА_4 та вказаних транспортних засобів немає, а відтак в цій частині вимоги сторін визнаються та не підлягають доказуванню.
Відповідач - позивач за вимогами зустрічного позову просить визнати за ним право власності на частину пайового внеску за гараж № НОМЕР_4 в гаражному кооперативі № НОМЕР_5 , що в АДРЕСА_5 , однак останнім не надано суду доказів в підтвердження факту внесення ним такого пайового внеску, та його суми.
Що стосується вимоги позивачки за основним позовом про включення до майна спільної сумісної власності нежитлового приміщення - гараж № НОМЕР_4 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що не визнається відповідачем, то в цій частині вимога ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи із наступного:
Відповідно до долученого до матеріалів справи копії Договору від 03.12.2007 року (а.с.17 том 1) ОСОБА_2 є членом гаражного кооперативу, із яким укладено договір про виділення земельної ділянки для будівництва гаража. На даній земельній ділянці, перебуваючи в шлюбі сторонами було збудовано за спільні кошти гараж, будівництво якого є технічно завершеним. Гаражний кооператив не здійснює будівництво гаражів, спірний гараж не є власністю кооперативу № 3, пайових внесків ОСОБА_2 не вносив. Вказані обставини стверджуються довідкою гаражного кооперативу № 3 від 22.08.2022 року (а.с.136 том №1), окрім того як вбачається із вказаної довідки будівництво гаража № НОМЕР_4 було здійснено ОСОБА_2 власними силами господарським методом . На даний момент будівництво гаража № НОМЕР_4 технічно завершено.
Відсутність на спірний гараж правовстановлюючого документу і реєстрації права власності не спростовує факту набуття права власності на спірний гараж подружжям та презумпцію спільності майна подружжя, можливості його поділу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року в справі № 344/16879/15-ц вказала, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.
Отже, спірний гараж входить до переліку майна подружжя, яке підлягає поділу.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Ухвалою суду від 27.02.2024 року (а.с.38-39 том 2) було призначено судову будівельно-технічну експертизу виконання якої доручено спеціалістам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 0288309628.
28.01.2025 року до суду поступило повідомлення №320/24-28 від 20.01.2025 року (а.с.139-142 том 2) про неможливість проведення експертизи та надання висновку у зв'язку із ненаданням Відповідачем відповідних документів для проведення експертизи у зв'язку із чим провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 30.01.2025 року а.с.145 том 2 .
За вимогами ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Суд звертає увагу, що відповідач за основним позовом відмовився від надання для проведення експертизи технічний паспорт на квартиру та технічний паспорт на приміщення гаражу, мотивуючи відсутністю в нього вказаних документів а натомість надав суду Звіт ОКП Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 25.06.2025 та Висновок будівельно-технічної експертизи від 30.06.2025 №0058/БТ-25, за яким визначено ринкову вартість трьохкімнатної квартири АДРЕСА_6 , 1 920 038 грн. А також долучено висновок будівельно-технічної експертизи від 30.06.2025 №0058/БТ-25 яким гараж № НОМЕР_4 в гаражному кооперативі у м. Коломия який є предметом поділу у даній справі, визнаний у незадовільному стані для експлуатації, а вартість складає 52 052 грн. як об'єкт будівельних матеріалів.
Такі докази відповідачем подано вже після закриття підготовчого провадження та без зазначення причини не подання даних матеріалів під час подання відзиву на позовну заяву та поданого ним зустрічного позову.
Тому, вказані висновки суд не бере до уваги при прийнятті рішення по суті.
За змістом частини першої та частини другої статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Частиною першою статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, частки майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є їх спільною сумісною власністю, є рівними.
Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК (п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
За змістом статті 71СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає такими що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 та вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя та розподілу: квартири АДРЕСА_1 вартістю 588 873 грн ; автомобіля FIAT DOBLO Panorama 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_6 вартістю 229 961 грн. ; мотоцикла «BAJAJ AVENGER 220» реєстраційний номер НОМЕР_7 вартістю 55 890 грн; причепа марки « Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 20 190 грн. ; та гаража № НОМЕР_4 загальною площею 44,28 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 вартістю 194 739 грн.
При вирішення витання розподілу між сторонами майна спільної сумісної власності колишнього подружжя в рівних частках по частині суд враховує , що на даний час позивачка за основним позовом фактично проживає разом із двома дітьми, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 07.12.2008 р. в квартирі АДРЕСА_1 , а відповідач в свою чергу не заперечує того факту , що він фактично проживає в АДРЕСА_7 . Таку ж адресу ним вказано в зустрічній позовній заяві (а.с95 том 1).
Крім того суд бере до уваги і той факт, що експертиза щодо розподілу квартири в частині визначення часток між подружжям не проведена із-за ненадання сторонами технічної документації, тобто не встановлено реальної можливості їх спільного проживання в цій квартирі. А також суд бере до уваги і той факт, що в цій квартирі фактично проживають двоє різнополих дітей сторін, із яких ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є непонолітня та має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У зв'язку із чим суд вважає за доцільне в порядку розподілу майна колишнього подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_4 вартістю 588 873 грн припинивши право власності на вказану квартиру ОСОБА_2 .
В порядку поділу майна спільної сумісної власності подружжя слід визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль FIAT DOBLO Panorama 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_6 вартістю 229 961 грн. ; мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220» реєстраційний номер НОМЕР_7 вартістю 55 890 грн.,; причеп марки « Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 20 190 грн. ; гараж № НОМЕР_4 загальною площею 44,28 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 вартістю 194 739 грн, а всього майна загальною вартістю 500 780грн., - припинивши право власності на вказані об'єкти рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 .
Враховуючи рівність часток кожного із подружжя слід стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 88 093 грн різниці у вартості від ідеальної частки частини майна спільної сумісної власності подружжя.
Що стосується вимоги позивачки за основним позовом ОСОБА_1 про включення до майна спільної сумісної власності подружжя та розподілу - 204 шт. сонячних фотопанелей та змонтованої генеруючої установки (комплекс взаємопов'язних устаткування і споруд, призначених для виробництва електричної енергії, перетвореної з енергії сонячного випромінювання), вартість якої позивачка оцінює в 663975 грн , та яку встановлено на земельній ділянці приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , то в цій частині вимога не підлягає задоволенню враховуючи наступне:
як вбачається із долученого до матеріалів справи договору купівлі-продажу № 19/10 від 19.10.2021 (а.с.53-55 том 2 ), видаткової накладної № 29/12 від 29.12.2021, договору про будівництво, монтаж та введення в експлуатацію сонячної електростанції від 19.10.2021 та акту приймання-передачі наданих послуг від 29.12.2021, (а.с.56-68 том 2) ОСОБА_5 придбано у ФОП ОСОБА_7 обладнання для сонячної електростанції, яке в подальшому змонтовано у її домогосподарстві право власності на яке підтверджується витягом ОБТІ про державну реєстрацію прав від 24.02.2011, а також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7421973702021 від 05.10.2021 (а.с.59-60 том 2). Долученою довіреністю від 03.09.2021 а.с.61-62 том 2 ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_2 бути її представником та підписувати різного роду документацію пов'язану в тому числі із придбанням монтажем та експлуатацією відповідної установки.
В свою чергу позивачка за основним позовом ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу в підтвердження факту набуття нею із відповідачем вказаного майна за час їх перебування в шлюбі а відтак підстав для його включення до майна спільної сумісної власності подружжя немає та в цій частині вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 60, 69-72, 109 - 112 СК України, ст. ст. 183, 368, 370 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України , суд , -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, придбаного в шлюбі та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволити частково.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя: квартиру АДРЕСА_4 ; автомобіль FIAT DOBLO Panorama 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220» реєстраційний номер НОМЕР_8 ; причеп марки "Дністер", реєстраційний номер НОМЕР_3 та гараж № НОМЕР_4 загальною площею 44,28 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
В порядку розподілу майна колишнього подружжя визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , жителькою АДРЕСА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_4 вартістю 588 873 грн припинивши право власності на вказану квартиру ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_10 , фактично проживаючого в АДРЕСА_7 .
В порядку поділу майна спільної сумісної власності подружжя визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстованим в АДРЕСА_8 фактично проживаючого в АДРЕСА_7 право власності на автомобіль FIAT DOBLO Panorama 1.6 D, реєстраційний номер НОМЕР_6 вартістю 229 961 грн. ; мотоцикл «BAJAJ AVENGER 220» реєстраційний номер НОМЕР_7 вартістю 55 890 грн.,; причеп марки « Дністер», реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 20 190 грн. ; гараж № НОМЕР_4 загальною площею 44,28 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 вартістю 194 739 грн, а всього майна загальною вартістю 500 780грн., - припинивши право власності на вказані об'єкти рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , жительки АДРЕСА_8
Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , жительки АДРЕСА_8 в користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстованого в АДРЕСА_8 фактично проживаючого в АДРЕСА_7 88 093 грн (вісімдесять вісім тисяч дев"яносто три гривні) різниці у вартості від ідеальної частки частини майна спільної сумісної власності подружжя.
В задоволенні решта позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: М.І. Крилюк